Вже сьогодні мали б мир

Якби ми, українці, були єдині в своїх цілях і прагненнях, ми б вже тепер мали мир. Мир на умовах перемоги, а не на умовах здачі державних інтересів, який пропонують нам деякі кандидати (-тки) на посаду Президента. ВЖЕ СЬОГОДНІ МАЛИ Б МИР. З усіма наслідками миру: економічним ривком, припливом інвестицій, інтеграцією в західний світ і т.п.

Ключ від миру лежить в правильному розумінні наших національних інтересів, свідомому виборі виконавчої та законодавчої влади, яка б відповідала цим інтересам, і в максимально можливому об’єднанні громадян України навколо власної влади.

Чому я так вважаю? Тому що кремль НІКОЛИ не наважиться на пряме військове зіткнення з європейською країною, єдиною, тісно згуртованою навколо власних інтересів і власної влади, готовою захищати себе і свої інтереси всіма доступними способами. НІКОЛИ. Розв’язання агресії в таких умовах означатиме для кремля вступ в 3-у світову війну, але без союзників, із економікою, що стагнує, та з фінансовою і технологічною залежністю від Заходу.

На жаль ми, українці, як і завжди у власній історії, не є єдиними. Це є сумна реальність, яка одна заважає нам перемогти і стати успішною державою. Саме тому ГОЛОВНА ставка кремля в цій війні – на внутрішній розкол, зіткнення громадян України між собою та розвал країни руками самих же українців.

Головна стратегія: використання та поглиблення всіх можливих негараздів та протиріч, які існують в будь-якому суспільстві. Підтримання та поглиблення розколу за будь-якими ознаками: національними, мовними, соціальними, народ-влада, багаті-бідні, Президент-Кабмін, народ-правоохоронці, військові-керівництво ЗСУ, націоналісти-влада, між фракціями в парламенті і т.п. Будь-який розкол, навіть за найпатріотичнішими мотивами, влаштує кремль. І цю роботу ми спостерігаємо щодня.

Так руйнують скелі. Знаходять невелику тріщину, поглиблюють її за допомогою інформаційних атак, а тоді закладають вибухівку провокацій.

Ця стратегія кремля: розкол українського суспільства за всіма можливими ознаками веде до досягнення головної стратегічної мети кремля в Україні – реалізації тут сирійського (або наближеного до сирійського) сценарію. Сценарію «failed state». Це своє бажання, свої хотєлкі кремль і кремлівська пропаганда досить відверто і регулярно озвучують.

Що це означає:

• Ліквідація центральної влади, або критичне її ослаблення;
• Розділ території країни на сфери впливу багатьох різноспрямованих політичних та мілітарних груп: проросійських, радикально-націоналістичних, продержавних, опозиційних, різноманітних добробатів, військових командирів і т.п.;
• Створення та фінансування українських аналогів ІДІЛ чи Хізболла, тобто радикально-націоналістичних угруповань, які братимуть під контроль органи державного управління, займатимуться тероризмом, вчинятимуть різанину та погроми за етнічною ознакою та слугуватимуть виправданням для легального вторгнення збройних сил РФ під приводом «захисту мірного насєлєнія», а також виправданням бомбардувань будь-яких об’єктів на території України під виглядом «точєчних ударов по радікальним націоналістам»;
• Після цього: вирішення задачі-мінімум – відокремлення та окупація східних та південних областей України, створення сухопутного коридору в Крим;
• Вирішення задачі-максимум – повна окупація України, перехід до окупації Білорусі та країн Балтії.

Реалізація в Україні сирійського сценарію – головна мета всіх дій кремля в Україні. Такий сценарій є найбільш зручним, ефективним та мало затратним для агресора, не несе для нього ніяких ризиків і ніякої відповідальності. Все має бути зроблено руками самих українців за допомогою агентурного, фінансового та інформаційного впливу з боку РФ з обмеженою військовою підтримкою шляхом поглиблення протиріч і системних провокацій з різних сторін протистоянь.

Цей сценарій майже був реалізований взимку 2014 року. Україна тоді дивом втрималась на краю урвища. Вдалося зберегти Парламент та передати верховну владу конституційним шляхом до ВО Президента (голови Парламента), вдалося втримати країну (з втратою Криму та ОРДЛО) до конституційних виборів законних Президента та Парламента. Кремль врахував свої помилки.

Вибори Президента України, а згодом і депутатів ВР, є критичним і надзвичайно зручним моментом для реалізації кремлем своєї стратегії. Головною метою кремля зараз є привести до влади в Україні залежного від кремля політика, кремлівську маріонетку. Далі за накатаною схемою, яка була випробувана з Януковичем:

• Здача маріонеткою кремля державних інтересів (в обмін на перемогу на виборах). Так званий «мир» на умовах кремля;
• Коли отримають від маріонетки все, що їм потрібно, самі ж кремлівські за допомогою своїх інформпотужностей почнуть роздмухувати незадоволення зраджених людей, зливати на неї компромат, роздмухувати звинувачення у зраді (цілком реальні) і т.п;
• Спровокують масові протести дійсно обурених військових, ветеранів АТО, патріотів, яких буде насправді зраджено кремлівським так званим «миром»;
• Підключать керованих кремлем «націоналістов», яких готують до цього вже зараз. Їм старанно піднімають рейтинги (згодовуючи нам неважливих для кремля Лусваргі, Труханова чи Крисіна), привчають населення до не правових, силових методів вирішення питань, привчають до думки, що це дуже добре і ефективно. А насправді всілякі нацдружини, тилові корпуси та С14 ВЖЕ захоплюють місцеві органи влади (під патріотичними приводами звичайно ж), вони ВЖЕ проводять погроми за етнічною ознакою. У випадку масових заворушень вони за командою з кремля зможуть спокійно вчиняти будь-які провокації, захоплювати та брати під контроль органи влади, вчиняти погроми і навіть масову різанину (росіян, циган, євреїв), аналог сербської Сребрениці, що дасть РФ чудовий привід”бороться с екстрємістамі в Українє”;
• Створять масові криваві провокації на порядок потужніші, ніж взимку 2013-14-го року, з тисячами жертв (а країна вже наповнена бойовою зброєю);
• Ліквідують центральну владу та Парламент, ЗСУ залишаться без єдиного командування, фронт розвалиться;
• Сили ЛНР-ДНР спокійно окупують найближчі регіони;
• ЗС РФ під приводом «защіти от рєзні націоналістов» увійдуть в Україну.

Такими і тільки такими є реальний план, реальна стратегія кремля в Україні.
Планують остаточно «рєшить украінскій вопрос», виправити власні помилки 2014-го року та довести до логічного кінця те, що їм тоді не вдалося. Якщо кремлю вдасться пропхнути в Президенти свою маріонетку, вони такий шанс не прогавлять.

Думаю, головний кремлівський кандидат частково розуміє справжні плани своїх кураторів. До того ж є наочний досвід Януковича, якого кремль використав як безглуздого пішака в своїй геополітичній грі. Можливо, цей самий кандидат має надію вести свою власну гру, втримати ситуацію під контролем. От тільки грати з кремлем в азартні ігри – це все одно, що сідати за покер із шулером. А на кону цієї гри стоїть Україна, стоять долі мільйонів українців.

Отже, вибори 2019 – це переломний момент. Момент істини. Якщо громадяни України зроблять правильний вибір, перемога України буде невідворотною. Якщо неправильний – кремль зробить все, щоб реалізувати в Україні сирійський сценарій або сценарій зими 2014 року, тільки в набагато більш кривавому та руйнівному варіанті.