Висновок Ради Європи стосовно рішень Конституційного Суду України щодо судової влади

Рада Європи оприлюднила свій висновок щодо рішень Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 та від 11 березня 2020 року №4-р/2020.

Так, аналіз зазначених рішень свідчить, що «Рішення КСУ № 4-р/2020 стосується найважливіших рекомендацій висновку Венеційської комісії [від 9 грудня 2019 року] щодо неконституційності законодавчих положень Закону №193».

Що стосується процесу реформ, то «висновок ВК та стандарти РЄ мають використовуватися як орієнтир на очікувані законодавчі поправки, які повинні замінити неконституційні положення Закону №193».

У висновку, зокрема, йдеться, що «нова парламентська більшість та уряд не повинні ставити під сумнів призначення чи перебування на посаді суддів, які були призначені належним чином». «Немотивоване та різке зменшення кількості суддів ВС», наголошує РЄ, «викликає серйозні питання стосовно порушення ст. 6 Європейської конвенції з прав людини».

Для суддів ВС, які пройшли «публічну процедуру відбору та призначення, не слід повторно проводити відбір та оцінювання», зауважив експерт РЄ.

Експертизу пройшли і положення щодо формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та дисциплінарних проваджень щодо суддів. Так, у висновку зазначено, що «звільнення членів ВККСУ до закінчення їхніх повноважень та без перехідного періоду є проблемним. Нова процедура відбору членів ВККСУ відхиляється від стандартів РЄ та обмежує роль Вищої ради правосуддя. Формування складу ВККСУ не повинно відходити від раніше запровадженого правила, згідно з яким половина членів ВККСУ є суддями, обраними їхніми колегами».

Експерт РЄ резюмує, що «деякі з проблемних питань [Закону №193] не є неконституційними в суворому розумінні цього терміна, однак вони не відповідають стандартам РЄ та викликають серйозне занепокоєння щодо незалежності судової влади».

Із повним текстом висновку РЄ можна ознайомитися за посиланням.

Джерело

Поділитися:

Україна повинна утримуватися від прийняття неконституційних рішень у будь-якій сфері – Голова Верховного Суду

Сьогодні набув чинності Закон України від 16.10.2019 № 193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», яким серед іншого передбачено нові правила притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, включаючи можливість відкриття дисциплінарного провадження на підставі анонімного звернення, припинення повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та скорочення суддів Верховного Суду з двохсот осіб до ста.

З моменту внесення відповідного законопроєкту до Верховної Ради положення зазначеного Закону зазнали критики як з боку судової влади, так і з боку міжнародних партнерів, бізнес-асоціацій, юридичної спільноти.

Голосуючи за цей Закон та скріплюючи його підписом, Верховна Рада України й Президент узяли на себе політичну відповідальність за погіршення ситуації з доступом до правосуддя в Україні, нехтування гарантіями суддівської незалежності, порушення міжнародних зобов’язань України та розбалансування системи стримувань і противаг, що є основою будь-якої демократичної та правової держави.

Коментуючи прийняття нового Закону, Голова Верховного Суду Валентина Данішевська зазначила: «Судова система не вперше стикається з наступом на гарантії її функціонування та з порушенням європейських стандартів незалежності судової влади, проте цього разу будуть знівельовані ті серйозні надбання останніх чотирьох років, які неодноразово були позитивно оцінені нашими міжнародними партнерами, бізнес-середовищем та правничою спільнотою. Україна, як демократична і правова держава, повинна утримуватися від прийняття неконституційних рішень у будь-якій сфері, а насамперед, у захисті прав і свобод людини».

Ухвалюючи зазначений Закон, Україна вже вкотре продемонструвала відсутність послідовного реформування судової гілки влади.

«Верховний Суд виконуватиме покладені на нього завдання та функції, адже більш як 60 тис. справ очікують свого розгляду. Для нас важлива якість і своєчасність рішень Верховного Суду, на які сподіваються українські громадяни», – наголосила Голова ВС.

Джерело

 

Безвіз, прощавай?

Закон про ручні суди прийнято (відео)

Верховний Суд: ухвалення законопроєкту №1008 негативно вплине на доступ громадян до правосуддя

Верховний Суд звернувся до Президента і Верховної Ради (текст звернення)

Поділитися:

Закон про ручні суди прийнято (відео)

Законодавча гілка влади, на жаль, так і не почула судову владу і Верховна Рада України прийняла сьогодні проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» №1008 у другому читанні та в цілому

Попри критичні зауваження міжнародної спільноти про те, що законопроект суттєво загрожує суддівській незалежності, народні депутати підтримали ініціативу Президента України. Так, з критикою законопроєкту 1008 виступили Представництво ЄС в Україні, Посольство Канади, Рада Європи, а Моніторинговий комітет ПАРЄ спрямував запит до Венеційської Комісії щодо запропонованих проектом №1008 змін стосовно діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування.

Голова Верховного Суду Валентина Данішевська під час свого виступу в Парламенті у день голосування закликала народних депутатів не ігнорувати міжнародних партнерів України і діяти спільно задля забезпечення незалежного суду в Україні.

«Шановні народні депутати, я абсолютно підтримую пані Климпуш-Цинцадзе у тому, що не можна ігнорувати міжнародну спільноту, не можна ігнорувати наших партнерів. Це дуже небезпечно. Крім того, я хотіла б сказати що народ України чекає, що гілки влади будуть співпрацювати і давати людям те, що вони чекають роками. У нашому випадку – це своєчасні судові рішення. Отже, я би просила продемонструвати зараз народу нашу солідарність в тому, що ми спільно будемо напрацьовувати положення, які дозволять забезпечити в Україні незалежний суд».

Джерело


До Дмитра Разумкова звернулися посли Канади, Британії, ФРН, ЄС з приводу судової реформи

До керівництва Верховної Ради України та Офісу Президента звернулися посли Канади, Великобританії, ФРН та посол ЄС з приводу закону про судову реформу — законопроекту №1008.

Як відомо, 16 жовтня Верховна Рада ухвалила в цілому судову реформу Президента Володимира Зеленського.

На законопроект відреагували представники іноземних країн та міжнародних інституцій. Так, Посол ЄС Матті Маасікас, Посол Великої Британії Мелінда Сіммонс, Посол Канади Роман Ващук, Генеральний директор ЄБРР в країнах Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне та Посол ФРН Анка Фельдгузен звернулися до керівництва Верховної Ради України та Офісу Президента з приводу закону про судову реформу (законопроекту №1008).

Нижче наводимо неофіційний переклад тексту заяви:

«Шановний пане Разумков,

Як партнери, які підтримують демократичні реформи в Україні, ми схвалюємо і підтримуємо високий рівень амбіцій, який демонструє новий уряд України.

Ми поділяємо Вашу думку, що судова реформа лежить в основі успішної трансформації України і що незалежна, підзвітна, професійна та ефективна судова влада має першорядне значення.

У цьому контексті ми вітаємо Ваш намір продовжити судову реформу, у тому числі шляхом активізації органів судової влади, а також дисциплінарної та етичної складової судової влади, як це передбачено законопроектом №1008 “Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського самоврядування”.

Ми також схвалюємо, що проект закону передбачає залучення міжнародних експертів до процесів відбору та етичного нагляду, спираючись на позитивний досвід відбору суддів до Вищого антикорупційного суду.

Ми розуміємо, що цей проект закону є одним із кроків більш тривалої судової реформи, і він є сильною, політичною, вкрай важливою задачею для стрімкої реформи.

Ми також визнаємо, що проект закону був удосконалений під час підготовки до другого читання.

Тим не менш, ми все ще турбуємося з приводу відповідності деяких елементів законопроекту щодо незалежності суддів.

Аналогічні занепокоєння нещодавно висловив також Генеральний секретар Ради Європи.

Короткий перелік наших основних питань, що викликають занепокоєння, є в Додатку.

Ми хотіли б зустрітися з Вами, щоб з’ясувати, чому деякі з наших питань щодо цього законопроекту можуть мати великі ризики для реформи, яку запропонував уряд.

Ми також хотіли б обговорити можливі альтернативні рішення, які б підтримували темп реформи, який визначив уряд, уникаючи деяких ускладнень, викладених у Додатку.

Ми також рекомендуємо вам співпрацювати з Венеціанською комісією для повного забезпечення відповідності закону нашим загальним цінностям.

Ми готові продовжувати забезпечувати допомогу для подальшого впровадження судової реформи в Україні.

Матті Маасікас, Посол ЄС

Мелінда Сіммонс, Посол Великої Британії

Роман Ващук, Посол Канади

Маттео Патроне, Генеральнй директор ЄБРР в країнах Східної Європи та Кавказу

Анка Фельдгузен, Посол ФРН

Копія:

Його високоповажність Олексій Гончарук, Прем’єр-міністр України

Андрій Богдан, керівник Офісу Президента України

Руслан Рябошапка, Генеральний прокурор України

Руслан Стефанчук, перший заступник Голови Верховної Ради України

Ірина Венедіктова, Голова Комітету ВР з питань правової політики

Денис Монастирський, Голова Комітету ВР питань правоохоронної діяльності

 

Додаток: Головні нагальні питання, підготовлені ЄС, USAID, експертами з Канади

1. Запланований повторний відбір суддів Верховного Суду та скорочення його кількості без чіткої процедури та в незрозумілий термін.

Потенційні проблеми, пов’язані з доброчесністю та професіоналізмом кожного судді ВС, можуть бути вирішені у відповідності до  поставлених цілей, що відповідають основному принципу здійснення суддею повноважень.

Хоча це незалежне право кожної держави — змінювати кількість суддів, але такі рішення мають відповідати принципу забезпечення незалежного виконання суддею його повноважень. Будь-якому скороченню суддів Верховного Суду має передувати перегляд норм юрисдикції суду та укомплектування належним штатом судів нижчих інстанцій для забезпечення доступу до правосуддя та стабільності судової системи.

2. Передбачуване підпорядкування нової Вищої кваліфікаційної комісії суддів нереформованій Вищій раді правосуддя.

Надання ВРП повноважень затверджувати правила та методологію, що стосується судового відбору, перешкоджає ВККС ефективно виконувати свої функції. Таке підпорядкування має відбутися лише після реформування ВРП.

3. Повноваження комісій

Вимоги щодо створення конкурсної комісії з відбору членів ВККС та Комісії з питань доброчесності та етики при ВРП, включаючи умови участі та залучення міжнародних експертів, повинні бути переглянуті для забезпечення їх ефективності».

Текст звернення опинився у розпорядженні «Судово-юридичної газети».

Джерело


Петро Порошенко: Судова реформа «слуг народу» змусить українців шукати справедливість в судах за кордоном

 

Сьогодні фактично відбувається атака на судову систему України та скасування судової реформи. Через це українці будуть змушені шукати правди за кордоном, як в Лондоні, де українська держава захистила свої інтереси і виграла у колишніх власників ПриватБанку, чи як в Панамі, де відкрили кримінальну справу проти Портнова за розповсюдження неправдивої інформації, – сказав п’ятий президент України, лідер політичної партії «Європейська Солідарність» Петро Порошенко в коментарі журналістам.

«На жаль, сьогодні голосування (прийняття закону про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування (1008) – ред.) про скасування де-факто судової реформи, скасування де-факто незалежності Верховного суду», – заявив Петро Порошенко.

«Де-факто йде атака на судову систему України, що дивним чином збігається з оприлюдненим вчора рішенням Лондонського суду, коли Приватбанк виграв у колишніх власників», – зауважив він.

«Я б дуже не хотів, щоб правду українці вимушені були шукати тільки закордоном. Як Панама, яка порушила справу проти Портнова, і як Лондон, який врешті-решт захищає Україну в питаннях з колишніми власниками (ПриватБанку – ред.)», – сказав п’ятий президент України.

Джерело


Ірина Геращенко

«Європейська Солідарність» голосувала проти знищення незалежного ВСУ, проти законопроекту №1008, який отримав нищівну критику Генсека Ради Європи і наших міжнародних партнерів. Посли Канади, Великої Британії, Німеччини надіслали листа спікеру ВР, в якому висловили глибоке занепокоєння знищенням суддівської незалежності. За закон проголосували лише Слуги і тушки з позафракційних.

Голові ВСУ надали на виступ… аж 1 хвилину, й ніхто її застережень не почув.

«Європейська Солідарність», інші фракції меншості закликали направити цей закон на повторне друге читання, дочекатися висновків Венеціанської комісії та врахувати їх. Зараз в ВСУ накопичилося більше 70000 справ, люди роками чекають права на захист в останній інстанції. Скорочення вдвічі кількості суддів тільки поглибить проблему.

Але це не всі новини про рух слуг до Європи. Як поінформував нас наш колега, член регламентного комітету Олег Синютка, слуги разом з ОПЗЖ запропонували парламенту зняти з розгляду законопроект «Про засади державної політики у сфері євроінтеграції». Цей законопроект передбачає обов’язковий аналіз всіх законопроектів на відповідність Європейському законодавству. Мотивація – на це треба додаткові кошти.

Так, незалежність безцінна, євроінтеграція і наближення до НАТО мають свою високу ціну. Слуги сказали, що це для них дорого.

Наступний крок – дешевий російський газ? Бо ж ми тепер все гаманцем міряємо.


Volodymyr Ariev

Є слова слуг про наміри продовжити євроінтеграцію, а є дії. Сьогодні їх дві:

1) Євросоюз, Раду Європи, Канаду, Велику Британію та інших вони послали куди подалі у відповідь на прохання не спішити приймати законопроект №1008, який є небезпечним і шкідливим для судової реформи, і почекати хоча б до висновків Венеціанської комісії. Ні, відступ від європейських норм суддівського самоврядування зроблений, а зачепили найбільше Верховний Суд, реформа якого на Заході була добре оцінена. Отже, євроінтеграція послана,  раз…

2)… а ось і два. На регламентному комітеті ВР запропонували парламенту зняти з розгляду законопроект «Про засади державної політики у сфері євроінтеграції». Слугам, напевно, не сподобалось, що цей законопроект передбачає відповідність Європейському законодавству всіх актів при ухваленні з проведенням відповідного аналізу, і на це треба виділити кошти (кошти на новостворене міністерство цифрової трансформації знайшли без проблем). А тут євроінтеграція якась. Дорога надто. І хоча це ще не остаточне рішення – за це має голосувати Верховна Рада – наміри означені чітко.

Ну і нагадаю, і європейська інтеграція, і незалежність коштують дорого. А шлунково-кишкова частина населення буде голодною завжди. Так, до слова.


Mason Lemberg

То була погана судова реформа Порошенка.
То було погано, що відмінили суддівську недоторканість (яку раніше можна було зняти тільки голосуванням у ВР).
То було погано, що організовували конкурси для вибору суддів в новостворені суди.
То було погано, що створювали органи суддівського контролю.
То було погано, що створили антикорупційний суд (хоч я вважаю, що погано, але більшості подобалось).

А все інше, так, було погано.
І Печерський, і Баришівський суди…

То ж прийшов “новий” онучок бородатой бабушкі.
І що він взявся реформувати ті найкорупмованіші суди?
Ні, онучок бородатой бабушкі, всупереч обуренням ЄС, які дали нам безвіз через ці закони, взявся підминати суди під бабушку бородату.

З початком епохи беззаконня, дятли!
І щось я не бачу трусєлєй перед Радою. Та й емоційних статей на УП нема з проханням відібрати безвіз.


Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Ну, вітаю всіх. Народні обранці зеленого кольору питання судової реформи вирішили махом і капітально. Вони її відмінили. В сенсі, навіть те, що було зроблено за Порошенка. Верховна Рада у другому читанні прийняла законопроект №1008. Що це означає?

Це означає, по-перше, те, що склад Верховного Суду зменшується з 200 до 100 суддів. Краса? Зараз я вам ту красу розтлумачу, а поки що повідомлю, що закон впроваджує новий порядок комплектування Вищої кваліфікаційної комісії суддів, створює при Вищій раді правосуддя комісію гідності і етики тощо. І вишенька – запланований повторний набір суддів до Верховного суду, установи яка єдина пройшла реформування, і до роботи якої наразі немає жодних претензій.

Посли Канади, Німеччини, Британії та представники ЄБРР уже висловили занепокоєння і надіслали відповідного листа спікеру Разумкову. Висловився з цього приводу і голова Ради Європи. По факту зелена більшість у ВР відкинула поради іноземних експертів і не узгодила законопроект з Венеціанською комісією. І на біс. Зменшення суддів Верховного суду мусить бути компенсоване збільшенням суддів нижньої ланки, аби громадяни змогли банально здобути доступ до правосуддя. У нас же наразі суддів недоштат біля 20% по країні. А нам ще й Верховний суд зменшують.

Впізнаю почерк голови ОПУ Андрія Богдана! Всьо чьотко – не даремно писали про його широкі зв’язки в судах. Опанувавши ОПУ і ВР, пан Богдан і так по факту встановив диктатуру, але зі взяттям під контроль ще й судової гілки влади процес можна буде вважати довершеним.

А чого там? Коли британський суд краще захищає інтереси держави Україна ніж суд український, а панамська прокуратура наклепи Портнова спростовує оперативніше за вітчизняне ДБР, – говорити нема про що. Країна, яка обирає коміків в президенти, заслуговує як раз на таку судову систему.

Судову систему, яка стрімко іде в ОПУ.

Карикатура © Олег Смаль

 

Верховний Суд: ухвалення законопроєкту №1008 негативно вплине на доступ громадян до правосуддя

Верховний Суд звернувся до Президента і Верховної Ради (текст звернення)

Рада Європи відзначила позитивну тенденцію в підвищенні професіоналізму, ефективності і якості правосуддя

Європейський Союз приєднався до критики судової реформи Зеленського

Поділитися:

Рада Європи відзначила позитивну тенденцію в підвищенні професіоналізму, ефективності і якості правосуддя

На думку експертів Ради Європи, Верховний Суд, який почав роботу в Україні в кінці 2017 року в результаті судової реформи, показує хорошу роботу з новим процесуальним законодавством для забезпечення єдності судової практики. Про це йдеться в повному тексті звіту Ради Європи, підготовленому за результатами оцінювання судової реформи (2014–2018 років) в Україні.

Нагадаємо, новий Верховний Суд почав свою роботу в грудні 2017 року. Суд працює у складі 192 суддів, призначених за результатами проведення відкритого конкурсу, який відбувся вперше. На думку Ради Європи, процедура конкурсу є дуже позитивною для забезпечення об’єктивного добору кандидатів і була схвалена зовнішніми спостерігачами за її прозорість та ретельність.

Експерти також зазначають, що результати судової реформи демонструють «позитивну тенденцію в підвищенні професіоналізму, ефективності і якості правосуддя, а також зменшення корупції».

Водночас зараз на розгляді парламенту перебуває ініційований президентом Зеленським законопроєкт №1008, який, серед іншого, передбачає перезавантаження нового Верховного Суду шляхом проведення повторного добору суддів і скорочення їх кількості вдвічі. У пояснювальній записці до законопроєкту немає жодних аргументів на користь такого «перезавантаження».

Як повідомлялося раніше, Представництво ЄС і Посольство Канади в Україні негативно оцінили законопроєкт №1008, зазначивши необґрунтованість скорочення кількості суддів Верховного Суду.

Джерело

 

Верховний Суд звернувся до Президента і Верховної Ради (текст звернення)

Огляд судової практики Європейського суду з прав людини 16 – 20.09.2019

Поділитися:

Европа, такая Европа… (фото, видео)

Helgi Sharp

Был с утра на связи с маленьким бельгийским Генком (не путать с Гентом). Там почти на пенсии прозябает один старый знакомый, бывший клерк Фламандского парламента, а ныне помощник депутата ПАСЕ.

– Шо за хрень с возвратом россиян в Европейскую Ассамблею? – спрашиваю на смеси западнофламандского матерного и французского литературного.

– Россияне здорово поработали в дипломатических кулуарах, – отвечает. – Запущен мощный посыл, что в Украине пришёл к власти слабый и неопытный президент, марионетка олигархов с непредсказуемой внешней политикой. И стабилизирующая роль РФ в этой связи будет “полезна” на площадках ПАСЕ.

Плюс деньги, деньги, деньги…

А ещё наивные представления бюргеров о том, что “простые люди” в Эрэфии смогут рассчитывать на решения Европейских институций по правам человека. Типа, Путин – тиран, но участием Московии в европейских делах мы защитим интересы её граждан. Как будто там выполняют решения международных судов, ага…

Европейцы в большинстве своём – хорошие, но наивные и зажравшиеся люди, готовые кушать всякую фигню, преподнесённую в красивой упаковке. А ещё никак не желающие верить, что могут быть следующими после Украины.

Что на выходе? По большому счёту, от всей этой возни в ПАСЕ нам ни холодно, ни жарко – в практическом плане положение в стране от запоребриковцев в зале Ассамблеи никак не изменится, да и экономических санкций это не коснётся. Просто, сцуко, ОБИДНО, да?

Но наши делегаты и дипломаты – всё равно молодцы, они работают в экстремальных условиях и на износ.

Что будет дальше? Как и вы, не знаю, ибо Зеленский сейчас и Зеленский после парламентских выборов могут оказаться двумя разными людьми.

Во внешнеполитическом плане надежда на Вадима Пристайко, которого знаю, и который скорее сделает себе сеппуку, чем откажется от Евроатлантического курса. А ещё на дядюшку Сэма, свою армию и на то, что московские гниды в новом парламенте окажутся в меньшинстве.

Я оптимист. Вы знаете. Поборемо.


Ірина Геращенко

Я пишаюся нашою делегацією.

Важко йдуть дебати в Страсбурзі. 68 депутатів записалися на виступи.

Більшість європейців говорять страшні, насправді, речі. Мовляв, санкції проти РФ себе не виправдали, РЄ та ПАРЄ не повинні займатися безпековими питаннями чи захистом територіальної цілісності, це не наші задачі та компетенції, ми не повинні займатися вирішенням внутрішніх конфліктів між країнами-членами нашої організації, ми маємо дбати про майбутнє нашої організації та вимагати сплати від РФ внеску, гроші – це дуже важливо, найважливіше, ми маємо подумати про росіян, а не російську владу, й захистити право росіян на захист в ЄСПЛ…

А чим же тоді має займатися РЄ, якщо не безпекою, правами людини, повагою до територіальної цілісності та суверенітету країн-членів?

Про прощення Росії солодко співають й деякі депутати з Нідерландів…, як вони будуть дивитися в очі родичам загиблих з рейсу МН17? Це європейський майстер-клас з фарисейства та спроби виправдати зраду принципів різними красивими словами, різними мовами, але від цього не менш огидними.

Я пишаюся своїми колегами. Які чи не єдині в цій залі називають речі своїми іменами. Що це – зрада. Це індульгенція на вбивство. Що українці, наша країна подарувала Європі мир, протистоячи ці 5 важких років агресору, а їм плювати на наші жертви. Ми згадуємо вбитих, поранених, заручників, моряків, в’язнів, ми говоримо європейцям про їх відповідальність і сором, про подвійні стандарти.

Алексей Гончаренко і Olena Sotnyk процитували сьогоднішню статтю в «Le Monde», де йдеться про російського шпигуна, який працював генконсулом в Страсбурзі та мав повний доступ до офісу Генсека РЄ Ягланда, до всіх офіційних документів організації. Ягланд на це боляче зреагував.

Але правда в тому, що Росія вже пустила свої щупальці надто глибоко, й ми відчуваємо, як метастази страшної хвороби знищують РЄ. Була Мюнхенська змова, ми є свідками Страсбурзької змови європейців. Соромно за кожного, хто намагається виправдати цю ганьбу. Ми, українська делегація, не будемо це виправдовувати. Ці 5 років ми дійсно тримали оборону, за нами був Президент, було МЗС, була АП. Сьогодні ми слабкіші. Й це перша ластівка. Повернення російської делегації в ПАРЄ – початок. Наступне – це скасування санкцій в ЄС. Схоже, Європа до цього готова, а Німеччина, Франція, Італія, які виправдовують сьогоднішню ганьбу в Страсбурзі, теж знайдуть гарні слова це виправдати в грудні.

Й дякуємо кожному грузину, представнику країн Балтії, британцям, які разом з нами б’ються і називають речі своїми іменами – що це змова і зрада, що мова йде про фінансування РЄ ціною знищення демократії.

* * *

Напередодні червневої сесії ПАРЄ в Страсбурзі українська делегація звернулася до АП (чи до офісу, чи до бюро, як там правильно) нового президента з проханням про зустріч. Аби обмінятися інформацією про виклики, узгодити наш спільний план дій, проговорити, як тримати оборону в РЄ. Це потребувало серйозної кулуарної роботи, тиску на наших міжнародних партнерів, щоденних телефонних переговорів з партнерами не лише в рамках міжпарламентського діалогу і дипломатичної роботи. Це потребувало, в першу чергу, лідерства президента. Так було всі попередні 5 років.

В січні 2019 нам вдалося зупинити цю доповідь пані Суттер, її відправили назад в комітети. Й тільки наша делегація, наш посол Дмитро Кулеба, наш МЗС, президент Порошенко й його радники знають, яка тоді була проведена попередня робота, як включили ми всі механізми переконання Німеччини та Франції…

На звернення нашої делегації ми не отримали ніякої відповіді з АП і від президента. Наша делегація залишилася сам на сам в цій залі. І ось ми, « старі обличчя», разом з нашими однодумцями з Британії, Грузії, Польщі, країн Балтії, боремося тут за принципи, називаємо речі своїми іменами. Ми, представники різних груп і фракцій, у розпал виборчої кампанії відкинули, як і ВСІ ЦІ 5 РОКІВ, всі протиріччя і тут б’ємося як одна команда, одна українська збірна.

Ми, «старі обличчя», вміємо об’єднуватися заради національних інтересів України, працювати в кулуарах і залі, приготувати «сюрприз» ПАРЄ з 300 поправок і примусити розглядати рапорт до ночі, ми шукаємо всі шляхи зупинити реванш. Бо за нами Україна.

* * *

Наша делегація підготувала більше 200 поправок, аби заблокувати повернення російської делегації.

Алексей Гончаренко і Olena Sotnyk в залі поставили питання про її повернення в комітет, для розгляду поправок.

За це проголосували лише 52 чесних європейці, 110 – проти.

Приблизно такий розклад зараз в ПАРЄ, де відбувається справжня Страсбурзька змова.

* * *

В ці хвилини в ПАРЄ деякі європейські політики реалізовують ганебну Страсбурзьку змову – повертають російську делегацію. Дають їй індульгенцію за всі злочини РФ.

Українська делегація протистоїть руйнуванню РЄ.


Володимир Ар’єв

Оруелівська реальність: війна – це мир, свобода – це рабство, незнання – сила. Це те, що відбувається зараз в ПАРЄ.

Фестиваль лицемірства, компроміс із совістю, торгівля цінностями. Але це бумеранг. Шкода, що політична доцільність перемагає принципи.

Якщо росіян відновлять без жодних умов, Україні в ПАРЄ немає що робити.

Залишилося два дні. У своєму виступі я все їм сказав в очі.

* * *

Українська делегація б’ється як завжди. Під дикі воплі російських пропагандистів, які в коридорі захлинаються в ненависті до нас.

Дебати в ПАРЄ ми виграли. Більшість виступів за нас. Але більшість, яка голосує, сидить тихо. Вони опускають очі, вони намагаються мало говорити з нами – вони розуміють, що неправі, але є директива. Люди, які вчать нас парламентаризму, самі, коли треба, опиняються слухняними виконавцями чужої волі, інструментами, а не тими, хто вирішує самостійно. Сьогодні в ПАРЄ це було видно яскраво, як ніколи.

Бій триває. І триватиме до середи. Особливо після того, як росіяни завтра вранці зайдуть в цю залу: ми будемо заперечувати їхні повноваження, як у 2014 та 2015.

І, так, ми, українська делегація в ПАРЄ, сьогодні єдині, як завжди. Навіть якщо сукупна політична доцільність кількох європейських столиць переїде бульдозером цінності та принципи, ми стоїмо до останнього.


Ірина Геращенко

За повернення російської делегації – 118.

Україна, британці, грузини, країни Балтії, поляки були проти. Нас – меншість.

Ми не зрадили принципи РЄ, на відміну від тих, хто продав принципи заради грошей, внеску Росії .

Результати голосуванння в ПАРЄ за повернення російської делегаціі. Показові. Подивіться, як європейці голосували за Страсбурзьку змову.

* * *

Але в нас, «старих обличч» української делегації та британських лордів, наших грузинських і литовських друзів ще є план. На завтра готуємо на засідання в ПАРЄ «фішечки». Ми боремося.

 

Фото © Facebook Iryna Gerashchenko та Volodymyr Ariev

Поділитися:

Піар, такий піар…

Helgi Sharp

“Реформи, які Україна здійснила за останні 5 років, вражаючі. За ці п’ять років зроблено більше, ніж за попередні двадцять,” – віце-президент Єврокомісії Домбровскіс.

До речі, наразі у прямому ефірі можете спостерігати (я це роблю навіть з Америки), як безсовісно піариться Порошенко у Брюсселі на зустрічах з вищим керівництвом Євросоюзу та НАТО.

Наразі для піару вже почали обговорювати скасування дозволу кораблям РФ заходити до портів ЄС та США, ліквідацію проекту СП-2, шефство окремих країн ЄС над населеними пунктами Донбасу, поглиблення співпраці у сферах цифрового ринку, енергетики, митного співробітництва, а також права і безпеки.

Перед цим у тому ж Брюсселі домовлено, що НАТО у найближчі тижні передасть українським військовим обладнання для захищеного зв’язку.

Допоки Порох як танк руйнує совок та пре у Європу, я з ним – і дай, Бог, країні якомога більше такого “піару”…

Переможемо.

 

Брюссельські зустрічі Петра Порошенка на вищому рівні (фото, відео)

Поділитися:

Брюссельські зустрічі Петра Порошенка на вищому рівні (фото, відео)

Президент України зустрівся з Президентом Європейської Ради

Президент України Петро Порошенко у Брюсселі зустрівся з Президентом Європейської Ради Дональдом Туском.

Глава держави поінформував Дональда Туска про наслідки акту відкритої агресії Росії у Керченській протоці та існуючі загрози для регіональної безпеки.

Петро Порошенко наголосив на необхідності надання потужної та адекватної відповіді з боку ЄС на акт агресії Росії проти України 25 листопада для протидії стратегії «повзучої окупації» Кремлем Азовського моря та Керченської протоки. Президент України закликав лідерів ЄС засудити агресивні дії Росії, вимагати забезпечення відновлення свободи судноплавства, негайного та безумовного звільнення 24 захоплених моряків та 3 кораблів. Президентові Європейської Ради були передані списки осіб та кораблів Росії, причетних до акту агресії.

Глава держави наголосив на важливості посилення допомоги з боку Європейського Союзу соціально-економічному розвитку українського Приазов’я, яке потерпає від цілеспрямованої блокади з боку Російської Федерації. З цією метою Президент передав на розгляд інституцій та держав-членів ЄС перелік гуманітарних та інфраструктурних проектів, які могли б підтримати європейські партнери.

Лідери відзначили відсутність прогресу з боку Росії в імплементації Мінських домовленостей, що обумовлює необхідність схвалення Європейською Радою політичного рішення про подальше продовження ЄС економічних та секторальних санкцій проти Росії після 31 січня 2019 року. У цьому контексті Президент України подякував за нещодавнє рішення Ради ЄС щодо запровадження санкцій ЄС стосовно 9 осіб, відповідальних за організацію та проведення незаконних виборів на Донбасі 11 листопада 2018 року.

Президенти домовились посилити взаємодію для протидії зовнішньому втручанню у виборчі процеси в Україні та Європейському Союзі у 2019 році.

Співрозмовники обмінялися думками щодо шляхів реалізації домовленостей за підсумками Двадцятого Саміту Україна – ЄС, зокрема в частині поглиблення секторальної інтеграції в енергетичній сфері, цифровому ринку, юстиції та внутрішніх справах, митниці. У цьому контексті лідери домовились приділити особливу увагу обговоренню цих питань на наступному засіданні Ради асоціації Україна-ЄС 17 грудня 2018 року.

Джерело

 

Президент України в Брюсселі провів зустріч з Президентом ЄНП

Президент України Петро Порошенко під час робочого візиту до інституцій Європейського Союзу та НАТО провів зустріч з Президентом Європейської Народної партії Жозефом Долем. Зустріч відбулася в штаб-квартирі ЄНП в Брюсселі.

Глава держави поінформував Жозефа Доля про наслідки ескалації Росією ситуації в Чорному морі і Керченській протоці та існуючі загрози для регіональної безпеки.

Петро Порошенко наголосив на необхідності потужної та адекватної відповіді з боку Європейського Союзу на акт агресії Росії проти України 25 листопада в Азовському морі.

Президент України закликав Європейську народну парію засудити агресивні дії Росії та усіма доступними способами вимагати забезпечення відновлення свободи судноплавства, негайного та безумовного звільнення 24 захоплених моряків та 3 кораблів.

Сторони також обговорили майбутні президентські та парламентські вибори в Україні та шляхи поглиблення міжпартійного співробітництва.

Джерело

 

Президент в Брюсселі: Ми впевнені, що санкції проти Росії за агресію проти України, невиконання Мінських угод та повне ігнорування міжнародного права будуть продовжені

 

Президент Петро Порошенко переконаний, що Європейський Союз продовжить санкції проти Російської Федерації у зв’язку із актом агресії, який відбувся в нейтральних водах Чорного моря та через продовження невиконання нею Мінських угод, проведення незаконних виборів на окупованій частині території України, за повне ігнорування міжнародного права і за агресію проти нашої держави. Про це Петро Порошенко сказав в Брюсселі під час спільної прес-конференції з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом.

Глава Української держави нагадав, що вже передав Президенту Європейської Ради Дональду Туску списки осіб та кораблів Росії, причетних до акту агресії. «Щодо конкретних санкцій, які ми почали обговорювати – вчора ми передали Президенту Туску в Європейську Раду, в Європейську комісію, а сьогодні я передав ці дані Генеральному секретарю про конкретні прізвища російських військових, працівників ФСБ, які були задіяні у піратській акції, в агресії проти українських кораблів в Чорному морі», – повідомив він. «Це були і офіцери-фсбшники, і прокурори, і слідчі, і судді, які намагалися продемонструвати і запроторити українських воїнів за грати», – додав Президент.

«Ще раз наголошую, що це є військовополонені. Росія немає жодної юрисдикції над 24-ма українськими воїнами. Це підтверджено Женевською конвенцією», – підкреслив Петро Порошенко.

За його словами, Росія продовжує не помічати, що вона є агресором по відношенню України і у зв’язку із незаконною анексією Криму, і у зв’язку із незаконною агресією проти нашої держави на сході, і у зв’язку із актом агресії, який відбувся в нейтральних водах Чорного моря.

Президент підкреслив, що у європейських інституціях зараз ведуться конкретні дискусії з питання санкцій проти Росії: «І ми сподіваємось, що буде сформований, так само як був сформований пакет санкцій проти (Росії у зв’язку із незаконним будівництвом – ред.) Керченського мосту…»

«Ми вчора провели дуже вдалі переговори з представниками Європейської Ради на чолі з Дональдом Туском і висловлюємо тверду впевненість в тому, що санкції проти Російської Федерації будуть сьогодні продовжені», – підкреслив Петро Порошенко.

Він зауважив, що Генеральний секретар НАТО наголосив, що санкції проти Росії запроваджують саме за невиконання Мінських угод, за проведення незаконних виборів, за повне ігнорування міжнародного права і за агресію проти Української держави.

Президент також висловив впевненість, що переговори в Брюсселі і з Європейською Радою, і з НАТО, і з лідерами держав-членів НАТО і Євросоюзу будуть надзвичайно успішними.

Глава держави також акцентував на резолюції Конгресу Сполучених Штатів Америки, де, зокрема є вимога щодо надання допомоги Україні у зв’язку з російською агресією у Чорному і Азовському морях.

Також Петро Порошенко відзначив прийняття резолюції Європейським Парламентом, де також є абсолютно чітка вимога щодо початку обговорення, в тому числі і санкцій проти Російської Федерації за відкритий акт агресії в Чорному і Азовському морях.

«Крім того, там були рішення по санкціям по «Північному потоку-2», як абсолютно політично вмотивованому проекту, який має на меті лише понизити енергетичну безпеку Європейського Союзу і забезпечити економічний тиск на Україну і сусідні держави, що є абсолютно неприйнятним», – зазначив Президент.

Джерело

 

Посилення присутності НАТО у Чорному морі дозволить запобігти подальшому загостренню напруженості і забезпечити безпеку в регіоні – зустріч Президента України та Генсека Альянсу

 

Президент Петро Порошенко наголосив, що під час переговорів з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом що відбувся конструктивний діалог, було обговорено багато проблем порядку денного, а в центрі переговорів – ситуація в Азовському морі.

«Ми мали чітке спільне бачення того, що відбувається. РФ відкрито здійснила акт агресії проти України в нейтральних водах Чорного моря. Дуже вдячний, що НАТО підтримує Україну», – зазначив Глава держави. Він нагадав про термінову телефонну розмову з Єнсом Столтенбергом через декілька годин після подій у Азовському морі. Президент подякував за солідарність союзників України.

«Вітаю заклик союзників до РФ негайно звільнити без жодних умов українських моряків та кораблі, так само як і гарантувати безперешкодний доступ до українських портів в Азовському морі та відновити свободу навігації», – наголосив Петро Порошенко.

«Використовуючи відкритий вогонь проти українських суден, Росія перетнула «червону лінію». Ми не можемо і не будемо залишати це без чіткої і сильної відповіді», – підкреслив Президент. Він наголосив, що сьогодні абсолютним пріоритетом є повернення українських військовослужбовців.

«Україна та члени Альянсу мають спільну оцінку агресивних дій Росії. Ми спостерігаємо зростаючу загрозу Росії в Чорноморському регіоні, в Азовському морі та Керченській протоці», – зауважив Глава держави.

«Росія не просто напала на Україну, її навмисний військовий напад перевірив рішучість всієї євроатлантичної спільноти. Росія втратила авторитет та впевненість у якості партнера для діалогу. Наші дії у відповідь на російську агресію в Чорному морі повинні бути достатньо потужними», – наголосив Президент. За його словами, Україна запросила членів Альянсу виробити всебічні жорсткі заходи у відповідь на дії Росії.

«Посилення НАТО, як ми погодились, постійної присутності у Чорному морі необхідне, щоб запобігти подальшому загостренню напруженості і забезпечити безпеку в регіоні. Це те, що нам зараз потрібно. І ми були би вдячні, якби було започатковано місію НАТО з моніторингу за повітрям та морем», – наголосив Президент.

За словами Глави держави, Україна також буде вдячна за встановлення регулярних обмінів інформацією з НАТО, щоб забезпечити кращу спільну ситуаційну обізнаність у Чорному морі та у всьому регіоні. За його словами, важливо, щоб Україна також взяла участь у регіональній програмі безпеки повітряного простору (RASP).

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, в свою чергу наголосив, що під час переговорів з Президентом України відбулась ґрунтовна дискусія з приводу допомоги Україні та агресивних дій Росії на Чорному морі. «Ми дуже занепокоєні підвищеною напругою в Азовському морі та прилеглих водах. Російській атаці на українські кораблі та моряків немає виправдання», – зазначив він.

«Ми закликаємо Росію негайно звільнити всіх моряків та кораблі, а також забезпечити свободу навігації, в тому числі вільний доступ до українських портів в Азовському морі. Ми суворо засуджуємо незаконну анексію Криму, Росією. Ми її не визнаємо і не будемо визнавати. Побудова Керченського мосту – ще одне порушення суверенітету та територіальної цілісності України», – заявив Єнс Столтенберг.

Генеральний секретар НАТО додав: «Це ще один приклад російської дестабілізаційної поведінки».

«Ми також надаємо підтримку Україні в питаннях покращення спроможностей ВМС України, логістики та кібербезпеки. У відповідь на агресивні дії Росії, НАТО посилило свою присутність в Чорному морі за останні декілька років. І ми продовжимо оцінку наших позицій в цьому регіоні», – також зазначив Єнс Столтенберг.

Генеральний секретар Альянсу подякував Президенту України за позицію України та дії українських військових в рамках міжнародного права під час нападу російських військових на українські кораблі в Керченській протоці. «Пане Порошенко, я дуже ціную силу та витримку, які продемонструвала Україна під час подій в Азовському морі. Ескалація не є в інтересах будь-якої зі сторін», – зауважив він.

Джерело

 

Практична співпраця України з НАТО поглиблюється в різних сферах – зустріч Президента України та Генсека Альянсу

«Радий, що ми маємо значний прогрес у нашій практичній співпраці з НАТО, яка поглиблюється в різних сферах. Ми високо цінуємо зобов’язання країн-союзників щодо посилення співпраці з Україною», – зауважив Президент Петро Порошенко під час спільної прес-конференції з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом.

За його словами, українська сторона вітає заплановану більш активну співпрацю з НАТО у рамках спільних військових навчань та навчальних програм для української армії, а також очікує посилення подальшої співпраці з НАТО в рамках проектів, що здійснюються в рамках Цільових фондів Альянсу для України.

Президент зазначив, що Україна вдячна за допомогу НАТО у створенні безпечних засобів супутникового зв’язку. «За підтримки НАТО ми досягли значного прогресу у розвитку українського потенціалу кібербезпеки. Що також у пріоритеті нашої співпраці. Очікуємо, започаткування нового проекту, спрямованого на посилення кіберзахисту виборчої інфраструктури України. Мова йде про інформаційну систему», – розповів він.

Глава держав також подякував союзникам за підтримку в реалізації української програми реформ, яка допомагає Україні зміцнювати власні оборонні можливості. «Досягнення стандартів НАТО та повна взаємосумісність з Альянсом є основними завданнями реформування галузі безпеки та оборони України», – зауважив Президент.

Він нагадав, що Україна має намір закріпити у Конституції стратегічний курс на повноцінне членство в НАТО та ЄС. Глава держави відзначив, що Україна цінує позицію партнерів по Альянсу про відкриті двері. «Це має гарантувати незворотність нашого євроатлантичного курсу та надасть союзникам більше довіри до України», – зазначив Петро Порошенко.

За його словами, незважаючи на триваючу російську агресію, в цьому році Україні вдалося збільшити свою участь у операції з «рішучої підтримки» (Resolute Support Mission). «Участь України в місіях та операціях під проводом НАТО демонструє нашу рішучість та здатність сприяти євроатлантичній безпеці», – сказав він.

«Сьогодні саме в Україні вирішується майбутнє трансатлантичної безпеки та стабільності. Підтримка України, у тому числі у боротьбі з триваючою агресією Росії, є найкращою інвестицією в безпеку Вільного Світу», – наголосив Президент.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг підкреслив: «НАТО надає потужну політичну та практичну підтримку Україні, що включає близько 40 млн євро, виділених союзниками на трастові фонди Україна – НАТО. Один з таких фондів допомагає Україні покращити командно-штабні можливості та комунікацію. Сьогодні я сказав Президенту, що ми надамо засоби захищеної комунікації для ЗСУ до кінця року».

«Ми бачимо, що на сході України щоденно порушується режим припинення вогню, в тому числі з використанням зброї, що заборонена Мінськими домовленостями. Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ досі обмежена в своїй роботі. Їм регулярно перешкоджають в вільному пересуванні. А дрони, що спостерігають за ситуацією, регулярно блокують та збивають», – зазначив він.

«Так звані вибори на Донбасі, що відбулись минулого місяця, суперечать букві та духу Мінських домовленостей. Вони підривають зусилля з мирного врегулювання конфлікту», – також підкреслив Єнс Столтенберг.

Генеральний секретар Альянсу відзначив, відданість демократичним цінностям: «Правильне управління та реформи наблизять Україну до євроатлантичної сім’ї. Важливий прогрес вже був досягнутий і ми закликаємо Україну продовжувати шлях реформ. В тому числі, забезпечити кращий цивільний контроль за службами безпеки та розвідки, боротьбу з корупцією та права меншин».

«Союзники визнають бажання України приєднатись до Союзу. Ми хочемо бачити успіх вашої країни і ми готові допомагати вам в цьому», – зазначив він.

Джерело

 

Україна повністю виконує вимоги із впровадження реформ – Президент України зустрівся із Віце-президентом Єврокомісії

Президент України Петро Порошенко під час зустрічі з Віце-президентом Європейської Комісії з питань євро та соціального діалогу, фінансової стабільності, фінансових послуг та Союзу ринків капіталу Валдісом Домбровскісом обговорим проведення реформ в Україні та підтримку Євросоюзом євроатлантичного напрямку розвитку нашої країни.

Під час спільної прес-конференції із Віце-президентом Європейської Комісії, Глава держави зазначив, що Росія боїться єдності та солідарності світу з Україною у протидії російській агресії та боротьбі із захисту нашої незалежності, територіальної цілісності.

«Для Путіна є нестерпним європейський успіх України. Це додаткова мотивація для нас бути більш рішучими в реформах, поверненні України в сім’ю європейських народів. Ми дуже цінуємо позицію Європейської комісії, Віце-президента про те, що двері для України мають залишатись відкритими», – наголосив Петро Порошенко.

Президент подякував за рішення про надання чергового траншу макрофінансової допомоги Україні. «Це символізує підтримку України у важкі часи і сприятиме фінансовій стабільності. Це, а також майбутнє рішення МВФ, забезпечить додаткову впевненість інвесторам, які планують прийти в Україну», – сказав він.

«Це є визнанням прогресу України на шляху європейських трансформацій. Хочу підтвердити, що ми важко працюємо, щоб це відбулось. Ми виконали всі 6 умов з реформ для виділення першого траншу. Після оціночної місії, ЄС прийняв це рішення. Сьогодні ми обговорили наступні кроки, необхідні для другого траншу», – також наголосив Петро Порошенко.

Глава держави повідомив, що під час переговорів обговорювалось питання імплементації Угоди про Асоціацію, що є потужним стимулом реформ. «Україна рішуче налаштована просуватись далі в контексті порядку денного реформ. Як Глава держави, я повністю відданий цій програмі реформ. Я пишаюсь бути лідером реформ і ми робимо все можливе, щоб впровадити їх якнайкраще», – сказав Президент.

Петро Порошенко також зазначив, що настав час встановити нові прагматичні цілі в стосунках між ЄС та Україною. «За останній місяць, Україна висунула конкретні пропозиції щодо поглиблення секторальної співпраці в сферах цифрового ринку, енергетичного ринку, юстиції, свободи та безпеки. Ми віримо, що це можливо і розраховуємо на підтримку наших партнерів, бо успіх України – це успіх всього ЄС, всієї європейської родини», – додав Президент.

Віце-президент Європейської Комісії Валдіс Домбровскіс, в свою чергу зауважив, що з часу Революції Гідності в Україні багато чого змінилося, але багато прагнень досі ще треба досягнути. «За останні роки багато реформ, яких вимагали українці, почали впроваджуватись і ми хочемо, щоб Україна досягла успіху в цьому, незважаючи на труднощі та перешкоди», – додав він.

Віце-президент Єврокомісії зазначив, що ЄС виділив 500 млн євро макрофінансової допомоги цього тижня. «Це не тільки жест солідарності, а й знак того, що Україна повністю виконує вимоги по реформам», – підкреслив Валдіс Домбровскіс.

Він також сказав: «Імплементація цих реформ направлена на боротьбу з корупцією, реформування корпоративного управління, краще управління державними фінансами. Ми сподіваємось, що ця підтримка допоможе українській владі стабілізувати економічну та фінансову ситуацію, а також впроваджувати подальші реформи. Це також надасть впевненості інвесторам щодо майбутнього України».

«Хочу подякувати Вам особисто, пане Президенте, за Вашу відданість реформам. Бажаю Вам та українському народу миру та процвітання в 2019 році», – зазначив Віце-президент Єврокомісії.

Джерело

 

Глава держави: Настав час ЄС визнати відкритим актом агресії те, що відбулося в Керченській протоці

 

Президент Петро Порошенко під час зустрічі зі ЗМІ назвав конструктивними та ефективними сьогоднішні переговори з Віце-президентом Європейської Комісії з питань євро та соціального діалогу, фінансової стабільності, фінансових послуг та Союзу ринків капіталу Валдісом Домбровскісом.

Глава держави вкотре наголосив, що Україна знову зазнала нападу з боку російського агресора, коли два тижні тому українські кораблі були атаковані російським флотом.

«Я дуже вдячний за Вашу заяву та за позицію ЄС на підтримку моєї країни. Вчора в нас була можливість почути заяву Європейського парламенту, що була підтримана 433 членами ЄП і продемонструвала, що це був акт агресії проти України. Це не провокація, це не криза. Це акт агресії, що повністю підпадає під Резолюцію 3314 Генеральної Асамблеї ООН, прийняту в 1974 році», – наголосив Президент.

«В цій ситуації, нам потрібна адекватна реакція всього світу: G7, НАТО, ЄС, ЄП. Підтримка ЄП додаткових санкцій проти Росії за агресію на Азовському та Чорному морях допомагає нам розпочати переговори в цій сфері», – додав Петро Порошенко. Він також відзначив резолюцію Конгресу США.

«Дуже важливим є також рішення Ради ЄС про продовження санкцій ЄС проти Росії за невиконання Мінських домовленостей і незаконне будівництво Керченського мосту, і проведення незаконних так званих виборів на окупованих територіях Донбасу. Це неприпустимо і ми дуже цінуємо потужну та єдину позицію ЄС. Якщо раніше були сумніви, вчора, після нашої зустрічі, ми почули сильну позицію всього ЄС», – сказав він.

Президент наголосив, що необхідно посилити міжнародний тиск на Росію. «Ми повинні називати речі своїми іменами, більше не можна ховати голову в пісок. Те, що відбулося в Керченській протоці, було відкритим актом агресії. Настав час, щоб ЄС це визнав. І я дуже ціную слова, використані в заяві ЄП. Ми домовились, що ті ж слова будуть використані в заяві Європейської Ради», – зазначив Глава держави.

Петро Порошенко подякував Валдісу Домбровскісу за вимогу негайного та безумовного звільнення 24 українських моряків, 3 українських кораблів та забезпечення свободи мореплавства в Керченській протоці.

Віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс наголосив, що ЄС залишається солідарним з Україною і продовжить стояти на стороні України для того, щоб зупинити конфлікт на сході та незаконну анексію Криму.

«ЄС суворо засуджує агресивні дії Росії в Азовському морі проти українських кораблів та моряків. Ми закликаємо Росію відпустити моряків та кораблі негайно. ЄС закликає Росію забезпечити вільний прохід через Керченську протоку для всіх кораблів, в тому числі і кораблів ЄС, згідно з міжнародним правом», – зазначив він.

Віце-президент Єврокомісії зауважив, що вчорашнє нагородження Олега Сєнцова премією ім. Сахарова є ще одним виявом солідарності ЄС з Україною. Церемонія в Європейському парламенті в Страсбурзі показала, що ЄС підтримує свободу висловлювань і свободу думки.

Джерело

 

Президент України зустрівся з Федеральним канцлером Німеччини

Напередодні проведення засідання Європейської Ради Президент України Петро Порошенко зустрівся з Федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель.

Глава держави висловив вдячність за зусилля, які докладаються Німеччиною з метою припинення блокади Росією акваторії Азовського моря і Керченської протоки, а також за особливу увагу, яку Федеральний канцлер приділяє питанню звільнення українських моряків та гарантуванню свободи судноплавства в регіоні.

Глава держави закликав країни ЄС також належним чином відреагувати на акт російської агресії в акваторії Азовського моря і Керченської протоки та цілеспрямоване перешкоджання свободі судноплавства шляхом запровадження так званого «Азовського пакету санкцій».

Джерело

 

© Фото Михайла Палінчака

Поділитися:

Президент відбув з робочим візитом до Брюсселя (відео)

РФ має чітко розуміти – чим більше агресивних дій, тим більша буде її відповідальність – Президент

 

Перед відльотом Глава держав повідомив про мету свого візиту: «Відбуваю з робочим візитом до Брюсселя, де відбудуться надзвичайно важливі рішення для України. Буду боротися за те, щоб вони були наповнені реальним і конкретним змістом».

«Це і рішення, в якому дуже сумнівалися півроку тому, що вдасться продовжити санкції проти РФ. Зараз я вже твердо налаштований на те, що у нас є більш ніж переконливий аргумент для того, щоб санкції були продовжені. Ми маємо переконати, щоб був розглянутий і взятий до уваги і Азовський пакет», – сказав Президент. За його словами, має бути так само, як вчора в резолюції Конгресу США, відображено позицію щодо відповідальності РФ і визначення її дій як акту агресії проти України і як спроби окупації Азовського моря та Керченської протоки.

«Нам зараз треба робити максимум з того, що від нас залежить. З одного боку для того, щоб різко посилити спроможності Збройних Сил України. А з іншого боку – зміцнити міжнародну солідарність навколо України для того, щоб агресор чітко розумів, що чим більше буде агресивних дій, тим більша буде відповідальність, і тим більше заплатить Російська Федерація як країна-агресор за абсолютно безвідповідальні агресивні дії по відношенню до нашої держави», – наголосив Глава держави. За його словами, саме це буде предметом переговорів у Брюсселі.

Глава держави також привітав Сухопутні війська Збройних Сил України з професійним святом, яке вони відзначають сьогодні.

Джерело

Поділитися:

Рада Європи надала позитивний Висновок щодо законопроекту №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»

Експерти Ради Європи надали висновок щодо проекту Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (№9055), розробленого Радою з питань судової реформи у співпраці з адвокатською спільнотою.

«Законопроект є кроком уперед у порівнянні з редакцією Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що діє з 2012 року, – йдеться у Висновку, підготовленому у рамках проекту Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні. Положення цього Законопроекту в цілому відповідають стандартам Ради Європи щодо регулювання та захисту професії адвоката, а за окремими напрямами забезпечують навіть більший, аніж вимагають стандарти, захист адвокатів у здійсненні ними своїх професійних обов’язків, у саморегулюванні та самоврядуванні своєї спільноти».

Найбільш позитивні досягнення законопроекту стосуються розширення прав і гарантій адвокатів, що, серед іншого, включають участь адвокатів у всіх слідчих чи процесуальних діях, участь у яких має право брати клієнт; безперешкодний доступ до приміщень суду, прокуратури, поліції, Міністерства внутрішніх справ та правоохоронних органів; ідентифікований доступ до всіх державних реєстрів; посилення захисту інформації в рамках адвокатської таємниці, включно з нерозголошенням навіть за наявності дозволу клієнта, а також використання будь-яких технічних засобів без спеціального дозволу.

Також, як зазначають експерти Ради Європи, законопроект вдосконалює структуру органів адвокатського самоврядування, визначення конфлікту інтересів, розширює форми здійснення адвокатської діяльності, збалансовує підходи до дисциплінарної відповідальності та зменшує ризики зловживання з боку дисциплінарних органів.

Експерти також вітають положення Законопроекту щодо доступу до професії адвоката. «Незалежне та автоматизоване тестування професійних знань і навичок спроможне призвести до зменшення корупційних ризиків. Крім того, скасування вимоги про те, що стажери мають оплачувати своє стажування, може забезпечити більш справедливий доступ до адвокатської професії».

Джерело

Поділитися:

Щодо позиції МЗС України стосовно обрання нового Генерального секретаря Ради Європи

У Раді Європи розпочато процес відбору кандидатів на посаду нового Генерального секретаря Організації.

Згідно з встановленою процедурою, відібрані Комітетом Міністрів РЄ кандидатури будуть передані на розгляд Парламентської асамблеї Ради Європи, яка шляхом голосування має обрати нового Генерального секретаря на своїй червневій сесії у 2019 році.

У зв’язку з початком процесу виборів Україна довела до членів Комітету Міністрів РЄ своє бачення, того, яким критеріям має відповідати людина, що очолить організацію у складні для неї часи. Ці підходи полягають у такому:

Стосовно обрання нового Генерального секретаря Ради Європи (укр)

On the election of the new Secretary General of the Council of Europe (eng)

Sur l’élection du nouveau Secrétaire Général du Conseil de l’Europe (fr)

Джерело

 

Додатково: Генеральний секретар Ради Європи — адміністративний орган Ради Європи, один з чотирьох головних органів організації (на додаток до Комітету міністрів, Парламентської асамблеї та Конгресу місцевих і регіональних влад Європи).
Генеральний секретар несе відповідальність за повсякденне функціонування організації. Функції допомагає виконувати персонал з більше ніж тисячі співробітників. Строк повноважень Генерального секретаря становить 5 років.
29 вересня 2009 р. Генеральним секретарем Ради Європи на п’ятирічний строк обрано Торбйорна Ягланда (Норвегія), одним з ключових напрямків діяльності якого є реалізація процесу реформування організації. Т.Ягланда було переобрано Генсеком РЄ на другий термін у червні 2014 року.

Поділитися:

Павло Клімкін закликав Раду Європи рівнятися на Сенцова, Балуха та Абдуллаєва у захисті своїх принципів

18 травня 2018 року Міністр закордонних справ України Павло Клімкін взяв участь у 128 засіданні Комітету міністрів Ради Європи на рівні глав зовнішньополітичних відомств, що відбулося в Ельсінорі, Данія.
Павло Клімкін взяв участь у дискусії міністрів, присвяченій актуальним викликам демократичній безпеці в Європі, та заявив, що єдиною ефективною відповіддю на такі виклики є безумовна відданість справедливості та її дієвий захист.

Глава зовнішньополітичного відомства України зазначив, що більше 60 громадян нашої держави, які кинули виклик країні-агресору, та наразі утримуються Росією як політичні в’язні в Криму та на території РФ, є прикладом такої боротьби за справедливість.

П. Клімкін також привернув увагу присутніх до оголошення Олегом Сенцовим безстрокового голодування та закликав присутніх міністрів, а також Раду Європи загалом, активно долучитися до звільнення українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються Росією.

Він також привернув увагу до ситуації довкола Володимира Балуха та Узейра Абдуллаєва і наголосив, що українські політв’язні в Росії та на окупованих територіях Криму та Донбасу рішуче захищають справедливість та принципи, у які вірять.

«Сподіваюся, наші дискусії у Раді Європи та подальші дії будуть гідними тих людей, які мають достатньо сміливості та відданості відповідати на виклики беззаконня та свавілля, які Росія принесла в Європу», – наголосив Клімкін.

Міністр окремо згадав про вшанування цього дня річниці депортації кримських татар, подякував партнерам України в Комітеті міністрів РЄ за ухвалене минулого року окреме рішення щодо ситуації в Криму та висловив сподівання на його імплементацію.

У рамках засідання Міністр повідомив про прийняте Урядом України рішення здійснити добровільний внесок до бюджету Ради Європи.

П. Клімкін окремо подякував міністрам за масштабну програму зі сприяння реформам в Україні, що реалізується за безпосередньої та вагомої підтримки Європейського Союзу та низки держав-членів, зокрема в рамках Плану дій РЄ для України на 2018 – 2021 роки.

Джерело

 

Поділитися:

У Раді Європи окреслили подальшу маршрутну карту децентралізації

«Децентралізація є однією з найбільш успішних реформ, яка реалізується в Україні у співпраці з Радою Європи і Європейським Союзом. Затверджений в лютому 2018 року новий план дій Ради Європи для України на 2018-2021 роки щодо децентралізації передбачає продовження маршрутної карти не тільки з об’єднання і підсилення громад, а й щодо впровадження секторальної децентралізації. Це поетапна інструкція для громад щодо забезпечення нової якості в освіті, охороні здоров’я, адміністративних і соціальних послугах, безпечного і комфортного життя наших громадян». Про це під час виступу на «круглому столі» з питань децентралізації у штаб-квартирі Ради Європи у Страсбурзі заявив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко.

Серед основних пунктів Плану – завершення процесу удосконалення законодавства про об’єднання та співробітництво територіальних громад; секторальна децентралізація та підвищення якості сервісів,  реформування адміністративно-територіального устрою; сприяння гендерній рівності.

Клаудіа Лучіні, Директор з питань демократичного врядування та антидискримінації Генерального директорату-II з питань демократії відмітила, що План дій для України на 2018-2021 рр. направлений на допомогу Україні у впровадженні ключових реформ. Вона зазначила, що такий  «круглий стіл» проводиться вперше, і такі формати спілкування та дискусій будуть проводитись і надалі.

Основне питання «круглого столу» — обговорення та напрацювання позиції щодо законодавчого регулювання питання дотримання законності в діяльності органів місцевого самоврядування в Україні.

«Передавши місцевій владі ресурси, повноваження, можливості,  центральна влада має забезпечувати дотримання прав і свобод громадян відповідно до Конституції. Тому нам потрібно знайти інструмент, який можна назвати по-різному —  адміністративний нагляд, контроль за дотримання законодавства, — який, базуючись на  принципах Європейської хартії місцевого самоврядування та європейського законодавства, буде рамкою для посилення співпраці центральної і місцевої влади. А головне – рамкою, яка даватиме можливості  для розвитку громад. Тому що загальна мета і місцевого самоврядування, і центральної влади – покращення рівня життя українців, впровадження якісних сервісів і розвиток людського потенціалу. Тож маємо знайти спільне і компромісне рішення», — зазначив Геннадій Зубко.

Він повідомив, що Мінрегіоном у 2016 році був розроблений проект закону щодо посилення відповідальності посадових осіб та органів місцевого самоврядування за прийняття рішень, що порушують Конституцію та закони України, який отримав позитивний висновок від Ради Європи.

Георг Мільбрадт, Спецпосланник Уряду Німеччини з питань децентралізації в Україні відмітив позитивні результати реформи в Україні, професіоналізм та відповідальність Мінрегіону у її впровадженні. Він зазначив, що головне завдання сьогоднішньої дискусії – знайти компроміс між всіма учасниками «круглого столу» задля того, щоб реформа децентралізації та місцевого самоврядування й надалі відбувалась ефективно.

Нагадаємо, що заходи у Страсбурзі організовані  за сприяння програми  Ради Європи «Децентралізація і реформа місцевого самоврядування в Україні» спільно з програмою «U-LEAD з Європою». В обговоренні беруть участь Перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України В’ячеслав Негода, представники Ради Європи, Спецпосланник Уряду Німеччини з питань децентралізації в Україні Георг Мільбрадт, народні депутати України, керівники профільних асоціацій місцевого самоврядування (Асоціації міст України, Української асоціації районних та обласних рад, Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, Асоціації об’єднаних територіальних громад).

Джерело

Поділитися:

Рада Європи ухвалила новий інструмент щодо покращення ґендерної рівності в аудіовізуальному секторі

Восени 2017 року Комітет Міністрів Ради Європи схвалив Рекомендацію CM/Rec(2017)9 щодо ґендерної рівності в аудіовізуальному секторі. Рекомендація має на меті включити в усі галузі та діяльність аудіовізуального сектора позицію ґендерної рівності для реагування на такі питання: відсутність обізнаності про поширеність ґендерної нерівності; ґендерну упередженість; нерівномірний розподіл фінансування та інвестицій; відсутність готовності інвестувати до вартісного контенту, створеного жінками; незбалансовану підтримку поширення контенту, створеного жінками; низький рівень представництва жінок на ключових посадах у аудіовізуальному секторі; нерівність оплати праці; нездатність підтримувати батьків та опікунів та нерівний доступ до можливостей працевлаштування.

Заходи з реалізації Рекомендації повинні включати «підтримку ініціатив та кампаній із підвищення обізнаності щодо боротьби з ґендерними стереотипами, включаючи мову ворожнечі та сексизм у аудіовізуальному секторі» та «заохочення нестереотипних образів та запобігання сексуалізованій рекламі, мові та контенту, які можуть призвести до дискримінації за ознакою статі, підбурювання до ненависті та ґендерного насильства».

Рекомендація містить посилання на стратегію Ради Європи з питань гендерної рівності на 2014-2017 роки та Конвенцію Ради Європи про запобігання та протидію насильству щодо жінок та насильству в сім’ї, а також Додаток з «Керівними вказівками для покращення ґендерної рівності у аудіовізуальному секторі: заходи щодо реалізації» та інший Додаток з «Рекомендованими методами моніторингу та показниками ефективності».

Ознайомитися із Рекомендацією англійською мовою можна за посиланням.

Джерело

Карикатура © Костянтин Казанчев

Поділитися:

Рада Європи випустила новий посібник з інтернет-грамотності для дітей і дорослих

Цитатою відомого фізика-теоретика Стівена Хокінга «Ми всі підключені до Інтернету, як нейрони до гігантського мозку» розпочинається нове видання посібника Ради Європи з інтернет-грамотності для дітей і дорослих.

Перше видання такого самого посібника побачило світ у 2013 році. З того часу світ Інтернету надзвичайно змінився, кількість користувачів зросла, їх вік помолодшав, тенденції використання людьми Інтернету змінились, а поруч з тим з’явилися і нові загрози.

Основна мета видання – продовження роботи із формування в молодих людей, сімей, викладачів, розробників політики та сучасних новинок основ для орієнтування у світі глобальних комунікаційних технологій. Посібник дає можливість підготувати майбутні покоління до безпечного використання Інтернету з усвідомленням усіх його можливостей і ризиків. У ньому відображені складні етичні, соціологічні та культурні питання, пов’язані з діяльністю цифрових медіа, які наразі відіграють надзвичайно велику роль у житті більшості людей у багатьох частинах світу.

Хоча видання і пропонує стару структуру подачі матеріалу, вміст його повністю оновлено та додано нові фактичні дані з особливою увагою на технології завтрашнього дня (права людини, захист дітей та їх безпека в Інтернеті тощо).

Посібник містить конкретні поради стосовно безпечного використання таких соціальних мереж, як MySpace, Facebook, Friendster та Web 2.0, а також 25 інформаційних листів, які пропонують технічні знання щодо використання Інтернету, вказують на етичні проблеми і дають поради щодо найкращого використання Інтернету в освітніх цілях. Обмін та публікація особистих даних і фотографій – це чудова можливість для спілкування з іншими людьми, але тягне за собою ризики, з якими користувачі повинні бути ознайомлені. Посібник також пропонує ідеї для практичної діяльності в класах або вдома і висвітлює найкращий пов’язаний досвід. Інформаційні листи містять поради та вправи щодо того, як шукати інформацію, брати участь у чатах чи блогах, навчатися або грати в Інтернеті, зважаючи на принципи конфіденційності й безпеки. Вони також містять інформацію про те, як уникнути знущань або переслідувань, стати активним електронним громадянином, здійснювати покупки або повідомляти про незаконні дії в Інтернеті.

«Оскільки технології розвиваються, змінюються також потреби в освіті користувачів Інтернету. Цей посібник може допомогти вчителям і батькам навчити учнів та дітей ефективно використовувати Інтернет і бути обізнаними про його ризики, а також спонукає користувачів зробити свій внесок у створення зручного Інтернету, що повністю дотримується прав людини», – заявила Джаніш Річардсон, редактор видання.

Джерело

Поділитися:

Росія порушує Женевську Конвенцію 1949 року «Про статус окупованих територій» (фото)

Глава Адміністрації Президента України Ігор Райнін провів зустріч із делегацією Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, в який взяв участь Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв. Він детально представив делегації конгресу ситуацію щодо порушення прав людини в Криму.

«Окупація Криму стала трагедією для сотень тисяч людей, в тому числі і для тих, хто «розмахував прапорами», підтримуючи окупантів», – сказав Мустафа Ага. Він повідомив, що «зараз окупаційна влада провадить репресії проти усіх, хто висловлює свою позицію проти окупації». Він підкреслив, що особливий трагізм ситуації полягає саме у відношенні окупаційної російської влади до корінного населення Криму – кримських татар, які «пережили геноцид і депортацію у 1944 році, і зараз переживають тиск та репресії навіть більший, ніж було в часи радянського режиму».

Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу повідомив, що «навіть сьогодні, в ці години, відбувають обшуки кримських татар в Бахчисараї». Він підкреслив, що окупаційний російський режим грубо порушує міжнародну Женевську Конвенцію 1949 року «Про статус окупованих територій», застосовуючи «своє законодавство» на окупованій території, що заборонено цим міжнародним документом.

«Я глибоко вражена та засмучена ситуацією з правами людини в Криму», – зазначила Голова делегації Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи президент конгресу Гудрун Мюслер-Торнстром та зазначила, що конгрес володіє інформацією щодо утисків кримських татар та чисельних порушень прав людини в Криму і уважно слідкує за ситуацією в окупованому Росією кримському півострові.

У свою чергу Глава Адміністрації Президента подякував Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи «за чітке і рішуче засудження незаконної анексії Криму». «Ми дуже поважаємо принципову позицію Конгресу щодо Криму під час останньої сесії», – наголосив Ігор Райнін.

Джерело

Поділитися:

70% дітей потерпають від сексуального насилля чи експлуатації з боку людей, яким довіряють (фото, відео)

Про це заступник Голови Національної поліції повідомив сьогодні, 17 листопада, під час прес-конференції, приуроченої до Європейського дня захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства. Сьогоднішня прес-конференція була присвячена Європейському дню захисту дітей від сексуального насильства та сексуальної експлуатації. Його відзначають щорічно 18 листопада, починаючи з 2015 року.

У заході взяли участь Уповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба та координатор Проекту Ради Європи «Протидія насильству щодо вразливих груп населення (жінок та дітей) в Україні» Ірина Сваволя та представники низки громадських організацій.

За словами заступника Голови Національної поліції, 70 відсотків потерпілих дітей від сексуального насилля чи експлуатації є жертвами тих людей, які входять до їхнього кола довіри. Крім того, в середньому близько 25 дітей щодня залишають помешкання. Крім того, 1511 дітей стали жертвами тяжких та особливо тяжких злочинів, серед них – 73 вбивства та 164 факти зґвалтувань або насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним шляхом.

Така ситуація спонукає Нацполіцію говорити про створення чітких алгоритмів запобігання злочинам стосовно дітей.

«Нацполіція протягом останніх двох років веде планомірну роботу по відновленню конституційної складової щодо захисту дітей від злочинних проявів. Відтак можу сказати, що маємо певні напрацювання, які стали можливими у результаті чіткої співпраці, у тому числі, і з уповноваженим Президента, європейськими інституціями», – сказав Костянтин Бушуєв.

Він додав, що мова йде про створення чітких механізмів, які в подальшому зроблять неможливими факти насилля проти дітей. Зокрема, слід виключити ситуації, коли людина буде трактувати зовнішній вигляд дитини як підставу чи відсутність обмеження щодо вчинення проти неї протиправних дій.

«Відтак, «наріжним каменем» сьогодні є участь у цьому широкому процесі громадськості, привернення уваги до цього питання і прийняття відповідних рішень на рівні законодавства», – наголосив заступник Голови Національної поліції, додавши, що Нацполіцією у цьому напрямку реалізовується низка проектів за підтримки міжнародних донорів та вітчизняних громадських організацій.

Уповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба зазначив, що сьогодні діти 10-12-річного віку стають об’єктом сексуального злочину.

«Таким дітям потім дуже важко створювати стосунки з іншими людьми. Сьогодні ми робимо особливий наголос на тому, щоб особливу увагу батьки приділяли цьому», – сказав Микола Кулеба.

Представниця офісу Ради Європи в Україні Ірина Сваволя відзначила, що сексуальне насильство є реальністю для 47 країн-членів Ради Європи, і українське суспільство тут не є винятком.

Вона додала, що для подолання грубих порушень прав дитини потрібно об’єднувати зусилля міжнародних організацій, представників громадського сектору та держави.

Учасники заходу наголосили на необхідності прийняття парламентом законопроекту, який стосується захисту дітей від сексуального насильства та встановлення віку сексуальної згоди.

Нагадаємо, 18 листопада 2015 року започатковано Європейський день захисту дітей від сексуального насильства та сексуальної експлуатації.

Джерело

Поділитися: