Військовий при мені кричав на старшу жінку, з матами і цим усім. Я терпіти не можу, коли чоловіки кричать на старших жінок і взагалі грубі з жінками. Але суть вибуху була така, що його дістало зрадофільство і ниття у тилу.
Читати далі
Хлопці, які не обирали життя з ПТСР, з контузіями, з каліцтвами, але саме їм ми маємо завдячувати своїм життям. А там, де, здається, життя відновилося, – знову процвітає цинізм.
Читати далі
Знову бачу в коментарях класичне «от хлопці з фронту повернуться і наведуть порядок». Є погані новини. Так не буде. А якщо буде, то вам не сподобається.
Читати далі
Мы ждём, что они придут с войны и наведут тут порядок, но по факту вам очень не понравится то, что вы увидите, когда они придут с войны. Уже сейчас нужна программа, которая научит сосуществовать тех, кого война не зацепила, и тех, кого она покалечила.
Читати далі
Коли повернуться хлопці з війни, потрібно буде не накладати на них нові тягарі покращення нашого суспільства, а допомагати хоч трохи загасити біль душевних ран, завданих цією війною.
Читати далі
Кожен, хто намагається оцінити цілі війни, розв’язаної рашистами, з раціональних міркувань, приречений на помилку. Це не війна за владу чи ресурси. Росіяни – це різноетнічний натовп соціально дезадаптованих підлітків, це озброєні до зубів «володарі мух». Усе, що вони хочуть, то це руйнувати та завдавати болю. Їм не потрібні ні ресурси, ні прихильники, ні території, ні влада. Тільки не слід очікувати, що вони коли-небудь усвідомлять ступінь своєї деградації і розплачуться перед британським офіцером.
Читати далі
Намагайтеся зберігати холодну голову. Відкидайте емоцію в сприйнятті інформації. Критичне мислення – це зброя. Думайте. Будьте корисними там, де Ви є, і тим, що Ви добре вмієте. Якщо маєте можливість, встигайте відпочити, ПТСР у масштабах мільйонів людей – фіговий помічник. Підтримуйте біженців, вірте в ЗСУ. Світ змінюється, і, схоже, його змінюємо ми. Карфаген має бути зруйнований.
Читати далі
Толик стоит, отодвинув завешивающее вход грязное синее одеяло, и в одной руке держит свой АК, а в другой – почему-то расчёску. Нет, не стоит – он постоянно дёргается, не может успокоиться. Он вдруг начинает орать, и все вздрагивают – и Лис, валяющийся на наре и переписывающийся с женой, и Вася, замерший на своей койке с плитоноской на коленях. Мы вдруг понимаем, что находимся в одном мерзком, сером и грязном помещении с сумасшедшим, с безумной тварью, вооружённой автоматом, маленькие пульки из которого прошьют тёплого и мягкого меня насквозь за доли секунды…
Читати далі
Я честно считал, что мне-то уж точно война в голову не тронула. Ну где-то был, чутка поучаствовал, побегал с рацией и автоматом, попереживал за особовий склад (зброю, техніку, втрати майна уточнюються), вернулся домой, турнули с работы, нашел новую и зажил дальше. Почти такой же, только больше суржика у повсякденному спілкуванні, дурная самоуверенность и куча излишних на гражданке умений. И все вроде было ровно. Первую пару месяцев. А потом я попал в командировку, в другой город, с человеком, перед которым мне до сих пор искренне стыдно…
Читати далі
Не, война ж не закончилась, просто он задолбался. Бывает. Было лето – жаркое, назойливое, пыльное, злое. Хотелось спать, курить и домой. Курить хотелось больше. Солнце, вместе с землей и хатой, оказались не его, и у него перемкнуло. Это баллада про обычного человека, хотя он и был первым, и даже хуже – он был ветераном.
Читати далі
Я честно считал, что меня-то уж точно война в голову не тронула. Ну где-то был, чутка поучаствовал, побегал с рацией и автоматом, попереживал за особовий склад (зброю, техніку, втрати майна уточнюються), вернулся домой, турнули с работы, нашел новую и зажил дальше. Почти такой-же, только больше української у повсякденному спілкуванні, дурная самоуверенность и куча излишних на гражданке умений. И все вроде было ровно, пару месяцев. А потом я попал в командировку, в другой город, с человеком, перед которым мне до сих пор искренне стыдно.
Читати далі
Американцы не справились. И что? Поводом к написанию этого материала стали несколько разговоров, пара постов и одна смерть. Сейчас, когда в стране под угрозу сокращения попали министерство ветеранов и профильный комитет Верховной Рады, и когда парад участников боевых действий хотят спрятать за спинами бюджетников, чтобы лишний раз не отсвечивали на празднике жизни, очень хочется вспомнить о том, что же этим странным людям, ветеранам, на самом деле нужно от общества. И как с ними вообще обращаться, чтобы и им, и окружающим, было здорово.
Читати далі
Да, у меня шиза, ПТСР и такогонеможетбыть. Есть работа, есть банкомат, есть ДримТаун, в интернетике много смешных уё*ков, которые пишут о смешной такой политике. А ты – продуманный чувак, у тебя депозит, карьера и чётенькое завтра. А они 3,14ец смешные. Порох этот, Зеленский, Тимошенко, Путин нападёт, чистая ржака. Мне дико хочется пнуть ботиком твоё обосранное туловище, упавшее от гаубицы в соседнем дворе. Дико. И только одно бентежить. Я обосрусь и упаду рядом с тобой. А я больше не хочу.
Читати далі
Лікування тут буде доступним для усіх категорій ветеранів – і афганців, і ветеранів АТО, членів їх сімей та людей, які постраждали внаслідок військових дій. Форма власності закладу не змінюватиметься.
Читати далі
Спотыкаюсь в ленте о посты: «Аааааа, форма говно, берцы говно, сухпай говно. В госпиталях всячески издеваются над ранеными». Но сегодня не 2014 год. Да, это не обеспечение армии США, но у нас и ВВП на душу населения не на уровне США.
Читати далі
В окремому загоні спеціального призначення Центрального територіального управління Національної гвардії України з 14 по 16 серпня 2017 року психологи ГО
Читати далі
