Маємо бути готовими

Костюк Олександр

Як (приблизно, звичайно) будуть розвиватись події після гіпотетичного приходу до влади кандидата, який так боїться здавати аналізи?

1. Лунають заяви про мир з обох боків (Медведчук вже озвучує). Терористи ОРДЛО раптом перестають стріляти. Видаються полонені (Зєлєнскій вже пообіцяв). Кремль повертає договороспособной владє заручників. Всі щиро радіють.

2. Кремль надає пільгову небачену ціну на газ (для початку на два роки, а там посмотрім), кредити для погашення боргів, бо з МВФ відносини розірвані. Всі у захваті.

3. Бойовики ОРДЛО формально складають зброю, Донбас інтегрується в Україну. Всі щасливі. Бувші ополчєнци, досвідчені і обстріляні, тим часом тихо розповсюджуються містами України.

4. Змінюється керівництво ЗСУ, СБУ, МВС на людей, яких хоче кремль. Війна закінчена, армія поступово розпускається.

5. ЗМІ практично в один голос говорять про те, як все чудово.

6. Конфлікт припинено, лобісти кремля вимагають зняття санкцій. Українська влада не заперечує. Про Крим просто перестають згадувати. Санкції знімаються, бізнес «as usual». Добудовується Північний Потік-2 .

І от саме тоді настає час «Ч».

Спускається курок. Різко підіймається ціна на газ (альтернативних поставок немає). РФ в найкритичніший момент відмовляє в кредитах, на яких буде триматися економіка «молодого прєзідєнта» (про МВФ давно забули). Наступає дефолт, гривня падає в прірву разом з пенсіями та зарплатами. А ЗМІ, наші чудові ЗМІ, включаються в режим знищення клоуна. Ну, його є чим знищувати. І ті ж самі, хто зараз кричать про «молодоє ліцо» і «ліш би нє Порошенко», починають так само слухняно ненавидити молодоє дарованіє. «Міліціонери» Донбасу роблять ряд провокацій.

І тоді на Майдан виходять усі. Абсолютно щиро, зі справжнім обуренням. І адепти зубожіння, і порохоботи, і націоналісти, і АТОвці. Майдан-3. Націоналісти (яких протягом цього часу не було видно й чути, але й проросійська влада якимось дивом їх не зачіпала), всі ці ПС, Свободи, С14, Нацкорпуси вже не ті, що були у 2014-му: укомплектовані, вишколені, організовані, озброєні. Вигулькують як за командою. Бійня починається практично одразу, правоохоронці, які, згідно своїх посадових обов’язків, намагаються підтримувати правопорядок, розстрілюються. Звичайно ж, починають стріляти у відповідь. Не Сотні – тисячі загиблих серед протестуючих. Взаємна кривава ненависть.

«Міліціонери» Донбасу підіймають російський прапор в Харкові, Одесі, Херсоні, Миколаєві. Розрізнені військові частини воюють хто за кого: хто за опозицію, хто за гроші «легітимного», хто за націоналістів, хто сам за себе. Різнорідні націоналісти беруть під контроль хто які може території. Щось контролює помірна опозиція, теж різнорідна. Відпадає Закарпаття та Галичина. Націоналісти здійснюють давню мрію і знищують ВР. Хтось підриває газопровід (на щастя для Європи є Північний Потік-2). Мільйони біженців намагаються проривати західний кордон. Європа з жахом це спостерігає. Росія методично бомбить «бази націоналістов» (тобто будь-які об’єкти на території України). Маємо східноєвропейську Сирію з аналогічними діючими силами.

План ВЖЕ почав реалізовуватись. Вже пролунали заяви Медведчука про повернення ОРДЛО та Зеленського про повернення полонених.

На жаль, маємо це розуміти. Маємо бути готові. І не попадати в розставлені пастки, не діяти за сценарієм кремля.

Автор