Не лише Ватутін
Які ще могили та моторошні символи з радянської епохи залишаються в Маріїнському парку.
Читати далі
більшовики
Все те саме бачив Київ. 104 роки тому
Чи стане наполегливості, нарешті, подивитися собі під ноги – жах Бучі, Макарова, Ворзеля починався жахом в Маріїнському парку 1918 року. Просто ми вирішили про це забути. Ми вирішили, що тріумф на трупах, названий УРСР, – це «також_Україна». Ми боялися назвати окупацію окупацією, а окупанта ворогом. Непокаране зло повернулося. Повернулося ще й тому, бо в Маріїнці досі стоїть упир Ватутін, тому що метро – Льва Толстого, проспект – «Перемоги», а не Брест-Литовський, тому що донедавна існувала абсурдна фраза «театр російської (!) драми імені Лесі Українки (!)»… Просто зло вважало, що тут воно теж вдома.
Читати далі
Популістичне ярмо українців
Не варто дивуватися підтримці калькованих з більшовиків “слуґ народу” – історія завжди повторюється через невивчені уроки, іноді у вигляді фарсу, як зараз. Той же “вождь” і “духовний лідер” – тільки карикатурний. Те саме Політбюро – тільки з продюсерів, шахраїв і збоченців. Ті самі обіцянки “свєтлого будущєго” – тільки “конца епохі” та “економічного прориву”. Та сама газета “Правда” – тільки “Г+Г”. Ті самі претензії до всього світу – тільки про “почіму ми нє в НАТО?”. Місія нашого покоління розірвати це порочне коло та нарешті знищити холопський менталітет “слуґа-хозяїн” – інакше станемо ще одним сумним прикладом історії.
Читати далі
Ніяких аналогій!
Так і провтикали ми прихід більшовиків. Так, так. Це саме більшовики. Як ті. У більшості темні, поверхневі, і тому самовпевнені. З куховарками покликаними імітувати управління державою. З люмпеном і недовченими геніями, одягненими в нашвидку скроєні костюми. І шлях у них той же. А все почалося з того, як під захват натовпу з вагону виліз маленький чоловічок на ім’я Володя, який обдурив більшість. Точніше, яким обдурили. І не шукайте аналогій. Я вам не екстреміст. У наш час все вилазить не з вагону – з телевізора. Не було тоді телевізорів.
Читати далі
Зеленський олігархів не розкуркулить
Володя Зеленський, блазень зі сцени, хоче нам сказати що йому вдасться те, що не вдалося більшовикам? Йому точно може вдатися дещо інше, що вдалося більшовикам. Пограбувати середній клас руками люмпена. Того самого, на настроях якого він зараз захоплено грає.
Читати далі
Чи відчиняться знову ворота до пекла?
Відлік українських катастроф і трагедій ХХ століття починається з листопадових днів сторічної давнини. Саме у ці дні сто років тому почалося повстання проти Гетьмана Скоропадського. Просто ненависть до конкретного державного діяча у них розгулялася настільки, що вони й не помітили, як стали на позиції ворога.
Читати далі
Рука Москви та Незалежність. Це вже було
До влади рвуться особи, пов’язані з Москвою. І в історії України таке вже було. Тоді прихід до влади таких осіб призвів Україну до зникнення з мапи світу, а українців – до Голодомору, ГУЛАГу та 1937 р. Що ж сталося у нашому минулому?
Читати далі
Звернення Президента до народу з нагоди 100-річчя від початку звільнення Криму від більшовиків військами УНР
Досвід героїчної боротьби українського народу за рідну землю, наша нинішня кропітка праця, солідарний тиск світової спільноти на агресора невблаганно наближають час повернення віроломно анексованого РФ Криму та українських земель на Донеччині та Луганщині.
Читати далі
Інтелігенція почала прозрівати
Костюми нинішніх антикорупціонерів не даремно скриплять в тон комісарським шкіряним курткам. Все це – калька з дій більшовиків. Це захоплення люмпенізованих мас простими й зрозумілими гаслами з одною єдиною метою – прийти до влади самим.
Читати далі
Міфи 7 листопада
Не вірте в гарненькі казки від популістів – за кожною з них стоїть ду-у-у-уже негарна дійсність.
Читати далі