Терор цивільного населення — загальна концепція ведення війни росії
Олександр Коваленко / Інформаційний спротив
Минулої доби росіяни завдали серії ударів, метою яких були виключно цивільні об’єкти. Почавши з ударів по Харкову, зокрема зі застосуванням балістичних ракет 9М723, продовжили ударами по Сумах, де було зруйновано центр соціально-психологічної реабілітації дітей, потім удари по Києву.
Жодного військового об’єкта – переважно цивільні. Особливо привертає увагу удар по сумському центру соціально-психологічної реабілітації дітей. Це ж наскільки потрібно бути хворими покидьками, щоб спрямовувати засоби ураження саме на такий об’єкт? “Центр прийняття рішень”?
Терор – це звичайний стан російських окупантів. І не шукайте якогось взаємозв’язку з подіями на інших плацдармах і напрямках. Терор цивільного населення – концепція війни рф.
Ще за часів СРСР одним із тактичних і, я б навіть сказав, стратегічних елементів ведення війн було закладено елемент терору цивільного населення. Іншими словами, цілеспрямоване знищення цивільної інфраструктури та вбивство цивільного населення з метою поширення панічних настроїв, хаотизації внутрішньої соціально-політичної ситуації та морально-психологічного тиску на владу через громадянський сегмент із примусом до якнайшвидшої капітуляції.
Ця концепція включала елементи воєнних злочинів, які цілком можна кваліфікувати як геноцид. Яскравий приклад – афганська війна. Тільки за найскромнішими підрахунками, під час Афганської кампанії СРСР 1979-1989 р.р. загинуло до 700 тисяч цивільних. За найнескромнішими підрахунками – до 2 мільйонів!
Це було зумовлено тим, що радянська армія в ході операцій зачисток повністю знищувала кишлаки, фактично без розбору знищуючи всіх, хто там знаходився, незалежно, є там цивільні особи чи моджахеди. Часом просто знищувалися населені пункти, щоб знизити підтримку опору серед місцевого населення як елемент залякування.
За даними періоду СРСР, радянському контингенту протистояло від 25 до 140 тисяч сил опору. Цивільних було вбито радянськими військами у десятки разів більше.
Чеченська війна. Терор цивільного населення, геноцид і масові вбивства були невід’ємною частиною цих кампаній рф.
У ході Першої чеченської війни, згідно з даними не раз дискредитованого зв’язками з урядом рф Міжнародного Комітету Червоного Хреста, було вбито 40 тисяч цивільних. За даними ж Аслана Масхадова, йдеться про понад 120 тисяч убитих федеральними військами мирних жителів Чечні.
У ході Другої чеченської війни оцінки відрізняються: від 50 до 200 тисяч мирного населення.
П’ятиденна війна в Грузії так само почалася з боку росії ударами по мирному населенню та воєнними злочинами, які навіть за ці 5 днів набули масового характеру.
Російська кампанія в Сирії також супроводжувалася масовими бомбовими ударами по цивільних об’єктах – школах, лікарнях, житлових кварталах.
В ударах росією по прикордонних містах і селах України немає жодної “помсти”. Існує суворий, системний прагматизм, продиктований загальною концепцією ведення війни, в яку входить терор і геноцид цивільного населення як основна стратегія.
Після завершення Другої світової війни СРСР, а тепер і росія, є набагато гіршими, ніж нацистська Німеччина, розповсюджувачами ідеології геноциду у світі. Адже до Другої світової війни в СРСР був геноцид проти населення підконтрольних територій Казахстану (голод 1919-1922 та 1932-1933), Поволжя (1921-1922), Татарстану (1921-1922), України (1932-1933) тощо. Масові репресії від червоного терору (1917-1922) до великого терору (1937-1938). А потім був геноцид післявоєнної доби.
Сучасна росія нічим не відрізняється від періоду раннього, середнього та пізнього СРСР. Тому терор цивільного населення на непідконтрольних окупаційним військам територіях — це невід’ємна частина їхньої стратегії та комплексної ІПСО, покликаної залякати, хаотизувати та дезорганізувати.
