Дао воїна-вовка, або Суть сучасної китайської дипломатії

Антон Швець

Стосовно заяв посла Китаю у Франції про те, що “у міжнародному праві країни колишнього Радянського союзу не мають чинного статусу, оскільки немає міжнародної угоди, яка б матеріалізувала їхній статус суверенної країни” та інших псевдоісторичних брєдней.

Нам насправді на то пофіг. А не пофіг повинно бути Франції та росії. Поясню чому.

По-перше. Посол Лу Шайє – відомий чорт та обриган. Він адепт дипломатії “воїна-вовка”(ауф, блд, ніяк не можу перестати орати з цієї назви, але кращого перекладу ще не вигадали, фактично це і є прямий переклад). Суть цієї дипломатії в тому, щоб вийо*уватися і пи*діти, іпсунькати і вийо*уватися, вийо*уватися і вийо*уватися, іф ю ноу вот ай мін.

І це не жарт. По-перше назву “воїн-вовк” фактично офіційно використовують у Китаї, по-друге, названа дипломатія так на честь другої частини китайського касового фільму про довбойо*а-вояку, який постійно потрапляє у якісь зальоти. Так, саме так, поки всі там у світі розмовляють про Сунь Цзи, руйнувати союзи, непереможність в тебе самому, в Китаї будують тепер дипломатію на власному сучасному пропагандистському кіно. В якому був теглайн – “Якщо хтось завдасть шкоди Китаю, то він буде вбитий, де б він не сховався”. Пафос я ї*у, панчлайни як у Бога.

Ну загалом концепція “дипломатії воїна-вовка”, вона ширша, і сюди входять і ті самі “китайські поліцейськи дільниці”, які знаходять навіть на Манхеттені. Тобто контроль за власними громадянами та етнічними хань навіть за кордоном. І активна робота з диаспорою, з закликом допомогти Китаю стати грейт егейн. І масштабна система пропаганди і дезінформації. І багато чого ще.

Але якщо ми суто про дипломатичну риторику, то найбільш абсолютний приклад дипломатії воїна-вовка можна було б поцупити у дімона мєдвєдєва в його телезі. От це саме вона – риторика “дипломатії воїна-вовка”. Ден Сяопін з його маоістським “приховуй власне світло і зростай в темряві”, мабуть, перегортається у труні від сорому.

Тобто це пряма демонстративна діяльність, направлена саме на те, щоб всі відчували Китай гравцем, якось там коментували це і взагалі трєпєталі перед могутністю та незакомплексованістю тварюки.

Ну і от Лу Шайє – фанат цієї дикухи. Чи то добровільно, чи то через те, що зараз Пекін вимагає від дипломатів більш активної позиції в інтервʼю та соцмережах, я хз. Але фанат.

І тут по-друге.

Лу Шайє прямо казав, що тайванці х*йові патріоти, взагалі погані люди, і тому піддалися на західну пропаганду, і треба їх “перевиховати”. І ось після цієї процедури є шанс, що хтось з тих, хто “перевиховається”, стане патріотом. Як у Китаї перевиховують можна спитати в уйгурів, які пройшли через трудові табори. Які створенні для “трудового виховання” за звичайним соціалістичним зразком. Арбахт махт фрай, і хто не працює – той не їсть. Тобто тіп фактично прямо сказав, що загонить всіх тайванців у концтабори на перевиховання. Нагадаю, що він в той час вже був послом у Франції. І йому ніхто нічого не сказав у відповідь. А потім Макрон поїхав і {вирізано цензурою} у Сі. Зараз Франція, вимагає від Лу Шайє та Пекіна пояснень. Ото Пекін здивується, про “перевиховання” нічого не питали, а тут чогось заметушились. П – послідовність. Якщо ти виляєш сракою, тебе в неї виграють, і не треба дивуватися.

По-третє.

В нас немає спільного кордону з Китаєм. І буде не скоро. Нам взагалі по бороді – визнає там Китай наш статус чи ні на рівні риторики. Ну звісно, вгатити по послу, відправити ноту в Пекін, вимагати пояснень – це мастхев. Можемо і далі піти, але вже бажано після закінчення нашої війни, бо зараз Китай нам може практично багато лиха створити, якщо прямо почне допомагати рф (поки що їх допомога має несистемний характер). Я думаю, тренування тайванської армії та добровольців в України або відправка інструкторів на Формозу викличуть у Пекіну такий пригар, з яким наш від заяв посла не зрівняти. Можемо зробити, можемо не робити, подивимось, як складеться.

Мирний план Китаю нам до сраки. Принаймні до того моменту, як Китай зможе контролювати не тільки рф, а і нас економічними важелями. І тут боротися треба не з риторикою та послами, а з важелями, які Китай створює у нас. Їх треба прибирати.

Так що нам, ну по тверезій голові, класти, що там посли белькочуть.

А ось у росії спільний кордон з Китаєм є. росія це ТАКОЖ “країна колишнього Радянського союзу”. РРФСР називалася за часів совка. І ось цій країні її сусід каже, що в неї нема статусу суверенної країни, і у міжнародному праві росії нема.

І шо і де “воїн-вовк” дімка мєдвєдєв? Відповів супостатам у телезі? Нє? Мовчить? А чого?

Ну ми от відповіли. Країни Балтії відповіли. Франція навіть запитала, хоча і не від імені Макрона, що ви мали на увазі, шановний Пекін.

А що там наддержава росія? Що там самодєржавний властєлін пітун зі своєю концепцією багатополярного світу? Вам же прямо кажуть, що ви не те що не партнер, ви взагалі не субʼєкт. Статусу нема.

Мовчать. Грознає русскає малчаніє.

Щось у роті, мабуть, заважає висловити позицію по питанню власного статусу.

росіяни, ви хоч пердніть щось, щоб ми знали, що ви там ще живі.

 

Колаж: 24 канал

Автор