Ось вам і інвестиційні няні!

Ігор Артюшенко

Прямі іноземні інвестиції в Україну за січень-вересень 2020 скоротилися на 343 млн доларів. При цьому в третьому кварталі відтік капіталу склав 49 млн доларів.

Ось вам і інвестиційні няні!

Як і в інших сферах системна робота підмінюється гучними назвами, яскравими роликами, трешем та гламуром. Але цифри невблаганні – інвестиції значно зменшуються.

Запитаємо про причини втечі у самих інвесторів.

Європейська бізнес-асоціація місяць тому опублікувала результати опитування інвесторів.

Половина (48%) іноземних інвесторів вважають, що інвестиційна привабливість України знижується, 42% не вбачають суттєвих змін. Лише 9% опитаних інвесторів бачать поліпшення. Вперше за п’ять років недовіра до судової системи очолила антирейтинг перешкод для інвестицій та обігнала корупцію. На третьому місці – захоплення влади олігархами.

Парадоксально, але інвестори більше бояться дій правоохоронців, ніж прямої агресії Росії – фактор репресивних дій правоохоронних органів обігнав на декілька пунктів фактор військового конфлікту з Росією.

Висновки нинішня влада слухати не буде. Економіку захопили олігархи, корупція процвітає, а правоохоронні органи обслуговують інтереси окремих осіб.

Поділитися:

Камертони нації

Володимир Омелян

Високі офіційні особи в розвинутих державах – це завжди камертони нації. Їх промови аналізують до знаків пунктуації та наголосів, кадрові призначення і звільнення є чіткими сигналами щодо пріоритетності тих чи інших напрямків.

Зникнення з посади секретаря Національної Інвестиційної Ради Левана Варшаломідзе, вчорашнє звільнення заступника глави Офісу Президента Юлії Ковалів, які були символами залучення інвестицій, ключовими переговірниками з інвесторами і, часто, їхніми «психологами», творцями українських «інвест-нянь» – це чіткий сигнал іноземному бізнесу, що у час Зеленського в Україні робити нічого.

Інвестори і так не були оповиті увагою української влади. Вже давно ніхто не розповідає про відкриття нових заводів (нагадаю, у період 2015-19 рр. ми відкрили сотні нових підприємств з залученням іноземного капіталу і створили десятки тисяч добре оплачуваних робочих місць), казки про інвестиційних нянь залишилися казками у царстві Венедиктової і Баканова, мрії нової влади обмежуються прагненнями збудувати Голлівуд чи Діснейленд.

Так, вони підозрюють, що предтечею для потужної світової індустрії розваг в окремо взятій країні має бути верховенство права, вільний рух капіталу, ефективний ринок, непорушність права приватної власності, модерний соціальний договір між владою, бізнесом і громадянами, однакові та прозорі правила гри.

Але в олігархів інша теорія, бо це «їхня» територія, і вони, на власне переконання, мають виключне право на грабунок нації.

Щоправда, інвестори вже теж позбулися зайвих ілюзій та рожевих мрій, інвестиційні індекси привабливості України впали до рівня 2013. Тоді Янукович і його найближче оточення теж вирішили, що «балалайка, два струна – я хазяін всєй страна».

І щодо реального стану економіки:
В Україні вантажоперевезення впали на 11,6% за 11 місяців 2020 року.
У січні-листопаді транспортні перевезення Україні зменшили перевезення вантажів до 546,6 млн т.
Падіння автомобільного транспорту склало 21,6%, трубопровідного – 13,5%, водного – 8,4%, авіаційного – 6,5%, на залізниці – 3,2%.
Пасажирські перевезення показали ще більше падіння – 39,9%. З них – авіація на 64,6%, залізниця – 56%, водний транспорт – 54,2%, автотранспорт – 40,1%.

Коли Вам цікаво дізнатися реальний стан економіки, не дивіться урядові слайди про «ріст» ВВП. Ситуація з транспортними перевезеннями завжди буде об’єктивніша.

Поділитися:

«Інвестиційні няні» – це лобістський інструмент для олігархів, а не для реальних інвесторів

Ніна Южаніна

Сьогодні Верховна Рада прийняла в цілому законопроект №3760 про так званих «інвестиційних нянь».

Він і спочатку, в поданому Президентом варіанті, був забюрократизованим, спрямованим не на реальне залучення інвестицій в Україну та створення нових робочих місць, а на підтримку окремих платників податків — очевидно, бенефіціарів діяльності цієї влади. Будівництво об’єктів інфраструктури для таких окремих інвесторів буде здійснюватися повністю за рахунок бюджетних коштів. Для таких платників будуть встановлені індивідуальні пільгові ставки податків, або їх звільнять від сплати певних податків, що суперечить ключовому принципу податкового законодавства — нейтральності оподаткування.

А сам інвестиційний проект можна буде реалізувати у будь-якому регіоні України, навіть у центрі столиці, що аж ніяк не відповідає проголошеним намірам діючої влади щодо підтримки депресивних територій. При цьому підтримка надаватиметься не тільки в переробній промисловості, де найбільше створюється додана вартість, а ще й у добувній промисловості, хоча це прямо суперечить президентському варіанту законопроекту.

Створення робочих місць із конкурентною заробітною платою проект закону не стимулює — вона лише на 15% повинна перевищувати розмір середньої заробітної плати у відповідній сфері у відповідному регіоні. Я пропонувала зобов’язати інвестора встановити рівень зарплати, що буде не менше 2-х розмірів мінімальної заробітної плати, адже виходить так, що інвесторам буде надано значні податкові пільги, а на оплаті праці людей дозволять економити. Водночас кількість робочих місць чомусь вирішили зменшити: у редакції Президента було не менше 150 нових робочих місць щороку, в остаточній версії законопроекту — не менше 80 нових робочих місць впродовж всього строку реалізації проекту (тобто за 5 років).

Ну, і про те, як нинішня влада на словах бореться з офшорами, а на ділі навпаки — всіляко дбає про їх існування. Проектом передбачено, що заявниками можуть бути юридичні особи, до 50% статутного капіталу яких належить іншим особам, які зареєстровані в країнах з офшорним статусом. Тобто до 50% звільнених від оподаткування в Україні прибутків інвестора будуть виведені в офшорні зони. Чи не цинізм це?!

Отже, що ми маємо з прийняттям законопроекту №3760? А маємо повністю знівельовану редакцію документа, який було подано як президентський, і перетворення його з недолугого на ще гірший, лобістський, який економіці України нічого не дасть.

В результаті податкові пільги отримають гірничо-збагачувальні комбінати залізних, марганцевих та титанових руд, а всі приватні логістичні та митні склади, поштова та кур’єрська діяльність, курорти в країні, зокрема у Буковелі, додатково до податкових пільг отримають державну підтримку у вигляді побудови інфраструктури за рахунок бюджетних коштів.

Усі прізвища таких «інвесторів» відомі на загал. Що ж, для них епоха бідності точно закінчилася, чого, на жаль, не можна сказати про решту громадян.

До речі, Україна впала в індексі інвестиційної привабливості за друге півріччя 2020 року до 2,4 пункта з 5 можливих. Таке падіння зафіксоване вперше з 2013 року!

Поділитися:

Закони економіки не підвладні серіалу про «слугу»

Валерій Прозапас

Якщо вірити цифрам, які ніколи не брешуть, то за рівнем відтоку інвестицій Зеленський гірший навіть за Януковича та війну, вже не кажучи про “епоху брехні та зубожіння”.

Найсмішніше, що все це передбачалося з моменту його знаменитого фотографування в своєму кабінеті разом з членами уряду та Коломойським.

Абсолютно всі дії влади в економіці провальні – рахунок на табло, бо закони економіки не підвладні серіалу про “слуґу”, але воно продовжує сцяти в очі “інвестиційною гаванью”.

Цікаво, населення щось помітить, чи знадобиться введення продуктових карток, щоб воно усвідомило, що з “нашим мальчіком” щось не так?


Олексій Осипенко

Ох, лол.

С точки зрения иностранных инвесторов, Зеленский и его слуги, хуже войны и оккупации Крыма в 2014-м.

Кстати, впервые с 2002-го ПИИ ушли В МИНУС. То есть инвесторы не просто меньше инвестируют, а буквально бегут отсюда.

Это их Порошенко подкупил, не иначе.


Alex Noinets

Циферки кажуть, що такої жахливої страшної неприйнятної хріні, як тепер, в Україні в цьому сторіччі ще не було. Що світ не хоче мати з нами справу, що всі, у кого є тисяча доларів, біжуть звідси і свою тисячу доларів в паніці забирають. Що як ринок ми провальні.

І все це на фоні того, що грошей у світі – жопой жуй, вони просто тупо давлять на кишеню, прогризають діру, інвестори носяться по світу в пошуках куди б засунути пачку грошей.
Аби не сюди.

Здавалося б, чому. Вже ж і СБУ на Метінвест з екоцидом підкатувало. Вже ж Дубінський з Холодовим одну за другою правки в законодавство хріначать, щоб ще якось табачку роздягнути. Вже ж і Татаров – інвестиційна няня. Вже ж і Єрмака брат – інвестиційна няня. Вже ж і Саакашвілі такі прості рішення пропонує, що простіше них тільки число три. А інвестори чомусь тільки виводять.

Як так? Є версії?

 

Поділитися:

Няні вже нікому не потрібні

Володимир Омелян

Прямі інвестиції в українську економіку стрімко скорочуються.

За попередніми даними, НБУ за період січня-жовтня 2020 року притік іноземних інвестицій оцінює у $221 мільйон. За такий самий період 2019 року чистий притік складав $4.5 мільярди.

За 10 місяців поточного року інвестиції в акціонерний капітал зменшились до $834 мільйонів у порівнянні з $1.1 мільярди у минулому році.

Чистий притік по прямим іноземним інвестиціям у жовтні поточного року оцінений лише у $9 мільйонів. У жовтні минулого року ця цифра становила $256 мільйонів.

Причини недовіри іноземних інвесторів до України намагалися з’ясувати іноземні та українські експерти. Три відомі організації – Європейська Бізнес Асоціація, Dragon Capital та Центр економічної стратегії провели наприкінці жовтня п’яте щорічне опитування іноземних інвесторів і дійшли наступних висновків:

48% інвесторів відзначили погіршення інвестиційного клімату в Україні за останній рік!

Також визначилися і з основними перешкодами для інвестицій. Перші місця посіли:

1️⃣ сумніви у справедливості судової системи,
2️⃣ корупція в багатьох державних організаціях,
3️⃣ монополізація та захоплення ринків олігархами,
4️⃣ обтяжливі та часом непередбачувані зміни у законодавстві.

Найбільшими загрозами для інвестиційного клімату інвестори вважають:

  • можливість дефолту по державним запозиченням,
  • відхід від демократичних цінностей,
  • зміна геополітичного курсу.

Володимире Зеленський, привіт з Оману та Давосу!

Няні вже нікому не потрібні.

Поділитися:

«Де клан, там і зона»

Ростислав Павленко

“Де клан, там і зона”.
20 років тому ця приповідка ілюструвала тодішні спроби “залучити інвесторів”, які виродились у неприродні переваги для “своїх”.

Зараз під виглядом залучення інвесторів повторюється те саме.
Пільги для тих, хто домовиться. Замість рівних умов для всіх.
Дірки на митниці замість спрощення процедур.
Податкові послаблення замість податку на виведений капітал.
Ще один правоохоронний орган замість передачі контролю щодо бізнесу в єдину структуру аналітичного (а не карального) типу.

… у 2014-2019 усі необхідні інституційні зміни були або проведені, або підготовлені до прийняття остаточних рішень.

Завершуйте у турборежимі та знімайте вершки, хваліться. Може, було б трохи образливо за присвоєну кимось працю, але переваги для країни, для подолання бідності, для європейської інтеграції точно би це переважили.

Але ж ні. “Зелені” почали все перероблювати по-своєму.
Знов на граблі, перейдені у 1990-х. Із тим же результатом.

… рахуємо з колегами, скільки потім доведеться рятувати… ціною яких зусиль…

Поділитися:

Головна перепона в країні не корупція, а ідіоти

Константин Нескоромный

В принципі, корупція ніколи не була основною перепоною для заходу інвестицій в будь-яку країну, і корупція не є основою проблемою для зростання економіки. Звісно, що чим нижче корупція в країні, тим швидше економіка може зростати, через високий рівень прогнозування та рівного та простішого доступу до ресурсів. Бо корупція існує будь де, де є гроші. Порішати з кумом, братом, сватом – це теж корупція, бо це отримання вигоди через становище. І попри корупцію інвестори все одно будуть заходити при умові, що такий стан речей стабільний та прогнозований, і ринок не перегрітий. Фактично, сплатили корупційний податок і працюють.

Головною перепоною є ідіоти в країні. Бо прогнозувати можна майже будь-що крім обізян з гранатою, які готові у будь-який час вирвати чеку, бо я що не ясно сказав? І це спрогнозувати не можливо. Тобто плата за ризик вища за корупційну ренту. За який ризик? Що завтра не оберуть клована, який тямить в економіці на рівні “ну там ФОПи, там 6%, тому така історія”. І цей клован не почне махати шашкою наголо, хреначити своїх експортерів і регулювати ціни. Ціни ще не регулюють, але вже про це говорять.
І для людей справи твої слова мають значення не менше ніж твої дії.

Якщо згадати 14 рік, то була жопа. Економіка вмерла, частку промисловості втратили, війна, паніка. Інвестори тікають, піймати за руку нікого не можливо – всі крутять дулі.
15 рік теж саме.
І з 16 почали вірити. Бачили правильні зміни. Бачили зниження рівня корупції, бачили, що є люди, з якими можна мати справу.
Обережно, один, другий, третій. І воно пішло. Економіка зростала кожен квартал непоганими темпами.

І тут обізяни видернули чеку.
Бо не можна казати – приходьте, все тут добре, і в той же час атакувати найбільший приватний бізнес в країні.
Не можна казати – тут тиха гавань для інвесторів, і ввалювати з гаубиці по цигарковим корпораціям.
Не можна 3,14дячити своїх експортерів задля низького курсу і позичати гроші на пожерти.
І не можна чекати, що всі вишикуються в чергу залишити тут свої долари.

Доярки вгатять економіку, бо не може бути інакше.
Повернення Привату – жопа вже завтра. Не повернуть – трошки пізніше.
Не отримають кредит МВФ – жопа швидше, отримають – повільніше.

Цим простим речам не вчать в криворізьких псевдовишах, цього не зрозуміти, роблячи “бізнес” з бабушкою на с3,14жені гроші.
До ідіотів ніколи не дійде, чому високі доходи можуть бути тільки при високих тарифах та цінах, і немає жодного кейсу, коли були б високі доходи при низьких цінах. Факін меджик якійсь.

І я гадки не маю, чому там вчать у пітсбурзьких університетах, але сову на глобус не натягнеш. Не можна прийти вгатити тут закони США, і все – ми багаті. Ні, при такому розкладі ми в дупі ще глибше.

І коли шара з ОВДП по шаленим відсоткам скінчиться – знімайте штані, буде “ой, бл, як же так вийшло-то.

Всі симптоми вже наявні. Треба бути або сліпим, або рибкою гупі, щоб цього не бачити.

Поділитися:

Три знакові ініціативи Зеленського

Тамара Горіха Зерня

Поїздку Зеленського до Туреччини можна оцінити з двох позиції, емоційної та прагматичної. Емоційна – це шоу, яке нам і згодували, коли банальна репліка Ердогана, до того ж криво-косо перекладена з другого разу, подається як основна родзинка візиту.

Але розумієте, на Зеленського не потрібно дивитися. Його потрібно слухати.
Мені, поклавши руку на серце, байдуже, як він виглядає. Не в шортах? Ну і дякувати Богу. Мадам Зеленська у фонтани не стрибала? Взагалі не було? Ну ще краще.
А які там у нього браслети, якої м’якості піджак, у якій амплітуді смикаються руки-ноги – це взагалі не має значення.
Важливе інше.

Куди вони так поспішають? Одночасно анонсуючи масове роздержавлення, коли під приватизацію будуть виставлені сотні активів, і відкриваючи українську землю для продажу іноземцям? Який такий поспіх змушує нову владу вивернути кишені у держави, обібрати аж граблями по ребрах? Чому зараз, коли в Україні, якщо хтось забув, іде війна, гинуть люди? І війна у твоїй хаті певною мірою впливає на вартість твоїх столів і табуреток. І той факт, що ти влаштовуєш гаражний розпродаж під обстрілом, може якимось чином відлякати частину покупців.

Зеленський повідомив, що наступного року в Україні буде створено ринок землі ємністю 40 мільйонів гектарів. Щоб ви розуміли, це всі с/г земельні ресурси України, включаючи орні землі, сади, виноградники, сіножаті та пасовища. Ми правильно зрозуміли, що абсолютно всі землі с/г призначення в Україні будуть відкриті для продажу іноземцям? Якщо Зеленський запрошує турків на відкриття, принагідно визнаючи, що він у курсі кричущого порушення чинного законодавства: «В Україні вже є турецькі компанії, які володіють землею. Компанія Onur, якщо я не помиляюся. Є представники? Здрастуйте. Багато у вас нашої землі? Сподіваюся, таких компаній стане значно більше.»

Просто нагадуємо, що іноземні компанії не можуть володіти с/г землею в Україні, вони можуть її брати у оренду, але не купувати. Нерезиденти мають право на купівлю земельних ділянок, на яких побудовані об’єкти, які використовуються для ведення підприємницької діяльності в Україні. І то там стільки обмежень, що їм у рази простіше створити місцеву «дочку» і вже через неї купувати чи орендувати.

А тут – ну здрастуйте. Дякую що повідомили, висилайте СБУшників в Onur, хай перевірять. Вони там у вас після обшуків на Міттал застоялися.

Незрозуміла ситуація з новою приватизацією. Про що йдеться, про стратегічні підприємства? Газотранспортну систему? Порти? Транспортні артерії? Так, у державі є майно у власності. Є збиткові заморожені активи, але їх не так багато, і знайти для них покупця – це питання не одного року. (Див. епопею з Одеським припортовим заводом). А є підприємства, які, з одного боку, почали непогано наповнювати бюджет, а з другого, виконують важливу стратегічну функцію. Що ми будемо приватизувати? Нафтогаз України, який у 2018 року сплатив до бюджету 136.5 млрд гривень? Антонова? Укрзалізницю? Чи може Енергоатом? Харківський бронетанковий завод? Ну правильно, навіщо нам танки, якщо ми припинили стріляти.

Третя знакова ініціатива Зеленського – це залучення інвесторів для «відбудови Донбасу». Чесно кажучи, ми сприймали це як діджиталізацію, тобто звичайний передвиборчий гон СН. Але судячи з публічних заяв гаранта, там все набагато серйозніше, ніж здавалося на перший погляд. Видається, що країні доведеться «нємножко потєрпєть» і затягнути пояси. Років так на п’ять-десять, тому що відновлення економіки зруйнованого війною регіону в умовах незавершеної війни – це дуже довго. І дуже дорого.

Поділитися:

Вперше за свою історію Україна приєднується до міжнародного депозитарію цінних паперів

13 березня міжнародний депозитарій цінних паперів Clearstream та Національний банк підписали угоду про кореспондентські відносини для подальшого відкриття рахунку у цінних паперах у депозитарії Національного банку.

Вперше за свою історію Україна приєднується до міжнародного депозитарію цінних паперів. Цей крок є ключовим етапом очікуваного найближчим часом запуску “лінку” між Національним банком України та Clearstream.

Встановлення лінку з Clearstream спрощує доступ іноземних інвесторів до українського ринку цінних паперів, а саме облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Розрахунки за гривневими ОВДП здійснюватимуться через систему ICSD, що зменшить трансакційні і часові витрати інвесторів на проведення таких операцій для інвесторів.

Водночас підписання договору з Clearstream підвищить привабливість та ліквідність ринку державних цінних паперів України. Український Уряд отримає переваги від розширення кола джерел довгострокового фінансування, зниження вартості боргових коштів і покращення валютної структури державного боргу за рахунок більшого попиту на цінні папери, номіновані у гривні. Отже, кореспондентські відносини з міжнародним депозитарієм Clearstream забезпечать приплив іноземного капіталу до української економіки і посилять її фінансову стабільність.

“Цей крок стане наріжним каменем нашої майбутньої моделі доступу до облігацій внутрішньої державної позики України. Ми з нетерпінням чекаємо подальшого прискорення наших проектів з українськими партнерами”, – зазначив Ян Віллемс, керівник відділу глобальних ринків у Clearstream.

“Кореспондентські відносини з міжнародним депозитарієм дозволять Україні прискорити інтеграцію до світового ринку капіталу”, – сказав заступник Голови Національного банку Олег Чурій.

“За останні три роки ми системно розвивали первинний ринок ОВДП, приводячи його у відповідність з кращими міжнародними практиками. Початок діяльності Clearstream в Україні – це довгоочікуваний крок на шляху відкриття українського ринку ОВДП для іноземних інвесторів”, – додала Міністр фінансів України Оксана Маркарова.

Джерело

Поділитися:

Президент у Давосі: Підписання Угоди між NBT (Норвегія), Total Eren (Франція) та ЄБРР щодо проекту «Сиваш» (фото)

 

В присутності Президента України Петра Порошенка в Давосі відбулось підписання Угоди між норвезькою компанією NBT, французькою компанію Total Eren та Європейським банком реконструкції та розвитку щодо проекту «Сиваш». Пакет документів передбачає фінансування на 150 млн євро будівництва найбільшої вітрової електростанції в Україні та однієї з найбільших вітроелектростанцій Європи загальною вартістю близько 400 млн євро.

«Я вважаю, що на сьогоднішній день це дуже важлива характеристика, коли кожен день, кожен тиждень, кожен місяць в Україну приходять інвестиції. Дуже важливо, що вони приходять з відомими французькими компаніями. Дуже важливо, що вони приходять у таку сферу як відновлювальна енергетика. Дуже важливо, що це доводить ефективність інвестиційної ради при Президенті, коли за одним столом сидять компанії, які мають загальну капіталізацію трильйон доларів і частину з цих коштів спрямовують в Україну», – сказав Петро Порошенко.

Президент додав: «Я думаю, що це найкраща характеристика того, які зміни відбулися в державі. Незважаючи на будь-які обставини інвестори довіряють Україні, інвестори довіряють українцям, інвестори довіряють українському бізнес-середовищу».

В свою чергу, Президент Європейського банку реконструкції та розвитку Сума Чакрабарті наголосив, що пишається, що ЄБРР долучився до цього підписання. «По-перше, це показує, що Україна відкрита для бізнесу, оскільки вона проводить реформи в енергетичному секторі вже декілька років і рухається до стандартів ЄС. По-друге, Україна буде світовим лідером, а для початку регіональним лідером, в сфері відновлювальної енергетики», – наголосив він.

«Це найбільший проект з вітрових електростанцій в Україні», – зазначив Президент ЄБРР.

За його словами, Україна є другим європейським ринком після Греції за розміром інвестицій компаній Total та NBT. «Це показує, що іноземні інвестори повертаються в Україну завдяки реформам», – особливо відзначив він.

Угоду NBT-Total-ЄБРР щодо проекту «Сиваш» підписали керівник Total-Eren Давід Корчіа, керівник NBT Жоар Вікен та Віце-Президент ЄБРР Алан Пілу. Норвезька компанія NBT спеціалізується на будівництві вітрових електростанцій та наразі має проекти у Норвегії, Кіпрі, Китаї, Сінгапурі та Пакистані. Компанією планується збудувати 67 вітрових електроустановок загальною потужністю до 250 МВт, які будуть розміщені вздовж північного узбережжя озера Сиваш. Французька Total Eren є незалежним виробником електроенергії (IPP), який розробляє, фінансує, інвестує, будує та експлуатує електростанції з відновлюваних джерел енергії у довгостроковій перспективі на глобальному рівні.

Крім того, Засновник і Головний виконавчий директор компанії Horizon Capital Олена Кошарна повідомила про створення нового фонду у 200 мільйонів доларів для інвестицій в Україну. «Коли ми почали збір коштів для фонду, люди говорили, що це неможливо. Ми встановили за мету – 150 млн, і ми перевищили це», – розповіла вона.

«Наш успіх – це успіх України. Він посилає потужний сигнал ринку, що Україна приваблива для інвесторів», – наголосила Олена Кошарна.

Джерело

Поділитися:

Нацбанк запроваджує новий інструмент капіталізації банків

Національний банк України запроваджує новий інструмент капіталу з умовами конверсії / списання.

Новий інструмент розширить можливості для збільшення рівня капіталізації банківської системи України та є першим кроком у реформуванні вимог до капіталу, запровадження яких заплановано на  2020 рік.

Основною характеристикою інструменту є здатність поглинати збитки банку (“loss absorption mechanism”) через конверсію або списання зобов’язань за таким інструментом за рахунок коштів інвесторів, а не за рахунок коштів інших кредиторів та держави.

Конверсію або списання зобов’язань за інструментом банк здійснює у разі настання тригерної події – зменшення рівня достатності основного капіталу банку (без врахування інструменту) нижче 6,25%.

Для здійснення конверсії кошти за інструментом спрямовуються на придбання простих акцій банку, що дозволить збільшити розмір статутного капіталу банку. У разі списання зобов’язань за інструментом банк отримає дохід, який “поглине” поточні збитки від його діяльності.

Новий інструмент є довгостроковим (строк залучення коштів – не менше ніж 50 років) та передбачає поступову амортизацію протягом 15 років до кінцевого строку погашення.

Інструмент наразі включатиметься до капіталу 1 рівня (основного капіталу) банку та після запровадження нових вимог до структури капіталу – до додаткового капіталу 1  рівня. Для включення інструменту до капіталу банк отримує дозвіл Національного банку.

Вимоги до інструменту розроблені згідно з нормами законодавства ЄС, зокрема Регламенту (ЄС) № 575/2013 від 26.06.2013, додаткових Регламентів ЄС до нього та Директиви 2013/36/ЄС, які базуються на рекомендаціях Базеля ІІІ.

Новий інструмент впроваджується постановою Правління НБУ №148 від 22 грудня 2018 року “Про затвердження змін до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків України”. Вона набуває чинності з 27 грудня 2018 року.

Джерело

Поділитися:

Робоча поїздка Президента до Одеської області (фото, відео)

Президент звільнив Голову Татарбунарської РДА на Одещині: Якщо чиновники дозволяють собі створювати перешкоди інвесторам на догоду своїм інтересам, реакція має бути жорсткою

 

Президент Петро Порошенко під час робочої поїздки на Одещину звільнив Голову Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області Олександра Кривенка.

Глава держави зауважив, що при реалізації успішних проектів ще залишається бажання у деяких «чиновників» заважати інвесторам. За його словами, у Татарбунарському районі передбачалось ще в грудні минулого року передати в оренду земельну ділянку інвестору під будівництво об’єктів альтернативної енергетики – зробити Одещину чистіше і побудувати сонячну електростанцію. «Сьогодні, через півроку, підприємство не те що не розпочало будівельні роботи, воно навіть землю в оренду не отримало. А все через те, що голова Татарбунарської райдержадміністрації з невідомих мені причин вважає за можливе не укладати вже півроку відповідну угоду з підприємством, хоча відповідне розпорядження голови обласної державної адміністрації за моїм дорученням було видано», – розповів Петро Порошенко.

«Якщо чиновники на місцях дозволяють собі утворювати перешкоди інвесторам на догоду, ми з вами розуміємо, яким інтересам, впевнений в тому, що реакція влади має бути жорсткою. І ми не маємо затягувати з прийняттям відповідних рішень», – підкреслив Глава держави.

Президент повідомив, що за поданням голови Одеської обласної державної адміністрації підписав розпорядження про звільнення голови Татарбунарської райдержадміністрації. «Нехай це буде прикладом для всіх, що Україна змінюється, ставлення до інвесторів змінюється», – зауважив він.

Глава держави наголосив, що буде прийматись рішення про створення Антикорупційного суду, продовжуватися побудова незалежної антикорупційної інфраструктури, включно з НАБУ та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою.

«Будуть чиновники заповнювати електронні декларації, будуть звітувати звідки в них дома на узбережжі, дачі, шикарні машини, в деяких літаки. Поясніть людям. Якщо ви їх чесно заробили, ніхто до вас жодної претензії не буде мати. А якщо ви весь час сидите на теплому державному місці, а потім людям не можете пояснити походження свого багатства, я думаю, що тут має працювати створена ефективна незалежна антикорупційна інфраструктура», – наголосив Президент.

Джерело

 

Президент про інвестиції компанії «Дельта Вілмар»: Це нові робочі місця, нові платежі до бюджету та високий технологічний рівень переробки продуктів українського аграрного сектору

 

На Одещині у присутності Президента Петра Порошенка було підписано Меморандум про співробітництво між ТОВ «Дельта Вілмар» та ДП «Адміністрація морських портів України» щодо реалізації інвестиційного проекту в морському порту «Южний». Документ підписали керівник ДП «Адміністрація морських портів України» Райвіс Вецкаганс та голова правління ТОВ «Дельта Вілмар» Дхруба Панда.

Під час спілкування з колективом Президент зазначив, що тільки-но відбувся запуск роботи першої черги нового сучасного терміналу, що дає підприємствам сучасні можливості у Чорному морі. «І одразу ж сьогодні підписується меморандум, який забезпечує захист інвестора. Потужного інвестора з Сінгапура, який забезпечує високий технологічний рівень переробки продуктів українського аграрного сектору для того, щоб не експортувати сировину, а робити все можливе, щоб Україна ефективно скористалася своїми можливостями, які вона отримала після підписання Угоди про асоціацію з ЄС та початку дії зони вільної торгівлі», – наголосив Глава держави.

Як приклад успішної реалізації цих можливостей Петро Порошенко акцентував на збільшенні об’ємів експорту продукції «Дельта Вілмарт» на ринки ЄС з 3% до початку дії зони вільної торгівлі до 38% після.

«Кому щось треба пояснювати? Це нові робочі місця, нові інвестиції в Україну, нові платежі до бюджету, підвищення привабливості інвестиційного клімату в Україні. І це, врешті-решт, збільшення надходжень для тих мешканців України, які проживають в селі, бо вони можуть отримати справедливу ціну. Ціну найбільшого світового ринку – ринку ЄС», – наголосив Президент.

Глава держави підкреслив, що завжди підтримує тих інвесторів, які готові додатково інвестувати в економіку України, розвиток підприємств, створювати нові високооплачувані робочі місця. Він зазначив, що для цього держава створює умови інвестору, зокрема знижено навантаження на заробітну платню, аби інвестори мали змогу спрямувати вивільненні кошти на підвищення заробітної плати працівників підприємств.

«Тоді ніхто не буде їздити в Європу, шукати заробітку. І такі підприємства, як «Дельта Вільмар», мають бути в інших регіонах», – додав Петро Порошенко зазначивши, що на цьому підприємстві виплачують одні з найвищих в регіоні зарплат.

За його словами, з метою збільшення кількості таких підприємств в Україні працює Національна інвестиційна рада, і в рамках її проведення Глава держави провів зустрічі зі значною кількістю керівників та представників відомих у світі компаній, які можуть стати інвесторами в українську економіку. «За моїм столом зібралися керівники компаній загальною капіталізацією один трильйон доларів. Ті компанії, які я запросив в Україну, обіцяли, що вони будуть інвестувати зараз в Україну», – сказав Президент.

«Впевнений, що ми досягнемо абсолютно рекордних показників. Саме тому я тут, саме тому з «Дельта Вільмар» ми робимо необхідні кроки. Для чого? Щоб люди жили краще, була вища заробітна плата, щоб міцніше була гривня. Кращими були дороги. Щоб сильною і міцною була наша армія. Щоб людина в Україні відчувала себе захищеною. Щоб перетворити Україну на щасливу країну щасливих людей. Думаю, що спільно нам це вдасться», – сказав Петро Порошенко.

ТОВ «Дельта Вілмар СНД» створено у 2004 році. Спеціалізується на виробництві масложирової продукції та інгредієнтів для хлібобулочних, кондитерських виробів і молочних продуктів на заводі в порту «Южний» (Одеська область).

У вересні 2017 року ТОВ «Дельта Вілмар СНД» заявило про наміри побудувати новий завод по переробці олійних культур. Будівництво нового заводу дозволить збільшити вдвічі потужності з переробки насіння соняшнику.

Обсяг інвестицій становитиме до 150 млн доларів. У результаті реалізації даного інвестиційного проекту планується щорічна перевалка на експорт близько 1,5 млн тон вантажів, включаючи продукцію діючих заводів та нового заводу з переробки сої.

Джерело

 

Президент ознайомився із ходом будівництва військового містечка на Одещині

 

Президент Петро Порошенко ознайомився з ходом будівництва військового містечка 137 окремого батальйону морської піхоти Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України у селі Дачне на Одещині.

Керівництво Міністерства оборони поінформувало Главу держави, що відповідно до плану капітального будівництва об’єктів ЗС України на 2018 рік на території військового містечка Дачне-2 здійснюється капітальне будівництво трьох казарм на 280 ліжко-місць, гуртожитку, їдальні, фізкультурно-оздоровчого комплексу, медичного пункту, зовнішніх інженерних мереж, а також реконструкція котельні та капітальний ремонт артезіанської свердловини.

Президент оглянув одну із уже зведених казарм: житлові та технічні приміщення, тощо. Глава держави поспілкувався з військовими, зокрема щодо вирішення питання водопостачання та водовідведення до містечка. За словами військовослужбовців питання із водо- та електропостачанням вирішуються.

Також Президент оглянув приміщення, де буде розташована їдальня.

За словами Міністра оборони та його заступника, на території містечка окрім казарм і будинку, де проживатимуть офіцери з сім’ями, заплановано будівництво тренувальних комплексів, спортивних майданчиків тощо.

Джерело

 

Сьогодні кожен може побачити, як кардинально змінюється дорожня мережа України – Президент на відкритті новозбудованого мосту на автодорозі Одеса – Рені

 

 

Президент Петро Порошенко взяв участь у відкритті новозбудованого мостового переходу на автодорозі М-15 «Одеса – Рені» біля села Паланка (Республіка Молдова). Глава держави перерізав символічну стрічку та пройшов по новому мосту.

«Ми, незважаючи на складнощі, знайшли модель, це ефективно вирішили. І сьогодні цей міст ширше, вище, набагато надійніше. І цей міст буде стояти вже не 58 років, а впевнений, що його надійність буде вимірюватися сотнею років», – сказав Петро Порошенко під час урочистої церемонії.

Глава держав привітав всіх із завершенням будівельних робіт та підкреслив, що це надзвичайно важлива подія і у будівництві дороги Одеса-Рені, і у розвитку дорожнього будівництва, яке почалось в Україні 3,5 роки назад. «Програма, яка сьогодні охопила всю Україну. Впевнений в тому, що сьогодні кожен може побачити, яким чином кардинально змінюється дорожня мережа України. Ми будемо рішуче продовжувати ці дії», – підкреслив він.

Президент подякував всім, хто будував цей міст: «Тільки об’єднання наших спільних зусиль дозволить нам і надалі вирішувати найскладніші проекти у визначені терміни, з дотриманням кошторису та з необхідною якістю».

За його словами, будівництво на певний час призупинялось, оскільки проект потребував прив’язки до характеристики ґрунтів, щоб убезпечити міст від руйнування. «На сьогоднішній день міст пройшов всі необхідні випробування», – підкреслив Глава держави.

«Ми зробимо все можливо, щоб повернути якісні показники митного експерименту, щоб забезпечити необхідне фінансування, завершення будівництва дороги Одеса – Рені», – зазначив він.

Президент також нагадав, що під час візиту Прем’єр-міністра Болгарії в Україну були дані необхідні доручення щодо проекту будівництва міжнародної траси не лише за маршрутом Одеса-Рені, а й через Румунію і в Болгарію, щоб таким чином зв’язати три країни Причорномор’я. За його словами, керівництву дорожньої служби Одещини поставлено задачу: «Ми маємо декілька можливих місць для побудови мосту через Дунай. Ми починаємо розробку необхідної проектної документації і узгодження з нашими румунськими та болгарськими партнерами. Впевнений в тому, що цей рух правильний. Рух в Європу». Глава держави наголосив, що автомобільне сполучення з Румунією та Болгарією буде сприяти розвитку півдня одеської області.

Протяжність мостового переходу на автодорозі М-15 «Одеса – Рені» біля села Паланка Республіки Молдова складає 152,36 метрів. Будівництво відбувалось з грудня 2016 року по травень 2018 року.

Вартість будівництва 112,4 млн грн., у тому числі за кошти державного бюджету, кредитні кошти залучені «Укравтодором» під державні гарантії, та кошти від митних понадпланових надходжень.

Міст має стратегічне значення для Одеської області – з’єднує через заплаву річку Дністер південну частину області (Бессарабію), дев’ять районів, великі міста – Білгород–Дністровський, Ізмаїл, Татарбунари, Рені, Болград, Вилково, Кілія, з обласним центром та столицею. Знаходиться територіально в Республіці Молдова біля с. Паланка.

Старий міст був побудований у 1960 році загальною довжиною 145,3 м, шириною 8,98 м.

Джерело

 

Ми вміємо перемагати ворога, будувати армію і державу, будувати рідний дім – Президент відвідав Авангардівську об’єднану громаду

 

Президент Петро Порошенко в ході робочої поїздки до Одеської області відвідав Авангардівську об’єднану територіальну громаду, де взяв участь у святкових заходах до Дня захисту дітей.

«Для мене величезна радість сьогодні бути серед вас. Бачити щасливі обличчя дорослих, батьків, а головне – бачити щасливі обличчя дітей, які точно будуть жити в Україні – державі Європейського Союзу», – звернувся до присутніх Глава держави.

Президент високо оцінив роботу голови Авангардівської об’єднаної територіальної громади Сергія Хрустовського. Петро Порошенко особливо наголосив на тому, що завдяки децентралізації такі керівники та громада можуть спрямувати зусилля та необхідні ресурси на те, чого потребує громада. Зокрема, він висловив сподівання, що буде добудована школа, яка необхідна цій громаді. У зв’язку з цим, Глава держави доручив голові Одеської обласної державної адміністрації опрацювати питання фінансування проекту з Державного фонду регіонального розвитку.

«Ми, українці, є найкращі, бо вміємо збиратися в найважчі моменти нашого життя. Перемагати ворога, будувати армію, будувати державу, будувати економіку, будувати рідний дім», – підкреслив Петро Порошенко.

Президент також розповів про об’єкти, які було відкрито сьогодні на Одещині. Зокрема, і довгоочікуваний мостовий перехід на трасі Одеса-Рені. «Нарешті у держави руки дійшли. Ми почали будувати дороги, запроваджувати сільську медицину, створювати амбулаторії. Робити величезні кроки для того, щоб вся держава, весь народ рухався в Європу», – зазначив він.

Глава держави подякував за гостинність та підтримку мешканцям Авангардівської громади та зауважив: «Сьогодні я дуже щасливий бути тут, серед вас. У місті, де ми можемо сказати – саме тут ефективно працює децентралізація».

Петро Порошенко додав: «Дякую за таке абсолютно фантастичне почуття – почуття нашої єдності, почуття радості, почуття гордості за нашу країну, почуття гордості за Авангард».

Президент зазначив, що бував у багатьох містах і країнах світу, де Україна отримувала підтримку у захисті суверенітету і територіальної цілісності, але в жодному місті світу не бачив стільки щасливих людей, як сьогодні в Авангарді. «Це фантастичне єднання, коли вся громада почуває себе як єдина родина, вся громада піклується, коли треба будувати школу чи дитячий садок, чи разом працювати для того, щоб побудувати стадіон», – сказав він.

Глава держави привітав присутніх із Днем захисту дітей та акцентував увагу на питанні тих дітей, які потрапили в складні життєві умови. Він відзначив важливість надання допомоги та підтримки таким дітям та висловив переконання у необхідності вирішення питання дітей, що виховуються в інтернатних закладах. «Не повинно бути більше дитячих будинків в Україні, не повинно більше стояти питання де дитині краще – в закладі чи у родинному колі», – підкреслив Петро Порошенко, зазначивши, що з цією метою в Україні реалізовуватиметься відповідна програма. «В Україні не повинно більше залишатися дітей, які позбавлені батьківської любові», – додав він.

Президент також дав старт І-ї Юнацької спартакіади Одеської області серед об’єднаних територіальних громад, присвяченої Дню захисту дітей. Спортивний захід відбувся на відреконструйованому стадіоні Авангардівської ОТГ. Реконструкція проводилась за рахунок місцевого бюджету та за кошти інвестора. На стадіоні облаштовано футбольне поле, майданчик для міні-футболу, поле-трансформер для гри в волейбол, баскетбол і великий теніс. Крім того, спортивний об’єкт обладнаний системою автоматичного поливу ігрового поля, трибунами для глядачів, біговою доріжкою, спортивним приміщенням для дзюдо, гирьового та силових видів спорту.

Джерело

 

Президент на Одещині вручив сертифікати на земельні ділянки воїнам, що захищали Україну на Сході

Президент Петро Порошенко під час відвідування Авангардівської об’єднаної територіальної громади Одеської області вручив 14 військовослужбовцям –учасникам АТО сертифікати на земельні ділянки.

«Немає жодної області, району чи родини в державі, чиї сини й доньки не захищали б Україну. Ми всі маємо чітко усвідомлювати свою відповідальність перед українськими воїнами і героями», – наголосив Глава держави. Він підкреслив, що йдеться про медико-соціальну реабілітацію військових, соціальний захист їх родин та багато інших заходів.

«Вони мають почувати себе найбільш шанованими громадянами», – переконаний Петро Порошенко.

Однією з форм такої підтримки з боку держави Президент назвав надання воїнам АТО права на власність на земельні ділянки.

«Сьогодні я маю честь разом з вами вручити сертифікати на земельні ділянки. З одного боку, як реалізацію соціальної політики, а з іншого – як реалізацію політики децентралізації, коли саме громада вирішує, хто достойний її отримати», – зауважив він.

Джерело

Президент взяв участь у відкритті ІV Міжнародного музичного фестивалю «Odessa Classics»

 

«Високе виконавське мистецтво, майстерність, розвиток творчих традицій, популяризація кращих надбань класичної та сучасної музики, рівно як і пошуки нових форм – це те, що найкраще характеризує «Odessa Classics», – сказав Президент Петро Порошенко під час відкриття ІV Міжнародного фестивалю «Odessa Classics».

Глава держави наголосив, що одесити та гості міста зможуть протягом декількох днів доторкнутись до великого, геніального мистецтва: «Четвертий рік поспіль, стараннями ентузіастів, геніальних людей все більше і більше людей долучається до нього».

Президент також зазначив, що свою творчість в Одесі починали багато всесвітньо відомих митців, зокрема Святослав Ріхтер і Давид Ойстрах. «Говорять: якщо ти «пройшов» Одесу – ти «пройдеш» всюди. Я впевнений, що такий вимогливий, вишуканий, витончений, інтелігентний глядач, слухач може бути лише в Одесі», – зауважив він.

Президент нагадав, що за останній період в Україні відбулось багато масштабних подій – і фінал Ліги Чемпіонів з футболу, і великий форум, який зібрав найбільші світові компанії, що готові інвестувати в економіку держави. «Але все це марно – і футбол, і гроші, і економіка, якщо немає культури», – переконаний Петро Порошенко.

Глава держави зауважив, що музичний фестиваль співпадає з Міжнародним днем захисту дітей. «Приємно, що в рамках «Odessa Classics» відбувається творчий конкурс серед учнів музичних шкіл пам’яті відомого професора Серафими Могилевської. Я бажаю успіху всім дітям, бо це майбутнє України», – сказав він.

«Не можу зараз не згадати українського оперного співака, який хотів присвятити все своє життя класичній музиці, досяг успіху на європейських сценах, але у найважчу годину пішов боронити Україну і загинув від руки ворожого снайпера. Його ім’я ви знаєте. Це – Герой України Василь Сліпак», – звернувся до присутніх Президент.

Присутні аплодисментами вшанували пам’ять Василя Сліпака.

Глава держави також звернувся до організаторів фестивалю: «Було б добре, якби один із заходів «Odessa Classics» був присвяченій цьому митцеві – Василю Сліпаку».

Президент подякував усім, хто долучився до організації цього авторитетного фестивалю. «Впевнений, що аналогів і краще фестивалю класичної музики, ніж «Odessa Classics», точно не існує в Україні, і важко знайти в світі. Рівень виконавців, які приїхали в Одесу, є запорукою того, що статус і планку фестивалю надалі ми будемо тримати дуже високо», – сказав він.

Особливі слова подяки Петро Порошенко висловив ініціатору і президенту фестивалю – видатному піаністові, народному артисту України Олексію Ботвінову. «Переконаний, що фестиваль і надалі буде виконувати дуже шляхетну місію і сприятиме міжнаціональному культурному взаємозбагаченню», – додав Президент, побажавши: «Нехай музика долає кордони і наповнює наші серця любов’ю, красою, гармонією та добром».

Джерело

 

Поділитися:

6 біомедичних стартапів стали переможцями конкурсу MBioS Challenge

У фіналі змагалися 12 проектів, а всього на конкурс надійшло 97 анкет. Тепер переможці зможуть показати свої проекти британським інвесторам під час прямої трансляції на щорічній конференції Української медичної асоціації Великобританії, що відбудеться 12 травня.

25 квітня на iForum-2018 відбувся фінал першого в Україні конкурсу біомедичних стартапів – MBioS Challenge, на якому в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун вручила нагороди переможцям. Доктор Супрун наголосила, що МОЗ активно підтримує ініціативи з розвитку інновацій в медицині, а також в системі освіти для майбутніх лікарів: створено новий директорат інновацій та науки, співпрацюємо з Радою з розвитку інновацій під егідою Прем’єр-міністра, розроблена і вже успішно працює система електронного здоров’я.

“Щодня крок за кроком ми змінюємо нашу систему охорони здоров’я. Вона стає сучасною, технологічною, електронною. Інновації і розробки відіграють ключову роль у тому, як ми трансформуємося. Разом з вами, інноваторами і винахідниками, ми зможемо запровадити якісні і доступні медичні послуги для пацієнтів і сучасні умови роботи і розвитку для лікарів,” – підкреслила доктор Уляна Супрун.

Серед стартапів на рівні ідеї найкращими виявились мобільний ультразвуковий хірургічний інструмент MUSIC-Med, який розробили вчені з Черкас, та проект біонічного протеза руки Esper Bionics розробників з Києва.

Серед прототипів переможцями стали: абсорбуюча вуглецева пов’язка для лікування ран і опіків, сервіс Helsi.me, який допомагає пацієнтам записатися до лікаря, Latrax, що пропонує лікувати епілепсію електростимуляцією блукаючого нерву.

QROK MEDICAL став переможцем на стадії комерціалізації зі своєю розробкою – системою навігації для лікарень. Ця система дозволяє слідкувати за місцезнаходженням пацієнта, контролювати його температуру та активність. Одеська клініка Into-Sana вже використовує її.

Конкурс, що вперше проводився в країні, мав на меті сприяти розвитку біомедичних інновацій в Україні та привернути увагу до  використання новітніх технологій у медицини й біології (штучний інтелект, доповнена реальність, робототехніка, великі дані, блокчейн, телемедицина, персоналізована медицина тощо).

Джерело

Поділитися:

«Україна зараз інша, і ми чекаємо на інвесторів» – Президент у Давосі (фото)

Президент Петро Порошенко відзначив, що щасливий від того, що вперше за багато років у Давосі є «Український дім». «І слоган: креативність, інновації, можливості – це найкраща характеристика щодо України», – сказав Президент, виступаючи на інвестиційній панелі Української асоціації венчурного та приватного капіталу в «Українському домі» у Давосі, де проходить 48-ме щорічне засідання Всесвітнього економічного форуму. Він подякував організаторам і спонсорам цього майданчика, а також ентузіастам, які приїхали в Давос, щоб доносити інформацію про Україну.

Петро Порошенко наголосив, що Україна змінилась за останній період. Так, вдалося досягти макрофінансової стабільності, очистити банківську систему, ухвалено реформу освіти, охорони здоров’я, судову та пенсійну реформи, зроблено важливі кроки в сфері кібербезпеки, сільській медицині. «Коли я був обраний Президентом, Україна не мала 3G зв’язку з причини корупції. Незабаром ми відкриємо конверт для 4G зв’язку. В нас є багато компаній, готових інвестувати в це», – зауважив Глава держави. За його словами, в цьому році більше 80 компаній-світових лідерів звернулися з пропозицією про зустріч з Президентом України. «Це дуже гарна характеристика того, наскільки популярна Україна зараз серед інвесторів, і наскільки вони вірять в наш успіх», – додав Глава держави.

Президент нагадав, що було ухвалено новий закон про приватизацію. «Більше не буде спеціальних змагань, що були символом корупції. Буде прозора приватизація, і ми вимагаємо запустити її негайно», – зазначив Глава держави.

Президент відзначив роль ЄБРР, Світового банку, МВФ, міжнародних фінансових інституцій та інших у підтримці реформ. Глава держави висловив впевненість у тому, що Україна досягне ще кращих результатів і зможе посісти місце серед перших 50-ти країн рейтингу Doing Business.

«Сьогодні була дискусія – склянка наполовину повна чи порожня. Я маю нову версію і, сподіваюсь, Президент ЄБРР (Сума Чакрабарті – ред.) підтримає мене – склянка вже не наполовину, а ми маємо вже більше. І це важливе повідомлення – будь ласка, більше не витрачайте час і не чекайте червня-липня-серпня чи осені. Це правильний час і місце сьогодні бути в “Українському домі” в Давосі. Ми чекаємо на вас, на інвесторів», – зауважив Глава держави. Він наголосив, що було зроблено багато для покращення інвестиційного клімату. «Україна зараз інша. Ви можете приїхати і ми покажемо вам це», – наголосив Президент, подякувавши Президенту ЄБРР за підтримку реформ в Україні.

Джерело

 

Ukraine President Petro Poroshenko speaks with Bloomberg’s Francine Lacqua at the World Economic Forum in Davos.

Ukraine House Davos: The Emerging Blockchain Network: How Will It Shape And Secure The Future Finance Architecture?

 

Поділитися:

ГПУ повідомлено про підозру особам, які заволоділи коштами інвесторів під виглядом впровадження криптовалюти

Департаментом з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України, за оперативного супроводження Департаменту внутрішньої безпеки Національного поліції України, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом заволодіння грошовими коштами потерпілих у великих розмірах за ч. 4 ст. 190 (шахрайство) Кримінального кодексу України.

Встановлено, що громадяни України, діючи за попередньою змовою, групою осіб організували на території України злочинну схему, спрямовану на заволодіння грошовими коштами фізичних осіб, шляхом обману та зловживання довірою, в особливо великих розмірах, під виглядом впровадження криптовалюти.

Наразі організатору злочинної схеми повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. Прокуратура звертатиметься до суду з клопотанням про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як повідомлялось раніше, вказаними особами був штучно створений комерційний проект щодо впровадження в Україні криптовалюти у вигляді «SwisCoin».

З метою залучення фізичних осіб як інвесторів указаного проекту зловмисниками у мережі Інтернет та в ході зустрічей було розповсюджено неправдиву інформацію про отримання надприбутків у разі передачі інвесторами готівкових коштів при купівлі «SwisCoin».

Насправді ж, отримані в інвесторів готівкові кошти не використовувались для їх цільового призначення щодо впровадження криптовалюти, а лише розподілялись між членами злочинного угрупування та привласнювались ними.

На даний час досудове розслідування триває, вживається комплекс необхідний слідчих та процесуальних дій з метою встановлення всіх фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень та притягнення кожної винної особи до кримінальної відповідальності.

Довідково: за скоєне кримінальне правопорушення вказаним особам загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років з конфіскацією майна.

Джерело

Поділитися:

Голова Уряду зустрівся з представниками ділових кіл Канади (фото)

Уряд України зацікавлений у розвитку й успішності міжнародного та вітчизняного бізнесу в Україні, і  відкритий до будь-яких пропозицій, які сприятимуть цьому процесу. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з представниками ділових кіл Канади. Зустріч відбулася в рамках обговорення шляхів поглиблення співпраці двох держав та запровадження режиму вільної торгівлі, який набрав чинності з серпня поточного року.

Глава Уряду підкреслив, що Канада є надійним партнером України, і наші країни історично поєднують глибокі й міцні політичні та економічні зв’язки. А Угода про Зону вільної торгівлі – це гарна можливість поглибити співробітництво, наповнити його конкретним змістом: через реалізацію спільних проектів та залучення інвестицій.

Володимир Гройсман наголосив, що покращення ділового та інвестиційного клімату в Україні є одним із ключових пріоритетів Уряду, саме тому дискусії з бізнесом – для вирішення поточних питань та вироблення стратегічних рішень – стали доброю традицією. Дієвими механізмами діалогу влади й бізнесу стали Рада бізнес-омбудсмена, Офіс залучення та підтримки інвестицій, а результат перемовин втілюється в структурних реформах та ініціативах, які запроваджує Уряд. В їх числі – запровадження прозорого відшкодування ПДВ, детінізація економіки, розумне регулювання, формування законодавства із захисту прав інвесторів та проведення прозорої приватизації тощо.

«Ми закладаємо на наступний рік 3% росту ВВП. Ми розуміємо, що цього недостатньо, і готові покращити цей показник. Але постає питання залучення інвестицій. Я зацікавлений в успішності бізнесу. Важливо, аби кожен, хто працює в Україні, міг сказати: «Я – успішний в Україні», – сказав Володимир Гройсман. – Україна може стати однією з найбільш динамічних економік на континенті».

Джерело

Поділитися: