Ушльопки йдуть знайомитися з ДБР

Те, що вони нас бояться – це їх особисті тарганячі проблеми. Інша справа, що внаслідок їх страхів, на нас будуть намагатися тиснути та ізолювати. Поодинці. Якщо ми не надамо опір в поки ще поодиноких випадках, це стане тенденцією. 2 грудня об 11:00 ми прийдемо разом з Марусею на допит в ДБР, на Симона Петлюри, 15. Просто, почекаємо внизу подругу, ага. Можливо, ми навіть будемо в балаклавах. Ви ж приходите до нас в балаклавах? Не як до тих, хто воював за вас або разом з вами. А як до злочинців. І не соромитеся цього. Борг вимагає сплати. Приходь. Чекаємо тебе.

Поділитися:
Share
Читати далі

Вас не лякають, панове вільні європейці. Вас просто готують

Бацька Лукашенко ніколи не бреше. Він точний як барометр. Просто у нього збита стрілка. І коли він показує “сухо” – обов’язково чекай дощу. Просто треба вміти робити поправки на те, що він говорить. Головний меседж він передав через польських журналістів: “Тільки ніколи не брешіть полякам, що ми тут з Росією створюємо якийсь альянс, щоб висунути танки проти вас. Ніколи цього не буде ні в відношенні вас, ні у відношенні України”. І це було зовсім сумно. Понесло батьку. А може і навпаки. І барометр показав “велику посуху”, яка означає конкретну грозу. Танки, судячи з усього, будуть.

Поділитися:
Share
Читати далі

Ніяких аналогій!

Так і провтикали ми прихід більшовиків. Так, так. Це саме більшовики. Як ті. У більшості темні, поверхневі, і тому самовпевнені. З куховарками покликаними імітувати управління державою. З люмпеном і недовченими геніями, одягненими в нашвидку скроєні костюми. І шлях у них той же. А все почалося з того, як під захват натовпу з вагону виліз маленький чоловічок на ім’я Володя, який обдурив більшість. Точніше, яким обдурили. І не шукайте аналогій. Я вам не екстреміст. У наш час все вилазить не з вагону – з телевізора. Не було тоді телевізорів.

Поділитися:
Share
Читати далі

Ми своїх не кидаємо!

Завтра дуже важливий день. У “справі Марченко” обиратимуть запобіжний захід ще для чотирьох громадян. Засідання вони перенесли на завтра на 12 годин. У надії, що на другий день нас буде менше, і все у них пройде гладко. Ми прийдемо і завтра. І нас буде більше. Чекаємо вас завтра об 11:30 під будівлею Печерського суду на Володимирській, 15. Потрібні репости та коментарі. Потрібен максимальний розголос.

Поділитися:
Share
Читати далі

Якось, рік тому, приїхав до нас на війну 5 канал…

Ото, вічно вони нудні речі знімають – про обстріли, про те як ми чергову беху “братам” спалили. І жодного “сонечка”, яке танки як барбарис гризе по пояс голий-босий. Ну, і вирішили хлопці заповнити цю прогалину. Відібрали у журналістки мікрофон і зобразили їй, як “герой всіх героїв” розповідає про страшне обличчя війни.

Поділитися:
Share
Читати далі

Я – Войовнича Меншість

Це ми, пане Сивохо. Войовнича меншість. Ви – тимчасове і абсурдне явище для України. Ви – жалюгідна клоунада, яка поспішає знищити те, чого боїться і не розуміє – Україну і Націю. І поставити все з ніг на голову. Ви – ті, хто розповідають про “мир”, а несуть хаос. Так, можете називати нас “войовничою меншістю”. Вам нас не зрозуміти. Коли ми вмирали, ви тусувалися в телешоу та їздили до Росії. Воїнів завжди меншість. І поки вони живі, жива їхня країна. І у вас нічого не вийде. Ми на сторожі. Ми рятували і рятуємо Україну. Слава Україні!

Поділитися:
Share
Читати далі

Я – цивільний. Чи закінчилася моя війна? Ні

Не чекайте від мене спокою і теплих капців. Ця війна повинна закінчиться тільки перемогою. Тому вважайте, що я просто поміняв ділянку фронту. Тому що за нашими спинами занадто багато чого почало відбуватися не так. Багато що вилізло з нір на поверхню. Дуже пахне зрадою самих себе і реваншем. Тому що комусь хочеться згорнути та обнулити Україну, яка нарешті почала себе усвідомлювати. Тому, чим би я не займався, я продовжу воювати. До перемоги.

Поділитися:
Share
Читати далі

Байки для терпіл

Вони говорять нам, що ми винні. Нас привчають до слову “винні” у зв’язку зі словом Донбас. З нас намагаються зробити терпіл, ви помітили? Нам нічого не винні. Ані за спробу вбити країну. Ані за десятки тисяч вбивств. Ані за зраду. Ані за війну. Ані за що. Ми не маємо права спитати ні за що та ні з кого. Але винні всім без розбору… А я не згоден. Після того, як росія вбереться за кордон, який ми (з миротворцями або без) закриємо на амбарний замок, ми почнемо зводити дебет з кредитом.

Поділитися:
Share
Читати далі

Глядачі

Не треба дивуватися і кричати “дно!” Хор Верьовки – це поки не про масові страти. Але вже на межі страти свідомості. Немає нічого дивного в тому, що до низькопробного шоу підключилося шоу більш високого класу. І вони гримнули разом “гімн більшості”, в який вони перетворили хорошу українську пісню. Це як ми з вами співали “горіла шина”, тільки навпаки… Це гімн торжества. Ні, таки не люмпена, не охлосу – глядача. Це більшість нації – глядачі. Це їм – хліба і видовищ. Глядачів спочатку треба зробити “громадянами”. А потім “нацією”. Тоді все буде незворотнім. Ми не зробили цього. І це – наша помилка. І не розслабляйтеся. Нам ще починати все спочатку.

Поділитися:
Share
Читати далі

Наш Марш

Ми прийдемо на марш. Тому що “їм” Україна не потрібна. У них інші цілі та завдання. А ми не будемо покірно спостерігати за розпадом того, що ми тримали цілим дорогою ціною. 14 жовтня. О 16:00 ми вишикуємось біля Парку Шевченка, спустимося на Хрещатик, пройдемо по ньому і вийдемо на Майдан. Бійці, волонтери та всі-всі, хто нас підтримує. Залишивши розбіжності вдома. Це буде справжній Марш Захисників. Наш Марш. І ми маємо на нього право.

Поділитися:
Share
Читати далі

Месії «на вєрочку»…

Практично все, що зараз роблять “нові месії”, вимагає їх плутаних пояснень. І, як правило, те, що вони пояснюють, повністю суперечить очевидному. Тому вони вимагають віри. І не рухатися. Тому ми не віримо. Тому ми виходимо і говоримо “Ми не віримо. Ми все бачимо. Не доводьте до гріха”. Новоявлені месії марно волають “Повірте!”. Безумовну віру не можна заслужити за допомогою шоу. Шлях куди складніший. Найвідоміший месія заслужив її на хресті. Паяци на хрест не здатні.

Поділитися:
Share
Читати далі

Настав час приймати рішення

Вчорашній день показав нашу силу і здатність до взаємодії. Ми відкинули будь-які політичні розбіжності та об’єдналися. Ми сказали – і нас почули. Навіть якщо вони затискали вуха. Цієї неділі, 6 жовтня, о 12:00 ми зберемося на Майдані в Києві і на майданах всієї України. Буде Віче. Справжнє. Вперше за багато років. Віче – це коли громадяни країни збираються, щоб вирішити долю країни. І узгодити дії. Ми кличемо всіх приєднатися до нас і до Руху Опору Капітуляції. Вважайте, що це початок мобілізації. Мобілізації тих, хто вже рятував Україну. Пора зробити це ще раз.

Поділитися:
Share
Читати далі

Червоні нитки на білому пальті

Я до цих пір люблю і поважаю більшість з вас. Ви зроблені з правильного металу і повели себе як справжні люди, і зробленого вами не скасувати. Але я пам’ятаю і те, як народжений війною і нашими прекрасними діяннями снобізм загнав нас усіх в глуху меншість. Я знаю, чому мені соромно за те, що відбувається. І або ми за ними повернемося. Або вони підуть, і нікому буде побачити, як нас розчиняє горде небуття. Тому розгребіть дороги і мости один до одного. А якщо вже встигли їх підірвати – шукайте брід. На нас чекає довга робота. Спочатку повернутися на правильний напрямок. А потім вести інших. У правильному напрямку. І так далеко, щоб повернення назад було неможливим. Чисто фізично.

Поділитися:
Share
Читати далі

Камінь на горі

І зараз ти впираєшся заради того, щоб цей чортів камінь не зірвався з гори і не передавив до біса всіх, хто все життя живе щільно заплющивши очі, відкриваючи їх тільки під час телешоу. Ти виходиш з такими ж, як ти, і кажеш «ні» тим, хто забрався вище, звісив ноги і спльовує, намагаючись влучити тобі в очі. Нам знову не вистачає єдиного строю. Щільності поля. Фланг до флангу. Але скоро все буде. Повір, я знаю, що кажу. Ми виштовхали цей камінь в гору. І він не стане нашим пам’ятником.

Поділитися:
Share
Читати далі
Share