Перемога над зрадою
Український дім до болю нагадує мавзолей. Так він і повинен нагадувати мавзолей. Його, власне, будували як філію резиденції “Головної мумії”. Для мене було загадкою, чому нову адміністрацію тягне саме в мавзолей? “Вова маленький” хоче хоч в чомусь випередити “великого вову маленького”? І навіть “першого кривавого вову”, що відпочиває в головному мавзолеї мордора?
Читати далі
Вони цього не розуміють? Вони цього не розуміють. Для них це інша планета. Вони не знають, що таке вмирати. Навіть вбивати у них виходить тільки чужими руками, і якось кострубато.
Читати далі
Я добре вмію користуватися зброєю. Я знаю, що таке війна і смерть. І саме тому, я хочу спробувати утримати країну від самознищення. Мирним шляхом. Інакше є дуже велика ймовірність, що нас заллють кров’ю. Ви говорили “Хлопці прийдуть з фронту і наведуть порядок”. Мабуть, прийшов час. Ми прийшли. Допоможіть нам захистити всіх ще раз.
Читати далі
В дупу безнадію. Ми вже це проходили. Нас запевняли, що нам гаплик, а ми не повірили і вирішили спробувати заперечити. І у нас вийшло. Зараз настав час згадати, що треба відчувати. І відразу стане зрозумілим, що робити. Правда, цього разу буде важче. Нам кажуть, що попереду “біле”, а не чорна діра. Це правда. Її зворотна сторона називається “білою дірою” – це місце, звідки вже не вирватися навіть світлу. Спробувати ще раз відвернути – наша справа. Решта будуть невдячними глядачами. Але все це вже було. І тому не страшно.
Читати далі
Ми просто готуємося стати “іншою Україною”, яка здивує світ пох*ізмом до власних основоположних речей. Ми просто готуємо себе до втрати звичної підтримки від світу, без створення альтернатив. Нам готують не боротьбу з корупцією, а шоу жертвопринесення. Яке з попкорном буде дивитися натовп, спраглий одночасно корупційної “крові” та “повирішувати”. Нам вже починають завантажувати опцію “опір марний” та “надлишкова армія”. Нас привчають до жарту про те, що “дефолт ще нікому не зашкодив”. Ми все ще думаємо, що сидимо біля екрану телевізора, і ризик кіношний, не наш, і на екрані.
Читати далі
Попереду нас напевно чекає низка дивовижних відкриттів.Всіх – це значить зовсім всіх. Включаючи новообраного. Ось уже зовсім скоро обраний президент почне приймати справи Президента реального. Статус «верховного головнокомандувача» скоро впаде на нього не красивим терновим вінком, а важкою двотавровою балкою. Він дійсно «людина з телевізора». І мені здається, що він сприймає цю «інопланетну реальність» як телевізійний, змонтований і правильно поданий контент.
Читати далі
Але ж ви не будете жерти зі смітника? Якщо, звичайно, не перебуваєте в самих обмежених життєвих обставинах нижнього рівня виживання? Не будете? Хто вам таке сказав? Все, що необхідно, – це час і правильна робота з інформацією. Безсумнівно, в суспільстві є частковий запит на харчування зі сміттєвого бака, що склався у прошарку людей зі складними життєвими умовами або схильних до «придонного» способу життя. Але цього достатньо. Чи можна його прищепити іншим? Давайте спробуємо.
Читати далі
Просто крайняя попытка достучаться с “отсюда” в мирную жизнь. Маленькая, рядовая история с “нуля”, и абсолютно личное мнение. Прежде всего к тем, для кого все это так и осталось серыми сводками из телевизора. Кто видит этот мир телекартинкой. Или страницей в соцсетях. Я чувствую, я вижу, что меня пытаются обмануть. И вас тоже. Я не люблю, когда я задаю вопросы, а в ответ мне показывают рекламные ролики. Или невнятно говорят ни о чем. Я не верю.
Читати далі
Вони зроблять смішною твою кров, твій бій, лайно, які ти місив за них. Вже роблять. Щоб не ховати від тебе очі – ти повинен бути жалюгідним і смішним. Ми повинні. І не Україну ти захищав. А незрозумілі ідеї та олігархів. Так вони кажуть. Просто тепер це буде підтверджено на державному рівні. Не за один день. Але швидко. Багато часу у них немає. Як так? А дуже просто. Адже вони не тільки «ми тебе туди не посилали». Вони ще й колективний «їх там немає».
Читати далі
Коротке звернення до тебе. Особиста думка. Згоден – пошир для інших. Хочеш щось сказати – скажи. Бо завтра вже буде запізно.
Читати далі
Нас спробували змінити. Перетворити зі співдружності особистостей в самотню юрбу. Загнати в депресію, розділити і пересварити. Їм потрібно було одне – щоб безліч дрібного і брудного заступило велике і головне. Щоб ми перестали вірити один одному. У нас є всі шанси вціліти. Нас намагаються поставити перед вибором між чужими, погано намальованими картинками. А треба вибирати між собою і собою.
Читати далі
Особливо «порадував» в останні дні бізнес – найбільш прагматична і реальна частина населення. Тільки за вчора я спостерігав кілька випадків «перебудови». Це коли люди, успіх і існування яких безпосередньо залежать від реальності, стають прихильниками очевидної порожнечі. Вони вже готові закрити очі і «спробувати». Навіть якщо вони вибрали Зе, лідера очевидно безпорадного і некомпетентного. Вибирати хитродупу дорогу “на раптом” добре в чистому полі. А ми всі на мінному.
Читати далі
Повірте старому польовому вовку – за решту двох тижнів багато і багато хто прозріє. І дійшовши до кабінки, поставлять галочку навпроти прізвища з вибуховим коренем. Тому, що інші кандидати зробили достатньо, для загального відчуття насування хутрового звіра. А інстинкт самозбереження рулить. У всіх, крім тих, кому хутровий звір вигідний. І інфантилів. Але нормальних в активній більшості – більше. Так що ти там давай – вигравай, Олексійовичу. Щоб все, що я робив п’ять років, не було марним. Тому моя підтримка у тебе є.
Читати далі
Словосполучення “люди доброї волі” було затертим штампом. Аж до весни 14-го року. Тоді найрізноманітніші люди з доброї волі зробили свій вибір. І полізли в саме пекло, щоб воно не поширилося на кожного. І слово “Добровольці” увійшло до нашого лексикону в своєму головному значенні. Тому, що якщо є добра Воля, буде і добра Слава. Тому, що ці слова стоять поруч навіть у тексті Гімну моєї країни.
Читати далі