Поляки – наші друзі й брати назавжди

Serg Marco

Чесно сказати, я не підтримую срач у польському питанні.

В України та Польщі складні взаємовідносини, так склалося. З обох боків є різні люди.

Але просто розповім один свій діалог із поляком, коли був одного разу в Польщі на іспиті деяких військових рішень. Це було декілька місяців тому.

Ми обговорювали ситуацію з блокуванням доріг на кордонах, про те, як під час виборів розкручували українське питання, й інше, що могли обговорювати поляк та українець.

– Так, у нас багато питань, які створили наши предки, – сказав поляк. – А вибори – то є процес, при якому багато хто заради політичних плюсів втрачає людське обличчя. Наші вибори не були виключенням. Приклад Америки, мабуть, для вас більш травматичний в цьому…

– Америка далеко і може собі дозволити це. А ми – сусіди, – парирував я. – Наші предки залишили бекграунд із конфліктами, але наши нащадки можуть сидіти в одному окопі. І їх треба обʼєднувати взаємодопомогою вже зараз.

– І ми це робимо, – відповів поляк. – Просто для вас цього недостатньо. Ворог занадто сильний, щоб ми могли і розвивати свою армію, розуміючи майбутню загрозу, і віддавати зброю вам. Але прямо вам скажу, що загальна політика в нас направлена на вашу підтримку. Був час, коли ми віддали майже всі свої боєздатні танки та САУ вам. І багато іншої бронетехніки. Снарядів на наших складах залишилися дуже мало. Ми в якийсь час стали країною, яка б не змогла воювати, як би на неї напали. Якби Америка чи деякі інші країни віддали вам стільки зброї в процентному відношенні до їхнього ВВП, як ми, – у вас би не було проблем зі зброєю. А скажіть, ви б так же зробили б, якби ворог напав на нас? Вивернули б всі склади, розуміючи, що ми наступні?

І ось тут мені не було чого відповісти. Я потиснув цій людині руку як другу. Хоча між нами було ще багато необговорених питань.

Тому я б хотів просто нагадати, що полякі – наші друзі й брати. І саме так повинно бути і зараз, і в наступних поколіннях. Непорозуміння та конфлікти бувають навіть у сімʼї. Але треба памʼятати завжди, хто твій друг навіть під час срачу.

Дякую за увагу.

P.S. Цей мем я, якщо що, не підтримую. І нічого смішного в ньому не бачу.

 

Фото: Генштаб ЗСУ

Автор