Товариші зубожілі пасажири…

Проблема всей этой шантрапы типа Зеленского не в том, что кто-то всерьёз делает на них ставку. Задача этой шушары нивелировать отношение граждан к выборам и власти как таковой. Они убивают даже не доверие, они убивают серьезное восприятие украинской государственности, институтов украинской власти.

Поділитися:
Share
Читати далі

Что такое патриотизм, и как с ним бороться

Получается, ткни “патриотизм”, на котором держится Россия, красивой японской палочкой или американской грин-картой, – и останутся от него рожки, скрепы, петух из говна да ножки. А посему – победим. По-любому. Банзай! (в смысле – будьмо!)

Поділитися:
Share
Читати далі

Сторічні граблі

Маємо можливість наочно спостерігати людей і явища, які сто років тому кинули націю в жернова червоного молоха. А всього-то треба було вірити в свою державу та підтримувати свою армію, не слухати клоунів, не вірити популістам, не домовлятися з ворогом. Це ж так просто.

Поділитися:
Share
Читати далі

Ми впораємось і переможемо!

Эта парочка для меня и стала символом Украины. Новой Украины. Так он трогательно защищал свою подругу, с такими полными любви глазами она смотрела на него. Все вокруг танцевали. Дамы среднего возраста подпрыгивали на сантиметров пять выше, чем более молодые плясуньи. Сказывался опыт. Рядом прошел упитый дядька, принаряженный Сантой. Люди хлопали его по плечу. Народ гулял. Пахло надеждой и глинтвейном.

Поділитися:
Share
Читати далі

А многие ли видели Порошенко в жизни, вне официоза?

Для меня выступление квартала красных фонарей было совсем-совсем убого и не смешно. Но, наверное, в этом и проблема. Я видел и знаю Порошенко, а много людей – нет. Поэтому им и могут напаривать всякую хрень. Блогерских описаний одного дня с Президентом мало. Аудитория маленькая. Нужно снимать и показывать именно бытовые моменты. Рабочие моменты. Не на камеру.

Поділитися:
Share
Читати далі

З Новим роком, Хунто! (фото, відео)

І коли вночі у свято
Здвине келихи народ,
Просто так – згадай солдата,
Це цінніша з нагород.
Жити, вірити, кохати –
Всім – в тилу і на “нулі”.
Буде, брате, буде свято
Завжди на твоїй землі!

Поділитися:
Share
Читати далі

Підсумки 2018 року одним рядком

З Новим роком, Хунто! Він був – неймовірним! Наступного маємо не схибити з вибором та завалити звіра з півночі, ховати – це теж довгий процес, зважаючи на розмір, який почнемо у 2020-му.

Поділитися:
Share
Читати далі

Три питання, пов’язані з нашим східним сусідом. Питання 1

Питання 1. Чому вони такі? Російський народ – результат багатовікової колонізації, багатовікової селекції рабів. З мисленням рабів, культурою рабів, піснями рабів, чеснотами рабів. Російський народ не здатен до свободи. Він просто не знає, що з нею робити. Чи винні вони в цьому? Мабуть, ні. Будь які спроби дати йому свободу зверху породжували розпад держави, криваві вакханалії, які припинялися лише після повернення до диктатури.

Поділитися:
Share
Читати далі

А сорок років по пустелі хто ходити буде?

Президент – це лише одна людина, є ще 40 мільйонів, відповідальність яких за країну одним голосуванням не обмежується. Ці люди живуть, працюють, воюють, будують, керують, виконують, вчаться, організовують. Країна, така яка вона є – це результат спільної праці. Це, звичайно, пафосно-затасканий лозунг, але це і дійсність.

Поділитися:
Share
Читати далі

Об одном аспекте протестного голосования

Протестное голосование – это, на мой взгляд, в первую очередь признание самого себя не субъектом политики и избирательного процесса, а объектом. Потому что если я считаю себя субъектом, то стараюсь выбрать на мой взгляд наиболее удачный вариант. А вот если я уверен, что от моего голоса и мнения ничего не зависит, то и смысла напрягаться и искать оптимальный вариант нет. И можно смело просто выразить на избирательном участке свои эмоции, плюнув в избирательную урну.

Поділитися:
Share
Читати далі

Апелювати до ідеалу – наслідок колоніалізму

По суті вся розмова зі всепропальщиком зводиться до ідеї «він мені не підходить, бо він не ідеальний». На Заході критика опонента у вигляді апеляції до ідеалу застосовується вкрай нечасто. Там не до ідеалу апелюють, там показують, чим ми кращі за них, і що опонент з нашого погляду робить не правильно й чому. На Заході апелювати до ідеалу значить наразитися на сміх. Захід дуже гарно знає, що ідеалу не існує, всі грішні в тій чи іншій мірі. А на Московщині?

Поділитися:
Share
Читати далі

Почему Швондеры востребованы в нашем обществе?

Лояльность к швондерам и ненависть к тем, кто тянет, не может породить успешное общество. Более того, может похоронить страну. Корень проблемы в нас самих. В наших ожиданиях, в нашем выборе. В нашем отношении, которое шаг за шагом, капля за каплей мы должны в себе менять. Иначе не выживем. Не выживем как страна.

Поділитися:
Share
Читати далі

Представь, что ты зубожилый гражданин Украины

Простая цепочка – сохраняй человеческий облик, не унывай, что-то делай. Будешь согрет, одет и не будет времени ныть. Почему такое количество людей выбирают стонать и подачки от государства – единственное, где зашел в тупик наш мозговой штурм.

Поділитися:
Share
Читати далі

Що дав воєнний стан Україні?

Зрадофіли мають подякувати тому, що є Порошенко, на якого можна списати всю свою брехню, бо якби не він, то ніхто б їхньої брехні в укритті не почув, бо поки б опозиційні політики приймали б рішення про введення воєнного стану, то країну б вже завоювали.

Поділитися:
Share
Читати далі

Про «піар на смерті»

Чому в деякій частині «коловійськової тусовки» та «журналістів» йде змагання за звання «першого вісника смерті»? Знаєте, які у вас мотиви насправді? Ні, не участь. Не правда. Не співчуття. Бажання показати, що ви «там свої» – ось же як вам довіряють! Бажання одягнути тогу «глашатая правди» – «всі ще мовчать, а я сказав!». Бажання перемогти в гонці «першого кукуріку» з такими ж дятлами, як ви.

Поділитися:
Share
Читати далі
Share