Пишуть, аби принизити
Чому останнім часом мене бісять плакати й борди штибу “Янголи носять форму ЗСУ” або “Віримо ЗСУ!”?
Тому що для мене вони – прояв тотального лицемірства. Бо від самого початку вторгнення я зі статком нажерся іншого. Отакого як на скрині.
Пригадуєте, який галас здійнявся, коли користувачі соцмереж накинулися на Пташку з Азовсталі через те, що вона підтримує Зеленського? І зразу залунало з усіх прасок: “Порохоботи цькують фронтовиків!”. Порохоботи? Ані Погребіський, ані Прозапас, ані Бірюков, ані депутати ЄвроСолідарності про Пташку, про Аліну Михайлову та про інших опонентів (що дозволяли собі жорсткі висловлювання на нашу адресу) слова поганого не сказали. Казали нікому невідомі ноунейми та ТГ-канали, які я називав і називаю провокаторськими, тобто такими, що вдають із себе порохоботів, але насправді нас дискредитують. І думаєте, це тільки в бік прибічників влади від ймовірних “порохоботів” прилітає?
Мені просто огидно збирати все те, що пишуть в коментарях мені. Але повз наїзд на сина Бірюкова я пройти не зміг. Знаєте чому?
А тому що професія повара на фронті – одна з найбільш відповідальних. Бо люди мусять їсти ситно і смачно. Людина на фронті постійно в стресі, і одна з речей, яка може той стрес послабити, – смачна їжа.
Мені не треба далеко ходити, я гарно пам’ятаю повара в нашій роті. Час від часу він у категоричні формі вимагав, аби його відправили на передову. І тоді на тиждень у нас у всіх починався траур, – ми по днях рахували, коли наш повар навоюється. Бо якість наших харчів різко падала. Настрій – так само.
Хороший повар для ротного – удача. За гарного повара буває віддають досвідченого мехвода або снайпера. Повар, зрештою, – це той, хто слідкує, аби вся рота не злягла з харчовим отруєнням.
Ви міру відповідальності повара собі уявляєте? Син Бірюкова всього лише повар? Написати таке могло лише огидне рило, яке й близько не наближалося до фронту.
Та хіба тільки повари таким смакують?
Кожен, хто не вірує в Зелю найвпливовішого і невтікшого, цим посмакував. Ти пілот БПЛА? А чому не штурмовик? Забоявся та на непильну роботу втік? На непильну… Пілот БПЛА заміняє собою розвідгрупу. Пілот БПЛА багатократно збільшує влучність арти під час стрільби вглиб ворожої території. Мені не часто щастило побувати під обстрілами стрілкотні, – по мені переважно били калібрами 120 та 155 мм. Бувало, пакету Граду не жаліли. Бо за російськими статутами екіпаж БПЛА – завжди пріоритетна ціль. ФПВ, Ланцети, ракети – по нас летить все. Непильна робота, ви ж розумієте?
І таке пишуть постійно. “Ти не на фронті – ти десь в тилу”. “Звідки у тебе час вести блог, – на фронті часу на таке немає” (ви б знали, на що на фронті буває час, – я роман написати встиг). Виставиш фото – “А чого це ти такий чистий?” (вони думають, що коли ми вилазили брудні, ми думали, аби фотографуватися, – звісно, знімалися, коли лише приїздили на позиції). “Ти мабуть десь при штабі служиш!” (пара моїх товаришів, з якими тягнули лямку в одному взводі, зараз справді служать при штабі бригади, – від втоми з ніг валяться, бо там гарувати треба).
А вже коли мене в інструктори перевели… У більш як двадцяти бригадах пілоти навчені мною – пофіг. “Що, втік з передка?”, “Скільки забашляв, аби поставили інструктором?” і подібне. “Інструктором у тилу – це не в штурмовиках!”.
Я вас обрадую, – ані на фронті, ані в школі БПАК реальні штурмовики ЖОДНОГО разу мені не дорікнули тим, що я пілот БПЛА. Бо знають, чому на штурмах потрібна “птаха” в небі. Бо (не сумнівайтеся) штурмовикам самим пишуть “Що, нема ума – штурмуй дома?” і подібне. Смакували, в курсі.
Пишуть таке з конкретною метою – принизити, зробити боляче. Ти гаруєш, віддаєшся весь, але знаходиться гидота, яка закине тобі щось типу: “А чого ти повар, а не мінер?”.
Писати таке можуть або вороги, або ідіоти, що не знають фронту. Бо реальні фронтовики знають – немає на фронті непильних професій. А спекулюють на такому політики. Я вже роками ігнорую такі закиди. Але дорікнути хлопцеві, що він повар?! Слів нема.
На заставці: кухар Олександр, позивний “Малий”, донедавна працював шеф-кухарем у відомих ресторанах Дніпра, які входять до ТОП-100 країни та мають міжнародні відзнаки, а нині він – військовий кухар. Фото: Дмитро Смольєнко/Укрінформ
