Оптимістично про неминучий локдаун

Віктор Литовченко
Віктор Литовченко

Тут уже не треба ніякого вміння читати між рядками, аби усвідомити, що локдаун буде. Причому скоро.

Статистика росту захворюваності та перші обережні (та не зовсім) заяви про то говорять уже красномовно. І тут не треба сварити владу за те, що вони готують якийсь хитрий план. Ніякого плану у них немає. Вони у тому ж шоці від того, що відбувається, як і ми з вами. І може, і мають бажання щось змінити (отут не берусь стверджувати), але відсутність досвіду, інтелекту, гідного прикладу для наслідування та ресурсів елементарно не дає їм можливості робити якісь правильні та корисні речі.

Час на підготовку був успішно просраний з кінця весни починаючи. Тому зараз мова йде лише про якийсь поштовх, яким може стати чи крутий стрибок у статистиці (який не стається хіба тільки “дякуючи” дезорганізованій системі тестування), чи ряд резонансних смертей, чи раптове запровадження локдауну в авторитетній Європі. Тоді тремтячими руками вони спробують посадити країну в локдаун. Спробують, само собою, малоуспішно.

Для контролю дотримання карантину необхідні три речі: силовий ресурс, який-не-який авторитет влади і висока самодисципліна людей. З усім цим у нас станом на нинішню осінь не склалось. Тому локдаун буде запроваджений в режимі бардака і паніки. Народ активно бунтуватиме, ресурсу гасити бунти не буде. Не буде і ніяких компенсацій. Не тому, що жадні. А тому, що грошей уже на найнеобхідніше у казні не густо. Та ще й насамкінець року, коли з цим традиційно біда.

Що ж до часу запровадження локдауну, то у влади є бажання дотягти як попало це усе до новорічних свят, але то навряд чи їм вдасться. Думаю, мова уже йде про дні. Тому морально треба починати готуватися до цього процесу. Добре те, що ми це все уже проходили, то хоч туалетний папір в гастрономах уже ніхто масово не скуповуватиме. Тому цей пост прошу вважати не песимістичним, а скорше оптимістичним.

Share this:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
Усі відео