Корінні народи росії вимирають через війну в Україні
4 листопада в РФ з пафосом відзначили державне свято – День народної єдності. Цього року під час народних «гуляній» в регіонах країни громадянам ненав’язливо пропонували укласти контракт на воєнну службу. Пункти відбору в армію окупантів розміщували просто на центральних площах міст, де відбувалися «святкові заходи». Часто – разом з додатковими «експозиціями», які наочно візуалізовували «геройства» росіян в Україні. Такі мобілізаційні пункти функціонували 4 листопада у Петропавловську-Камчатському, Красноярську, Нижньому Новгороді, інших містах та регіонах.
Але чи існує насправді «народна єдність» в сучасній путінській Росії? Чи відчувають цю «єдність» та народну рівність мешканці національних республік, автономій, просто віддалених від Москви регіонів?
Мобілізаційна рівність чи дискримінація?
Нагадаємо, що президент РФ Путін підписав указ про «часткову мобілізацію» на війну проти України ще 21 вересня 2022 року, в Міжнародний день миру, затверджений на сесії Генеральної Асамблеї ООН 1981-го року.
«Часткова мобілізація» триває в Росії і досі, проте, як стверджують російські правозахисники, – здебільшого влада відправляє на війну етнічні меншини, оскільки найбільше мобілізація торкається саме регіонів з корінними та малими народами РФ.
Спеціальний доповідач з прав людини в Росії Маріана Кацарова восени 2024 року презентувала власну доповідь Раді з прав людини ООН. Кацарова зробила висновок, що корінним народам РФ загрожує вимирання, оскільки саме вони були піддані масовій мобілізації для участі у війні проти України. За інформацією російської чиновниці, мобілізація головно торкнулася мешканців віддалених регіонів Росії, оскільки, як пояснила Кацарова, – «в багатьох регіонах Росії люди є доволі бідними».
Лідери за некрологами – національні республіки та депресивні регіони РФ
Російські опозиційні журналісти та волонтери разом з виданням «Медиазона» на підставі даних з відкритих джерел – російського реєстру спадкових справ та публічних некрологів – ведуть статистику втрат російських збройних формувань у війні проти України.
Ось інфографіка видання, в якій наведені втрати росіян за період з початку повномасштабного вторгнення і до тепер, залежно від регіону РФ. На карті – абсолютні числа загиблих, які чітко ілюструють дискримінацію «неросійських» національностей та етносів, а також – дискримінацію росіян з «депресивних регіонів» з низьким рівнем доходів. Слід відзначити, що вказані на таблиці цифри по Московській та Ленінградській областях відображають ситуацію не в самій Москві чи Санкт-Петербурзі, а зібрані у інших (окрім адміністративних центрів) населених пунктах двох центральних російських регіонів.
Нещодавній аналіз запиту «служба контракт» в російському Інтернет-пошуковику Яндекс демонструє, що більш за всіх на війну хочуть мешканці економічно відсталих та депресивних периферій Росії. Зокрема – мешканці Далекого Сходу та Кавказу. Про це – повідомляє Тетяна Михайлова – російський економіст, постійний автор російського видання The Moscow Times. Нижче – карта аналізу Тетяни Михайлової для ілюстрації ситуації. «Світлі» регіони – ті, мешканці яких найменше залучені до мобілізації. «Темні» – мешканці яких найбільше воюють в Україні.
Малі народи та етноси Росії зваблюють на смерть в Україні великими грішми
Російська держава традиційно заохочує мешканців бідних та головно «неросійських» своїх регіонів для участі у війні з Україною «довгим рублем». Розмір доплати та «підйомних» для військовослужбовців за контрактом від центральної та місцевої влади периферійних регіонів зростає вже 2 роки поспіль.
В Башкортостані кожен, хто підпише контракт з Міністерством оборони Росії, отримує одноразову виплату розміром 1.005.000 рублів. Ще по 210 тисяч рублів – щомісячної доплати «від республіки». Окрім того в Башкортостані діють понад 40 різноманітних пільг для родин військовослужбовців.
В Ханти-Мансійському автономному окрузі – Югра регіональну виплату при укладенні контракту з Міноборони також збільшили. Охочий відправитися в Україну від Югри з врахуванням федеральної виплати розміром 400.000 рублів та ще 150.000 від свого муніципалітету, одноразово отримує цілих 2.750.000 рублів.
У Чувашії розмір одноразової регіональної виплати при укладенні контракту цього року збільшили вдвічі. Тепер вона становить 1.000.000 рублів. Таким чином з врахуванням федеральної виплати в депресивному регіоні при мобілізації можна отримати відразу 1.400.000 рублів.
В сусідньому Татарстані одноразова виплата при укладанні контракту з Міноборони становить 1.300.000 рублів.
Все це – астрономічні суми для депресивних регіонів, де заробітна плата в 40.000 рублів вважається прекрасним заробітком.
«Лідери» за темпами зростання вбитих на війні в Україні – Башкортостан і Татарстан
Російські правозахисники на підставі даних з відкритих джерел відзначають зміну «лідера» серед регіонів Росії за темпами зростання смертей їхніх мешканців, що воюють проти України. Наприкінці весни – початку літа 2024-го на 1-е місце за цим показником вийшов Башкортостан. Також непропорційно велика кількість некрологів – у сусідньому Татарстані. Ці національні республіки стрімко випереджають інші регіони за темпами зростання бойових втрат. До цього «лідерство» належало Краснодарському краю, де місцева влада також пропонувала за підписання контракту на службу в російській армії рекордні «підйомні».
«Неросійських» дезертирів чекає суворе покарання
Російсько-українська війна винищує цілі малі народи сучасної Росії. Це – удегейці з Примор’я, сааами – з Мурманської області, нивхи з Сахаліну, нанайці з Хабаровського краю та інші. Аби втекти від мобілізації, представники малочисельних народів ховаються у лісах. Так вепси з сіл Карелії – пішли «по ягоди». Удегейці – йдуть в тайгу – «на полювання». В Хабаровському краї частина чоловіків з корінних народів – пішли на довготривалу «рибалку».
Російська держава показово карає «неросійських» дезертирів. Найвідоміший публічний випадок таких дій – історія солдата Каміля Касимова, який в липні 2024 року втік з російської армії на СЗЧ та перебрався до Казахстану. Однак вже у квітні 2024-го його затримали російські військові слідчі просто на його робочому місці в Астані. Потім – переправили у Приозерськ, де знаходиться військовий полігон Сари-Шаган, орендований росіянами, а звідти – вивезли в Росію. На початку вересня суд в російському Омську засудив Каміля Касимова до 6 років колонії суворого режиму за статтею 338 Кримінального Кодексу Росії (дезертирство).
Дагестан проти Чечні: старі національні конфлікти на новий російський лад
Російська мобілізаційна політика активно розпалює і міжнаціональну ворожнечу з-поміж своїми народами. Так, у жовтні 2024 року учасники «сво» з Дагестану офіційно звернулися до голови Республіки Дагестан Сергія Мелікова з проханням відправити на війну в Україну дагестанських чеченців, які начебто «заважають роздачі земельних ділянок» у дагестанському селищі Ленінаул. Ленінаул до 1944-го року називалося Акташ-Аух і було переважно населено чеченцями.
Тоді, у 1944-му, чеченців в Середню Азію виселив Сталін, а їхні будинки зайняли аварці з сусідніх аулів. 1956-го року чеченцям дозволили повернутися на Кавказ, але керівництво Дагестану заборонило їм селитися у родових селищах. За кілька років чеченці почали викуповувати свої родові будинки в аварців та селитися в них.
Стосунки аварців та чеченців остаточно зіпсувалися на початку 90-х, коли чеченці вимагали відновити історично «чеченський» Ауховський район в кордонах 1944 року, а аварці категорично відмовились повертати до цього району 2 історично чеченські селища Ленінаул та Калінінаул, які після депортації чеченців 1944-го року були передані до складу Казбеківського району. Через суспільну напругу в регіоні тоді запровадили тривалий надзвичайний стан.
Боротьба за землю та майно між місцевими аварцями та чеченцями в Дагестані триває і досі. Представники двох національностей Північного Кавказу моляться в різних мечетях та відзначають державні й релігійні свята – порізно. Тепер в ситуацію «втрутилася» ще й війна в Україні. Російська армія мобілізує здебільшого аварців, і не чіпає чеченців, які чинять опір виділенню землі аварським «героям», що вертаються з війни,- так вважає одна зі сторін конфлікту, яка звернулася до глави Республіки Дагестан. Натомість інша сторона – намагається відновити Аухівський район – в «історичних кордонах» 1944-го року. Ситуація може вибухнути вже найближчим часом.
Іноземців – на війну!
Російська влада активно вербує на війну іноземних громадян. Згідно з офіційною інформацією МВС Росії, лише протягом 2024-го року російське громадянство за участь у загарбницькій війні в Україні отримали 3.344 особи. Ще у вересні 2022-го Володимир Путін підписав указ про спрощену процедуру прийому в російське громадянство для тих, хто підписав контракт з Міністерством оборони РФ та вижив на фронті протягом щонайменше 6 місяців. У січні 2024 року до закону внесли поправки, які дозволили надавати російське громадянство іноземцям, які уклали контракт безпосередньо під час війни, а також надавати його усім членам родини такого військовослужбовця.
При цьому людей з російським громадянством «неросійських» національностей та етносів, які не мобілізувалися до російського війська, влада переслідує та мобілізовує силоміць, показово.
Як виглядає «добровільна» мобілізація мігрантів по-російськи
В Свердловській області за 9 місяців 2024 року на військовий облік поставили 2500 чоловіків, які тільки-но отримали російський паспорт. 250 з них поїхали на війну в Україну.
У жовтні 2024-го в Санкт-Петербурзі був організований масштабний «антимігрантський рейд» по торгових точках міста. Перевірили 600 осіб. 150 з них – доставили до військкомату.
Повістки у вересні вручали в аеропорту Єкатеринбургу. За даними Слідчого комітету Центрального воєнного округу РФ, 10 людей того ж дня доправили до військкомату, де їм пояснили правила укладення контракту.
У вересні 2024-го в Красногорську Московської області російські силовики разом з представниками парамілітарної «народної дружини» влаштували «рейд проти мігрантів» в хостелі, де перевірили близько 350 мігрантів. 26 з них були доставлені до військкомату для укладення контракту з ЗС РФ,
У вересні 2024-го в аеропорту Толмачево (місто Новосибірськ) був проведений «рейд на мігрантів». 18 осіб забрали до військкомату для постановки на військовий облік.
У вересні 2024-го під час «рейду на мігрантів» у торговому центрі «Апраксін Двір» (Санкт-Петербург) було перевірено 120 мігрантів, 10-ть з яких пізніше у супроводі правоохоронців поїхали до місцевого військкомату.
Використання мігрантів на фронтах війни з Україною стало для Кремля – звичайною практикою.
Від «заохочення» – до покарання…
Це – лише деякі повідомлення російських офіційних ЗМІ останніх кількох тижнів. Свідчення катастрофічного браку особового складу у збройних силах ворога. І здебільшого, всі ці примусові мобілізаційні дії геть не стосуються представників титульної нації РФ. Ось – ще кілька фактів, про які повідомляє російська преса.
Мешканців Чечні масово затримують для відправки на війну. Співробітники Росгвардії та МВС здійснюють обхід приватних маєтків та пропонують простий вибір: або відправка на фронт, або – кримінальна справа. Російські правозахисники розповідають про сотні затриманих. Одна з найгучніших справ – історія 42-річного мешканця м. Аргун (Чечня) Рівзана Батирова. Він – інвалід 1-ї групи, який доглядає за 82-річною мамою. Батирова забрали до відділення поліції. Нині – він готується до мобілізації.
У Московській області 3-х уродженців країн Середньої Азії у віці 22-47 років позбавили російського громадянства через те, що вони не стали на військовий облік у належний термін після отримання паспорту. Загалом на сьогодні публічно оголошено про 18 «натуралізованих» росіян, яких позбавили громадянства через ухилення від постановки на військовий облік.
У Ленінградській області поліція провела масові рейди по місцях компактного проживання ромів. Результат – понад 50 ромів поставили на військовий облік. Їм запропоновано підписати контракт та поїхати на війну.
У Красному селі під Петербургом поліція організувала облаву на мусульман місцевої мечеті. Під час облави затримали всіх чоловіків віком до 35 років з метою змусити підписати контракт з Міноборони РФ та відправити в Україну. Кількість затриманих російські ЗМІ на наводять.
Фонд «Вільна Якутія» опублікував відеозапис, на якому відправлені в Україну військовослужбовці якутської національності жаліються на умови служби. Зокрема, на те, що військову форму армії РФ їх змушують купляти за свій кошт. Аналогічна ситуація – і з продуктами харчування.
P.S.
Російська імперія завжди намагалася вести загарбницькі війни руками, ногами, головами та смертями представників інших поневолених народів. Вони в свідомості пересічного москвича чи петербуржця – «нє русскіє». «Чучмеки», «хачі», «узкоглазі». Їх – не шкода.
Нинішня війна в Україні – не виняток. Лише повний розпад російської імперії та звільнення колонізованих росіянами націй й територій зможуть запобігти розв’язанню росіянами великих загарбницьких воєн у майбутньому. Без варіантів.
Фото на заставці: соцмережі окупантів