«Антиколоніальна» маячня «найкращих» руських
Тезу про те, що немає ніяких «хороших русских» цього тижня впевнено доводить Юлія Латиніна.
Цього разу «прогресивна журналістка» звинуватила українців, які потерпають від агресивної війни від її держави, у… нацизмі.
Чому? Бо не віддали Крим, частину Бессарабії й Західну Україну. Бо саме це, на думку Латиніної, має чомусь символізувати «позбавлення від колоніального минулого».
Цей типовий брєд, виголошений в не менш типовій імперській манері, від якої потерпають всі «хороші» та «найкращі русскіє».
Бо обвинувачення жертви агресії в «закамуфлированном старом добром нацизмє» – ніщо інше як класика інформаційної війни росії й точне повторення тези рашистськоі пропаганди про «кієвскіх нацистов». А також заперечення міжнародного права і суверенітету української держави.
Цей пост зʼявився кілька днів тому на підтримку іншої «хорошої русскої» Навальної, яка обурилася ідеєю деколонізації россії, мовляв, «хотят расчлєніть нашу вєлікую родіну».
І це вкотре показує нам нашу найбільшу ціль і перемогу – знищення імперського монстра через деколонізацію поневолених народів і його розчленування.
І ви знаєте, я вірю, що це можливо. Цілком.
ЗСУ непогано розвіяли міф про «другу армію світу». Російська держава – це теж колос на глиняних ногах, який тримається на жорстокості імперського верху у вигляді керівництва, що фізично знищує всіх своїх конкурентів – від Нємцова до Навального. Але такі колоси дуже несподівано обвалюються. Ресурси для війни не безкінечні, вони закінчуються. Децентрові тенденції будуть посилюватися. Рано чи пізно імперія, яка не тримається ні на спільних культурних підвалинах, ні на привабливих гуманістичних ідеях, ні на технологічних інноваційних проривах, приречена.
Хотілося б раніше. Це збереже багато життів. Ну, і, відверто кажучи, набридло читати подібний імперський брєд а ля латиніна. Соромно просто за дрібних маніпуляторів.