По-перше, я не вважаю мирняк тим ворогом, якого треба вбивати. Навіть коли вони вбивають наш мирняк. Ми – не вони. А по-друге, це не повчально. Я хочу, щоб було повчально. Я хочу, щоб кожний ватник бачив, як Росія втрачає спершу претензію на наддержавність, а потім і претензію на державність. Я хочу, щоб вони знов пережили розпад СРСР. Хочу, щоб над ними сміявся та збиткувався весь світ. Хочу, щоб вони приховували, що вони – росіяни.
Читати далі
Одним з ключових наративів російської пропаганди зараз є зрив постачання України озброєнь. Бо вони також в курсі попередніх абзаців. Наше виживання, виживання України як геополітичного суб’єкту, так і виживання українців як значущої нації, так і фізичне виживання багатьох з тих, хто це читає, залежить від того, чи вдасться нам отримати та вчасно застосувати цю зброю. Найближчим часом поширення вищезгаданих наративів, з вуст кого б вони не виходили, – це внесок у наше знищення. Уникайте цього за всяку ціну. І не давайте це робити іншим, ані поза країною, ані всередині неї.
Читати далі
Наша війна стала рекламою новітньою зброї, причому як нашої власної, так і ко-продукційних та іноземних зразків. Ми зараз – той казковий герой, якому один коваль підносить меч, інший щит, а третій – зачаклований килим. Не полишає думка, що якби це було надано раніше – війна би вже закінчилася на нашу користь. Але тим не менш – час працює на нас. Кожен день, куплений нам кров’ю оборонців Маріуполя, Луганщини, Донеччини, Харківщини, Миколаївщини, Запоріжжя, робить нашу армію сильнішою, технологічнішою, новітнішою, здатною показати супротивнику те, чого він раніше не бачив.
Читати далі
Так, ми зараз не вийдемо на вулиці. У нас є інші завдання. Військові завдання. Так, Захід зараз не перерве підтримку України. Він допомагає нам вижити. Але хлопці, ми дуже добре бачимо усе те, що ви намагаєтеся проштовхнути під ковдрою. І ми знаємо, що це – мародерство. І ви це знаєте. Якщо ви сподіваєтеся, що після перемоги вдасться все це забалакати, скориставшись народною любов’ю, – ви ще не дуже добре вивчили українців. Просто майте це на увазі.
Читати далі
ОСІНТ (аналіз відкритих джерел) складає значну, якщо не основну, долю розвідданних у сучасній війні. Щоб на восьмому році війни мислити в категоріях “а чи не зняти мені сюжет з ремонту танків на заводі в Києві, круто буде, цікаво!” – треба мати дуже низьку соціальну відповідальність. Причому не тільки журналісту, а й оператору, і випусковому, і всьому ланцюжку. “Ой, а мені дозволили, я в хатці!” – дуже слабке виправдання, бо має бути на плечах голова та власне розуміння.
Читати далі
10 квітня у Facebook з’явився спільний лист низки священиків Української православної церкви Московського патріархату. В ньому священство звинувачує патріарха Кирила у єресі та вимагає суду Східних патріархів над ним. На момент написання цього тексту під листом стояло майже 400 підписів. Це не тільки масовий “бунт на кораблі” — це ще й створення справді загрозливої для московського патріарха ситуації. Фактично, кількасот священиків Московського патріархату закликали визначити, чи є не тільки УПЦ МП, а й сама РПЦ, справді православною. І закликали саме той орган, який вправі це зробити. Така загроза нависла над РПЦ вперше за все її існування. Ще раз доводиться визнати, що ми не просто живемо в історичні часи — ми робимо ці часи історичними.
Читати далі
Хімічна зброя не використовується в гомеопатичних дозах на кшталт «трьом бійцям стало погано». Її сенс – в роботі по великих площинах. Отже, це не класичне використання з бойовою метою. Що тоді? Спецоперація. Яка може бути її ціль? Вони качають Маріуполь по тій саме схемі, по якій качали Іловайськ та Дебальцеве, а також Донецький аеропорт, намагаються використати нашу сильну сторону – емпатію до власних воїнів та співгромадян – проти нас самих. Паралельно вони качають світ.
Читати далі
Не так давно російське державне інформагентство фактично закликало до геноциду українців. Тепер російський журналіст розкрив, що знищення Маріуполя – це спроба залякати інші українські міста, змусивши їх здатися. Знайомтесь – Олександр Сладков, спецкор телеканалу “Вісті”. Зараз він в Маріуполі. Він має Телеграм-канал на 340 з гаком тисяч підписників. Буде прохання: переклад цього англійською мовою. Як зможете, поширюйте. Бо найкраща боротьба з російськими пропагандистами – просто переклад того, що вони кажуть до власної аудиторії.
Читати далі
Ми не просто будуємо націю, ми вміщуємо її в світовий контекст та робимо відомою. Ми вчимо впізнавати наш прапор, звуки нашого гімну, наші меми та нашу репутацію. Ми ще не виграли війну в полях. Але в серцях та умах вже перемогли. Хай навіть здохне Путін і прийде Навальний чи ще якась мерзота, на Росію вже дивитимуться іншими очима, в яких не буде ані остраху, ані цікавості. Нас же запам’ятають, як тих, що не побоялися вийти на дракона. Бо ми це вже зробили. Невимовне щастя – бути українцем в нашому поколінні.
Читати далі
Полювання на відьом вже доходить до тієї стадії, коли мовчати про це не можна. Ідіотизм однієї конкретно узятої людини міг коштувати життя двом журналістам-іноземцям. І крім цього жаху, ви приблизно можете оцінити можливі наслідки для України від такої історії. Репостячи інформацію з групи на кшталт “Веселі жарти” або “Душа моя – Україна” про чергового “диверсанта” з фото, не перевіривши інформацію, усвідомлюйте, що наслідки за долю цієї людини відтепер і на вашій совісті. Блокпост та боєць на ньому має захищати, а не заважати.
Читати далі
Саме ми – ми, ви, я – ставимо крапку у майже тисячолітній суперечці. Саме ми виявилися збірною сил добра в Армагеддоні. Саме ми зараз красиві та щирі, жорстокі та милі. Саме ми викликаємо захоплення. Саме такими ми вийшли до останньої межі і змінюємо Всесвіт. Нікому з нас не буде соромно перед нащадками.
Читати далі
Я не люблю говорить за всю Одессу, но, вероятно, все же выражу общеукраинское мнение. Знаете, что объединяет молодых дам, зрителей боев Кличко и Вооруженные силы Украины? Фраза “И это все?”. И это все, дорогие россияне? Это тот конец света, которым вы нас пугали? Коротковат конец, вынуждены признать. Теперь все знают, что вы на самом деле из себя представляете, и каков реальный объем вашего величия.
Читати далі
Жоден українець у жодному куточку України не “в гостях”, окрім, звісно, приватних садиб. Вони вдома, мають відчувати себе, як вдома, і можуть поводити себе, як вдома. В жодному куточку України не діють особливі місцеві правила поведінки, окрім законів України. Жоден українець не може вимагати від іншого українця дотримання якихось локальних правил та звичаїв.
Читати далі
Розумні люди задають логічне питання: а що Росія взагалі зараз робить? Навіщо це насильство заради насильства? Очевидно, що війну їм вже не виграти, під це просто немає ресурсів. Їхні дії настільки тупі, безглузді і жахливі, що все, що відбувається, нагадує якесь ритуальне масове жертвопринесення. Навіщо вам фундамент від Маріка? Навіщо намагатися атакувати Київ, адже для його захоплення у вас тупо немає сил? Навіщо зтирати з лиця землі Харків, який теж очевидно що не взяти? Щоб пам’ятали та ненавиділи 50 років мінімум? Чого росіяни домагаються і як із цього вирулюватимуть? Відповідей немає.
Читати далі
Дорогие наши оккупанты! Вас, возможно, удивляет то, что происходит. Вероятно, вы ожидали чего-то вроде Крыма – что украинские солдаты будут максимум баррикадироваться. В крайнем случае, вроде Грузии – что помахаются, но неизбежно отойдут к столице. Вместо этого происходит повсеместный [зви]здорез. Это то самое, о чем мы говорили, но вы не понимали, предпочитая думать, что все это американские технологии цветных революций. Это Майдан. Майдан – это такое состояние украинского общества, при котором оно от охренения приобретает неестественную солидарность и самоорганизацию. Против вас сейчас воюют не Вооруженные Силы Украины, а она вся.
Читати далі
Поки що це найліпший з можливих сценаріїв розвитку подій. Чому найліпший? Цим визнанням вони визнають, що усе, що вони робили у 2015-2021 роках, було даремним. Цим визнанням вони визнають, що Україна встояла і не повелась. Цим визнанням вони дають відповідь, чим були для України Мінські угоди – зрадою чи перемогою. В грі “хто перший кліпне” програла Росія, і з Мінських угод виходить вона. Ми встояли. Ми виглядаємо героїчно. Нам співчуває весь світ, їм не співчуває навіть Китай. Ми несемо лише ті втрати, що вже понесли до 2015 року і від яких встигли відновитися, вони отримують ворох нових гемороїв і сильно звужують собі простір для маневрів. Цей раунд точно за нами. Слава Україні!
Читати далі
