Парад ганьби (фото, відео)
«Пабєдний парад» у Москві вийшов зовсім не пабєдним і навіть не парадним. Ні тобі прольотів, ні особливого брязкання зброєю.
Мєстний фюрер путін розказав відому казку про «націстов в Украінє» і про те, як НАТО загрожує «ісконно русскім зємлям».
Таке собі непереконливе «армія расіі вмєстє с ополчєнцамі лднр воюют на іх зємлє» і щось там про «русскіє цєнності», які стали відомими на весь світ після Бучі і Маріуполя.
Без іскри, без оголошення війни, без мобілізації.
Бункерний дєд зі 150 млн своїх рашистів в ізоляції явно відчуває, що це його останній «парад пабєдобєсія».
Далі – пекло.
Грозило «судним днем», а вийшло квохтання хворого старого божевільного, якесь «упорство в заблуждєніі» замість побєдобєсія. Війни формально не оголосило – буде намагатися ховати злочин далі. Мобілізацію не скликало – боїться мобілізованих рашистів більше, ніж українців. Повітряний проліт скасувало. Техніку виставило бідненьку (якісніші зразки згнили в Україні).
Вони на шляху до поразки.
Але до нашої Перемоги ще багато зусиль і, на жаль, крові.
Рашисти мають заплатити за кожну краплю. І заплатять. Питання Маріупольського трибуналу над загарбниками, Списку Бучі і інших понівечених українських міст і сіл – як ніколи актуальне.
А найбільше – нищення кожного агресора.
Дай, Боже, сил і Перемоги нашим захисникам, мудрості і швидкості нашим союзникам, звитяги всім Українцям!
Что общего у Путина и российской авиации? Их все сложнее показывать людям. Отличает же их то, что авиация дохнет быстро и с огоньком, а Путин – медленно и мучительно.
На этом параде дед выглядел особенно жалко. Текст, который он читал с бумажки, переводя дыхание на каждых четырех словах, было видно даже в боковую камеру, стоявшую метрах в пяти – размер шрифта был больше, чем в книжках для самых маленьких. Оттого возникала задача частого перелистывания страниц. Справлялся не всегда.
Стало понятнее, почему российская пропаганда так яро отрабатывала “старческий маразм Байдена”. Проекция – ты оскорбляешь воображаемого оппонента теми словами, которые больше всего боишься услышать в собственный адрес.
Последняя задача этого подыхающего лилипута с дергающимися руками – утащить с собой в мавзолей как можно больше народу. Отыграть все свои комплексы, отомстив миру за все – от побоев в подворотнях Ленинграда до развала СССР.
Одна незадача: пока утаскиваются, в основном, русские.
Операция Зет – побед нет. Нечем похвастаться. Нечего объявить. Нечего показать. Только пробурчать с бумажки дежурные слова про подвиг дедов, звучащие лестно, ведь ты и сам дед,
Путин подыхает и утаскивает своих за собой.
Наша задача – не дать ему утащить наших.
Ну що, хуйло передбачувано сказало велике ніхуя. Та воно навіть повітряну частину параду провести не спромоглося, кажуть, погода не сприяє, хоча певно, нема кому парадувати, всі літачки надто зайняті.
А страхів-то було, страхів! Чого я тіки не начиталася напередодні 9-го – і тотальну мобілізацію воно проголосить, і захоплені території урочисто визнає частиною раші, і ледь не червону кнопку натисне в прямому ефірі… Один френд навіть збирався тікати з К., бо раптом хуйло тактичним ядерним зарядом ї*ане на свято. 🙂
Не треба так робити, любі френди. Доста вдивлятися в дії кремлінів. Це не має значення. Вже не має. Ініціатива у війні більше не на їхньому боці, хоч вони й лишаються поки нападницькою стороною. Але їхні можливості звужені максимально, можуть лише рухатися за інерцією. Вони зараз навіть закінчити війну не зможуть, якщо їм раптом заманеться – бо є ще ми з союзниками й наші цілі та задачі.
Х*йло не може робити рвучких рухів, бо в багні по вуха (культурно це зветься цугцванг). Навіть суто демонстративні й символічні рухи, й ті лячно робити. Це в нас Байден може робити потужний жест – підписати закон про ленд-ліз саме 9-го. А вони не можуть навіть масову мобілізацію заявляти вголос, бо ж будуть непередбачувані соціальні наслідки й неймовірний бардак в армії. Тому будуть гребсти в армію гібридно. Так, вони будуть нас закидати гарматним м’ясом. Можуть сьогодні зробити особливо потужні ракетні обстріли, в якості святкового салюту. Але… Ну слухайте, в них є певна кількість ракет. І вони всі їх по нас вистріляють, і не так вже й принципово, коли саме. Нам це треба просто пережити.
Але ініціативу у війні вони втратили. В них не виконався жоден – підкреслюю, жоден, – амбітний план. Ані бліцкриг, ані взяття Києва чи Харкова, ані чорноморське узбережжя, ані навіть свою показову “битву за Донбас” виграти не можуть. Весь час вони зменшують апетити і досі не виконали нічого зі зменшених завдань. От що напочатках нагребли, те й мають, і те не надовго. Ба більше, вони змушені забиратися з тих місць по всьому світу, куди вдерлися раніше. З Сирії, з Африки, навіть з Центральної Азії.
Тому припиняйте вже з острахом зазирати в рота х*йлу.
Чи мало для рашиків значення, що пуйло нічого знакового не сказав у своєму виступі на параді пабєдобєсія? Ні. Якраз якби він щось конкретне сказав у тих двох протилежних варіантах, то це б могло якимось чином відгукнутися. А загальний похмурий трьоп про “світовий нацизм, який мріє знищити страну-цивілізацію” – це їм заходить. На московії є свої механізми, відпрацьовані ще сталіним і гітлером, які допомагають не задумуватися. Серед них не лише репресивні заходи. Головний – це формування масового ентузіазму й відчуття співпричетності до вождів. Ми рахували проколи військового параду: відсутність авіапрольоту, скорочення кількості бронетехніки, відсутність чималої кількості генералітету на чолі з гєрасімовим, дистанціювання пуйла від нинішніх рашистських політиків, того ж Собяніна. А для них це не основне.
Мені здається, що головний упор робили якраз на оті “бєссмєртниє полкі”. І наш гомеричний сміх з путінської фрази про “нескончаемый поток бессмертного полка” та акценти на її двозначності в нинішній війні для них значення не має. Бидло вивели в єдиному строю з пуйлом із портретиками на паличках. Що там пройшовся й сам імператор, їм показали на тисячах екранів у містах та на мільйонах у квартирах. А вони ж були з ним!.. І це для них має значення. А скільки їхніх дітей загине на цій бойні в Україні, для більшості значення не має. І самі дєди значення не мають, і їхні портрети, які потім дружньо викидають біля смітників.
Рашикам дали відчуття співпричетності. А рішення має приймати хтось на верху. Це ж не їхнього розуму діло. Тому такого значення набувають астрономічні цифри. В одному виданні бачу цифру: “в колоне бессмертного полка в москве прошёл мыллион человек”. А за годину наскакую: “В москве на акцию бессмертного полка вышли 5 миллионов участников”. І найбільшу гордість від участі відчуватимуть якраз ті, хто сам не виходив, але відчував співпричетність, дивлячись на все це по телевізору. Бо для них найсолодше відчуття – це бути стадом. Єдиним стадом. І плювати, що в кінці дороги бойня…
Як добре, що ми – не вони. І ніколи вже не станемо. Дійсно ніколи?..
Что показал парад позора на Красной площади.
Парад Победы, которым так гордится Россия и который она всегда использует в качестве главного инструмента военной пропаганды в этом году не только полноценно можно называть парадом позора, но и более того – маркером неизбежного конца режима, сломавшего себе хребет в прыжке мангуста.
Но главное совсем другое, а именно то, что показал парад позора сегодня, 9 мая 2022 мая.
Парад позора показал то, что начальник Генштаба ВС РФ Валерий Герасимов и, вправду, либо, как минимум, ранен, как максимум, ликвидирован, поскольку он отсутствовал на этом мероприятии. Напомню, что я неоднократно отмечал, что 9 мая покажет, действительно ли Герасимов был ранен либо уничтожен в районе Изюма, поскольку ни один парад не проходил без его участия.
Также на параде позора была отменена воздушная часть, якобы из-за погодных условий. Но погода сегодня в Москве как раз допускающая полёты авиации. Тогда что же это было?
Согласно одной из версий, Путин испугался провокации со стороны одного из пилотов, согласно другой, “самолёт Судного дня” Ил-80 не смог подняться в воздух. И именно в эту версию я верю больше всего, ведь на днях отмечал, что самолёты Ил-80 находятся не в лучшем состоянии, а точнее – в критическом.
Разумеется, если бы на параде не был продемонстрирован Ил-80, который так масштабно анонсировала российская пропаганда, это породило бы слухи, которые являются действительностью, что у Путина нет последнего пристанища для командования ядерным ударом. А так просто отменили воздушную часть и всё.
Отмечу, что парад позора прошёл под лозунгом “С Днем победы!”, но при этом полностью отсутствовала символика “Z”, “V”, “O” и прочее.
Это очень странно выглядело, ведь подобного рода символы в последние два с лишним месяца получили просто гипертрофированный характер распространения! Трудно поверить в то, что у режима не нашлось для парада позора достаточного количества белых лент или мела. Или это знак абстрагирования режима от данной символики?
Что же по выступлению Путина, то ожидаемой многими, но не мной, мобилизации объявлено им не было. Не было объявлено и о неких “успехах” так называемой “спецоперации”, о которых ежедневно докладывает МО РФ.
В целом речь Путина звучала пораженчески, а сам он выглядел растерянным, дикция его была скомканной. Что же до нарративов, то ничего нового, просто набор повторяемых из года в год посылов, с небольшим нюансом – упоминание так называемых “ЛНР” и “ДНР” в очень интересном контексте.
Путин говорил о псевдореспубликах в тоне, якобы это из-за них Россия вынуждена была развязать войну против Украины. Именно с таким намёком, который позволяет в дальнейшем российской пропаганде маневрировать для оправдания неудач и коллапса в стране. Это всё из-за “ЛНР” и “ДНР”, все эти экономические проблемы, сотни свежих могил в каждом городе России, международная блокада и ускорившееся на порядок обнищание россиян.
Фактически, парад позора показал то, что руководство России находится в состоянии нескончаемой депрессии от осознания неминуемого поражения. Без Герасимова, без Ил-80, без львиной доли той боеспособной и более-менее прихорошенной техники и основных боеспособных подразделений, компенсация которых займёт не годы, а десятилетия.
Парад позора показал – конец режима в цвете.
