Суд над патріархом Кирилом – це реальна перспектива

10 квітня у Facebook з’явився спільний лист низки священиків Української православної церкви Московського патріархату. В ньому священство звинувачує патріарха Кирила у єресі та вимагає суду Східних патріархів над ним. Можливі наслідки вердикту з вуст патріархів давніх кафедр для патріарха Кирила, УПЦ МП і самої РПЦ аналізує на сторінках site.ua релігієзнавець та колишній релігійний оглядач Віктор Трегубов.


Віктор Трегубов

10 квітня у Facebook з’явився спільний лист низки священиків Української православної церкви Московського патріархату. В ньому священство звинувачує патріарха Кирила у єресі та вимагає суду Східних патріархів над ним.

“…ми закликаємо Предстоятелів Помісних Православних Церков:

    1. Чітко і однозначно засудити військову агресію Російської Федерації проти України.
    2. Закликати президента Російської Федерації В. В. Путіна негайно припинити війну та звільнити усі захоплені території суверенної України.
    3. Розглянути публічні заяви Московського патріарха Кирила щодо війни проти України та надати їм оцінку в світлі Святого Письма та Священного Передання Церкви.
    4. Розглянути на всеправославному рівні доктрину “русского мира”, яку протягом багатьох років пропагує патріарх Кирил і яка стала одним з ідейних виправдань війни Російської Федерації проти України, та надати цій доктрині оцінку з точки зору православного вчення та в разі засудження цієї  доктрини, притягнути патріаха Кирила до відповідальності та позбавити права обіймати патріарший престол”.

На момент написання цього тексту під листом стояло майже 400 підписів.

Думки коментаторів щодо цього тексту розділилися. Хтось привітав його як необхідний та своєчасний, але низка коментаторів вбачила в ньому такий собі маневр: мовляв, після нападу Росії на Україну частина священиків спробувала скинути з себе відповідальність за пропаганду “русского мира”.

Як релігієзнавець та колишній релігійний оглядач маю пояснити, чому ці побоювання, хоч і зрозумілі, але безпідставні.

Насправді, можна було б обмежитися зауваженням, що конкретні підписанти аж ніяк не “промосковське крило” в УПЦ Московського патріархату. Це справді так.

Але справа в тому, що такий удар не може бути фінтом. Це не тільки масовий “бунт на кораблі” — це ще й створення справді загрозливої для московського патріарха ситуації.

Автор цих рядків вже писав окремий матеріал про те, чим є Суд Східних Патріархів, і чому Московський патріархат є вкрай вразливим перед цією екзотичною інституцією. Перекажу коротко: саме легітимність, сам канонічний статус Московської патріархії ґрунтується на спільному рішенні Патріархів Сходу, і сама Московська патріархія зверталася до такого суду для вирішення одного з важливих питань своєї церковної історії — зняття патріарха Нікона. Таким чином, не визнати рішення цього органу для РПЦ де-юре неможливо, а де-факто абсурдно.

Тепер по суті звернення. Священики просять розглянути вчення патріарха Кирила про “русский мир” на предмет можливої єресі.

І це вкрай важливо! Бо якщо суд справді збереться обговорити дії РПЦ — а інформація про таку можливість виникла ще до ескалації російсько-української війни, він матиме винести якесь судження з цього приводу.

Один із секретів патріарха Московського Кирила — він просто поганий богослов. Так буває. Як політик та організатор по-своєму сильний, а як богослов, при всіх своїх формальних регаліях, десь між “третій сорт” та “браковано”. Тому так — в низці своїх виступів, особливо продиктованих політичною необхідністю, він справді припустився низки тверджень, що йдуть врозріз із православним віровченням та більш личать замполіту, ніж богослову. Сама концепція “святої Русі” та “русского мира” дуже близька до єресі, засудженої вселенським православ’ям ще у XIX столітті — етнофілетизму, себто переплетінню православ’я із вузькодержавними чи вузьконаціональними політичними інтересами, підривання його статусу як світової релігії.

Таким чином, чесна відповідь на те “чи є патріарх Кирил єретиком” буде звучати “принаймні, частково”.

Що буде, якщо такий вердикт пролунає з вуст патріархів давніх кафедр?

Звісно, відразу йому анафему не випишуть. Його закличуть до виправлення власної позиції. Але таке виправлення змусило б його, по-перше, каятися та виправдовувати себе, а по-друге, відмовлятися від ключових положень доктрини “русского мира”. Чи зможе він собі таке дозволити в нинішній ситуації?

Але якщо не зможе — оце вже шлях до анафеми. І не тільки його, а й низки московських претензій на власний “особливий шлях”.

Так, це може призвести до відпаду РПЦ від світового православ’я, точніше, висновку, що таке відпадення вже відбулося. Але може і не призвести. Навіть при всьому російському патріотичному угарі звістка, що може перерватися зв’язок з усім православним світом, може спричинити бунт вже у самій РПЦ.

Фактично, кількасот священиків Московського патріархату закликали визначити, чи є не тільки УПЦ МП, а й сама РПЦ, справді православною. І закликали саме той орган, який вправі це зробити. Звісно, навіть організувати такий синод буде дуже непросто, але така загроза нависла над РПЦ вперше за все її існування.

Ще раз доводиться визнати, що ми не просто живемо в історичні часи — ми робимо ці часи історичними.

 

Автори