Нас чекає дуже брудна психологічна війна

Віктор Трегубов

Тепер серйозно.

Хімічна зброя не використовується в гомеопатичних дозах на кшталт «трьом бійцям стало погано». Її сенс — в роботі по великих площинах. Отже, це не класичне використання з бойовою метою.

Що тоді? Спецоперація. Яка може бути її ціль?

Давайте подивимось. Російські війська не можуть досягнути своїх цілей військовим шляхом. Вся кампанія під загрозою зриву, що матиме дуже важкі наслідки для російського режиму.

В цій ситуації доводиться діяти некласичними, асиметричними методами.

Я в останні дні спостерігаю дуже, дуже значну активізацію російської машини інформаційно-психологічних операцій і дуже великий кач теми Маріуполя. Звісно, качають вони її саме тому, що це є об’єктивна проблема та об’єктивна трагедія, яка болить всій Україні. Ми усі боїмося загибелі захисників міста, і слід розуміти, що цей ризик об’єктивно великий.

З військової точки зору це не допоможе Росії виграти війну, хоч і послабить українські позиції. Але може допомогти в політичному сенсі.

Саме тому вони качають Маріуполь по тій саме схемі, по якій качали Іловайськ та Дебальцеве, а також Донецький аеропорт (не вірите мені — спитайте Андрій Шор, який цей аеропорт тоді захищав). І з тією самою метою: розхитати українське суспільство, змусити владу піти на перемовини зі слабших позицій. В ідеалі — спровокувати її повалення.

Більш того, паралельно вони качають світ. Використання хімічної зброї на півшишечки — елемент тактики салямі. Якщо їх звинуватять у порушенні законів війни (насправді після Бучі їм все одно втрачати нічого) — вони будуть казати, що немає доказів. Якщо ж почнуть збирати ці докази — це займе час, а за цей час вони качатимуть в Україні тему «от бачите, Захід насправді слабкий і зволікає з виконанням своїх обіцянок, вас кинули».

Обидва варіанти їх влаштовують.

Хороша новина: це означає, що вони вже й самі не вірять у військовий успіх.
Погана новина — нас чекає дуже брудна психологічна війна, в якій вони будуть намагатися використати нашу сильну сторону — емпатію до власних воїнів та співгромадян — проти нас самих.

Буде непросто. Та мусимо встояти.

Автори