І все ж нам дуже пощастило
Саме ми – ми, ви, я – ставимо крапку у майже тисячолітній суперечці.
Саме ми виявилися збірною сил добра в Армагеддоні.
Саме ми маємо встояти та доробити те, що не вдалося поколінням наших пращурів.
Саме ми, з усіма нашими слабкостями та недоліками, шероховатостями та дурними жартами, кепськими норовами та кепськими нервами, пробиваємо собі та нашій маленькій та такій рідній спільності шлях у світові історичні підручники.
Саме для нас грають гімни та важкий метал.
Саме ми зараз красиві та щирі, жорстокі та милі. Саме ми викликаємо захоплення.
Саме такими ми вийшли до останньої межі і змінюємо Всесвіт.
Нікому з нас не буде соромно перед нащадками.
