Соціалістична справедливість

Іван Хомяк

Міністерка торгівлі Куби оголосила про обмеження вільного продажу курятини, рису, яєць, квасолі, ковбаси, мила, миючих засобів та зубної пасти.

А де усе ділося? Як же так, без хапуг-капіталістів, без “олігархів”, без “злочинної влади”, без “бариг”, при всезагальній рівності та зайнятості, соціальному захисту і державній справедливості, а докотилися до принципу “кінчай мамо торгувати, бо нічим здачі давати”?

Товариш міністерка Бетсі Діас вважає, що розподіляти ці товари по талонах це “справедливо і розумно”. Прекрасні ліві справедливість і рівність. Оце б зібрати усіх, хто нап’ялює на себе одежину з портретом маніяка-вбивці Че, молиться на червону ганчірку чи щонеділі виходить громити крамниці “буржуїв” із “жовтими жилетами” та й відправити на пару років у Венесуелу, Кубу чи Північну Корею. Нехай би порівняли любий соціалізм із ненависним капіталізмом.