Чи є честь і гідність у Медведчука? (відео)

Книгу «Справа Василя Стуса» можна замовити тут. Очікується 02.11.2020 р.


Європейська Солідарність

Рішення Дарницького районного суду про заборону поширювати книгу Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса» через згадування в ній лідера проросійської ОПЗЖ Віктора Медведчука є прямим доказом сценарію повернення України в орбіту «русского міра», який реалізує діюча влада України. Рішення суду запроваджує в незалежній Україні класичну цензуру, притаманну для відсталих тоталітарних країн, та перекреслює усякі перспективи побудови в Україні вільного демократичного суспільства.

Повзучий реванш «п’ятої колони» Кремля вже дійшов до заборони історичної правди щодо репресій тоталітарного режиму проти видатного діяча української національно-визвольної боротьби.



Кожен політик має нести відповідальність за власні дії, тому спроба Медведчука приховати свою роль у «справі Стуса» є спробою викривити факти. А заборона поширювати історичну книгу з достовірними даними повертає нашу державу в часи сталінських репресій, коли все українське знищувалося.

«Європейська Солідарність» вважає подібне «правосуддя» неприпустимим і закликає всі політичні сили, які беруть участь у виборчому процесі, надати публічну оцінку таким діям проросійської ОПЗЖ.


Валерій Прозапас
Валерій Прозапас

В Україні Зеленського нічого не можна зробити з Коломойським, який каже, що треба продати росіянам окуповані території та взагалі “забыть кровь”.

З Дубінським, який називає “Слава Україні!” нацистським гаслом.

З заступником голови ОП, який одночасно є московським попом, і з кротом в ОП, який злив спецоперацію по вагнерівцям.

З купою колаборантів, які відкрито працюють на ворога на посадах, в ефірах, в мережі.

Зате можна ЗАБОРОНИТИ КНИГУ ПРО СТУСА, бо в ній написано про путінську гебняву шмару Медведчука.

Кого ви “зделалі вмєстє”?

Такої ганьби не було навіть за Януковича.


Roman Kulyk
Роман Кулик

Ішов 2020 рік, Дарницький районний суд забороняє розповсюдження тиражу “Справа Василя Стуса” до видалення інформації про Медведчука та забороняє Кіпіані поширювати інформацію з книги в ЗМІ/інтернеті.

Всратий колаборант ніяк не змириться з черговим витком інтересу суспільства до найганебнішої історії його життя.

Але суд йому в цьому мало допоможе.

Сподіваюсь адвокати порвуть на дрантя це рішення в апеляції.


Алла Комарова
Алла Комарова

Дарницький районний суд заборонив розповсюдження книги про Василя Стуса за позовом Віктора Медведчука.

Доля Стуса стає уособленням долі всієї України: заборонений під час життя, вбитий і заборонений навіть після смерті.

Ну що ж, маємо першу дисидентську книгу новітньої історії. Тепер її будуть передавати таємно, вночі та під покровом тайни. Вартість кожного примірника миттєво зросла на порядки.

Вибач, поете. Спробуємо наступного разу…


Андрій Смолій
Андрій Смолій

Совєцькі часи повертаються.

Щойно Дарницький районний суд Києва заборонив книгу Вахтанга Кіпіані про Василя Стуса за позовом Медведчука.

Такого ще в історії Незалежної України не було, щоб забороняли книги, особливо історичні, де є підтверджені факти.

Ви розумієте, що це вже не просто реванш. Це повернення до часів сталінізму, коли знищувалось все українське.

З легкої руки та мовчазної згоди влади Зеленського маємо повернення абсолютно промосковського порядку денного, коли за правду судять і за правду забороняють книги.

Що наступне? Заборона української мови? Заборона української історії? Заборона взагалі України як держави?


Дмитро Вовнянко
Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Дарницький суд Києва за позовом Медведчука заборонив до розповсюдження книжку Кіпіані про процес над Василем Стусом.

Просто нагадаю, що так само за Кучми діючий голова АП Медведчук позивався проти Дмитра Чобота за книжку “Нарцис”, і суд так само заборонив розповсюдження, ще й присудив стягнути на користь Медведчука мільйон гривень.

Але Дмитро Чобіт оскаржив рішення у Верховному суді та виграв.

Кіпіані знається на історії, мусить знати і цей факт.


Alexandr Noinets
Alex Noinets

У зв’язку з тим, що суд визнав недостовірними відомості про Медведчука в книзі Кіпіані, закликаю всіх користувачів мережі інтернет підкоритися судовому рішенню і, користуючись можливостями соціальної мережі “фейсбук”, повідомити про наступне:

Медведчук – не йобане російське чмо, підхуйльониш і агент Путіна в Україні. Не вбивця, колаборант і КГБшний агент. І навіть, можливо, не гей, хоча про це немає відповідного рішення суду, тому стверджувати про це поки що зарано.

Як захистив Стуса – так захистить і Україну!


Volodymyr Omelyan
Володимир Омелян

Назад у СРСР!

Вітаю з поверненням цензури і заборони говорити на чорне, що воно чорне.

Дарницький суд заборонив розповсюдження книги Вахтанга Кіпіані “Справа Василя Стуса” без дозволу Віктора Медведчука.

Не забудьте купити книгу собі і своїм приятелям, допоки вона ще є в продажі!


Mark Savchuk
Mark Savchuk

Зеленский – это реванш Кремля. С приходом Слуги Народу к власти пророссийские черти сделали огромный шаг вперёд.

Учитывая, что на данный момент мы ведём войну с РФ, усиление Медведчука может означать только одно – повторение 2014 года. Смерти, война, разруха в экономике.

И все это сделали мы – избиратели.

Мы сами выбрали себе такое будущее.


Віталій Гайдукевич
Віталій Гайдукевич

21 століття. 2020 рік. Україна – суд забороняє книжку. Не просто книгу, а про видатного українця. Суд стає на бік кремлівського чорта Медведчука.

Що робити?
Знайти книгу і придбати її.
Запам’ятати імена суддів, – прийде час, і вони мають відповісти за замах на українськість.

Окремо нагадую, Узеленського не приховують, що хочуть об’єднання з Медведчуком після місцевих виборів. Хто там казав, що в слугах на вибори йдуть “непогані люди”? Переказуйте вітання “непоганим” – вони несуть повну відповідальність за буйство Медведчука.

Кожен голос за “слуг” – це голос за Медведчука.


Джон Сміт
Джон Сміт

“Чому не сидить Медведчук?” – верещало нєчто на стадіоні.
Сьогодні Медведчук сидить у парламенті та через продажні суди заборонив писати про себе, що він допоміг московській владі вбити Стуса.

Тобто колаборант, прислужник окупанта, сьогодні, у вільній Україні, на 6 році війни з окупантом, не тільки веде вільну політичну діяльність в країні, не тільки відкрито їздить до окупанта на сепаратні переговори, а ще й має можливість протидіяти праву інших українських діячів на вільне поширення ідей, поглядів і суспільно-важливої інформації, що він знищував українських героїв.

Зараз в Україні час, коли населення між ганьбою і війною обрало ганьбу. Тому ми отримали і ганьбу, і війну.

Чим швидше ви всі, сторонники наркомана, зрозумієте, що дозвіл ворогу посцяти собі в обличчя не зупиняє війну, чим швидше ви зрозумієте, що лише удар кулаком зупиняє ворога, тим швидше війна завершиться.

А поки можете покричати вашому зеленському його ж питання: то чому ж не сидить медведчук?


Volodymyr Ariev
Володимир Ар’єв

Путін, по суті, – нацист і більшовик. І діє як нацист і більшовик. І пропаганда його заснована на принципах, які написав Геббельс, нацист. Більшовики робили так само, бо нацист = більшовик.

Нацисти і більшовики спочатку забороняли книжки. Потім палили книжки. Потім палили людей.

Медведчук, кум Путіна, нічим від кума не відрізняється. Крім одного – він громадянин України. На жаль. Тому, коли нащадок нацистів-більшовиків забороняє книгу, це сигнал усім: не зупинимо його жорстко – буде біда. Червона, коричнева чи біло-синьо-червона, але буде. Висновки треба робити негайно. Діяти теж.

Але щось забороняти в часи соцмереж – дурна справа. Якщо Вахтанг Кіпіані погодиться, то кожен зможе опублікувати у себе на сторінці уривок із «заборонених» розділів його книги про Василя Стуса, якого забороняють після смерті у поки вільній Україні за позовом адвоката-вбивці.


Alexey Petrov
Олексій Петров

Я не зрозумів, чому той Медведчук накатав донос до суду?

Мало уваги приділили у книзі?
То був не той Медведчук?
Чи дупа випадково підгоріла?

Так це ж історія. Звичайнісінька історія, як один адвокат на прізвище Медведчук робив вигляд, що захищає Василя Стуса. А історія вона така, її не заборониш. Тим паче у 21 сторіччі.

Кажуть, книгу вже розкупили, наче гарячи пиріжки.

Треба ще одне кіно зняти. І цього разу на роль адвоката запросити Ванятку Охлобистіна.


Anton Senenko
Anton Senenko

«Так а що, Медведчук був адвокатом Стуса, і той через нього загинув?»
Це реальне питання реальної людини з-поза меж цих наших фейсбуків, поставлене мені годину тому.

Тут справа яка.
Ясно, як білий день, що судова реформа – номер один в Україні.
Без неї всі інші потуги, євроінтеграції, покращення будуть під загрозою.

Але.
По-перше, якби не цей суд, наклад вже забороненої книги зупинився б на першому-другому виданні.
І придбали б її лише ті, кому ця тема болить, або ті, хто і так в курсі в загальних рисах.

Нині ж вже маємо кілька накладів, з чим я щиро вітаю Вахтанга Кіпіані. І наступні розкуплять, бо з «книги про Стуса» публічно отримали «книгу про те, хто такий медведчук».

По-друге, ми здобули море людей, які книгу все одно б не купили, однак з новин дізналися, що медведчук – не просто кум путіна. Він має набагато більш огиднішу і смердючішу біографію.

До речі, в цій судовій справі для мене є одна неочевидна річ – честь і гідність медведчука.
Мені здається, що суд спершу мав би встановити, чи вони у нього були.


Роман Доник
Роман Донік

Чувак застрявший мозгами в СССР, купивший несколько ТВ каналов, настолько отсталый совкодрочер, что забыл про существование интернета.

И что в интернете уже были подобные случаи.

“Эффект Стрейзанд” называется.

Теперь Медведчуку нужно запретить по суду интернет.


Iryna Gerashchenko
Ірина Геращенко

Ivanna Klympush-Tsintsadze, дякую за крутий подарунок. З суботи сідаю читати.

Тим часом Україна часів Зеленського повертається в 37 рік:

цензура,
суди проти неугодних,
війна з книжками,
з дисидентами,
з опозицією.

Нам ніхто не заборонить читати книжки і знати правду, жоден суд.


Тарас Чорновіл
Тарас Чорновіл

Суд іменем України (!!!) виніс рішення про заборону поширення книги Вахтанга Кіпіані про судовий процес над Василем Стусом. Це XXI століття, це не початок 1930-х у нацистській Німеччині! Не здивуюся, якщо незабаром будуть ухвали про вилучення книг (особливо патріотичного спрямування) з бібліотек, а може й приватних книгозбірень та їх “утилізацію”. Це, щоб аж надто відверто не повторите накази про публічне спалення книг у нацистській Німеччині. Хоча, й до цього можуть досудитися…

Рішення суду абсолютно неправосудне. Українське законодавство дійсно передбачає можливість захисту честі й гідності, в тому числі й порушене в статтях і книгах. Але не заборону самих книг. Запобіжні дії для захисту честі й гідності у випадку підтвердження, що в книзі містяться факти, які є недостовірними й порочать добре ім’я громадянина та завдають йому чи певній інституції матеріальної або нематеріальної шкоди, також можуть застосовуватися. Але для цього треба мати на руках і долучити до позову попередньо отримане в окремому процесі підтвердження недостовірності й образливості й шкідливості певних тез у виданні. Та й тоді законодавство визначає такі шляхи відновлення справедливості, як публічне вибачення й оприлюднення виправлених тез, а також матеріальну відповідальність, а не заборони книг і періодичних видань.

Я вже мовчу, що такі поняття, як добре ім’я, честь і гідність та й саме слово “громадянин” у застосуванні до Медведчука є апофеозом абсурду та цинізму. Але для суті справи навіть це не має значення. Факти, за які Медведчук вимагав заборонити книгу, є неодноразово встановлені й підтверджені. Тому навіть цей фігурант темного гебістського минулого не ризикнув оскаржувати в суді саму констатацію фактів. Він подав позов про заборону розповсюдження видання через “образливі для себе висновки”. Це не лише кричуще беззаконня, це повернення в темне минуле гітлерівської Німеччини та комуністичного совка. Там саме така практика й існувала. Тільки книги забороняли не через суд, бо все вирішувалося без судового розгляду рішенням когось із гори. У всьому іншому відмінностей нема.

І це стало можливим лише сьогодні й при цій злочинній окупаційній владі. Хтось скаже, що це ж суд, а не якась владна інституція винесла рішення, що дикі й нечесні ухвали судді виносили й при попередній владі. Але це буде явна маніпуляція. Суддя йде на свідоме порушення закону, коли його мотивують два чинники: корупційні гроші або залежність від влади, яка замовляє саме таке рішення. І ще треба порівняти типову особливість неправосудних рішень до приходу влади Зеленського в команді з усілякими портновими та іншими ворогами. Раніше, сам про це часто писав, судді в політично значимих справах часто виносили безпідставні виправдальні рішення, чіпаючись за якісь недоречності в матеріалах слідства чи ухвалах судів першої інстанції. Їх на це мотивували часом грошима, частіше компроматом. Саме так відбулося із диким поворотом у справі про так званих “житомирських терористів”.

Але прямо йти в атаку проти прав і свобод громадян, не маючи для цього аргументованих причин, практично не відважувалися. Принаймні, в резонансних справах. І лише після приходу до влади Зеленського з командою портнових і богданів, а далі й цілої зграї темних персонажів з минулого, суди почали наступати на права й свободи у відверто незаконний спосіб. Справа книги про Стуса дуже показова, але набагато страшніше – це річна епопея із сфабрикованою справою проти Антоненка й інших військових та волонтерів. Це все речі з одного кошика – із сталінського “правосуддя”.

Ви це зробили разом, наволочі!


Вячеслав Якубенко

Не кидайте тапками в суддю!

За дорученням Харківської правозахисної групи (ХПГ) мав честь представляти Вахтанга Кіпіані у справі щодо заборони книги «Справа Василя Стуса».

Віктор Медведчук вимагав заборонити видання та продаж книги «на будь-якій території у будь-якій формі – в частині 9 фраз». З огляду на специфіку друкарської справи, фактично йшлося про заборону всієї книги: адже сучасні технології не дозволяють вирізати ножицями з паперової книжки 9 фраз – і пустити її в продаж у такому вигляді.

Годі й говорити, що для Європейського суду з прав людини заборона книги – це дуже серйозне обмеження свободи вираження, яке можливе лише в надзвичайних випадках – для охорони прав та інтересів інших людей. Натомість у 9 оскаржуваних фрагментах не було нічого такого, що не було б відомо про Медведчука раніше: з мережі Інтернет або книги «Нарцис» Дмитра Чобота.

Та судове рішення здивувало всіх. Позов задоволено частково. Три фрагменти були визнані недостовірними.
А от далі… Суд заборонив згадувати ім’я Медведчука як персонажа книги – без його згоди.

Моя перша реакція була такою, як у вас: ШОК! Вперше за мої 15 років адвокатської практики в дифамаційних справах суд захистив позивача більше, ніж той просив.

Але, прочитавши рішення, зрозумів: суддя зробила все що, могла. Історії невідомі випадки, коли суди першої інстанції відмовлялися задовольнити численні позови Медведчука про захист честі, гідності, ділової репутації. Суддя Заставенко Марина Олександрівна теж не могла відмовити. Суддя, яка переведена до столичного Дарницького суду із суду окупованої Макіївки, дуже вразлива для сильних світу цього на кшталт Медведчука.
Вона віддала пас далі. Вийшовши за межі позовних вимог, суддя гарантувала цим самим скасування її рішення судом апеляційної інстанції.

Спасибі і за це. Не кожен готовий кидатися на амбразуру або спалити себе на Майдані. Хтось намагається на своєму рівні відстоювати справедливість тихо і непомітно, чого не зрозуміє більшість.

А книжку (з усіма оскарженими фрагментами) можна вільно друкувати і купувати принаймні до розгляду в апеляційній інстанції.

P.S. У Медведчука в команді є непересічні юристи, але геть немає PR-фахівців, здатних пояснити шефу «ефект Стрейзанд». Судовий процес став неабиякою промо-акцією, наклад книжки розкупили з небаченою швидкістю.

Посилання на наші судові дебати:

Поділитися:
Share

Усі відео
  • Усі категорії