Тімоті Снайдер: Росія може програти цю війну
Росія може програти. І вона повинна програти, заради світу – і заради себе самої. Поразка в Україні – це історичний шанс для Росії стати нормальною країною.
Читати далі
Російська імперія
Foreign Policy: Падіння російської імперії путіна неминуче
Оскільки путін кинув усі свої ресурси і політичний капітал на війну проти України, зупинити його там означає зупинити його і його проєкт реімперіалізації всюди.
Читати далі
На часі лікування від хвороби самозабуття
Соцмережі обговорюють, що «Війна і мир» із пучком імперських рефлексій випаде зі шкільної програми. А які зміни мають статися із предметом «Історія»? При чому як світової, так і України… Від 1792 липова минувшина вкачувалася в літературу, шкільні програми, свята, політичні обґрунтування експансій імперії. Царі, генсеки, президенти – усі культивували і доповнювали неосяжну матрицю. Питання чи готові лідери думок консолідовано рухати в маси український історичний наратив? Ми готові визнати – наше уявлення про минуле є наслідком переписаної реальності?
Читати далі
Ми зобов’язані перемогти. Щоб наші діти будували вільну Україну
Московській імперії прийшов час померти. Її корчі виплодили тоталітарний режим – рашизм, який припнуть до стовпа ганьби разом з його попередниками. Наша, нашого покоління місія – покласти йому край. Вони – лише люди. Слабкі люди. Пропаганда не затьмарить відсутності мети. Імперська пиха не замінить безсенсовості смерті на чужій землі за примарну мету. А ми розповідатимемо онукам, як було зупинене останнє зло в Європі.
Читати далі
Сподівання на зміни російського світу даремні
А що тим часом було на сході ранньомодерної Речі Посполитої? Російський цар був самодержцем, що не підлягав жодним законам, бо сам був законом. Він був власником держави та своїх підданих незалежно від їхнього статусу. Образа словом “государя” сприймалася як тяжка ураза для його честі, а від 1715 року могла каратися смертю. У Польському королівстві ж громадянин мав демонструвати повагу до короля вчинками, а не словами чи думкою. Піддані та слуги не могли свідчити ані на користь свого пана, ані проти нього. І ви ще дивуєтеся, які ми різні? Російський світ іншого досвіду, аніж досвід насильства і несвободи, не має.
Читати далі
Нації та імперії
Ніщо так не солодить душу дегенерата, як славний міф про минулу імперську велич. Нації, які опиняються на межі між сферами інтересів двох імперій приречені на страждання. Їм приходиться приймати чиюсь сторону, але вони все рівно опиняться в пеклі протистояння. Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном – це давній конфлікт між Османською та Російською імперією. Танго Ердогана і Путіна – чудова тому демонстрація. Сирія, Лівія, Азербайджан… Російсько-турецька війна неминуча, хіба що хтось із них помре раніше. Зараз вона ведеться майже чужими руками (іхтамнєти, обмежені контингенти, союзники), але…
Читати далі
Хто володіє Україною, той володіє Європою
Основні тези цього тексту я написав майже рік тому. Наразі, коли з’явились всі ці кравчуки, деркачі, жванії та верещуки (я їх ставлю на один щабель), атаки на Пороха та на український суверенітет дивним чином синхронізувались. І всім зрозуміло чому, а кому не зрозуміло, той не зрозуміє і того, що прочитає нижче. Пишу тому, що ваші настрої “На цвинтарі розстріляних ілюзій уже немає місця для могил” (В. Симоненко) мені не тільки не подобаються, але й здаються хибними.
Читати далі
Крах імперії (причини та наслідки)
Я часто повторюю, що імперії розпадаються, коли не мають куди розширюватися. Це можна пояснити тим, що імперія, говорячи мовою “історичного матеріалізму”, має базис і надбудову, заточені на експансію та поневолення інших народів. А якщо нездатність розширюватися – не причина занепаду імперії? Якщо імперія, яка занепадає, втрачає здатність розширюватися? Що причина і що наслідок? За сукупністю доказів – перша гіпотеза, але…
Читати далі