Вісті з фронтів. 21.11.2024
На порядку денному протягом найближчих тижнів будуть плани (задуми) сторін на зимову кампанію 2024-2025 років. Тому, як на мене, протягом цього й частини наступного тижня буде доцільним розглянути зразу з кількох “точек зору” це питання й потім спробувати зробити якісь узагальнені висновки.
Сьогодні розпочнемо з “ресурсної” складової. Особовий склад, ОВТ, формування резервів і т.п. Будуть певні цифри, номери та показники, тобто доволі нудний контент. Тому тим, хто хоче “міцних емоцій” та “побольше трЭша”, раджу зразу перегорнути й не читати.
Отже, у визначення основних обрисів (у сенсі характеру) кампанії противника на вище вказаний період безумовно важливого значення має факт наявності\відсутності у нього певного “інструменту” для цього (так, я маю на увазі стратегічне угрупування російських військ, яке діє на території України та навколо неї). Більше того, одне з вирішальних значень при цьому буде мати його розмір та якість, тобто чисельність і рівень його боєздатності (або його основних складових частин).
Тож спробуємо розібратися.
1. Станом на ранок 16.11. 2024 р. загальна чисельність “Объединённой группировки вс рф на юго-западном твд” (це офіційна назва діючої (воюючої в Україні) різновидової та різнорідної частини (стратегічного угрупування) російського війска складала 567.2 тисячі військовослужбовців. Це з урахуванням ряду останніх стратегічних і оперативних перегрупувань військ (сил) противника як на окремих операційних напрямках, так і в межах всього стратегічного угрупування його військ або всієї його армії.
Таким чином, стає зрозуміло, що озвучена генералом Сирським пару місяців тому ЗАПЛАНОВАНА (БАЖАНА) чисельність цього угрупування російських військ у 690 тисяч в\сл, принаймні до кінця поточного року, НЕ БУДЕ ДОСЯГНУТА. Причому це трапиться, навіть якщо пуйло прямо завтра оголосить мобілізацію.
Що це означає стосовно характеру зимової кампанії 2024-2025 років? А це означає, що продовжувати бойові дії на теренах України російському командуванню та військово-політичному керівництву у кремлі протягом указаного періоду доведеться в основному майже тим же самим складом сил і засобів, який в нього ВЖЕ розгорнутий у структурі його стратегічного угрупування в Україні, причому включно майже ВСІ операційні напрямки як основні, так і допоміжні (другорядні).
Звісно, зміни у ЗАГАЛЬНІЙ структурі стратегічного угрупування противника цілком можливі, але навряд чи вони будуть мати стратегічний обсяг і характер. Ба навіть більше, оперативний також під великим питанням.
Я зустрічав на просторах “тирнету” цікаву думку ряду експертів про те, що головним елементом стратегії кремля у цій війні є намагання довести чисельність угрупування своїх військ в Україні до мільйонної позначки й шляхом мобілізаційного “перевантаження” просто задавити нас цією масою.
У цій стрункій версії все виглядає нібито цілком логічно та послідовно за одним невеликим виключенням, – між БАЖАННЯМ та РЕАЛЬНИМИ СПРОМОЖНОСТЯМИ пролягає значна відстань, іноді це натуральна прірва.
Так звана “часткова мобілізація”, яка стартувала осінню 2022 року й з тих пір триває й досі (в основному у прихованому режимі), дала російському командуванню у своїй першій “хвилі” приблизно 150-180 тисяч “голів”, ще 100-120 тисяч вони добрали у другій, і навіть враховуючи втрати протягом 2023 року, а також приток різного роду добровольців, найманців і контрактників, зуміли вийти на 2024 рік на показник у півмільйона в\сл (навіть трохи більше) до моменту, коли запланували початок свого Стратегічного наступу (кінець червня – початок липня нинішнього року).
Але з тих пір чисельність російського стратегічного угрупування, яким воно, власне, й веде цю війну, коливалася достатньо показово.
Свого піку вона досягнула літом (перед “походом на Вовчанськ”) – до 578-580 тисяч (я навіть в одному зведенні зустрічав цифру у 589 тисяч). Потім лише зменшувалася, був момент,
коли впала до 542-545 тисяч.
І ось на кінець осені – початок зими за рахунок закінчення “відкладеного” формування та розгортання ряду резервних дивізій, які вже почали “перекатами” прибувати на фронт, їм вдалося довести цей показник до позначки 567 тисяч.
Погодьтеся, це не коливання у межах “плюс-минус 200-300 тисяч”, як би МАЛО відбуватись, якщо кремль дійсно був би спроможний в реальності нарощувати чисельність свого воюючого в Україні стратегічного угрупування “в пределах миллиона”.
Однак, це також не означає, що він НЕ ХОЧЕ цього, це лише означає, що він НЕ МОЖЕ цього зробити на даний момент. Або, краще сказати, НЕ МОЖЕ СОБІ ДОЗВОЛИТИ МОБІЛІЗАЦІЮ. Причому з багатьох причин, починаючи з соціально-економічних, закінчуючи внутрішньо- та зовнішньополітичними.
2. Протягом 2024о року російське військове командування стратегічного рівня на додаток до розгорнутих у 2022-2023 роках розгортало\розгортує 6 (ШІСТЬ) формувань у ранзі “дивізія” (основне тактичне з’єднання сухопутних військ), а саме::
– 27-а мотострілецька дивізія (мсд) у складі 2-ї загальновійськової армії (ЗВА) – УВ “Центр”,
– 68-а та 69-а мсд у складі 6-ї ЗВА – УВ “Север”,
– 71-а мсд у складі 14-го армійського корпусу (АК) – УВ “Север”,
– 72-а мсд у складі 44-го АК – УВ “Север”,
– 73-а та 74-а мсд у складі 41-ї ЗВА – УВ “Центр”.
На жовтень місяць вони перебували у наступному стані:
– 27-а мсд – сформована, введена у бій на Курахівському та Покровському напрямках,
– 68-а мсд – формується (або ЗАПЛАНОВАНЕ формування),
– 69-а мсд – сформована, частково введена у бій на Вовчанському та Курському напрямках,
– 71-а мсд – доформовується, частиною сил вже введена у бій на Курському на Вовчанському напрямках,
– 72-а мсд – сформована, введена у бій на Курському та Вовчанському напрямках,
– 73-а мсд – формується (або ЗАПЛАНОВАНЕ формування),
– 74-а мсд – формується (ймовірно, близька до завершення процесу).
Як бачимо, склад і структура резервів противника, які підпадають (звісно, з “натяжкою”) під визначення “стратегічні резерви”, достатньо красномовні. За фактом це операційні зони УВ “Север” та “Центр”, тобто ті, де НА ДАНИЙ МОМЕНТ противник ВЖЕ НАСТУПАЄ, прагнучи досягнути саме ОПЕРАТИВНОГО результату.
3. Які ми можемо зробити висновки на основі п. 1 та п. 2, якщо спробуємо їх поєднати, у контексті МОЖЛИВОГО характеру дій противника на майбутню зимову кампанію?
Вірно.
Очевидно, на даний момент, противник буде вимушений:
– Або продовжити свої активні (у сенсі наступальні) операції саме у смугах УВ “Центр” та УВ “Север”.
– Або у разі переносу зусиль на інші операційні напрямки проводити СТРАТЕГІЧНЕ ПЕРЕГРУПУВАННЯ на всьому ТВД, не маючи можливості ДОКОРІННОГО та ОДНОЧАСНОГО нарощування чисельності всього свого стратегічного угрупування військ.
Є ще й третій варіант:
– Його наступ може завершитись НЕВДАЧЕЮ з розгромним для нього рахунком, тоді взагалі на більшості операційних напрямків доведеться переходити до оборони. Але на даний момент цей варіант, як на мене, видається поки що малоймовірним, хоча й не неможливим взагалі.
Все це, разом узяте, спрощує стратегічне планування для ЗСУ, але наскільки саме, стане зрозумілим вже перед самим Новим роком.
Фото: 44 окрема артилерійська бригада імені гетьмана Данила Апостола
