Зима обстрілів. Чи готова українська ППО до нових ударів Росії
Ця зима стане гонкою між російським виробництвом і західними постачаннями та водночас здатністю українців відновлювати пошкоджені об’єкти критичної інфраструктури.
Читати даліЦя зима стане гонкою між російським виробництвом і західними постачаннями та водночас здатністю українців відновлювати пошкоджені об’єкти критичної інфраструктури.
Читати даліСправа не лише у ресурсі енергомереж або у кількості протиракет. Проблема в тому, що ми входимо в цю зиму з очевидно меншим резервом психологічної стійкості та з очевидно більшою колективною втомою.
Читати даліДефіцит високоточних ракет змушує Росію модернізувати наявні Х-22, «Онікси», а також використовувати комплекси «Бал» і «Бастіон».
Читати даліПісля останнього ракетного обстрілу я все шукав слова і не знайшов. Але дещо зрозумів. Час слів завершився остаточно. Починається час справ. Ми маємо просто вистояти. І коли вистоїмо, ми,.. ні, ми не відбудуємо Україну. Ми збудуємо зовсім нову Україну. Друзям на заздрість і ворогам на зло.
Читати даліВони просто не розуміють. Що з кожною повітряною тривогою ми стаємо ще більш загартованими. Що ми ніколи і нікому не пробачимо тих, кого поховали. Тих, кого навіть не мали можливість оплакати, тому що треба працювати далі. Ми Переможемо. Ми відбудуємо. А вони перетворяться на країну 404.
Читати даліПро те, “як воно працює”, та чого хоче агресор і що саме він робить, і що нам з цим робити. Чому просять економити? Чи зможе агресор обвалити мережу?
Читати даліЖурналісти проєкту “Наші гроші” знайшли фото і профілі всіх капітанів підводних човнів чорноморської дивізії, які атакують Україну з моря. Хто вони, капітани підводних човнів росії, які випускають ракети по цивільних об’єктах в Україні?
Читати даліПоки в одних “ракетний геноцид” викликає холодну лють, у інших, ну, зізнаймось чесно, починається відчай (це про цивільних). Давайте розберемось, чому це не “геноцид”, чому це все одно не виправдовує окупантів, і як до цього ставитися. Надійно убезпечити себе від ракети в тилу кожен/кожна може в один із двох способів: або тікати за кордон, або всіляко підтримувати армію і, що не менш важливо, економіку. Інакше кажучи, роботою на перемогу. А от відчаю чи страху не треба. То не помічне.
Читати даліВорог продовжує ракетний терор по всій Україні і буде це пробувати робити навіть тоді, коли ми виженемо його з нашої території. Треба вже думати над тим, як позбутися цієї наступної загрози. Свідоме ігнорування, а часто фактичне блокування, вступу України в НАТО – це фатальна стратегічна помилка української влади. Ми вже заплатили за нестерпну легкість буття і відсутність стратегічного бачення десятками тисяч життів. І заплатимо ще більше, бо для когось голова – це «щоб туди їсти», а не думати.
Читати далі