Правильних рішень не існує?

Тамара Горіха Зерня

Просто зачиняю вікна і радію про себе, що замінила їх позаминулого року. Тепер не тільки дощ не заливає, але й звуки не проходять, я навіть сирену тривог не чую. Діти сплять, для них ранкова тривога – привід виспатися і пропустити перший урок.

Я знаю, що це неправильно. Ми живемо у реальності, де всі рішення неправильні, правильних не існує.

Не так давно була свідком розмови, яка досі прокручується у голові. Я не можу визначитися, як правильно реагувати. У момент розмови зреагувала ніяк, тобто завмерла.

Військовий при мені кричав на старшу жінку, з матами і цим усім. Я терпіти не можу, коли чоловіки кричать на старших жінок і взагалі грубі з жінками. Але суть вибуху була така, що його дістало зрадофільство і ниття у тилу. Влада все розкрала, на фронті голі-босі, ми програємо…

– Зрозумійте! – кричав він, викашлюючи з матом легені, – зрозумійте, що про фронт повинні говорити тільки військові. Вони знають, куди наступають, куди відступають, це не ваше діло! Ваше діло – пишатися своєю армією, хоч на секунду уявляти, які подвиги хлопці там роблять, які неймовірні речі, а не нити і не знецінювати їх! У моїх побратимів ПТСР починається тут, у тилу, коли кожне друге їх питає, чого він не відкупився і не втік!

Неправильно, що весь цей гнів вилився на голову бабці, яка під руку трапилася, взагалі ніяким боком до цього. Правильніше було б потримати за барки тих, хто формує державну інформаційну політику, хто розкачує соцмережі та формує картинку капітуляції й занепаду.

– У вас же все добре! – кричав солдат. – У вас є світло, є тепло у хаті, якусь пенсію вам виплачують, ваші діти працюють і заробляють. У вас магазин під домом забитий продуктами, вам же ніякий голод не загрожує. У вас же найшвидший у Європі інтернет! Це при такій війні, коли тут все могло бути розбомблене в труху!

“Боже, які ми попаяні!” – думала я, слухаючи це все. Треба якось щільніше закрити шторочки й вікна у власній голові, щоб якомога менше звуків із вулиці долинало. У нас тут правильних людей скоро не лишиться взагалі, ми всі будемо з недоліками.

Автор