Видача полонених орків виключно після закінчення війни в Україні

Нашим інформаційним структурам, мабуть, слід усе-таки пояснити “за полонених”. А то кампанія “мама приїжджайте, заберіть свого сина” затухаюче, але продовжується. Полонені недарма відносяться до категорії безповоротні втрати. Ми можемо їх утримувати до закінчення бойових дій на законних підставах, таким чином гарантуючи їх подальшу неучасть у війні проти нас. Якщо їх відпускати “на прохання матусі”, то така гарантія нівелюється, і цей “отрок” цілком може взяти зброю до рук знову.

Читати далі

Квітів окупанту не буде, не сподівайтеся

Не перебільшенням буде сказати, що саме тут і саме зараз вирішується, яким шляхом піде історія людства, бо якщо його не зупинити, він піде нищити далі, як робили такі самі криваві ублюдки до нього. Сподіваюсь, тепер це усвідомлюють всі вільні народи ціною боротьби України.

Читати далі

«Закликати» до чогось руССкіх – все одно що апелювати до крокодила

Всі ці ролики з ГРАДами по житлових кварталах, зі снарядами Ураганів, що стирчать із дитячих майданчиків, – це предмет насолоди для російських очей. Ролики із закликами до росіян одуматися, побачити правду, розплющити очі – шкідливі. Росіяни знають правду, і вона їм ПОДОБАЄТЬСЯ. Приправлена українськими слізьми подобається ще більше. А ось ролики, де люди, прості люди, які скандують “Бердянськ – це Україна”, питають “Що ти обличчя ховаєш?”, і одним цим змушують ретируватися окупантів – це найефективніше. Ми не розуміємо, що ми для них не люди. Вони для нас – люди, а ми для них – ні.

Читати далі

Єднання… Навколо чого?! Заради чого?!

Дуже складно єднатись з тими, хто замість розбудови держави вибрав власне збагачення, перманентну брехню і маніпуляції, применшення всіх державницьких зрушень і постійне волання про якусь корупцію, яка для них була страшніша за війну, яка для них закінчилась в 2019. Але ми готові, бо на кону стоїть наша країна. Але нас знову розводять. Ті ж самі істоти. Бо замість того, щоб казати, навколо чого єднатися, нам розказують, що ми повинні об’єднатися навколо Зеленського. Чи готові ми безумовно “сплотіться вокруг лідєра какой єсть”, поки ним не буде чітко сформульовано – що і як він збирається робити?

Читати далі

«Визнання ОРДЛО»: ви ще не впевнені, але це вже поразка Росії

Поки що це найліпший з можливих сценаріїв розвитку подій. Чому найліпший? Цим визнанням вони визнають, що усе, що вони робили у 2015-2021 роках, було даремним. Цим визнанням вони визнають, що Україна встояла і не повелась. Цим визнанням вони дають відповідь, чим були для України Мінські угоди – зрадою чи перемогою. В грі “хто перший кліпне” програла Росія, і з Мінських угод виходить вона. Ми встояли. Ми виглядаємо героїчно. Нам співчуває весь світ, їм не співчуває навіть Китай. Ми несемо лише ті втрати, що вже понесли до 2015 року і від яких встигли відновитися, вони отримують ворох нових гемороїв і сильно звужують собі простір для маневрів. Цей раунд точно за нами. Слава Україні!

Читати далі

Кремлю більше нема чого запропонувати Україні

Якби він був впевнений в своїх силах, то зробив би це швидко і неочікувано, як у випадку з Кримом, без демонстрацій на кордонах. А це означає, що Україна не виглядає для Москви настільки беззахисною і легкою здобиччю, тому продовжаться спроби нас деморалізувати, залякати пропагандою, послабити своїми агентами впливу, щоби добитись фундаментальних поступок від української держави без бою, перетворити її на аморфне безвольне утворення, яке потім можна буде взяти голими руками, як Білорусь.

Читати далі

Це не «збіг обставин» і «некомпетентність». Це план

З 2019 року хтось робив все можливе, щоби повернути нас на рівень 2013 року, зробити слабкими, поки Путін в той час нарощував бойові спроможності. Тому ситуація з його погрозами і шантажем не виникла випадково, це теж частина плану, який втілюється, в тому числі за допомогою його агентури в керівництві України. Завдання суспільства не тільки вистояти та вимагати від влади рішучих дій з кардинального підсилення ЗСУ і невідкладних оборонних рішень, але й дати оцінку діям посадовців, які останні три роки брехали, нехтували загрозою війни і загравали з ворогом.

Читати далі

Путіну не потрібні підстави для нападу (фото)

Коли СРСР хотів розпочати війну з Фінляндією – РККА обстріляла власних солдатів, вбивши трьох. Коли “III Рейх” шукав формальний привід вдертися в Польщу – німецькі диверсанти під польським прапором “захопили” німецьку радіостанцію. В обох хрестоматійних випадках всі заяви про “провокації” звучали в пустоту, і починався наступ агресора. Тому тепер слова наших керівників про “російські провокації”, і як на них “не можна відповідати”, не мають жодного сенсу, – окупант може вдарити, як тільки буде впевнений в мінімальному спротиві, його стримує не “миролюбна” риторика про “глаза”, а ЗСУ.

Читати далі

Стережіться нової хвилі «народних героїв», «комбатів» і «експертів»

Коли ЗСУ з ОР-1 та іншими комбатантами свою справу зроблять, це ж знову попруть всі ці парасюки-семенченки-савченки-пашиніни-арестовичи, під яких виділять тисячі годин ефірів та мільйони ботів в соцмережах. І це ще питання хто гірший: відвертий могутній московський ворог чи ця криклива шобла ваєвак, яка під час трешака 2014-2016 просувала ворожу пропаганду, дискредитуючи власну державу та повсідавшись на пляшки своїх господарів, сприяла приходу до влади реваншистів.

Читати далі

Влада хоче заткнути рота всім, хто шукає правду

Чергова серія полювання Зеленського на Порошенка – дешева та безглузда. Нацрада з питань ТБ і радіо призначила перевірку низці телеканалів через «вагнергейт». Зокрема, у списку фігурують “Прямий”, “5 канал” а також «Еспресо». Йдеться про оприлюднені документи, які підтверджують підготовку українськими спецслужбами операції із захоплення бійців ПВК «Вагнер». І, відповідно, подальший провал операції. Ніхто не перевіряє брехню Єрмака та дезу Безуглої, фактичний кадровий розгром ГУР та дружбу його теперішнього керівника з громадянином РФ Гогілашвілі – замість того чиниться тиск на журналістів.

Читати далі

Це буде новий вагнергейт (відео)

Колишній генеральний прокурор Юрій Луценко анонсував вихід на цьому тижні інтерв’ю з суддею Миколою Чаусом, незаконно викраденим з території Молдови. Уривки цього інтерв’ю виклав Володимир Ар’єв. Режим Коломойського-Зеленського розкрився ще з одного боку – схоже, ці відморозки використали спецслужбу в кращих традиціях НКВД СРСР для розправ з політичними опонентами, при цьому витерши ноги об права людини і бодай якісь норми моралі. Це справжній міжнародний злочин, так само як зловживання владою, тортури та виконання злочинних наказів.

Читати далі

Вони билися, щоб ми перемогли!

Війна з Росією царською, більшовицькою, путінською триває досі. На жаль, досі на українській землі. Але нині вже за сотні кілометрів від Києва. В цій війні ми перемагаємо, бо нині Росії протистоїть не кілька сотень добровольців, а багатотисячна і високопрофесійна українська армія. На боці України не кілька держав, що визнали її у 1918, а практично весь цивілізований світ, який засуджує російську агресію. Ми перемагаємо, бо не забули про бій 29 січня 1918 року. Ми переможемо, коли будемо пам’ятати про Крути як нашу перемогу. Слава Україні!

Читати далі

Чому зеленіє Юля?

У той час як у монокоаліції завершилися голоси для голосувань, важливих для Офісу президента, бабуся української політики Юлія Тимошенко різко заспівала зеленої: «Порошенко фінансував терористів». Вкотре підтвердилося, ніщо так не ріднить Зеленського, Медведчука і Тимошенко як ненависть до Петра Порошенка. Мета ЮВТ очевидна – вона хоче скористатися тим, що Зеленський втрачає рейтинг, але не дати людям, розчарованим Зеленським, перейти під знамена Порошенка або будь-кого ще з політиків. Цих людей вона намагається залучити у свої прибічники.

Читати далі

Завтра чергова битва за правду і справедливість

Влада вживає всіх заходів, аби хоч якось прибрати в застінок лідера опозиції, сподіваючись на те, що цим самим знизиться рівень довіри і підтримки Петра Порошенка та Європейської Солідарності. Для цього використовуються всі методи, включаючи й абсурдні й беззмістовні обвинувачення в державній зраді. Отже завтра відбудеться наступній бій. 28 січня. Київський апеляційний суд. Солом’янська площа, 2а. 11:00. Зустрінемося там, друзі!

Читати далі

До зустрічі 17 січня!

Так, 17 січня ми його зустрінемо. І станемо поруч. Нас буде багато, і ми приїдемо з усієї України. Так буде. Чекаємо вас. Теплий одяг, термобілизна, гарячий чай у термосах та почуття єдності. Це все, що нам потрібне для початку будь-якого позитивного процесу. Подробиці, локації та інше повідомимо найближчим часом. Дякуємо найвпливовішому за тисячу, яку можна витратити на дорогу до Києва (а життя – за іронію).

Читати далі

Дежавю сторічної давнини

Маємо можливість наочно спостерігати людей і явища, які сто років тому кинули націю в жорна червоного молоха. “А чьто мнє с того унівєрсала Центральной Рады о нєзавісімості?”. “Эту Злуку на хлєб нє намажеш”. “Скоропадскій разочаровал. Гдє рєформи, месяц прошел?”. “Армія УНР гола-боса, пускай син Пєтлюри воюєт”. “В Дірєкторії одні коррупціонєри, простим людям всьо хуже. Нужни новиє ліца!”. “Большевікі в два-трі раза все уменьшить обєщают. Зємлю крестьянам!”. “С Лєніним надо договаріваться”. А всього-то треба було вірити в свою державу і підтримувати свою армію, не слухати клоунів, не вірити популістам, не домовлятися з ворогом.

Читати далі