Це не «збіг обставин» і «некомпетентність». Це план
- З 2019 року розпочалося обмеження можливостей ЗСУ на фронті – було заборонено аеророзвідку, знімалися СП, зупинилась контрснайперська робота тощо.
- Додаткові матеріальні виплати солдатам зменшились в десятки разів.
- Припинилась харчова реформа, заморозилось будівництво житла, перестала рости зарплата.
- “Правоохоронні” органи відкривали справи та затримували військових професіоналів, які займалися забезпеченням та переозброєнням армії, оборонне замовлення перестало виконуватись, фактично згорнулась ракетна програма.
- Військова розвідка зазнала кадрового розгрому, а зливом “вагнерівців” було вбито ініціативу впроваджувати активні розвідувальні дії.
- Інформація про втрати, обстріли та реальну ситуацію з війною штучно нівелювали в інформаційному полі, натомість роздмухувалась пропаганда проти п’ятого президента та “войовничої меншості”.
Це далеко не повний перелік заходів, спрямованих на послаблення оборонних можливостей України, і вважати все це просто “збігом обставин” та “некомпетентністю” як мінімум безглуздо.
Хтось робив все можливе, щоби повернути нас на рівень 2013 року, зробити слабкими, поки Путін в той час нарощував бойові спроможності.
Тому ситуація з його погрозами і шантажем не виникла випадково, це теж частина плану, який втілюється в тому числі за допомогою його агентури в керівництві України, це треба усвідомлювати.
Завдання суспільства не тільки вистояти та вимагати від влади рішучих дій з кардинального підсилення ЗСУ і невідкладних оборонних рішень, але й дати оцінку діям посадовців, які останні три роки брехали, нехтували загрозою війни і загравали з ворогом.
Ми все одно переможемо, але цей урок має бути засвоєним, – Кремль може втримати від нападу тільки Армія України, а не погляд “в глаза” та “договор посрєдінє”.
Фото © ОПУ
