Слуга помер, хай живе новий Слуга?!
Ми про все це казали…
Знаєте, що найбільш цікаве в інтерв’ю Богдана Гордону? Ні, не те, що нарозповідав Богдан. Хіба ми відкрили для себе щось нове? Ні й ні. Практично про все те саме ми, порохоботи, розповідали ще зимою 2018-2019 рр.
Переглядати свої пости того періоду – саме задоволення. Чи писали ми тоді, що дилетант на посаді голови держави розвалить систему керування країною? Так, писали. Чи писали ми тоді, що людина, яка прийшла в політику зі сцени, просто не вміє керувати і стане іграшкою свого корумпованого оточення? Так, було. Чи попереджали ми тоді, що кумівство і корупція за президента-дилетанта розквітне так, що перевершить навіть Януковича? Так, так і так.
Тепер це все говоримо не ми. Тепер це говорять особи, які Зеленського зробили владою. Це говорять Богдан, Разумков, Рябошапка, Данилюк, Шабунін… Це говорять Гордон і Шустер, хай їм.
І це не прозріння, ні. Це довічне, сформульоване Кучмою: «Всього на всіх завжди не вистачає». Богдан, Разумков, Рябошапка, Данилюк та інші зробили Зеленського владою, бо всерйоз думали, що зможуть крутити вчорашнім коміком так, як заманеться їм. Вони забули, що дармові гроші і ресурси завжди опановує не більш розумний, а більш цинічний. Богдан крив Зеленського матюками і примушував його працювати? Богдана швидко витіснив Єрмак, який «краще хвалить», за виразом Разумкова. Разумков, Данилюк та Рябошапка хотіли в цьому багнищі лишитися чистенькими? Їх замінили на «чого побажаєте» Стефанчука, Данилова та Венедиктову відповідно.
Ці всі люди думали, що коміком Зеленським керувати будуть вони. А керують їм насправді Єрмак (син високопосадового офіцера радянських спецслужб), Татаров (колишній топ-керівник МВС часів Януковича) та Смірнов (висуванець Портнова). Тепер дилетант, ведомий самі-знаєте-ким, встановлює в Україні владу за російським зразком. До того ж усе йде.
Звідки конфлікт з Ахметовим? Бо Ахметов думав, що все буде як раніше – він профінансує політичні проекти Гройсмана, Авакова та Разумкова, а ті стануть його лобістами у ВР. Але такі проекти підривають електоральне поле «Слуги народу». Ахметову оголосили війну, яка точно не завершиться нічим гарним для країни.
Знаєте, у такі моменти я просто щасливий, що опинився серед тих людей, з якими разом протистояв приходу цієї зеленої плісняви у 2019 р. Я дуже гарно пам’ятаю, що тоді розповідали про прибічників Порошенка ті, хто масово кинувся підтримувати Зеленського. Всі ці: «Вони розколються… Порошенко поїде за кордон… Вони перевзуються… Їх пересадять…» Ну як, пересадили? Пересадилка не зламалася? Перевзулися ми? Стався серед порохоботів розкол?
Через 2,5 роки панування Зеленського ми бачимо масове перевзування прибічників ЗЕ. А у той самий час у фракції «ЄвроСолідарності» – жодної тушки. У партії «ЄвроСолідарність» – ніяких розколів. Пішли окремі типи із завищеними амбіціями і надмірними бажалками – дорога килимом. Баласт скинули – пливемо швидше. Усі кращі залишилися і продовжують робити все те, що робили весною 2019 р. Чинимо опір путіністам з одного боку, і популістам-дилетантам з протилежного.
Бо «Армія! Мова! Віра» для нас – не слова і не привід погигикати. Це основа держави, на якій будуватиметься все. Бо ідея буржуазного демократичного суспільства, в основі якого сильний середній клас (на противагу лівацькому популізму) – це те, на чому збудовані всі держави Європи. Бо ЄвроСолідарність пропечена і часами президентства Порошенка (з численними успіхами), і опозицією, яка не зламала, а лише загартувала і зміцнила. Ми й зараз боремося і здобуваємо прихильність людей. А що у них? Перевзування? Потоки брехні? Істеричні прес-марафони?
Ті, хто привели Зеленського до влади, тепер говорять все те, що ми говорили ще зимою 2019-го. А зараз ми говоримо – ми повернемося. Ми переможемо. Ми нині як раз у процесі. Перевіримо?
Якщо серйозно, то інтерв’ю Богдана зайвий раз підтверджує тезу про зраду як смертний гріх української “еліти” та і суспільства в цілому.
Як пішов з “чорної ради”, так і триває досі безконечний калейдоскоп цинізму, перевзувань, лицемірства та обману, за якими вічно обдурений народ та раз по раз втрачена держава, загарбана Кремлем.
Зате ставали халіфами на годину всі ці богдани, януковичи, зеленські, данилюкі, арахамії, щорси, скрипники, брюховецькі, ім’я їм легіон.
І те, що зараз вони побігли топити Зеленського, ніяк їх не виправдовує – вони завжди знайдуть кого, для кого і за яку суму зрадити.
Неможливо створити державу, коли нормальним станом її “еліти” є поза “флюгер”, і це хвороба всієї вертикалі – від адміністрацій президентів до місцевих управлінців, у яких головною чеснотою вважається обдурити довірившихся та вчасно зрадити.
Це порочне коло не розірвати ніякими законами та не заборонити указами. Це справа всього народу – припинити довіряти популістам, не віддавати країну грязі Москви та врешті-решт забезпечувати собі владу державників, без малоросійських експериментів.
Щоб потім якісь Богдани з Гордонами не розповідали, які ви лохи.
Слухайте, а чого ви так всі сполошилися з тим порно жабогадюкінком, де “апазіціянєри” Гонд… бррр, Гордон (постійно плутаю там літери, так) і невгамовний пупс Богдан (чи Андрій, теж не до кінця зрозуміло) відмазувалися від тої жопи, куди самі у тому числі й привели країну?
Хто що почув щось вперше? Підніміть руки у коментарях, я вас у особливий списочок внесу.
Що Вавасік живе у паралельній реальності? Говоримо з січня 2019-го року. Що він психопат із залежністю від лайків? З тих самих пір. Що він кидає всіх і завжди? Що там клініка, і сам він по-хорошому не піде нікуди? З весни того ж року. Що? Ну от що там для вас стало новиною?
Програма $20.000 за харошу поведінку? З півроку тому все вже розказали, показали.
Ну серйозно, я не розумію, що там могло стати новиною? 😀 Ну ото хіба що про колесо Тесли, яке Вавасік пупсу розвалив. Аж цікаво, як йому це вдалося, на лафеті-то 😆 .
Гіфка © Fill Feaouill
Дивлюся, люди на повному серйозі розбирають інтерв’ю Богдана, яке можна переповісти парою фраз.
Типу:
“Ми думали шо? Ми думали, ми його найняли грати роль президента, покладати квіти і фоткатися на перерізаннях стрічок, й розраховували, що – поки він це робитиме – ми рулитимемо Україною. А він що? А він нас розігнав, а сам окрім покладання й перерізання не вміє нікуя. Ужос, да, і бєзвластіє?”.
На що хочеться сказати:
“Та, нє, Андрюш, то не ужос. Ужос був би, якби ви реально вміли б хоч трохи рулить”.
Коротко из того, что успел посмотреть. Бывший ближайший соратник Зеленского просто сносит своего бывшего патрона, как ветер сносит пыль с подоконника. То ли еще будет.
– Зеленский дальше играет роль. Он не врет, он играет, это сюжетные повороты.
– Для него главное сказать, чтобы людям понравилось. На этом все.
– Ермак никогда не говорит ему нет. Любой бред одобряет.
– Любые санкции, вынесенные СНБО, – это преступление. Тогда можно все. Но если ты на кого-то накладываешь что-то, тогда ты должен быть готов, что и на тебя будут накладывать без правил, рано или поздно.
– Они когда читают документы, не понимают половины слов. Не понимают полномочий, кому задачу ставить. Проблемы накапливаются, задвигаются. Каждый министр старается ничего не делать, это единственный способ выжить.
– Коррупция везде. При Порошенко такого не было. При Януковиче такого не было, то, что сейчас… Это уже не коррупция, это вымогательство. Или ты платишь, или санкции.
– Данилов боится, что эти сбегут, а он за всех будет отвечать. Но я не представляю, куда они могут сбежать. Столько раз нарушать законодательство, столько раз делать преступления и думать, что тебе это так сойдет…
– У нас две работы – покладать квіти и увольнять. За 2,5 года у нас седьмой губернатор Сумской обл. Зеленский делает, что людям нравится – он сидит и все время кого-то выгоняет. И не потому, что человек в чем-то виноват, а потому, что он недостаточно громко хлопает.
– У меня есть информация, что офшоры Зеленского из Пандора-пейперс работали и в 2020, и в 2021 р.
То ли еще будет…
– Ето всьо разваааал. Дальше – катастроооофа. Ето неудачная сєрія Слугі народа. Всьо. Надо уходіть. Жить в Італії, фотографіроваться на пляжі і пісать сценарії.
– Почему в Італії?
– Он любіт Італію, я люблю Італію, ти любиш Італію, Аваков любіт Італію, Савік Шустер любіт Італію.
– Там всє встрєтімся і устроім пєрєворот, – рже го*дон.
Ось що для них це все: невдала серія фільму. Спробували, ну нє получілось, після чого треба просто кинути розвалену країну, знищені долі людей і втекти в Італію. І насолоджуватися там життям разом з іншими покидьками, готувати черговий переворот.
Ось хто ти і що ти для них, о виборець. Ось звідки їхнє “Пєтя сбєжит”. Вони самі такі. Вони самі сбєгут, але спершу тут все розкрадуть, знищать, зруйнують і підпалять місце злочину. А ти іди в криївки, раз лох. Ха-ха-ха.
* * *
Що добре проявилося в інтерв’ю цих двух упирів, окрім, звісно, відвертого бажання помсти у Го*дона Зеленському за образу нанесену на прес-марафоні (“Гордон – ето ноль. Дірка от бубліка. Тільки язиком ото ляпає”), так це страх.
Всі ці подільники-шльоми, які його й привели до влади, зараз бояться головного: що українці не забудуть, хто цей весь 3,14дець привів до влади. Всі ці богдани, комаровські, гордони і інший слиз прямо кажуть: далі у вовіка тюрма чи ще гірше. От тільки вони бояться, що згадають і їх – тих, хто вовіка привів.
А ще вони розуміють: зараз в країні вже не 2014 рік, як тоді, коли українці ще не переступили поріг готовності вбити свого ворога. Зараз у країні 500 тисяч учасників бойових дій. Це люди, яким значно легше взяти зброю і розібратися зі своїм ворогом, як уміють, і не чекати ніякі довгі суди, слідство, прокурорів і адвокатів. А ще в країні є небагато, але все ж група дуже професійних людей, яка зуміла витягнути з рашки три десятки військових злочинців з нагородами від самого путіна. Куди ти втечеш від них? В Італію? В Ізраїль? Який Ізраїль тебе захистить, коли вони на окупованій території, що кишить ворогом, пройшли повз всі охорони і відкрутили голови моторолам?
Весь цей непотріб загривком все добре розуміє. Вони знають, що натворили, і бояться, що спитають з того, хто це все привів.
Хтось же і Кернесу прострелив хребтину тоді? За всі ці “сишь ти, сучій пьос?”, за “ми вставім ім флажкі в зад” і за оці всі биківські понти ригів. І добре, якщо як Шуфричу фінгал наб’ють. А якщо як Кернесу? Покашляв, покашляв і в могилу.
Вони навіть не Порошенка вже бояться. Та фраза Го*дона, що “Порошенко бил би хуже”, прозвучала слабо і фальшиво. Бо Порошенко – це як раз про законні розгляди в судах. Ні. Вони бояться неконтрольованості. Гордон з Комаровським і цими всіма бояться ситуації, коли звичний їм шахер-махер чомусь перестає спрацьовувати.
Насправді, я не хочу в своїй країні такого розвитку подій. Я як раз хочу, щоб ми зробили, як в свій час зробили американці: взяли їх всіх і пересаджали цілими натовпами за грати. Як по закону РІКО в США колись пересаджали всі мафіозні клани. І ось тут точно їх всіх забувати не потрібно. Хто кого привів, і через кого до цього всього прийшло.
Откровения и демарши народных депутатов (тут можно несколько фамилий вспомнить), молниеносные утечки информации о происшествиях, теперь вот интервью Богдана. Один смысловой ряд, одна концепция.
Прорывает!
Нет, тут нельзя думать и предполагать, что это вот у кого-то просыпается совесть или открываются глаза. Тут дело совсем в другом – счетчик времени тикает, календарь неумолимо движется в сторону очередных выборов. И многие начинают суетиться… и паниковать. У крыс очень развит инстинкт самосохранения.
Расскажу вам такую штуку, а-ля аматорский прогноз.
Во-первых, не надо переживать как-то особо по поводу попыток фальсификации будущих выборов. То есть фальсификации со стороны власти ОБЯЗАТЕЛЬНО будут, неизбежно просто с их уровнем трусости. Но хочу напомнить, что у нас уже есть опыт… “вправления мозга” властям, когда они попытались натянуть сову на глобус в 2004 году.
Во-вторых, уже в следующем году очень многие силовики и высокопоставленные госслужащие начнут себе готовить “запасной аэродром”, откровенно саботируя Банковую и ее распоряжения. В том числе я про распоряжения и про подготовку к фальсификациям.
Сложите два и два, результат достаточно предсказуем.
Держать строй! Идти к победе! И все будет Украина.
Богдан не сказав нічого такого, чого б ви не знали. Просто це сказав Богдан. Пам’ятаєте, ще перед виборами триста разів всі наводили аналогію з літаком, пасажири якого обрали пілота голосуванням? Так ось, я вам авіаційну байку розповім. Повчальну. Сідайте зручніше.
Свого часу групою негідників, які ненавиділи авіацію, літаки та людей, був найнятий недалекий, але артистичний і талановитий аферист, який може зіграти будь-кого (така вже в аферистів професія).
Замість ліцензії пілота зліпили кілька видосиків, де він за штурвалом авіасимулятора зображує “керування літаком”. А група його спільників виступили свідками, які підтвердили – стопудово пілот. Літає як бог. Повітряний ас і любить котиків (ось, наприклад, Богдан якраз із цих “свідків божественного пілота)”.
У процесі польоту відбулися “вибори пілота”. Справжній екіпаж із кабіни прибрали. Претензій до них було багато. Злітали якось різко. Погода була огидною, тому на турбулентності трясло, та проливалася кава. До того ж каву подавали не того бренду. До того ж у літаку обмежували свободу – вимагали пристебнутися і не курити. А обід міг би бути кращим. Ще й стюардеси навіщось трясли інструкцією з безпеки, нагадували про рятувальні жилети та аварійні виходи, чим лякали і дуже дратували пасажирів.
Коротше, “нові обличчя” на чолі з “красенем-пілотом” зайняли місце у кабіні.
Спочатку не відбувалося нічого. Вони там пили шампанське, святкували перемогу. А новий “командир повітряного судна” регулярно спілкувався з пасажирами по внутрішньому зв’язку. І дуже складно та весело розповідав, як добре вони летять, який у них чудовий пілот та екіпаж. А також обіцяв усім то повний кешбек за квитки, то розповідав, що всі пасажири виграли тур на Мальорку, то обіцяв на цій самій Мальорці зробити проміжну посадку для купання у морі та коктейлів.
Більшість пасажирів були в захваті. Тим більше що літак летів рівно і поки що на автопілоті. По зв’язку говорили лише добре. До того ж на радощах дозволили з’їсти та випити усі запаси літака, призначені на цей та наступний рейси.
Старий екіпаж, а також усіх, хто хоч щось розумів в авіації та польотах, загнали в кінець салону. А оскільки вони постійно намагався пояснити всім, “що відбувається не так і як потрібно робити”, подумували про те, щоб закрити їх наглухо у вантажному відсіку. Щоб не псували настрій.
Тим часом ситуація дещо змінилася. Літак влетів у грозовий фронт, бо облетіти його ніхто в кабіні не вмів. І трясти стало знову, причому іноді дуже відчутно. Літак падав у повітряні ями, але автопілот повертав його на місце. Тому летіли.
Але пасажири стали потихеньку обурюватися. І навіть іноді викрикувати щось неприємне типу “Ми ж тебе вибрали пілотом? Працюй!”.
Але він взагалі нічого не вмів, окрім як брехати і кривлятися. Але вже й сам повірив у те, що він справжній пілот. Тим більше що решта “екіпажу” старанно переконував його, що він найдосвідченіший пілот світу.
Чи набравшись куражу, чи нюхнувши для хоробрості запаморочливої висоти, “пілот” взявся за штурвал. І після першого ривка автопілот сказав “Ок!” і штатно відключився, передавши управління “командиру судна”.
Перші ривки та пікірування пасажири перенесли з подивом. Друге – з криками. А після третього почали стукати в пілотські двері, з криками “Ви що там, охрініли зовсім?”.
У кабіні зрозуміли, що справи погані. Насилу, але ввімкнули автопілот. І пояснили все, що сталося, діями попереднього екіпажу. А поки зайнялися тим, чим займалися весь політ, – почали дистанційно продавати літак по запчастинах на Ebay.
Народ у салоні трохи заспокоївся. Але тут у кабіні включилося попередження про обмежену кількість палива. Половину маршруту вже пройдено. Потрібно вибирати куди сідати. Розрахувати та ввести курс в автопілот. Або летіти самому.
Потрібно сказати, що поняття “курсу” не було відоме нікому в кабіні. А старий курс давно збили, коли весело крутили штурвал у різні боки.
Почали запитувати “землю”. Але там називали незрозумілі цифри та назви приладів. І просили щось кудись “ввести” і знову сипали цифрами та термінами.
Тепер паніка розпочалася вже у кабіні. Вони то хапали штурвал, і літак починав смикатися та валитися. То знову включали автопілот, і літак починав летіти рівніше, але невідомо куди. З землі вимагали повернутися на курс, намагалися допомогти і передавали інструкції. Але “екіпаж” спочатку намагався звинуватити диспетчерів у неправильних діях. Кричав їм “Ви повинні нас посадити! Ви повинні все зробити!”. А потім взагалі відключив рацію, щоб не дратувала. Час від часу вони валили все на минулий екіпаж. А потім навіть призначали чергового винуватця серед “своїх” та виганяли його в салон. А замість нього брали до себе когось із знайомих пасажирів. Але ситуація від цього не змінювалася. У кабіні, як і раніше, ніхто не вмів керувати літаком.
Лічильник палива продовжував вести відлік до нуля. А аварійна сигналізація горіла рівним, але тривожним світлом і кричала панічними трелями. Її також відключили.
Народ у салоні був наляканий і розгублений. До того ж хотілося їсти, але від запасів залишилися лише серветки. Світло в салоні почало періодично вимикатися. До того ж пішла чутка, що за квитки доведеться доплатити, а страховка анульована. Усі почали розуміти, що з усього обіцяного новим екіпажем може відбутися лише купання у морі. Усім літаком.
Фразу “Хто його пустив за штурвал?” повторювали вже майже всі. Гучніше за всіх ті, хто нещодавно проводжав “пілота” в кабіну оплесками.
Коли літак вкотре починало трясти й кидати на всі боки, з динаміків лунало “Це все попередній екіпаж! Ми з ними ще розберемося”. Народ з подивом дивився на похмурих справжніх пілотів, пристебнутих до крісел ременями наприкінці салону, і іноді замислювався. А деякі обурено кричали “Ну зробіть жеж хоч щось! Ви ж пілоти?”.
Пілоти дивилися на годинник, щось рахували на калькуляторі, зітхали і похмуро переглядалися…
* * *
Зараз ми знаходимося десь у районі цього епізоду, у цьому самому літаку.
Я міг би зазирнути далі, але не хочу. Я міг би написати про терористів, які доклали руку до всієї цієї історії зі “зміною екіпажу”. І які зараз думають – чи чекати, поки спрацює їхній план? І літак впаде сам під “керуванням” безмозких “пілотів”? Чи допоможе їхній “крот-камікадзе” (з єдиним прихованим парашутом) у кабіні? Чи все ж таки запустити по нам ракету, яка вже наведена? Щоб уже точно?
Богдан, Разумков та всі ті, кого вигнали з “веселого екіпажу”, просто додають у картину деталей. Вони своє зробили – привели цирк за штурвал. А ті, хто запланував катастрофу, просто чекають.
Я не хочу говорити фразу “Ми ж говорили!”. Я хочу нагадати стару авіаційну приказку – “Зліт можна скасувати. Посадку – ніколи!”. А посадка – найнебезпечніший етап польоту. Навіть якщо палива до найближчого аеродрому поки що вистачає. Потрібно вибрати правильний курс та ввести всі дані до бортового комп’ютера. Потрібно привести всі механізми літака до посадкового режиму. Зайти на глісаду, випустити шасі та плавно приземлитися.
Ну як? Давайте. Зробіть це разом? Це ж не складно, правда? Це ж весело?
У нашого літака чудовий запас міцності. Але удару об землю він не витримає.
У нас достатньо тих, хто вміє вести літак. Але за штурвал ми пустили тих, хто не вміє керувати навіть садовим візком.
У нас не так багато часу до неминучої посадки. Максимум, стільки – скільки до нових “виборів пілота”. Чи менше.
Оскільки ми всі в одному літаку і діватися нам один від одного нема куди, давайте щось вирішувати. А спочатку – думати. Тому що “повернутися на землю” можна у різний спосіб. Іноді – у фатальний.
Але шанс на інше ще є.
Пробіг по діагоналі інтерв’ю Богдана Гордону.
Перше, сюр якийсь: обидва аж із шкіри лізли, щоб цю зелену мерзоту зробити президентом, як і вся інша гоп-стоп-компанія “раптово прозрівших”. Зараз кажуть правду (так, все це дійсно правда), не всю, але багато й емоційно, дехто навіть вибачається, хтось в груди себе б’є та зізнається, що був “лохом”. От лише завдання усіх їх полягає в тому, щоб, розкриваючи всі секрети й інсайди, сиплючи звинувачення на вчорашніх соратників, самих себе іноді трошки критикуючи, знову зробити лохами усе наше легковірне насєлєніє. Бо вони знову хочуть влади й грошей. Вони ж із Зеленським розійшлися не через свої якісь чисті й чесні принципи. А тому, що підсиділи й виштовхнули нахабніші, цинічніші, меткіші. Ці були з генерації, яка заводила у владу Зеленського, й увірували, що той пам’ятатиме їхні заслуги. А там із цим усе просто: “Каму што должєн – всєм пращяю”.
І я б ще міг якось по-людськи зрозуміти ці образи за оту чорну (точніше, зелену) невдячність. Але ж це не образа в її справжньому психологічному вимірі. Це лише технологія. Адже є люди, лідер, партія, які весь час були в опозиції й ще в 2019 році до виборів пояснювали українцям те, що зараз почали кричати “прозрілі”. Але народець любить шоу. Він хоче не лідерів, а акторів. А в шоу мають значення не позиція, а сюжет, не послідовність, а регулярна зміна акторів. Але все ж якась частина громадськості починає робити висновки й доростати від насєлєнія до народу. Саме протиставитися цьому процесу покликані нові “антизелені”. Вони ж зараз не за руйнування того гидотного реаліті-шоу “Слуга народу” борються. Вони з шаленими зусиллями спішать запустити своє контр-шоу “Падіння слуги народу”, де головний підсумок має звучати наступний чином: “Слуга помер, нехай живе новий Слуга!”.
І коли Богдан так реалістично викладає усю страхітливу сутність механізмів влади Зеленського, то там нема ні розкаяння, ні відторгнення. Я між фраз там виразно чую: “А що, і так можна було? На наступний раз гарантовано не пропущу такої нагоди”.
І для нас головне – не дати жодному з них більше такого шансу. Бо з новим Слугою нічого засадничо не поміняється. Це буде той самий серіал. Як колись при кожній зміні генсєка в СРСР (навіть після приходу кагебіста Андропова) наївні інтелігенти шепталися: “А може оце зараз появиться він, довгожданний – соціалізм з людським обличчям?..”. Не появився. І навіть доволі екстравагантний для тієї номенклатури Горбачов посилав спецназ рубати саперними лопатками голови грузинських студентів чи душити танками литовських мітингувальників. Єдина його заслуга – не втримав те, що вже й так розвалювалося.
Те саме і з цими мріями про “Слуг з людським обличчям”. Чи кращий Ахметов від Коломойського? Ну, в чомусь так. Скорше навіть, Коломойський гірший і нагліший за Ахметова. Але Ахметов з усією повнотою впливу на владу (в ролі нинішнього Коломойського)? Так, буде іншим і трошки респектабельнішим та менш дріб’язковим. Але навряд чи кращим і точно не таким, як ми собі могли б бажати. Не стане просто потужним бізнесменом, а на всю силу використовуватиме важелі зрощеної з владою олігархії. Нам з клітки із скаженими собаками заманулося перебігти в клітку з левами?
А Разумков? А Гройсман, коли опиниться не під жорстким тиском і контролем Порошенка (за що він його досі так ненавидить), а зможе розвернутися на повну та ще й працювати до послуг зовсім не позитивного й не державницького хазяїна? Про кожного можемо сказати абсолютно те саме.
У Слуги при владі не буває людського обличчя. І ремікс “Слуги народу” ніколи не принесе хоч чогось позитивного й корисного. Про це й треба пам’ятати та хоч якось пробувати вкладати в голови усім цим легковірним споживачам телевізійного мила.
А Богдана прослухати можна. І якесь шоу в Шустера можна переглянути, тим більше що для своїх прикладних цілей туди просто змушені запрошувати також і порядних людей. Тих же чесних розвідників. Деколи навіть Порошенка.
Головне чітко пам’ятати, що ми з цього нового серіалу маємо споживати виключно добре профільтровану через власний досвід інформаційну частину, повністю відкидаючи ті хтиві наміри, з якими до нас виходять нові ляльководи. У нас уже є люди, яким не треба зараз бити себе в груди й кричати: “Ах! Я був лохом! Прастітє засранца!”.
Давайте підтримувати своїх – Петра Порошенка та його перевірену і владою, й опозицією команду.
«Ми гниємо, а довкола щурі», — з інтерв‘ю Богдана
Тригодинне інтерв‘ю з Андрієм Богданом дивилася в страшній напрузі. Тривога, яка в мені поселилася 31 грудня 2018 року з «новорічним привітанням», за ці роки лише набирала обертів. Передчуття, логічно вибудовані майбутні небезпеки збувалися одна за одною. Але збулися ще не всі.
Довгий текст. Тезисно. Коротко. Несистемно. Вслід за Богданом. Складати по темах не буду. Нема сенсу. Відповідь на кожне запитання несе в собі лише пекельний жах.
Цього не могло не статися. Причина і наслідок ніколи не зраджують собі. На одне тільки питання ніяк не знаходжу відповіді: як так сталося, що народ в 19-му з власної волі свою країну на шибеницю повів?..
Отже…
* У Зеленського уявлення про пролітику — це як про зйомки фільму «Слуга народу».
* Зе не вийшов зі свого фільму. Він продовжує грати роль. Усім здається, що він увесь час бреше. Але він не бреше, він грає: він вийшов, щось сказав, камера зняла, все. Головне, щоб людям сподобалось. І щоб були аплодисменти. А далі він вже не пам‘ятає все те, що наговорив.
* Такого рівня бардака, кризи, конфліктності, невизначеності і невпевненості в завтрашньому дні ще ніколи в країні не було.
* Бути при Зе може тільки той, кому нема що втрачати. Або на людину є великий компромат, або їй щомісячно платять велике бабло.
* Єрмак ніколи не перечить Зе. На будь-яке його безумство Єрмак дає згоду.
* Йому ніхто не перечить. Ніхто не несе погані новини. Сперечатися не можна. Вказувати на помилки не можна. Лише тішити й аплодувати. Інакше — звільнення без попередження. Іноді людина про своє звільнення дізнається, коли у справах приїжджає в інше місто. Розвертається і їде назад. Все це у нього отак раптово і спонтанно. І це вже в ньому відбувається неконтрольований процес.
* Будь-які санкції РНБО — це злочин. Вони (Зе-команда) всі вже заробили собі кримінальну статтю. Колись були «тройки», а ці нічим від них сьогодні не відрізняються.
* Зе-команда нічого не робить. У них нема роботи. В них то покладання квітів, то якісь аплодисменти. Їх нема на роботі, вони не працюють, в них присутнє тільки якесь безумство: то змова, то інтриги… Вони самі вигадують якусь змову, самі призначають змовників, а далі вигадують санкції, кримінальні справи, посадки. Оце вся їх робота.
* Там (в ОП) нагороджують чи карають по зовнішньому вигляду, по кількості аплодисментів. Зе в його статусі більше нічого, крім аплодисментів, не цікавить.
* Виступ Зе у Верховній Раді — це Північна Корея. Складалося враження, що тих, хто буде менше за всіх аплодувати, потім розстріляють.
* Вони (в ОП) коли читають документи, то не знають половини слів. Вони до сих пір не знають, якому міністру яке завдати дати.
* Зараз стало гірше, ніж було. Тих, хто хоч на чомусь розуміється, одразу виганяють. Кожен міністр намагається нічого не робити, бо це єдиний спосіб вижити.
* Вони збирають аплодисменти і викачують гроші. Такої корупції не було ніколи. За жодного президента ніколи в таких масштабах не було таких страхіть. І це навіть не корупція, це вимагання з людей бабла.
* Щоб досягнути повного дна, вони (в ОП) зліпили триголового дракона. Це Арестович, Подоляк і Лещенко. Бо в них тяга стріляти собі в ногу.
* Їм навіть тікати нема куди. Вони стільки разів порушили закон, що навіть міжнародники їх не прихистять. Бо міжнародну спільноту вони вже киданули не один раз.
* Зе звільнив Авакова через ідіотську причину: бо Євгена Брагара зупинили за п‘янку. Бо він син пані, яка чи няня в їхній сім’ї, чи дуже близька до Зе. І в Зе планка впала.
* Людям подобається, коли чиновників виганяють. А Зе любить аплодисменти. Тому в Сумській області вже сьомий губернатор за два роки.
* Разумков постійно казав, що можна, що не можна, що законно, а що незаконно. Зе таких складних речей не розуміє, це його нервувало, тому наступною жертвою став Разумков.
* Зе погано розходиться з людьми. Звільнені з посад завжди поставлені перед фактом заднім числом і без пояснень. Це в нього, як кастинг у кіно, в якийсь момент просто не підходять на роль.
* Те, що депутатам платять гроші в конвертах, — правда. Схема така: окрім офіційної зарплати, депутати мають «негривневу» зарплату. Якщо вони не голосують за вказівкою, то з цієї «негривневої» суми вираховується певна сума. Так, по кожному зедепутату є цілі плахти так званої бухгалтерії. В НАБУ є всі ці дані. Але НАБУ не може діяти, бо не призначений прокурор САП.
* Під час візиту до США Зе був змушений письмово підтвердити, що до кінця листопада 2021 року буде призначено прокурора САП. За цієї умови Україні виділили гроші. Але Україна киданула своїх міжнародних партнерів і до сих пір не призначила прокурора САП.
* Байден тролить Зеленського. А в Зе цього навіть не розуміють.
* 50% звільнень при Зе — це заслуга Коломойського.
* Офшори Зеленського працювали і в 2020 році, і в 2021.
* В 2022 році нас чекає 1917. Вони зовсім вже з’їхали з катушок.
* Закон про олігархів: до всіх прислали «хом‘ячків» з так званою «пропозицією», щоб власники телеканалів добровільно віддали свої телеканали. Це не боротьба з олігархами, це бажання забрати в свої руки всі телеканали, щоб ніхто не критикував, бо має аплодувати вся країна. Тому зараз між ними війна. Саме за телеканали.
* Зе повертається обличчям до тих, з ким має воювати (війна на сході), але нищить тих, з ким має об‘єднатися заради країни.
* Зе марить ідеєю, щоб Печерський суд саме в один і той самий день заарештував Порошенка і Медведчука. Наче за збігом обставин так має статися. Отаке кіно хоче.
* Влада неадекватна, ідіоти. Влада розсварилася з усією міжнародною спільнотою.
* В них там страхів більше, ніж розуму. Всіх бояться, їздять на броньовиках, тіні своєї вже бояться.
* Як можна було девальвувати своєю тупою серіальною грою високе звання президента?
* Зе путіна не боїться. Він взагалі не розуміє, що таке путін.
* Угода з МВФ по тарифах: ми, населення, будемо плати 36 грн за газ і 5 грн за електроенергію. Реакція Зе буде така: він кидане і МВФ.
* З ними в світі розмовляти ніхто не хоче, бо вони всіх кидають.
* Вони, ідіоти, сидять і рахують рейтинги. Але вони не дивляться на рейтинги напрямку країни. А там рейтинг нульовий.
* Міністр оборони — хороша людина, хороший адвокат, але в воюючій країні сьогодні нема міністра оборони.
* У Зе маніакально-депресивний розлад, іншими словами, біполярний розлад психіки. Він не бачить, де реальність. Крапка. Це все. В будь-який момент він підставить і здасть. І не побачить в цьому жодної проблеми.
* На посади призначають випадкових людей з вулиці. Всі з призначених нових міністрів відмовлялися обіймати посади. Але їм було сказано: «Будеш!».
* Зе хоче бути схожим на Путіна.
* Він актор. Він не йшов за ідею.
* Оточення Зе «зализало» його до стану Брежнєва.
* Зеленського врятувати вже неможливо.
* Єдина людина, яка мала на нього вплив, Олена, втратила цей вплив. На початках, коли він відмовлявся працювати, документи читати, вона єдина могла вмовити його. Але сьогодні він уже непідконтрольний нікому.
* Про пресконференцію: хто його випустив на люди?
* Його завжди треба було зупиняти. Він всюди ліз зі своїм тупим серіалом.
* Вони тішаться перевиконанню доходів бюджету, але перевиконання доходів відбулося за рахунок імпортного ПДВ, ми ввозимо барахло, платимо за кордон свої гроші, а за розмитнення — ПДВ. То цим не пишатися треба, цього треба соромитися. Ми не створюємо ВВП, ми нічого не продукуємо, ми беремо кредити і купуємо джинси.
* Я адвокат, до мене приходять клієнти і скаржаться, що вони (ОП) вимагають великі взятки, інакше погрожують санкціями і посадками всім, хто не хоче платити.
* Посада президента йому в кайф. Йому працювати не подобається, а от роль грати в теплій ванній йому в кайф.
* Зе не має ані шансу, ані можливостей досидіти свій термін. Страшний дисбаланс в країні. Я не бачу навіть того, хто схоче на його місце. Він розвалив усе, що міг, і я не бачу, як це реанімувати. Ми на порозі страшних подій.
* Зе може піти сам, якщо обставини будуть сильніші за нього.
* На ринку політтехнологій існує інформація, що на наступні вибори готується Єрмак.
* Йти йому треба й ідіотів своїх забирати. Їхати за кордон, отримати письмові гарантії і дати спокій цій країні. Не чіпай її. Це не твоє. Але він вже спізнився. Цей шанс він уже втратив. Далі — прірва.
* В країні страшна економічна й енергетична біда. З неї майже неможливо вискочити. Вони все розвалили і знищили.
* У нас катастрофа. Зе може бути останнім президентом.
* Атвєтка від країни буде дуже погана. Не сприймають у нас у країні божевільного диктатора, який обіцяє всіх підряд посадити. Є інформація, що він наказав пересадити всіх: неугодних політиків, журналістів, блогерів, дописувачів соцмереж. Усіх, хто критикує.
* За дуже короткий час ми всі ненавидітимемо його.
Найкращим епіграфом до інтерв’ю екс-керівника Офісу Президента України Андрія Богдана Дмитру Гордону, яке було оприлюднено 14 грудня 2021 року, може бути положення виборчої програми Зеленського про «Україну мрії Зеленського», в якій «підставою призначення на посаду є розум, освіта, талант і совість, а не те, що разом хрестили дітей».
З інтерв’ю Богдана ми дізналися про ціну цих слів. Виявилося, що кумедний персонаж із фракції «Слуги народу» Євгеній Брагар, відомий своєю любов’ю до «руского міра», який не вважає Росію агресором і який увічнив себе «продайте собаку і заплатіть за ЖК послуги», потрапив у список лише тому, що «Это сын какой-то женщины, которая очень близка Зеленскому. Типа няня его детей…». І, як стверджує Богдан, саме за те, що поліція зупинила Брагара у п’яному вигляді, був звільнений з посади міністр Аваков.
3 липня 2021 року у Дарницькому районі Києва нарядом патрульної поліції було зупинено авто Toyota Camry, водієм якого виявився народний депутат Є. Брагар. Під час перевірки документів поліцейські запідозрили, що той, імовірно, перебував під наркотичним, алкогольним чи іншим сп’янінням. Здавалося б, стандартна процедура, експертиза виявляє, правдиві підозри поліцейських чи ні. Але водій Брагар має ж інший статус, з ним чомусь зустрічався сам керівник Національної поліції України І. Клименко. Як результат, двом патрульним – догана, командиру роти – пониження, а командиру батальйону – зауваження.
Ми також дізнались про секрет кар’єрного злету скромного заступника декана з наукової роботи та міжнародного співробітництва економічного факультету КНУ імені Тараса Шевченка Андрія Вітренка. 16 липня 2019 року він – заступник міністра освіти і науки України, а з 11 серпня 2021 року – перший заступник міністра освіти і науки України. Хто відкрив це нове обличчя? Виявилося, все дуже просто. Вітренко – сусід, друг і «собутильник» Жеки Кошового (тобто «Лисого») з «Кварталу 95».
А Юлія Мецгер – краща подруга Олени Кравець, ще одного «обличчя» «Кварталу 95». Тому вона у липні 2019 року за квотою Президента України була призначена членом наглядової ради державного «ПриватБанку». До слова, зарплата Юлії Мецгер у «ПриватБанку» 580 тис. грн. на місяць. А чоловік Юлії Мецгер Євген Мецгер був призначений головою правління «Укрексімбанку». Формально за конкурсом, але тільки формально. Після гучного скандалу з нападом на журналістів він був звільнений з посади, але кримінальне провадження проти нього немає жодної перспективи.
А «Юзік» (Юрій Корявченков) із «Кварталу 95» і сам зробив політичну кар’єру – він став народним депутатом від «Слуги народу», і зробив кар’єру іншим. Спочатку для своєї дружини – він її оформив своїм як народного депутата помічником-консультантом. Далі – більше. Так голова Скадовської РДА на Херсонщині Світлана Покутня завдячує своєю посадою дружбі її чоловіка Олександра Покутнього саме з «Юзіком». Якийсь час одним з ключових претендентів на посаду голови Полтавської ОДА був Сергій Корявченков, двоюрідний брат «Юзіка», але у конкурентній боротьбі «Юзік» не зміг посадити брата в крісло керівника однієї з найпотужніших областей України. Але «не везе в посаді, везе в бізнесі». Один з найдорожчих щебенів для «Онур Таахуут» (турецької кампанії, яка виграла мільярдні замовлення в рамках «Великого будівництва») поставляє ТОВ «Брекстон». Її засновник – Сергій Доровський, родом з Кривого Рогу і давній бізнес-партнер згаданого Сергія Корявченкова – двоюрідного брата нардепа Юзіка. Так ТОВ «Брекстон» поставила для згаданої турецької компанії за 2019 рік щебеню на 25 мільйонів гривень, вартістю в середньому 400 гривень за тонну. Варто зазначити, що той же щебінь «Онур» закуповувала у ТОВ «Мало-Кохнівський кар’єр» по 150 гривень за тонну. Та й загалом Ю. Корявченков як друг Зеленського сьогодні ефективний лобіст – він один з лідерів в освоєнні субвенції на соціально-економічний розвиток територій – у 2021 році на його округ було «заведено» 30 млн. грн.
Ну, і, звичайно, випадок Марії Левченко, який вже став хрестоматійним. Помічниця Зеленського з «Кварталу 95» Марія Левченко стала помічником президента Зеленського, при тому навіть не будучи формально призначеною на посаду (очевидно, для того, щоб «не світити» свої статки). Її чоловік, фігурант гучного скандалу на блок-посту біля Краматорська, Олександр Гогілашвілі, людина з російським паспортом і без вищої освіти, був призначений заступником міністра внутрішніх справ, а її рідна сестра Наталія Локтіонова стала «списочницею» «Слуги народу».
Це все, що треба знати про соціальні ліфти від Зеленського, де критерій – точно не «розум, освіта, талант і совість».
Постер © GONI Мемаси
