Петро Порошенко дав інтерв’ю інформаційному агентству «Главком» (фото)

Головними опонентами «Європейської Солідарності» на дочасних виборах до Верховної Ради є політичні партії і сили, орієнтовані та підтримувані Росією. Про це п’ятий президент України, голова партії «Європейська Солідарність» Петро Порошенко заявив під час інтерв’ю інформаційному агентству «Главком».

«Я багато чого переосмислив і поставився з повагою до вибору українського народу»

Це інтерв’ю з Петром Порошенком «Главком» пише через чотири тижні після завершення найнеочікуванішої і найеффектнішої президентської кампанії за всю історію України. Ми їдемо в «Інтерсіті», поїздом, який прямує з Європи до Києва. Символічно як для Порошенка, за часи якого цей рейс був запущений.

Експрезидент з дружиною і донькою Олександрою повертаються з форуму Via Carpatia поблизу Івано-Франківська. Порошенко не виглядає стомленим «Я вже забув, коли так відпочивав», – каже він. І ще до того, як потяг рушає, у вагоні формується черга з охочих зробити селфі. Це триває щонайменше хвилин сорок.



Феномен Порошенка – в умінні тримати удари і не здаватися. Він настільки міцно закріпився в українській політиці, що навіть зміна його політичного статусу не позбавляє його впливовості. Як показують останні соцдослідження, попри бажання суспільства «знести» всю систему, у значної частини виборців існує острах неконтрольованого хаосу. І певні цільові групи все ж вбачають у ньому запобіжник проти дестабілізації і популістських експериментів. І як не парадоксально це звучить, невдовзі Порошенко може стати новою надією навіть для тих, хто ще вчора був у ньому розчарований.


Мабуть, традиційне журналістське запитання: про відчуття, коли вперше прокинулись не в статусі президента. Що це було – полегшення, тривога, злість, радість?

Точно не злість (сміється). Але сказати, що я відчував спокій я теж не можу. Бо мова ж йде не про крісло. Мова йде про справу, якій я присвятив п’ять років свого життя, велику кількість здоров’я і безсонних ночей. А країна у стані війни з Росією заплатила життями найкращих свої синів і доньок. І у мене є тривога – щоби ні в якому разі ці жертви не були марними. Ви розумієте, про що я.

А особисто – кризи кар’єрного росту немає?

У мене точно немає. Бо для мене влада ніколи не була самоціллю. Це був вибір суспільства і я його прийняв. Я багато чого в останні місяці переосмислив і поставився з повагою до вибору українського народу.

Рік тому на зустрічі з журналістами, коли йшли дискусії, чи варто вам балотуватися повторно, ви сказали, що ще ніколи не програвали вибори. Що пішло не так?

Можна багато говорити про помилки. І про певні комунікаційні недоліки, і про певні кадрові недоліки, можна говорити про елементи гібридної війни з боку Росії, яка в будь-який спосіб домагалася мого програшу… Тим більше, що ви знаєте вислів: «можна виграти бій, але програти війну». Подивимось, наскільки зараз парламентська кампанія продемонструє, чи усвідомлюють це українці. І чи зможемо ми їм це донести з оновленою командою «Європейської солідарності», і я впевнений, найкращим списком серед усіх учасників політичних перегонів.

«Емоційно країна втомилася»

Кілька років тому Ігор Гринів проводив фокус-групи, досліджував асоціації…

Він любить це…

…асоціації політиків з автомобілями. Коли ви стали президентом, вас уособлювали з «Хаммером». Велика машина, яка має прокладати шлях, попри труднощі. Через рік «Хаммер» трансформувався у лімузин. Дорогий, імпозантний. Але до його бампера раз за разом почались навішуватися бляшанки. Авто їде ніби в правильному напрямку, але за ним торохтить купа бляшанок. Очевидно, таку асоціацію у людей викликали дрібні і більші скандали, які «прилипали» до постмайданної влади. Чи не здається вам, що саме ці бляшанки потім перетворилося на непідйомні гирі, які й потягнули ваш рейтинг донизу, а 73% виборців емоційно вибрали докорінну зміну влади. Навіть попри загрози, які очевидні.

Цікаві асоціації, хоч вони й дещо спрощені. Емоційно країна втомилася. І, зважаючи на те, що ці роки були нелегкими, українці женуть від себе спогади, що ми пройшли за ці п’ять років. Багато хто забув, з чого ми почали у 2014-му. Окремі дні, коли Україна втрачала десятки своїх воїнів. Коли не було ні армії, ні резерву. Коли на Казначейському рахунку у нас було всього сто тисяч гривень на всю країну. І це в умовах війни. Коли після того, як у нас Росія відтяпала Крим, і ввела війська на Донбас, ми зупинили подальше просування. Щопівроку ми ініціюємо продовження санкцій щодо Росії. В 2008 році Росія вдерлася до Грузії. Через півроку ніхто вже не говорив ні про санкції, ні про відповідальність Росії. Очевидно, що тут не можна було діяти у такий спосіб і далі там якимось чином робити вигляд, що нічого не відбулося…

Петре Олексійовичу, повертаючись до асоціацій. З яким транспортним засобом ви б порівняли Зеленського?

Я взагалі не дуже люблю цю гру в асоціації. Хоча Зеленський сам же на бордах зображував себе на велосипеді.

Після 21 квітня ви зустрічалися з Зеленським?

Декілька разів говорив по телефону. Наголосив, якщо йому потрібен мій досвід у питаннях, пов’язаних з просуванням України до Євросоюзу і НАТО, готовий йому в цьому допомагати.

Тобто особистої зустрічі, передачі справ не було?

Я не бачу в цьому жодних проблем. Все, що я міг зробити для того, щоб організувати цивілізовану передачу справ, я зробив. Були дані відповідні розпорядження Державному управлінню справами, Держохороні, Міністерству закордонних справ, Міністерству оборони. Щоб президент отримав повну інформацію, яка йому потрібна в перші дні вступу на посаду.

«Новий президент і його політична сила можуть на мене розраховувати»

Сьогодні соціологи кажуть, що багато ваших виборців хочуть, аби ви підтримали нову команду в тих питаннях, які ви компетентні – в першу чергу, це зовнішня політика. В чому ви б могли допомагати діючій команді? От Юлія Тимошенко добре відчула цей «тренд» і зразу побігла в Адміністрацію Президента і заявила, що готова підставити плече…

Юлія Володимирівна Тимошенко – сучасний і принциповий політик. (посміхається).

А щодо моєї допомоги – справжньої допомоги – то моя позиція така: я – не просто п’ятий президент, я – лідер політичної сили, яка не словом, а ділом демонструє державництво. Ми – державники. І я часто робив речі, можливо, дуже непопулярні, і ті, які тягнуть за собою падіння рейтингів. Але по-іншому ми не могли.

Це що за кроки?

Проводити реформи – це завжди ризиковано і непопулярно. А от імплементацію Угоди з Європейським Союзом я, навпаки, вважаю одним із своїх найголовніших досягнень.

І якщо мова йде, що треба порадами і зв’язками допомогти рухатись в напрямку європейської та євроатлантичної інтеграції, новий президент і його політична сила можуть на 100% на мене розраховувати. Якщо мова йде про протидію спроб реваншу, то тут теж є підтримка. Бо мені видається, що під розмови про євроінтеграцію до нас має намір повернутися вся колишня гвардія Януковича. Але якщо ці люди будуть долучені до процесу прийняття рішень – звичайно, ми не можемо на це не реагувати. І я передбачаю, що тільки наша команда здатна зупинити реванш і в майбутній Верховній Раді. І в країні загалом.

Здавалося би, ну що поганого в тому, що хтось там проголосив: «Давайте проведемо референдум, чи варто захищати Україну, чи ні?». Але ж ми розуміємо, про що йде мова…

Може, це просто такі «фігуральні вислови», за якими просто бракує розуміння відповідальності за слова?

Не хочу давати тут персональних оцінок. Але я точно знаю, що мушу викрити небезпеки, які ця заява тягне за собою.

Тобто внутрішньо ви готові навіть допомагати попри те, що частина команди Зеленського «заточена» на те, щоб переслідувати вас і політично, і бізнесово.

Я не розумію, що таке «заточені переслідувати»? І якщо зараз прихильники Януковича будуть намагатися провести руйнацію правосуддя, в тому числі, і Верховного суду, базових принципів судової реформи, то це – не про Порошенка особисто. Це – про знищення незалежної гілки влади. Бо рух до Європейського Союзу означає в тому числі і верховенство права.

Після поразки ви розглядали рішення для себе відійти від політики і подивитися на неї збоку?

Очевидно, що розглядав. Якби я не бачив небезпеки реваншу – я б не мав жодної мотивації очолювати цей політичний процес.

Указ про розпуск парламенту, про дострокові вибори вважаєте конституційним?

Я чітко розумію, що висловлення категоричних оцінок впливає на судовий розгляд питання і саме по собі є впливом на судову гілку влади.

А приїзд президента прямо в Конституційний суд?

Тим більше. Так само, як і викликання до себе суддів – чого я до речі ніколи не робив. Я, безумовно, зустрічався з кандидатами на посади суддів Конституційного суду, я може один чи два рази бачився з паном Шевчуком (колишній голова Конституційного суду – «Главком»), але я точно щотижня не запрошував і не обговорював порядок денний Конституційного суду.

Ви знаєте точно гравців, які зацікавлені в тому, щоб вибори відбувались восени. Особливо тих, які зараз роблять нові передвиборчі проекти, на кшталт Ахметова. То чиї аргументи по-вашому зіграють?

Моя позиція проста. Я і моя політична сила виконаємо будь-яке рішення Конституційного суду. І я категорично проти закликів окремих політиків і рекомендацій діючому президенту не виконувати рішень Конституційного суду. Подібне – це повна руйнація держави, хаос.

А з точки зору користі для держави, як вважаєте: ці вибори краще провести посеред літа чи вже восени?

Гарне питання. Але повторюсь ще раз. З точки зору держави – треба проводити вибори тоді, коли це законно. Все інше – вторинне. Так само, як не можна йти шляхом скасування кадрових указів президента.

Ну, технологія не нова. Вона, якщо не зраджує пам’ять, була започаткована ще за часів Віктора Андрійовича Ющенка.

Не нова. Але Конституційний суд уже надавав оцінку подібним діям. Наскільки мені відомо, після рішення Конституційного суду подібної практики точно ніхто не застосовував.

Ну от скажіть, завтра буде скасовано Указ про подання кандидата на прем’єр-міністра у Верховну Раду – і він перестане бути прем’єр-міністром? Чи, наприклад, не дай боже, хтось помре – треба скасовувати свідоцтво про народження чи видавати свідоцтво про смерть?

Такий хаос може потягнути за собою анархію. Я списую це на те, що біля нового президента сьогодні є певні юридичні радники, які не мають червоних ліній, тим самим підставляючи його.

«Є сили, які претендують забрати голоси у «Європейської солідарності»

У 2012 році багато хто голосували за «Свободу», вбачаючи в ній силу, яка може протистояти Партії регіонів. Дехто на фокус-групах так і казав: «Вони здатні набити морду регіоналам!». «Європейська солідарність» – єдина сила, яка зможе протистояти російському реваншу в наступному парламенті?

Це ви сказали – і я вимушений це визнати. (сміється)

Чи розглядали ви варіант об’єднання з кимось на цих виборах?

Ми готові були об’єднуватись з усіма демократичними силами і навіть закликали це зробити. Я прекрасно розумію, що розпорошення демократичних сил точно не грає на користь України. Порушується система стримування і противаг, розпорошуються голоси демократичного табору. І результатом цього може бути дуже небезпечні процеси у Верховній Раді.

Демократичний табір може опинитися у меншості?

Ні! Значна його частина може взагалі не пройти! При чому наголошую, що я нікого не лякаю. Я говорю про те, що це питання є питанням національної безпеки – і ми повинні чітко розуміти можливі сценарії розвитку подій.

Є сили, які претендують забрати голоси у «Європейської солідарності». Вони марнують голоси демократичного табору, голоси українців, які є прихильниками демократичного курсу – це є відповідальність конкретних політиків.

Кого саме?

Подивіться на останні заяви – все буде зрозуміло.

Гройсман і Кличко вас зрадили?

Я не апелюю такими категоріями. Закінчилась президентська каденція, ми починаємо з чистого аркуша. В рабство ніхто нікому не продавався. А виборці дадуть оцінку – подивимося, хто був правий, а хто ні. Ніхто ніколи не брав на себе зобов’язання, що ми там ідемо спільним політичним проектом forever.

Як я ставлюся до Гройсмана? З повагою. Він в моїй команді реалізазувався…

(Знову підходять охочі сфотографуватися, розмова на 5 хвилин обривається. Підходять все нові і нові люди…)

Співчуваємо вам…

Навпаки! Це означає, що люди не впадають у розпач, приходять і кажуть: «Борітеся!». І це відповідь на питання, чому я не пішов з політики.

То повернемось до Гройсмана…

Ще раз повторюю, я шаную, що було зроблено Гройсманом в складі єдиної команди. Я шаную, що було зроблено Кличком у складі єдиної команди. Але це їх право обирати зараз власну долю. Я шаную це право.

Зрештою, може, це добре, що у вас у списку другим номером не йде Гройсман, а третім – Кличко, і що список пройшов upgrade?

Але ж у нас дійсно вийшов список, який зробить прикрасу будь-якій політичній силі. Це список особистостей. Не партій, а особистостей. Ми б могли нашинкувати партій десятки. Але в списку опинились люди, про яких повинна знати вся країна. Таких, як Яна Зінкевич. Бо це – надзвичайно світла людина. Людина, яка в 19 років пішла створювати медичний батальйон «Госпітальєри». Ахтем Чийгоз. Хто його знав чотири роки тому? Подивіться яка глиба! Пройшов би кожен з українців такі випробування, як він? За паспорт України він відсидів більше трьох років у в’язниці, щоби не зрадити державу! Іра Геращенко відбулася як справжній боєць і як уповноважений президента з питань Донбасу, і як захисника євроатлантичної європейської моделі у стінах Верховної Ради. Михайло Забродський – військовий стратег з досвідом світового рівня…

Ніхто ж і не сперечається, перша десятка прекрасна. А от друга…

Та й друга, і третя гарна, четверта непогана.

Петре Олексійовичу, ну як непогана? А ось цей скандал з 30-м місцем у списку – як так вийшло?

Я не коментую скандали. Я вважаю, що це була помилка, яку ми швидко виправили…

Підходить стюард:

– Доброго дня, бажаєте чай, каву? Ще є батончики Рошен.

(Всі сміються)

– Дякую за приховану рекламу, каже Порошенко. – Але, якщо можна, я буду американо…

…Я визнаю, що в мене були кадрові помилки. Але хочу наголосити: не помиляється той, хто ніколи нічого не робить. І що разом з кадровими помилками, були очевидні кадрові успіхи. В тому числі ті, які не були оцінені.

Це ви кого маєте на увазі?

Хоч це зараз, можливо, не популярно, я дуже добре оцінюю роботу людини, яка вичистила авгієві конюшні повністю паралізованої банківської системи – це Валерія Гонтарева та її команда.

Тобто це було правильне кадрове рішення?

Так. Я вважаю, що було закладено добре підґрунтя для того, щоб забезпечити сталий економічний розвиток.

Друге. Я вважаю, що правильним було призначення міністра оборони – Степана Полторака. Він відіграв важливу роль для армії.

Вдале було призначення Ірини Геращенко – уповноваженої з питань Донбасу. Вдале призначення у зовнішній політиці – Костянтин Єлісєєв. І ще ціла низка послів.

Взагалі, я вважаю, що усі призначення, які стосувалися зовнішньої політики і сектору оборони були вдалими.

Призначення Бориса Ложкіна главою Адміністрації – теж було вдалим?

Ложкін виконав свою функцію. На тому етапі він взяв на себе дуже важливі функції і зробив це абсолютно адекватно.

Тоді як ви можете пояснити, що на президентську посаду ви прийшли з однією командою, а вийшли – з іншою? Чому так сталось?

Це особливості політичного життя. В нас же мета полягала не в тому, щоб за будь-яку ціну зберігати команду, а щоб реформи проводити. Якщо той чи інший член команди, якому довірили ділянку роботи, не справляється, або продовжує робити помилки – він не працює.

Але якщо взяти так звану «стратегічну сімку», яка була започаткована вами на початку президентства – Яценюк-Аваков-Турчинов-Ложкін-Луценко-Гройсман, – більшість з цих людей тепер не ототожнюють себе з вами. До речі, Олександр Турчинов чому не в «Європейські солідарності»?

Олександр Валентинович – дуже досвідчений державний діяч, він прийняв рішення не балотуватися до парламенту. Чому це сенсація? Так само як частина людей з моєї команди, яких я шаную і поважаю за великі досягнення, теж вирішила не балотувались. Той же Степан Полторак. Це право людини – не йти у Верховну Раду. Я шаную цей вибір.

«До речі, я вже не у владі, але ж Медведчук не перестав літати до Москви?»

Коли ви говорите про проросійський реванш, який може відбутися у Верховній Раді, ми розуміємо обличчя цього реваншу. Це – Віктор Медведчук. Про нього ми забули після 2004 року. А сьогодні у нього – вже три інформаційні канали… Сил він набирався не в один момент, а поступово…

Ви прекрасно знаєте, що певний час Медведчук був інколи єдиним каналом зв’язку з Путіним. І коли треба було проводити переговори щодо звільнення заручників, у нас іншого механізму просто не існувало. Це була єдина причина, якою він мотивував часті перельоти до Москви. Але потім все це перетворилось у фарс, бо від нас почали вимагати звільнення засуджених вбивць, які взагалі не мали жодного відношення до агресії і до військових на території окремих районів Донецької і Луганської областей.

Але коли ми не змогли зв’язатися з Путіним після агресії у Керченській протоці, я зрозумів, що ситуація у нас кардинально змінилася. Останній рік Путін розумів, що будь-який крок, спрямований на вирішення ситуації з заручниками, за його уявленням, працював на Порошенка.

Чи правда, що напередодні виборів готувалося подання на притягнення Медведчука до відповідальності за його висловлювання, які можна було трактувати, як державна зрада і сепаратизм? І що навіть розглядався сценарій його арешту?

Це питання лежить в компетенції СБУ. Але я прогнозую, що арешт Медведчука міг закінчитися лише збільшенням його рейтингу.

До речі, я вже не у владі, але ж Медведчук не перестав літати до Москви? І СБУ не має до нього претензій, хоча там нове керівництво.

Ще раз наголошую, за відсутності посла Росії Медведчук для мене був лише одним з представників Путіна. Поганий, небезпечний, але один з представників. Бо завтра нам могли закинути якого-небудь… Як прізвище посла, якому я відмовив в акредитації?

Михайло Бабич.

…Бабич, якого потім вимушений був прийняти Лукашенко. І подивіться, чим це закінчилось.

Так, його вже спровадили з Білорусі.

Так, фактично після міждержавного конфлікту. Політичну силу Бойка-Медведчука вважаю нашим головним опонентом на виборах. Вони хочуть стати другими після «Слуги народу». Вони претендують на те, щоб зайти у більшість та в уряд. Але п’ятій колоні – не місце в українській владі: Бойко і Медведчук, Мураєв і Вілкул – всі вони мають залишитися на маргінесі.

Якщо повернутися до теми заручників. Може таке статися, що найближчим часом буде звільнення хоча б моряків, які потрапили в полон в Керченській протоці?

Я налаштований позитивно, оскільки зараз ми маємо позитивне рішення Морського трибуналу ООН. Раніше цього документу не було, тепер рішення суду Росія просто зобов’язана виконати.

Оцініть повернення Кучми в Мінську тристоронню контактну групу…

Леоніда Кучму я ввів до складу Тристоронньої контактної групи. І вважаю, що це було правильне рішення.

А хто зараз ввів Кучму до складу контактної групи? Віктор Пінчук?

Думаю, Володимир Зеленський, а не той, кого ви назвали. Я вважаю, що повернення Кучми означає, що президент приділяє велику увагу мінському процесу. Я хочу нагадати, що останні два роки захищав мінський процес лише Порошенко. А всі ходили і видумували якусь маячню, на кшталт женевського формату, вашингтонського формату, будапештського формату…

То виявляється, що мінському процесу і тому фундаменту, який заклали ми, альтернативи немає? А хто спробує це скасувати, наслідки будуть катастрофічними! Бо відразу, ті, хто це зробить, знімуть відповідальність із Путіна. Де факто, мінський процес визнає Росію агресором. І зобов’язання, які бере на себе Російська Федерація, – це зобов’язання припинити агресію. І я розцінюю призначення Кучми, як факт кращого розуміння таких процесів, які відбуваються з агресією проти нашої держави.

У якій формі може відбуватись подальша ескалація, подальший тиск Росії на Україну?

Я б не хотів бути поганим пророком і когось лякати. Але останні п’ять років продемонстрували, що жодних червоних ліній для Путіна не існує. Це єдиний висновок, який ми маємо розуміти. Коли хтось там каже, що на початку червня 2014 року Путін не міг зі своєї території вести ракетні обстріли проти наших військових і проти наших цивільних, я в це не вірю. І цьому є підтвердження. І перші обстріли здійснювалися з території Російської Федерації. Це – міжнародний злочин.

Так само багато хто казав: ну, не може Путін напряму допомагати там сепаратистам, ну не може він віддати наказ на введення регулярних військ! А 23 серпня регулярні війська Російської Федерації вторглися в Україну.

Чи може Росія використовувати Військово-повітряні сили? Я впевнений, що може. Тому нам треба рішуче укріплювати протиповітряну оборону. Чим я і займаюсь. Чи може Росія зараз використати кризу в Молдові для посилення військової присутності на Придністров’ї? Може! І цим треба займатись.

Бачите, ви мене постійно витягуєте, щоб я давав публічні поради новій владі. Але я не можу тут змовчати, оскільки ризики і загрози зашкалюють. І, безумно, політичне забезпечення захисту від цих ризиків і загроз має бути на належному політичному рівні.

Дещо провокативне запитання: на вашу думку, чи може нова влада розміняти Крим на вирішення ситуації в Донецьку і Луганську?

Очевидно, що може. Але одразу ж перестане бути владою. Але це буде дуже небезпечно для людей, в першу чергу, бо доля нової влади мене цікавить набагато менше.

Зараз у вас відбуваються контакти з людьми, з якими спілкувались раніше на рівні президента?

Так.

Що ви відчували, коли президент Єврокомісії Юнкер плескав по плечу Зеленського і сказав, що тепер у нього є новий друг?

Нічого. Я вважаю, що чим більше у Юнкера є друзів з України, тим країні краще. Я дуже погано себе почуваю в іншій ситуації – коли доля України обговорюється без України. Бо за час мого президентства кожна зустріч міжнародна базувалась на принципі nothing about Ukraine without Ukraine. Якщо ми зараз, на жаль, запровадимо інші моделі, Україна знову із суб’єкта перетвориться в об’єкт міжнародної політики. Цього я точно не можу допустити.

«Чому я маю коментувати тролінг Коломойського?»

Обговоримо кілька ідей, які зондуються членами нової президентської команди на предмет їх реалізації. Почнімо з запровадження двопалатного парламенту.

Який двопалатний парламент? Двопалатний парламент – це є президент, який обирається в парламенті. А у нас і президент, і перша палата, і друга палата парламенту – це управлінський хаос.

Пан Коломойський, який так хотів вашої поразки, озвучив прізвища потенційного прем’єр-міністра України і спікера парламенту. Сказав, що це має бути Андрій Коболєв і Юлія Тимошенко. Як вам така «гримуча суміш»?

Чому я маю коментувати тролінг Коломойського? Я сприймаю це виключно так. Ви й коментуйте.

Повернення Саакашвілі – це спецоперація під вибори проти вас?

Це – такий самий тролінг, як і заяви Коломойського…

Саакашвілі, до речі, подзвонив вам після того, як приїхав?

Ні.

І якщо повернутись до питання про кардові помилки. Саакашвілі – одна з них?

Ні. Бо він змінився. У 2003 році це був один Саакашвілі, а у 2015-му – інший. Чому? Тоді у нього була команда. У першу чергу, це Каха (Бендукідзе – «Главком»). Шкода, що він помер. Він умів направляти енергію Міхо у конструктивне русло.

За яких умов «Європейська солідарність» може перейти в опозицію до нинішньої влади?

В опозицію не переходять, в опозиції опиняються. Мені більш подобається визначення Ірини Геращенко про те, що ми будемо спецназом у наступному парламенті проти проекту «Новоросія». А спецназ – це не опозиція…

Як ви збираєтесь протидіяти тому шквалу справ, які відкриваються проти вас.

Я думаю, їх вже не менше двадцяти. Я до цього ставлюся, як до політичного шоу. І це дає мені підстави для певного оптимізму щодо того, що я все правильно робив…

Тобто вас це заводить, мобілізує?

Якщо проти мене порушують кримінальну справу про те, що я віддав наказ про контрнаступ, це відповідним чином характеризує тих, хто звертається, і тих, хто порушує подібні справи… Бо в результаті того контрнаступу було звільнено дві третини Донбасу. Якщо хтось звертається щодо того, що Україна намагається захищати морське узбережжя, не визнаючи анексію Азовського моря і Керченської протоки, і це було підтверджено вже рішеннями міжнародних трибуналів, а в Україні проти цього порушуються справи, я це розцінюю як підігрування агресору. Це ж робиться для того, щоб міжнародній громадськості представити все так: слухайте, в Україні за це порушуються кримінальні справи, то що ви хочете від нас?

Тому це має обмежене відношення до Порошенка, це підігрування агресору.

«Для нашої церкви це – загартування»

Не можемо оминути питання церковні. Слідкуєте, за тим, що відбувається у Православній церкві Україні? Ви як свідок і безпосередній учасник перемовин, могли б виступити арбітром у конфлікті Філарета та Епіфанія?

Перш за все, я – віруюча людина.

Друге. Раніше це була справа державотворча.

А ситуація, яка сьогодні розгортається навколо Філарета, демонструє наскільки це було складним надзавданням для мене і моєї команди.

Я точно не буду обговорювати Філарета. Але вся Україна дякувала йому за жертовність. А зараз він позбавляється підстав так думати.

І третє – я не вбачаю, що українській церкві щось загрожує. Навпаки, це випробування, які зроблять українську церкву ще міцнішою. Так, я маю це визначити, уповільнились переходи парафій, але процес продовжується. Я тішуся поведінкою Його Всесвятості (Вселенський патріарх Варфоломій, – «Главком»). Такої любові до України мало хто очікував, крім мене, бо я вірив Його Всесвятості, коли публічно звернувся у квітні 2018-го. Тоді всі, хто міг, і це були люди, які хотіли Україні добра, зверталися до мене і сказали: «Пане президенте, ви щось не те робите, ви себе знищуєте. Бо нічого не буде, і вам це поставлять у провину!» Чи могло це стати моєю помилкою? Так! Але якби я думав тільки про те, як не робити помилок, я б нічого не робив. І я пишаюсь тим, що нам вдалось.

Православна церква, по суті, це і ваша дитина теж. Ви не можете залишатись ось так в стороні…

Моїй дитині нічого не загрожує. Це як взимку дитина вибігає роздягнена на сніг робити зарядку, це – загартування. І для нашої церкви це – загартування, яке зробить її міцнішою. Я у цьому впевнений. Я вірю. Люди залишаються з церквою. Ніхто нікуди не йде. І це означає, що церква не залежить від волі однієї особистості.

Скільки депутатських мандатів плануєте взяти на наступних виборах?

Не думаю, що це буде більше, ніж 225. Треба реально оцінювати ситуацію.

Віктор Шлінчак, Микола Підвезяний, «Главком»
Світлини надані прес-службою Петра Порошенка

Джерело

 

Поділитися:
Share

Share