Вісті з фронтів. 18.09.2022
Командування військ противника поступово відновлює своє угрупування у Білгородський області. Принаймні вчора воно навіть спробувало атакувати позиції ЗСУ в районі селища Гоптівка.
Так, це те, що залишилось від 2-х бригад 6-ї ЗВА та 11-го АК (умовно до 8-и БТГр, в реальності набереться лише на 4). Там також ще десь “окопуються” декілька ротних груп зі складу 14-го АК, 20-ї ЗВА та 1-ї гв. ТА.
Доброго дня, шановні читачі!
Очевидно, що період активізації змінюється знову періодом позиційних боїв, а чергові спроби обох сторін “наступати” зводяться до “мінімально-тактичних” темпів. Тож сьогодні декілька поточних новин…
1. Отже, те, про що я писав позавчора, треба розуміти, починає набувати практичних рис. Російське командування, нарешті, усвідомило собі, чим може закінчиться для нього подальше просування ЗСУ з рубежа Дворічна – Куп’янськ. Саме це й вилилось у серію коротких контратак противника в районі Куп’янська (судячи зі всього, силами “зведеної” БТГр 3-ї мсд 20-ї ЗВА). Головною метою є зупинення просування ЗСУ на максимально можливій дистанції на захід та північний захід від Сватового.
Особливої динаміки це набуло після звільнення лівобережної частини Куп’янську, коли стало зрозуміло, що ЗСУ зовсім не збираються розслаблятися на правому березі річки Оскіл, принаймні “не зараз” і принаймні не у північній частині Луганської області. Тим більше, зважаючи на те, що на лівому березі Осколу напружені зустрічні бої зараз тривають НЕ ТІЛЬКИ в районі Куп’янська. Зрозуміло, що в такій обстановці “занервує” будь-хто.
Тільки уявіть собі ситуацію для російського командування та підлеглих йому військ, якщо ЗСУ таки прорвуться, нехай навіть не до самого Сватового, а бодай тільки північніше нього. А на протилежному боці цього “рубежу” в цей момент ЗСУ пройдуть лінію Лиман – Ямполь та вийдуть до Кремінної та Рубіжного.
В такому разі “повернення” північного фасу фронту на рубежі 24-го лютого та “відродження” у Луганській області ООС стає цілком реальною справою, з усіма воєними та політичними наслідками для бункерного довбойо*а.
І все це зараз дуже турбує російське командування. Воно протягом останніх 3-4 днів дуже суттєво наростило рівень інтенсивності ведення повітряної розвідки, якраз у смузі від кордону до Лозового, вздовж всього лівого берега Осколу та прилеглих до нього зі сходу територій. Інтенсивність зафіксованих прольотів ворожих розвідувальних БПЛА у цій місцевості вже досягнула позначки 65-70 разів на добу.
Окрім того, наша група (ІС) зафіксувала переміщення протягом останніх 2-х діб, принаймні, 3-х інженерно-саперних підрозділів противника рівня взвод-рота через Старобільськ на Сватове, а також з півдня і також у район Сватового. Причому в колонах відверто фіксується різноманітна землерийна техніка – екскаватори, грейдери, ЗМРМ-ки.
2. Контратакує противник не тільки на кордоні Харківської області з рф та з Луганською областю. У сенсі контратак оживилося й угрупування противника на Херсонському плацдармі. Принаймні вчора півдня противник силами “до мотострілецької роти” намагався знову захопити с. Правдіне та досить інтенсивно накривав артою наші найближчі тили на цьому напрямку.
Я так розумію, 126-а обр БО чф-у при підтримці цілого ряду сил та засобів однієї з БТГр ПДВ зс рф (або, скоріше за все, все ж таки 64-ї мсбр 35-ї ЗВА) намагається “зняти загрозу” своєму лівому флангу Херсонської групи військ. Результати боїв за Правдіне поки невідомі, бо бої там ще тривають.
А між тим ЗСУ впевнено розширюють свій Інгулецький плацдарм. Я, звісно, не буду зараз називати конкретні ділянки та н.п., але щоб було зрозуміло про що мова, скажу так – райони оборони противника біля Чкалового та Тамариного вже відчувають безпосередній вплив передових підрозділів ЗСУ.
До речі, декілька слів про МТЗ угрупування військ противника на Херсонському плацдармі. Постачання палива та інших технологічних рідин для потреб свого угрупування командування противника організувало трубопровідним методом через зруйнований залізничний Антонівський міст, використовуючи його конструкцію в якості опори для прокладання трубопроводів (за неперевіреними даними, вони спромоглися протягнути таким чином принаймні 3 “нитки”). Окрім того є інформація, що в районі дамби Каховської ГЕС противнику також вдалося відновити переправу через її шлюз.
Судячи зі всього, командування військ противника намагається за будь-яку ціну утримати як власне плацдарм на правому березі Дніпра, так і саме місто Херсон. Принаймні протягом останніх 2 діб противник не тільки сконцентрував біля своїх переправ через річку приблизно до 15-и залізничних вагонів боєприпасів та інших предметів МТЗ (впродовж тижня до цього противник “перекатом” доправляв це з Криму), а й підтягнув ще одну БТГр (скоріше за все, зі складу 35-ї ЗВА) – до 38-40 одиниць техніки, з якої не менш як 8 одиниць – танки.
3. На Мелітопольскому напрямку продовжується “тривожна мовчанка” (звісно, це образно, насправді там добряче так гримить). Командування противника, відчуваючи “певну невпевненість”, продовжує його посилювати в очікуванні українського наступу на Мелітополь.
Так по рубежу Мирне – Копані противник підтягнув чергове підсилення у вигляді “відновленої” БТГр зі складу 5-ї тбр 36-ї ЗВА. Скоріш за все, вона являє собою “змішану” тактичну одиницю, адже у її складі танків явно менше ніж “за штатом” танкової БТГр – до 14-15 одиниць, решта – інші ББМ (БМП, БТР-и).
Цікаво, що раніше висунуті підрозділи першого ешелону російських резервів на Запорізькому напрямку (нагадаю, вони висувались не тільки у район південніше Оріхів, а й досить активно перекидались в район Полог), судячи зі всього, там так й залишаються. Принаймні в упереджувальний “контрнаступ” (на Нестерянку та західніше Полог) вони так й не перешли.
Підсумуємо…
– Північ Луганщини так і продовжує залишатися для противника найбільш загрозливим напрямком. Адже очевидно, зараз він намагається реалізувати “термінові” заходи щодо можливості зупинити ЗСУ. Варіант із “обороною по Осколу” явно ВЖЕ провалився поки що, адже криза у смузі “відповідальності” обох “основних армій” Західного ВО, які тут діють (1-ї гв. ТА та 20-ї ЗВА), продовжується. І не дивлячись на задекларовані цілі, противнику доводиться окопуватись в районі Сватового, а не Борової чи Куп’янська. Тим більше що ЗСУ вже “зробили крок” через Оскіл, нехай навіть дуже невеликий.
– Командування противника на Херсонському напрямку впевнено, що “утримає плацдарм”. Так цьому сприяє його ДУЖЕ активна інженерно-саперна активність щодо забезпечення переправи через Дніпро різноманітних вантажів, техніки та інших предметів МТЗ у більш-менш прийнятних обсягах та у адекватному темпі.
Але є нюанс…
Чим більше інтенсивність боїв на плацдармі, тим більша потреба російських військ у предметах матеріально-технічного забезпечення, а ЗСУ явно не збираються зупиняти свій тиск на Херсонському напрямку. В свою чергу, пропускні спроможності тилової системи Херсонського угрупування військ противника не гумові, вони мають свою “стелю”, особливо в частині перевезення через Дніпро.
Це означає, що в один прекрасний момент у російських військ, які будуть продовжувати “битися за референдум” у Херсоні, явно й цілком ймовірно виникне дисбаланс між потребою та реальним надходженням цих засобів. Й навряд чи ситуація восени чи взимку у цьому відношенні покращиться.
Більше того, навіть якщо російські сапери продовжать вперто лагодити на річці понтони та пороми, українська арта з не меншою впертістю може усю ту “красоту” розбивати к херам з такою ж, якщо не більшою регулярністю.
На сьогоднішній день питання полягає не в кінцевому результаті (він вже зрозумілий), а у строках його досягнення…
Шановні читачі!
Якщо вам подобаються мої тексти, то маєте можливість висловити власну прихильність до них у скрутний для автора момент не тільки “лайком”, але й фінансово… За що, буду щиро вдячний.
Ще раз підкреслюю, ЦЕ ВИКЛЮЧНО НА ДОБРОВІЛЬНІЙ ОСНОВІ, я до того нікого не примушую.
Реквізити:
4731 2196 1439 9123 карта ПриватБанку
PayPal:
Фото: 30 окрема механізована бригада ім. князя Костянтина Острозького
