Зміна риторики Зеленського не передбачає визнання помилок
Під час президентства Зеленського на фронті загинуло вже більше 300 українських бійців, тисячі були поранені, й саме тому його технологи порадили переорієнтуватися на “патріотичну” риторику та заговорити про “загрозу РФ”, а не через різке прозріння та свідомий захист держави.
Ні він, ні його команда, розбавлена латентними совками, не здатні поставити на відповідний рівень обороноздатність держави та налагодити зв’язки з союзниками і державницькими силами всередині країни.
Про це, наприклад, свідчать провалене оборонне замовлення, перебування в клітках військових та менеджерів оборонних підприємств, ганебна реакція влади на публікацію в СNN деталей “справи вагнерівців”, натягнуті стосунки з Заходом і постійний наступ Кремля на всіх напрямках, часто успішний, як з “Потоком-2”.
Люди, які йшли до влади під хіханькі “а то Путін нападьот?” та “на войне наживались і нє заканчівалі”, тепер просто отримують наслідки своєї недолугої шкідливої політики, а разом з ними і весь народ.
І найгірше те, що ніякого визнання помилок та чесного діалогу з українцями “слугами” не передбачається. А замість того крутиться чергове шоу з Миловановим в Укроборонпромі, Безуглою в ТСК по держзраді, євразійцем Арестовичем в ТКГ та нагородженням Монатика перед армією, яка сім років несе втрати.
Тому сподіватися, що вони воюватимуть краще ніж “закінчили війну”, вже не просто наївно, а смертельно небезпечно, які б мільйони не вкладалися в черговий пропагандистський серіал “защитник народа”.
За 11 днів вересня ми маємо на Донбасі 3 загиблих, 17 поранених і 6 травмованих. При тому за дві останні доби 11-12 вересня – ми втратили 3 загиблих, 10 поранених і травмованих.
І це супроводжується повною мовчанкою з боку головнокомандувача, Офісу Президента, МЗС, РНБО, української делегації в ТКГ про ситуацію на Донбасі. Тобто у цей день і Зеленський, і секретар РНБО в інформаційному просторі були присутніми: В. Зеленський говорив про те, що Україна має приймати Олімпіаду, секретар РНБО О. Данілов розмірковував про дуже актуальний виклик нацбезпеки – заміну кирилиці на латинку, ще раніше речник української делегації у ТКГ О. Арестович виступив з ідею перейменувати Україну в Русь… Але ніхто з них не говорить, наскільки сьогодні зріс рівень інтенсивності війни на Донбасі, ніхто не згадав, що за дві доби ми маємо 13 бойових втрат.
Як наслідок, світ сьогодні абсолютно не поінформований про ситуацію на Донбасі. Досить глянути на новинні стрічки агентств Associated Press, Reuters, CNN, щоб побачити повну відсутність теми Донбасу в інформаційному просторі.
Ми розуміємо, чому тема війни так швидко зникла з риторики Зеленського. Бо сьогоднішні втрати на Донбасі повністю компрометують і виборчу обіцянку Зеленського припинити війну на Донбасі, й пізніші обіцянки про те, що він Зеленський дає Путіну рік (з 9 грудня 2019 року) на припинення війни. Але зараз мова не про політичні обіцянки Зеленського, а про реальні втрати України.
Прийшов час змінити методику обрахунку обстрілів, яку використовує командування ООС.
Бо методика обрахунку кількості порушень режиму припинення вогню командування ООС така, що дозволяє приховувати загострення ситуації на Донбасі та вводити в оману міжнародну громадськість.
Штаб ООС рахує за одне порушення кількість випадків відкриття вогню, тобто в ході обстрілу може бути випущено 20 снарядів, а це рахується як одне порушення режиму. Тому підрахунки штабу ООС завжди дуже відрізняються від підрахунків СММ ОБСЄ, яка рахує кількість боєприпасів, випущених по території та кількість черг.
Рельєфний приклад звітів ООС і ОБСЄ за 6-7 вересня 2021 року: за даними ООС, 7 вересня, в районі проведення операції Об’єднаних сил (тобто, в Донецькій і Луганській областях) зафіксовано «7 порушень режиму припинення вогню з боку збройних формувань Російської Федерації», 6 вересня – 6 порушень. У той самий час, за один день тільки у Луганській області СММ станом на 19.45 зафіксувала 476 порушень режиму припинення вогню, з них 47 – вибухів (1 вибух у повітрі та 46 вибухів невизначеного походження). Інакше як спробою приховати реальний масштаб бойових дій на Донбасі це пояснити не можна.
Довідково:
У своїй передвиборчій програмі Зеленський визначив такі пріоритети:
«Ми повинні вибороти мир для України. Перед гарантами Будапештського меморандуму і партнерами з ЄС ми ставитимемо питання підтримки України у прагненні завершити війну, повернути тимчасово окуповані території і змусити агресора відшкодувати завдані збитки. Здача національних інтересів і територій не може бути предметом жодних перемовин».
На виборчих дебатах Зеленський дорікав Порошенку:
«І що стосується головнокомандувача, пане Порошенку, зараз війна. І ви мені ставите такі запитання, на які самі повинні відповідати – чому війна досі не закінчилась. Ось такий ви головнокомандувач…».
Очевидно, подібна інвектива мала б передбачати, що Зеленський знає алгоритм припинення війни на Сході України.
«Мирні ініціативи» Зеленського розпочалися з відмови Зеленського відвведення міжнародної миротворчої місії на Донбас – одного з найкращих проектів української дипломатії, у потрібності якого Президент України П.Порошенко переконав і партнерів по нормандському процесу і ЄС, і США, і ОБСЄ, і ООН у 2017-2019 роках. Ідея миротворців на Донбасі підтримувалася і українським суспільством – за опитуванням соціологічної служби «Рейтинг» у жовтня 2019 року, введення миротворців ООН на окуповані території Донбасу, але без російського контингенту, підтримують 55%, проти – 26%.
Натомість Зеленський активно просував ідею розведення військ (де-факто – відведення українських військ з облаштованих місць).
- Так, 26 червня 2019 року українські військові провели відведення військ в районі Станиці Луганської. 1 листопада 2019 року Штаб ООС повідомив про завершення у Золотому Луганської області розведення сил і засобів, яке тривало три доби. Якраз тепер Золоте і стало гарячою точкою.
- 11 листопада 2019 року було завершено відведення українських військ з позицій біля Петрівського та Богданівки у Донецькій області.
- 10 грудня 2019 року В.Зеленський у Парижі підписав Загальні узгоджені висновки Паризького саміту в Нормандському форматі 9 грудня 2019 року. У цьому документі було зазначено, що сторони «підтримають домовленість у рамках Тристоронньої контактної групи щодо трьох додаткових ділянок розведення з метою розведення сил і засобів до кінця березня 2020 року».
- Серед найбільш розрекламованих здобутків Зеленського – «перемир’я» з 27 липня 2020 року. Насправді, у повному обсязі це не привело до дотримання режиму припинення вогню, бо протягом цього «режиму тиші» українські військові втратили не менше 10 солдатів і офіцерів вбитими, не рахуючи загиблих, яким приписали «необережне поводження зі зброєю» і інші причини небойових втрат. В «перемир’я» зафіксована активна робота ворожих снайперів, ДРГ, мінування території. «Перемир’я» 27 липня 2020 року не опиралося на жодні запобіжники блокування ескалації конфлікту на Донбасі, тому відновлення активних бойових дій з боку російських найманців було прогнозованим. Військові з зони ООС неодноразово звертали увагу на те, що «перемир’я» було лише одностороннім припиненням бойових дій з боку української армії, у той час як російські найманці використали цей час для створення укріплень і просування до українських позицій.
- Правда, «розведення» військ у 2019 році не мало особливих наслідків. Це не припинило обстріли українських позицій.
Від розведення військ політика Зеленського еволюціонувала до прямих переговорів з сепаратистами. У березні 2020 року Україна пішла на створення Консультативної ради у складі політичної підгрупи Тристоронньої контактної групи (ТКГ), яка стала майданчиком прямих переговорів України з сепаратистами ОРДЛО. Прямі переговори України з ОРДЛО привели до фактичного усунення міжнародних посередників від процесу врегулювання ситуації і відновлення юрисдикції України на всій території Донецької і Луганської областей.
Серед найбільш розрекламованих здобутків Зеленського – «перемир’я» з 27 липня 2020 року. Насправді, у повному обсязі це не привело до дотримання режиму припинення вогню, бо протягом цього «режиму тиші» українські військові втратили не менше 10 солдатів і офіцерів вбитими, не рахуючи загиблих, яким приписали «необережне поводження зі зброєю» і інші причини небойових втрат. В «перемир’я» зафіксована активна робота ворожих снайперів, ДРГ, мінування території.
«Перемир’я» 27 липня 2020 року не опиралося на жодні запобіжники блокування ескалації конфлікту на Донбасі, тому відновлення активних бойових дій з боку російських найманців було прогнозованим.
Військові з зони ООС неодноразово звертали увагу на те, що «перемир’я» було лише одностороннім припиненням бойових дій з боку української армії, у той час як російські найманці використали цей час для створення укріплень і просування до українських позицій.
У червні 2019 року В.Зеленський запевнив, що всі захоплені території будуть повернуті Україні, а 18 квітня 2019 року кандидат в Президенти України Володимир Зеленський пообіцяв, що кожного дня будуть записуватися відео звернення до східних регіонів України з метою популяризації НАТО. 9 грудня 2019 року президент Володимир Зеленський на зустрічі «нормандської четвірки» в Парижі сказав, що дає собі рік на те, щоб закінчити війну на Донбасі. У жовтні 2020 року Володимир Зеленський пообіцяв, якщо не закінчить війну, то потрібна інша людина.
