По кругу

Декабрь 1918. Свержение Скоропадского.

К нему было много вопросов. Царский генерал. Крупный землевладелец, а это было больше, чем Липецкая фабрика на наши деньги, – тогда “земельный вопрос” был альфой и омегой. Назначение царских чиновников на должности – страшный грех – можно ж было парасюков поназначать. Парасюки голодными галчатами открывают желтые клювики требуя положить туда вкусных червячков, а тут мерзкий гетьман смеет контру на должности назначать. И находились, конечно, дядиГены со ста тысячами червячков для парасюков, и парасюки отрабатывали свои номера.

Тогда Скоропадский сделал очень много.

“Україна досягла певних успіхів у галузі науки, освіти та культури. Універсалами Скоропадського були створені Українська Академія Наук, українські університети — у Києві та Кам’янці-Подільському, 150 українських гімназій. Також вийшло друком кілька мільйонів примірників українських підручників; засновано широку мережу загальнокультурних закладів та установ (Національний архів, Національну галерею мистецтв, Національний історичний музей, Національну бібліотеку, Український театр драми та опери, Українську державну капелу, Державний симфонічний оркестр тощо).

Чимало труднощів виникло при спробі створити збройні сили Української Держави замість демобілізованих військових підрозділів Центральної Ради. З попереднього періоду не розформованою залишалася тільки Запорізька дивізія, яка обороняла північно-східні кордони України. У липні 1918 року було створено Сердюцьку дивізію під командуванням полковника Віктора Клименка в кількості 5 тисяч вояків, у серпні того ж року почали формувати Окремий загін Січових стрільців. Універсалом Гетьмана було відновлено стан українського козацтва. Крім того, було створено Генеральний штаб, штабні структури у восьми територіальних корпусах”.

Была война, но кого это волновало. Кого волновали риски потерять страну, очень уж хотелось позадавать вопросы гетьману. И вопросы были заданы.

Вопросы были заданы 14 декабря 1918 года. Через полтора месяца Красная армия взяла Киев.

Мы ходим по кругу. Меня просто поражает, насколько всё повторяется, насколько повторяются реакции. Нет, не реакции семенченков, садовых или тех же парасюков. Этого добра в любое время в любом обществе навербовать можно пачками. Я имею в виду наши реакции – реакции большинства. Насколько легко мы ведёмся на вброшенные наживки. Тогда повелись, сейчас ведёмся.

Вот этот текст, что на картинке, это из интервью Лаврова. Вот оно – http://vz.ru/politics/2017/2/12/857694.html

Он все это говорит открытым текстом публично. Что неудивительно. Чем больше у нас народу идет за парасюками, тем меньше нужно стесняться лавровым.