Найбільш активною зоною ведення бойових дій зараз залишається Східна операційна зона. Це єдиний оперативний напрямок, де противник намагається поки що вести активні наступальні дії значного масштабу. На інших напрямках та в операційних зонах війська противника або вже в обороні, або “повільно” до неї переходять, все ж таки намагаючись контратакувати або наполегливо готуються до чергової “вспышки” своєї наступальної активності.
Читати далі
Угрупування військ противника на Миколаївському та Криворізькому напрямках майже набуло своїх кінцевих рис та абрисів. Тож варто розглянути, що у них вийшло у кінцевому рахунку. Сьогодні поговоримо про те, що противник може безпосередньо задіяти для оборони або наступу в районі Херсону та на його прилеглих територіях.
Читати далі
На сьогодні особливих змін у обстановці на фронті не відбулося. Сторони активно готуються до активізації найближчим часом на певних напрямках та ділянках. Тому поточні новини для розуміння у загальному сенсі розвитку подій.
Читати далі
Командування військ противника закінчує оперативне розгортання свого ударного угрупування на Миколаївському, Криворізькому та Запорізькому операційних напрямках. Про нього більш детально трохи пізніше. Там відбуваються достатньо цікаві події, але сьогодні трохи про Бахмутський та, можливо, Сіверський тактичні напрямки. Тобто про те, що називається угрупуванням військ противника “Восток”. Отже, сьогодні з ранку противник знову намагався просунутись на цих ділянках, атакувавши позиції передових підрозділів Сил оборони України при підтримці армійської авіації. Спробуємо розібратися, чого він домагається і до чого прагне…
Читати далі
На Ізюмському напрямку передові підрозділи Сил оборони України не тільки зупинили просування противника північно-західніше, північніше та північно-східніше Слов’янська, а й місцям примусили його до відходу. На Півдні ж збирається справжня Темрява… Для ведення ефективної оборони, навіть нехай на оперативному чи оперативно-тактичному рівні, того всього зосередженого та розгорнутого тут угрупування військ противника явно забагато. Це, очевидно, для чогось більшого.
Читати далі
Отже, вчора ми обговорили військово-політичні питання найближчої фази війни і намагалися визначити основні операційні напрямки, де найбільш вірогідно військове командування противника невдовзі застосує свої головні зусилля. Пан Арестович вчора у розмові з паном Фейгиним заявив про нібито підготовку рф до переходу у “стратегічну оборону”. Я не зовсім з ним згодний… Точніше кажучи, зовсім не згодний. І ось чому…
Читати далі
Отже, пазли потроху починають складатися… Перш, ніж ми перейдемо завтра безпосередньо до сенсу та змісту того, що задумали зробити російські “пАлкАводцЫ”, аби потрафити своєму бункерному фюреру протягом наступної фази (періоду) війни, сьогодні обговоримо декілька моїх власних міркувань загального (військово-політичного) рівня.
Читати далі
Російське командування сконцентрувало на Херсонсько-Бериславському плацдармі найбільше угрупування власних повітряно-десантних військ, яке діє на території України. Кількість тактичної авіації (безпосередньої підтримки військ), розосередженої по передових польових майданчиках підскоку, у Південній операційній зоні складає до 38-и одиниць вертольотів (з яких половина – це ударні вертольоти вогневої підтримки) та не менш як 20-22 одиниць штурмової авіації.
Читати далі
Особисто мене непокоять два питання у зв’язку із поточною ситуацією на фронті: Чи спробує російське військове командування відновити наступ на Харківському напрямку в повній мірі? Які сили та засоби російське військове командування зможе ДОДАТКОВО перекинути на Південь та у Запорізську область? А поки подивимось на ситуацію на найбільш “гарячих” напрямках – Слов’янському та Краматорсько-Бахмутському.
Читати далі
Командування військ противника продовжує масштабне перегрупування своїх сил та засобів на цілому ряді операційних напрямків. Зокрема, на Херсонському, Мелітопольскому та Луганському напрямках. Головним сенсом цього перегрупування військ противника є створення умов для проведення успішних оборонних дій (переважно у Південній операційній зоні) та створення ударних угрупувань військ на низці інших ділянок для проведення активних наступальних дій (Слов’янсько-Краматорський, Харківський напрямки). Противник продовжує вести активну розвідку та контроль за повітряною та надводною обстановкою в районі Чорноморського узбережжя, яке залишається під контролем України (північно-західна частина Чорного моря).
Читати далі
Я так розумію, всі продовжують очікувати на якійсь міфічний “контрнаступ” Сил оборони України з потужною артподготовкою по передових позиціях і найближчих тактичних тилах противника, масованими танковими атаками та звільненням чергової “Іванівки” чи “Киселівки”? Так ось, розчарую вас, всього цього ви найближчим часом не побачите. Ніхто нікуди особливо прориватися з боку ЗСУ не буде і навіть не планує, принаймні, зараз. Тому, у кого вже “припікає” щодо “коли вже, коли звільнять Херсон” (або інший окупований н.п., потрібне підставити), дуже наполегливо рекомендую набратися терпіння та витримки. Звільнять, але не “прямо зараз” і “чічас”.
Читати далі
Противник достатньо активно прагне нівелювати наслідки застосування ЗСУ нових далекобійних та високоточних засобів ураження, наданих нашими партнерами та союзниками. Більше того, він явно добивається їх виявлення та знищення, причому усіма відповідними силами та засобами, які у нього є на нинішній момент і які більш-менш для цього підходять. Рано чи пізно, але він таки “підловить” десь і когось. Це війна, й повністю без втрат вона не буває. До цього треба бути готовим, принаймні, морально. І потім не перетворювати такі факти у “зрадну зрадоньку” й починати волати “нас усіх продали та здали…”. Треба набратися твердості та намагатися звести такого роду гіпотетичні втрати якщо не до нуля, то бодай до мінімуму. А головне – робити цю справу грамотно та фахово.
Читати далі
Після того, як численні атаки противника в районі Вугледара та Великої Новосілки, м’яко кажучи, “не вдалися”, передові підрозділи Сил оборони України на цій ділянці, раптово для противника, контратакували та відбили в нього чергове село (яке, не скажу, бо ГШ ЗСУ просить про такі речі не повідомляти поперед нього).
Читати далі
У реальність так званого “білоруського вторгнення” можна вірити або не вірити. Це як із вірою у святість макаронного бога. Це справа особиста й кожного. Але, на мій погляд, на сьогоднішній момент до “вламування” білоруських військ у заповідні місця українських “поліщуків” ще достатньо далеченько у масштабах нинішньої війни. Тим більше що самі по собі тамтешні українці, хоча й справляють враження малоемоційних і зосереджених “у самих собі” людей, мають цілу купу традицій, як без сліду та зайвої рефлексії, майже з посмішкою “ховати” у місцевих лісах і болотах цілі підрозділи непроханих гостей. “Поліщуки” вони такі завзяті у цій справі фахівці ще з давніх часів.
Читати далі
Командування військ противника, аби уникнути вогневого ураження своїх військ з боку далекобійних артилерійських засобів та РСЗВ Збройних Сил України приступило до системного демонстративного розгортання та облаштування хибних позицій, командних пунктів і складів зберігання боєприпасів. З цією метою використовуються макети, підбиті або застарілі зразки ОВТ, залишки пошкодженого військового обладнання. Загальна чисельність підрозділів військ противника, що відведені на “відновлення боєздатності”, станом на 16.07.2022 р. зросла з 18-и БТГр\ТГр до 23-х БТГр\ТГр.
Читати далі
Загальна ситуація на Херсонському операційному напрямку характеризується, в першу чергу, інтенсивною підготовкою обох ворогуючих сторін до відновлення та продовження активних бойових дій на ньому вже найближчим часом. На мій суб’єктивний погляд, “вихідне положення” для цього у Сил оборони України завдяки тому, що вони над цим питанням достатньо плідно попрацювали у попередні тижні, виглядає достатньо непогано.
Читати далі
