Вісті з фронтів. 31.07.2022

Костянтин Машовець

Командування військ противника закінчує оперативне розгортання свого ударного угрупування на Миколаївському, Криворізькому та Запорізькому операційних напрямках. Про нього більш детально трохи пізніше. Там відбуваються достатньо цікаві події, але сьогодні трохи про Бахмутський та, можливо, Сіверський тактичні напрямки. Тобто про те, що називається угрупуванням військ противника “Восток”.

Отже, сьогодні з ранку противник знову намагався просунутись на цих ділянках, атакувавши позиції передових підрозділів Сил оборони України при підтримці армійської авіації. Спробуємо розібратися, чого він домагається і до чого прагне…

В районі н.п. Вершини противник атакував через дорогу М-03 позиції наших військ, також впродовж доби його передові підрозділи намагалися просунутись у напрямку Яковлівки, від Стряпівки на Соледар, а також вздовж дороги з Покровського прорватися до східної околиці Бахмута. Усе це закінчилось для противника безрезультатно.

На всіх чотирьох ділянках, потрапивши під вогневе ураження наших передових підрозділів та артилерії, противник був вимушений відходити на вихідні рубежі.

По суті, у загальному сенсі на Бахмутському напрямку зараз діє 3 тактичних групи підрозділів противника.

Перша, до 3-х БТГр (одна у другому ешелоні) зі складу 102-го мсп та 6-го “казачьего” мсп 2-го АК намагається обійти Бахмут з півночі, наступаючи на Яковлівку та Соледар.

Друга (найбільш небезпечна, яка підійшла до Бахмуту ближче всього) до 5-и БТГр (одна у другому ешелоні) зі складу 31-ї одшбр, 5-ї мсбр 1-го АК за підтримки танків 26-го тп намагається “в лобову” проламати оборону підрозділів ЗСУ східніше Бахмута в районі Покровського та прорватися безпосередньо на східні околиці міста.

Обидві тактичні групи підтримують не менш як 2 ТГр зі складу 147-го сап.

Третя тактична група, десь до 2-3 БТГр зі складу чвк “вагнер” та тіє ж 5-ї мсбр 1-го АК, діє по напрямку на Вершина – Зайцеве, щоб прорватися у район Опитного, на південній околиці Бахмута. Окрім того, у взаємодії з танками батальйону “Дизель” зі складу 1-го АК ця ж група настирливо лізе через Семигір’я на Кодему.

Протягом минулого тижня противнику так і не вдалося просунутись на всіх цих ділянках за виключенням району Покровського та Семигір’я. І в першому, і в другому випадках противник просунувся не більше ніж на 1.5-2 км, зумівши зачепитись за східні околиці цих н.п. Наступні спроби противника посунутись вперед на цих ділянках закінчились безрезультатно.

Ще один достатньо красномовний факт, про який я писав раніше…

На цьому напрямку у тактичному тилу груп, які діють на схід та на північний схід від Бахмута, командування військ противника додатково розгорнуло до 4-х так званих “стрілецьких батальйонів мобілізаційного резерву” (2430-й, 2614-й сб – у районі н.п.Трипілля, 2612-й сб – н.п.Володимирівка, 2740-й сб – н.п.Стряпівка). І судячи зі всього, збирається ці формування безпосередньо задіяти у наступі на місто.

Звісно, що це відбувається зовсім не від “хорошего життя”. Також очевидно, що після “перегрупування” частини сил та засобів угрупування “Восток” на південь у його командування виникли достатньо явні трабли з укомплектуванням передових атакуючих груп піхоти, які воно вимушене вирішувати за рахунок цих самих “стрілецьких батальонів” бомбаських “мобіків”, рівень боєздатності яких, скажемо так, викликає більше питань, ніж відповідєй.

Очевидно, що основний зміст плану противника по відношенню до Бахмута полягає у необхідності, на його думку, вирішити одночасно два основних завдання – примусити підрозділи ЗСУ, які обороняються південніше Бахмута у районі Зайцеве – Семигір’я – Гладосове – Курдюмівка, відійти з цього виступу та прорватися у район північніше міста (Благодатне – Соледар – Красна Гора – Парасковіївка), щоб заблокувати його комунікацію зі Слов’янськом. Тобто “виключити” основну рокаду всього нашого угрупування військ, яке обороняється східніше умовного рубежу Костянтинівка – Краматорск – Слов’янськ.

Думаю, саме цього противник буде добиватися найближчим часом, аби створити собі прийнятні умови для послідуючого переходу до власне штурму самого міста.

На мій погляд, до реального виконання цих завдань командування військ противника на Бахмутському напрямку ще достатньо далеко. Принаймні, середньодобові темпи наступу його військ на цих ділянках (якщо про них взагалі можливо говорити) такі, що викликають вагомий сумнів у кінцевому успіху всього цього починання. Або, принаймні, будуть сприяти зміні плану командування військ противника, щодо “взяття Бахмута”.

Підсумуємо…

У оперативному сенсі просування військ противника на Бахмутському та Сіверському напрямках (якого до того ж і не відбувається) особливих дивідендів противнику не приносить.

По суті, це “виштовхування” українських військ до лінії Слов’янськ – Краматорськ – Костянтинівка пов’язане з необхідністю витрачати на це певні ресурси, яких у ворожого командування й так, м’яко кажучи, “по місцю не вистачає”.

Тому нічого дивного в тому, що частину сил та засобів угрупування “Восток” противник перегрупує на південь, немає. Зокрема підрозділи 40-ї та 155-ї обрмп тоф-у, які до цього діяли у його складі, якраз зараз знаходяться у процесі перекидання на південь.

Цілком логічним для противника у цьому сенсі було би спланувати та провести силами своїх угрупувань “Изюм” та “Донецьк” якусь оперативну наступальну операцію з метою оточення та розгрому угрупування Сил оборони України східніше “лінії” Слов’янськ – Краматорськ – Костянтинівка.

Однак і російському, і нашому командуванню зараз очевидно, що на таку операцію (причому одночасно з “грядущей” активізацією на півдні) російське угрупування навряд чи здатне. Принаймні без ДОДАТКОВОГО вводу більш-менш потужних оперативних або навіть стратегічних резервів.

Тому, скоріше за все, наступати на Слов’янському та Бахмутсько-Краматорскому напрямках вони, безперечно, спробують, до ворожки не ходити (адже бункерний довбо*об вимагає “продовження банкету” за будь-яку ціну), але я дуже сумніваюсь, що в них тут щось вийде “путнЕ”.


Шановні читачі!

Якщо вам подобаються мої тексти, то маєте можливість висловити власну прихильність до них у скрутний для автора момент не тільки “лайком”, але й фінансово… За що, буду щиро вдячний.

Ще раз підкреслюю, ЦЕ ВИКЛЮЧНО НА ДОБРОВІЛЬНІЙ ОСНОВІ, я до того нікого не примушую.

Реквізити:

4731 2196 1439 9123 карта Приватбанку

PayPal: oksanam83@gmail.com

 

Заставка: Генштаб ЗСУ

Автор