Вісті з фронтів. 01.08.2022
Так, за сьогодні особливих змін у обстановці на фронті не відбулося. Сторони активно готуються до активізації найближчим часом на певних напрямках та ділянках. Тому поточні новини для розуміння у загальному сенсі розвитку подій.
– Сумнозвісна 35-а ЗВА та підрозділи і частини інших армій Східного ВО продовжують своє оперативне розгортання у районі бойового призначення у Південній операційній зоні. Впродовж останніх 2-х діб БТГр\Тгр частини та з’єднання зі складу 35-ї ЗВА продовжують зосереджуватись у районі Велика Лепетіха – Демидівка – Новодніпровка – Енергодар, переміщуючись як залізничним транспортом, так і по автомобільним комунікаціям.
Так на залізничних станціях “Каланчак” та “Джанкой” продовжують фіксуватися ешелони з її підрозділами. Зокрема, на станції “Каланчак” спостерігався ешелон з реадн зі складу 165-ї абр 35-ї ЗВА (до 8-и одиниць РСЗВ 9К57 “Ураган”, 4 ТЗМ, 2 ППРУ, 2 паливозаправника, 6 одиниць АТ + 1 пасажирський вагон з особовим складом). В свою чергу, на станції “Джанкой” та на під’їзді до неї фіксувалися, принаймні, 2 ешелони з технікою та особовим складом 103-ї бригади МТЗ цієї ж армії.
Лише протягом останніх 2-х діб російське військове командування “вивело з бою” на Харківському та Слов’янському напрямках 4 БТГр зі складу військ Східного військового округу для подальшого перекидання їх “на південь”. А саме – 3 БТГр зі складу 37 омсбр (з Пасіка) 36-ї ЗВА, 38-ї омсбр (з Ізюм), 64-ї омсбр (з Розсохувате) 35-ї ЗВА, і ще 1 БТГр зі складу 36-ї омсбр (з Довгеньке) 29-ї ЗВА.
– Але зрозуміло, що тим військам, які або убувають на “відновлення в резерв першої черги”, або перегрупуються на інші операційні напрямки потрібна заміна. Адже російське командування навряд чи “зрадіє” падінню бойових спроможностей своїх угрупувань військ, розгорнутих, наприклад, на Слов’янському напрямку, на Харківському, або на Бахмутсько-Краматорському.
Вірно, заміну, як виявилось, знайти було “не важко”. На практиці це виглядає наступним чином – у район Суха Кам’янка (це якраз у другому ешелоні головної ударної тактичної групи угрупування “Изюм”, яка “наступає” на Слов’янськ) поспіхом прибула “недовідновлена” (до того ж недоукомплектована) мотострілецька БТГр 752-го мсп 3-ї мсд 20-ї ЗВА Західного ВО. Як-то кажуть, на тобі, боже, що нам не гоже…
Або ось ще один спосіб… Вчора в сам Ізюм прибули 2 “посилених” батальйони так званого 119-го “стрілецького полку мобілізаційного резерву 1-го АК”. За всіма ознаками, надовго там цей “полк” не затримається й буде найближчим часом розгорнутий у “першій лінії” (найвірогідніше, десь на лівому фланзі угрупування “Изюм”).
Таким чином, російське військове командування майже “покусилося на святе”- почало розбавляти виключно кадрове і виключно російске угрупування “Изюм” в значній кількості бомбаським ерзац-замінником війська. Будь-якому адекватному військовику зрозуміло, що донецькі “мобіки” в якості повноцінної заміни рашистських кадрових військовиків навряд чи підходять, але російське командування цілком свідомо на це йде, причому на одному з найважливіших для нього операційних напрямків.
– Серед особового складу російських частин та підрозділів, які дислокуються на даний момент в м. Херсон, активно розповсюджуються чутки про прибуття та розміщення на лівому березі Дніпра зразу декількох “чеченських формувань”, які нібито отримали наказ “за будь-яку ціну не допустити самовільного залишення російськими військовослужбовцями своїх позицій”. Що характерно, самими активними розповсюджувачами цих пліток є російські військовики, яки проходять службу у ТПУ, ППУ, пунктах ремонту та поповнення ОВТ та інших тилових об’єктах російського угрупування військ, розгорнутого на Миколаївському напрямку. За визначеною оцінкою, скоріш за все, ініціатором розповсюдження даної інформації у лавах російських військовослужбовців є органи та підрозділи ІПСО російських спеціальних служб. Очевидно, що дані плітки розповсюджуються з метою формування у особового складу російського угрупування думки про “безальтернативність його участі у бойових діях”.
– Корабельне ударне угрупування чф-а (КУГ), призначене в тому числі серед іншого для нанесення ударів КРМБ типу “Калибр” по цілям на території України, у повному складі (2 фрегата проекта 11356Р “Адмирал Макаров” і “Адмирал Эссен” та 3 ракетних корвета проекта 21631 – “Грайворон”, “Ингушетия”, “Вышний Волочек”) знаходиться у південного берега п-ова Крим на ділянці 5 миль на захід від м. Фіолент до 7 миль на південь від н.п. Сімеїз.
За всіма ознаками, командування чорноморського флоту зс рф вважає цілком реальною інформацію про наявність у ВМС ЗСУ далекобійних протикорабельних засобів ураження, здатних “доставати” надводні кораблі та суда у північно-західній акваторії Чорного моря. Принаймні, у західного узбережжя п-ва Крим на даний момент знаходиться група кораблів чф-а, де самим великим кораблем є патрульні корвети пр. 22160, в самому ПБ Севастополь, окрім 2-х вдк “Азов” та “Николай Фильченков” ЧФ (що знаходяться у 13-у судоремонтному заводі) та вдк “Минск” зі складу БФ, залишились лише малорозмірні та бистрохідні кораблі та судна. Решта корабельного складу розосереджена або у районі ПБ “Новоросійськ”, або значно південніше чи південно-східніше п-ова Крим.
– В умовах нестачі автомобільного транспорту для забезпечення повсякденної діяльності військ своїх угрупувань, розгорнутих на території України, російське військове командування, очевидно, вирішило централізувати постачання автомобільної та спеціальної техніки для їхніх потреб. Зокрема, на майданчиках зберігання ОВТ 904-го центру забезпечення мобілізаційного розгортання (н.п. Каменськ-Шахтинский, Ростовська обл., до 20 км від кордону з Україною) противник накопичує АТ та спеціальну техніку. На даний момент там вже зосереджено більше 1200 одиниць автотранспорту та спецтехніки, і їх чисельність поступово зростає за рахунок перекидання цього типу ВТ з інших регіонів рф.
* * *
“Странные странности”, або Куди повернувся ніс…
Отже, командування противника закінчує оперативне розгортання угрупувань своїх військ на Миколаївському, Криворізькому та Запорізькому напрямках. І починає, скажімо так, дещо вимальовуватися.
Причому, що характерно, це саме “дещо” носить, м’яко кажучи, досить дивний характер. Тому має сенс це обговорити, бо ті висновки, які нині циркулюють у так званому експертному середовищі стосовно подальших планів та причин проведення командуванням противника стратегічного перегрупування своїх військ на Південь, якось з великими потугами вкладаються у рамки цих самих “странностей”.
Нині, спираючись на формальні дані щодо переміщення сил та засобів військ противника, дехто з “експертів” схильний передбачати найближчим часом їхній наступ “на Кривій Ріг та Миколаїв”. Я з цим не згодний, бо очевидно, що воно якось “не грає” з тим, що саме зараз зосереджується та розгортається у нас на Півдні.
Особисто за моєю думкою, противник збирається наступати по обом берегам Дніпра на північ. Тобто на Нікополь – Запоріжжя (по правому) та майже одночасно на теж Запоріжжя з іншого боку (вздовж лівого). Але не зразу і навіть не завтра, а лише після “вирішення нагальних проблемних питань” у Південній операційній зоні.
На мій, трохи чудернацький погляд, найближчим часом на Півдні противник у першу чергу буде вирішувати ряд оперативних завдань. Причому не всі вони будуть активного, наступального характеру, і зовсім не обов’язково головні події будуть розвиватися саме на тих операційних напрямках, які відповідають терміну “наступ на Миколаїв та Кривій Ріг”.
Поясню свою думку…
Виходячи з двох факторів 1) реальної обстановки, яка нині складається у Південній операційній зоні, а також 2) військово-політичного (стратегічного) фактору, який кардинальним чином впливає на сенс та зміст рішень російського військового командування, особливо на оперативному рівні, противник буде ВИМУШЕНИЙ, перш ніж перейти до БУДЬ-ЯКОГО оперативного наступу взагалі, вирішити цілу низку, скажімо так, ПОПЕРЕДНІХ завдань оперативно-тактичного та тактичного рівня.
Для того, щоб аргументувати свою точку зору, звернусь до того, що нині відбувається “по місцю” у контексті оперативного розгортання військ, яке нині здійснює російське військове командування на Півдні.
Основу нового оперативного угрупування військ противника, яке розгортається на Півдні, складають війська Східного воєного округу зс рф. Це 4 загальновійськової армії (5-а, 29-а, 35-а та 36-а) + окремий 68-й армійський корпус (АК). Дві, найбільш потужні армії цього округу (5-а та 35-а) вже присутні тут, частково 29-а ЗВА (2 -ї БТГр 36-ї мсбр) та 36-а, по більшій частині, “у дорозі”.
35-а ЗВА зосереджена та розгорнута у районі Велика Лепетиха – Демидівка – Новодніпровка – Енергодар (позавчора ще доїхали дві артилерійські ТГр її 165-ї арт-бригади), а сили та засоби 5-ї ЗВА ще продовжують розгортання у районі Нова Маячка – Абрикосівка – Стара Маячка – Чорнянка (поки доїхали лише 2-ї БТГр зі складу її 60-ї мсбр та 4 БТГр зі складу 127-ї мсд).
Перша “странность”…
На поверхневий погляд, для майбутнього оперативного наступу це виглядає трохи дивним. І дійсно, обидві армії розгортаються ДО Дніпра (тобто на його лівому березі), але якщо 5-а ЗВА явно націлена на підсилення військ 49-ї ЗВА та 22-го АК Південного округу, які зараз ведуть напружені оборонні бої на підступах до самого Херсону, то 35-а ЗВА якогось дідька залізла у “глухий кут” південніше Енергодару напроти Нікополя і, маючи перед собою Дніпро у одному з найширших його місць, й судячи зі всього, вилазити звідти ця “армія” найближчим часом явно не збирається. Постає у цьому зв’язку цілком закономірне питання – якого х*ра?
Але насправді, усе стає на свої місця, якщо допустити, що 35-а ЗВА (до 8-9 БТГр\ТГр) у складі – 64-ї, 38-ї мсбр, 69-ї “казачьей” обрпр, 165-ї абр та 107-ї рбр залізла туди не для того, щоб потім опинитися на Херсонсько-Бериславському плацдармі, а навпаки, для того щоб діяти у бік Запоріжжя.
Ця думка знаходить ще більшу аргументацію, якщо пригадати, що саме відбувалося у тилах тактичної групи угрупування військ противника, яка нині оперує на ділянці лінії фронту від Василівки до Володимирівки (на Волновахському напрямку) протягом останнього тижня. І не тільки в її тилах.
Нагадаю, це угрупування військ противника (під загальним керівництвом 58-ї ЗВА Південного воєного округу зс рф) десь у 14-15 БТГр, разом із 83-ї одшбр, 22-ї обр СпП та 1-2-х БТГр чвк “вагнера” на сьогоднішній день вирішує два основних завдання – веде жорсткі обороні бої з передовими підрозділами ЗСУ, які повільно, але достатньо впевнено просуваються в районі м. Пологи на ділянці Малі Щербаки – Нестерянка та південніше Вугледару, і одночасно з цим розгортає у себе в тилах (а саме в районі Токмак, Мелітополь, Новоолексіївка та ряду інших ключових пунктів) потужне угрупування військ зовсім іншої “етимології”.
Наприклад, лише протягом останніх 3-х днів у тилах російської 58-ї ЗВА Південного воєного округу якось так “раптово” поспливали зразу 3 БТГр – 1БТГр зі складу 31-ї одшбр (район південніше Євгенівки), ще дві БТГр зі складу 37-ї мсбр 36-ї ЗВА того самого Східного воєного округу зс рф, які до цього “десь загубились по дорозі” (район м. Токмак).
А якщо пригадати, що протягом попереднього тижня у районі Мелітополя “висадились” також 2-і БТГр зі складу 810-й обрмп чф-у, а у райони Новоолексіївки та Радивонівки загалом “доїхали” ще 5 БТГр зі складу 5-ї отбр та 37-ї мсбр 36-ї ЗВА усе того ж Східного воєного округу, то будь-які сумніви щодо подальших намірів противника стосовно майбутнього “наступу” зникають. І це все ОКРІМ сил та засобів власне 58-ї ЗВА (тобто 19-ї та 42-ї мсд та 136-ї мсбр, 100-ї рбр, про які писав вище).
Про другу “странность”, пов’язану з цим самим стратегічним перегрупуванням військ противника на південь, яка торкається безпосередньо Херсонсько-Бериславського плацдарму, поговоримо завтра. Там відбувається ще більш “дивовижні” речі, пов’язані з тим самим “угрупуванням пдв росії”, яке так усіх налякало.
Для того, щоб трохи “розрядити напруження” попереднього тексту, повідомлю, що на сьогоднішній день у процесі “відновлення” (тобто після повної втрати боєздатності внаслідок втрат більше ніж 60% особового складу та штатного ОВТ) знаходиться не меньше як 18 БТГр\ТГр зі складу військ противника. Ще не менше 43-х “виведені у резерв” внаслідок ЧАСТКОВОЇ втрати боєздатності, з них приблизно 9-10 БТГр знаходяться “на підході” (тобто здатні у найближчий час відновитися у повній мірі й бути задіяними на фронті).
Якщо мати на увазі, що командування військ противника має у своєму розпорядженні, разом з вище вказаною кількістю, загалом близько 116-120 БТГр для ведення війни в Україні, то ви, шановні читачі, можете самостійно визначити приблизні розмір та масштаб сил та засобів, якими Кремль ще може вести цю війну найближчим часом.
Шановні читачі!
Якщо вам подобаються мої тексти, то маєте можливість висловити власну прихильність до них у скрутний для автора момент не тільки “лайком”, але й фінансово… За що, буду щиро вдячний.
Ще раз підкреслюю, ЦЕ ВИКЛЮЧНО НА ДОБРОВІЛЬНІЙ ОСНОВІ, я до того нікого не примушую.
Реквізити:
4731 2196 1439 9123 карта Приватбанку
PayPal: oksanam83@gmail.com
Заставка: Генштаб ЗСУ
