Вісті з фронтів. 05.01.2025

Костянтин Машовець

Сьогодні буде про Времівський напрямок і трохи про Покровський.

1. Командування російського угрупування військ (УВ) “Восток”, схоже, намагається форсувати рішення “питання Великої Новосілки”. Передові підрозділи 127-ї мотострілецької дивізії (мсд) противника зі складу його 5-ї загальновійськової армії (ЗВА) вперто рвуться до дороги Велика Новосілка – Успенівка, намагаючись обійти вузол оборони ЗСУ в районі Нескучне – Времівка – Велика Новосілка з заходу.

Протягом 3-4-х діб нового року її передові підрозділи підійшли до вказаної дороги на відстань до 1 км і, ймовірно, найближчим часом спробують прорватися далі на північ на відтинку між Времівкою та Новосілкою. Очевидно, дорога вже знаходиться під щільним вогневим контролем російських військ.

В атаках задіяні штурмові підрозділи 114-го мотострілецького полку (мсп) та 218-го танкового полку (тп) цієї дивізії. Очевидно, в разі суттєвого тактичного успіху підрозділів 127-ї мсд у командування УВ “Восток” противника зможе виникнути бажання ввести по цьому напрямку в бій і частину сил 34-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) зі складу 49-ї ЗВА. Ця бригада, ймовірно, складає резерв цього угрупування, й її трохи “притримують” для нарощування зусиль і розвитку успіху.

Окрім цього, очевидно, у боях не задіяна повністю й 60-а омсбр зі складу 5-ї ЗВА (якась частина цієї бригади діє сумісно з військами 36-ї ЗВА). Тому для цього командування 5-ї ЗВА може задіяти ще й цей резерв.

На даний момент, судячи зі всього, сусідня з 5-ю ЗВА 36-а ЗВА силами 37-ї омсбр та 5-ї окремої танкової бригади (отбр) поки не може увірватися безпосередньо у саму Велику Новосілку зі сходу та півдня, не дивлячись на те, що, очевидно, в її смузі задіяні й підрозділи 60-ї омсбр. Вони постійно атакують вздовж двох доріг Велика Новосілка – Шахтарське та Велика Новосілка – Золота Нива, але поки нічого суттєвого не добилися.

Тому ситуація на протилежному фланзі (між Времівкою та Новосілкою), у цьому контексті, виглядає достатньо небезпечно для всього району оборони ЗСУ у Великій Новосільці.

Однак, найбільш небезпечними все ж таки виглядають дії двох окремих бригад морської піхоти (обр МП) противника в районі с. Новий Комар та с. Роздольне – 40-ї та 336-ї обр МП. Визначається це тим, що противник перерізав обидві основні дороги, які ведуть від Великої Новосілки на північ.

Наскільки я розумію, противник (40-а обр МП) прагне не тільки “дозахватить” саме селище Новий Комар, але й прорватися далі до р. Мокрі Яли західніше нього на більш-менш широкому по фронту відтинку. Що, в свою чергу, дасть можливість противнику до краю ускладнити матеріально-технічне забезпечення (МТЗ) українських підрозділів, які обороняються в самій Великій Новосільці.

Дається то противнику з дуже великими складнощами. Точніше, поки що ніяк не вдається. Передові підрозділи російської морської піхоти вимушені вести вперті та виснажливі бої в самому селищі Новий Комар і навколо нього. Більше того, українські передові підрозділи там час від часу навіть контратакують.

Таким чином, стає зрозумілим основний сенс задуму командування противника щодо захоплення району Великої Новосілки – наступом по його флангам або оточити українську тактичну групу в самому селищі, або під загрозою оточення примусити її відійти з нього у північно-західному напрямку.

На даний момент, по суті, противник вже обійшов цей район зі сходу та півдня (36-а ЗВА), прорвався північніше нього (40-а та 336-а обр МП) і тепер намагається зробити те саме з заходу силами 127-ї мсд 5-ї ЗВА.

Одна характерна деталь. На відміну від командування УВ “Центр” командування УВ “Восток” противника в районі Великої Новосілки явно розходує свої резерви більш “економно”, ніж УВ “Центр” це робить на Покровському напрямку (про це трохи нижче). Чим, по суті, зберігає свої РЕАЛЬНІ можливості щодо організації та ведення наступальних дій (а рівно й “парирування” можливих контратакуючих дій ЗСУ) у своїй смузі.

Чесно кажучи, на подальші перспективи утримання району Великої Новосілки я дивлюсь песімістично. На даний момент, противник, очевидно, вже дуже близький до завершення, якщо так можливо сказати, “основного етапу” виконання свого задуму. Фактично Велика Новосілка та прилеглі райони (Времівка та Нескучне) вже знаходяться у напівоточенні.

А з просуванням передових підрозділів 127-ї мсд противника до дороги на Успенівку, а також російських морпіхів до р. Мокрі Яли, це положення наших військ у районі Великої Новосілки погіршиться ще більше.

Звісно, це можливо виправити (наприклад, відкинувши противника знову від Нового Комара до дороги на Багатир або організувавши якісь контратакуючі дії з рубежу Новопіль – Новосілка у фланг 127-ї мсд противника). Але, очевидно, на це немає необхідних сил.

Більше того, противник бачить ці загрози й здійснює певні кроки, аби убезпечити свої наступаючі тактичні групи від цих несподіванок. Наприклад, 127-а мсд противника одночасно з наступом до дороги на Успенівку на ділянці західніше Времівки намагається так само просунутись і у бік самого селища Новосілка (вздовж ставків на р. Ворона південніше селища), аби убезпечити свій лівий фланг від можливих контратак ЗСУ.

Тому, на жаль, мій песімізм на рахунок подальшої оборони Великої Новосілки цілком обгрунтований.

2. Що стосується Покровського напрямку, то тут, якщо так можливо висловитись, основна канва розвитку ситуації не змінилася. За виключенням однієї деталі (про неї, нижче).

Південніше міста противник вперто атакує (склад його сил і засобів, які цим займаються, я повідомляв у попередніх оглядах), намагаючись перерізати дорогу на Межову (його передові підрозділи вже майже вийшли до с. Котлине, знаходяться на відстані від нього 0.5-1 км).

Підрозділи 2-ї ЗВА, посилені підрозділами зі складу частин і з’єднань 41-ї ЗВА, також намагаються розширити це вклинення (мається на увазі південніше міста), атаки відбуваються у чіткому напрямку на місто на відрізку між Піщаним і Даченським.

Командування як всього УВ “Центр”, так і зокрема двох “основних” його армій – 2-ї та 41-ї ЗВА, активно вводять у бій додаткові сили й засоби, не особо турбуючись про “вартість” цього чи подальший стан своїх резервів.

Наприклад, противник, очевидно, у контексті дій південніше міста, поновив атаки й по напрямку Миколаївка – Промінь та Миколаївка – Мирноград східніше міста, посиливши цю ділянку (589-го мсп 27-ї мсд) підрозділами 137-ї омсбр зі складу 41-ї ЗВА.

Щодо певної додаткової “деталі”, яка змінилась на Покровському напрямку.

Очевидно, противник в рамках “допоміжних” дій 41-ї ЗВА на її правому фланзі в районі с. Воздвиженка намагається “додати ваги” атакуючим\штурмовим діям її полків територіальних військ. Зокрема, протягом кількох перших днів нового року передові підрозділи цих частин 41-ї ЗВА не тільки успішно атакували наші передові позиції (зуміли захопити с. Воздвиженка), а почали збільшувати розмах своїх атакуючих дій по напрямках Новоалександрівка – Зелене Поле та у бік Єлизаветівки. Скоріш за все, противник намагається вийти до дороги Покровськ – Костянтинівка в районі авто-розв’язки, розташованої східніше с. Малинівка.

Чи перетворяться ці “допоміжні” дії в основні – цікаве питання. Як на мене, все буде залежати від того, чого противнику вдасться досягнути південніше міста (смуга 2-ї ЗВА). Якщо йому вдасться перерізати дорогу на Межову, а з півдня увірватися у саме місто Покровськ, то цілком можливо, що частина головних сил 41-ї ЗВА може бути перегрупована саме на цю ділянку, аби “сінхронізувати” штурм самого міста як із півдня, так і з півночі та сходу. Але на даний момент, очевидно, головні зусилля командування противника все ж таки спрямовані саме на дії південніше міста.

Іншими словами, як би він міг (мав можливість), то наступав би на місто ОДНОЧАСНО як із півдня, так і зі сходу та півночі значними силами (через Мирноград та Новоекономічне).

Поки що командування УВ “Центр”, очевидно, просто нарощує свої зусилля виключно південніше міста, організувавши локальні атакуючі дії на правому фланзі 41-ї ЗВА, наскільки я розумію, у якості допоміжних дій.

 

Фото: Генштаб ЗСУ

Автор