Саміт не став ані перемогою, ані провалом. І тому не праві і ті, хто намагається видати бажане за дійсне і довести його успішність та історичність для України, і ті, хто стверджує про поразку нашої дипломатії у Вільнюсі.
Читати далі
Все зараз не дуже просто. Бо зараз в повітрі щось дуже схоже за відчуттями на перші дні вторгнення. І це не про ядерну зброю. Це про невизначеність і неясність. Це втома. Це руки трикутником над головою і – чік, я в домікє. Це спроба якось захиститись та видихнути те, що давить. Але, на жаль, ще не час.
Читати далі
Я з нетерпінням чекаю контрнаступу ЗСУ, який очистить Україну від ворога. Я вірю, що такий контрнаступ буде. Але знаєте чого я боюся? Того, що контрнаступ почнеться невчасно. Раніше, ніж треба. Пам’ятаєте, як це було влітку 2014 р? Ми не здогадувалися, яким розчаруванням той наступ закінчиться. Ми не маємо права піддатися бажанню здобути просте рішення і поперти в контрнаступ невчасно. Раніше, ніж Москва виснажить свої сили. А вона їх виснажить. Її сили не безмежні. У наступ ми обов’язково підемо. Тоді, коли вирішить командування ЗСУ. Не комісари влади і не політики. А воєначальники.
Читати далі
Схоже, наразі в нас місячник гучного розчарування в ЄС і Ко. Перед тим був місячник розчарування в “Голосі”, і теж не на порожньому місці. А ще перед тим – в Д7… Але ясно вже, що проблема не в ЄС, не в “Голосі”, не в Д7 (перелік можна продовжувати). Адже всі вони демонструють однакові проблеми. І хочете сказати, що у всіх причини в хибній партійній розбудові? Так не буває, надто вони різні. Закрадаються підозри, що суспільство нарікає на дзеркало замість обмацати власне обличчя.
Читати далі
Сьогодні буде багато текстів про те, що не зробив Зеленський за рік часу. Можливо, спробує запустити і власне відео сам президент. Але постійне заклинання, що все буде добре, не зробить добре нікому. Критики будуть єдині: Зеленський = розчарування та обман. Всередині України може бути маса думок і дискусій, як нам краще збудувати власну державу. Але це повинна бути дискусія розумних людей про майбутнє сильної та успішної України. У нас не залишилося часу на ідіотів і розмови ні про що.
Читати далі
Я припускаю, що чогось я не розумію, і що вибір 73% – вірний. Лишилося просте, аби 73% мене у цьому переконали. Для цього треба небагато – аби їхній президент реалізував корисних проектів більше ніж президент Порошенко. Хай президент Зеленський зробить більше, ніж зробив президент Порошенко, і я побачу, що вибір 73% був правильний. І тоді я визнаю, що праві були 73%, а не я. Як запеклий і переконаний поплічник бариг і мародерів обіцяю. Все у ваших руках.
Читати далі
Готуймося до масової депресії. Надто яскравою була ейфорія частини наших співвітчизників, аби подальші життєві обломи не призвели їх до суспільної зневіри та розчарування. Створювати собі віртуальних кумирів і розчаруватись у жорстокій реальності – наша національна риса. Ясна річ, не найкраща.
Читати далі
Тепер віртуальному творінню потрібно робити конкретні кроки. І балансувати між протилежними трендами (мир-війна, українська-російська мова і т.п.). Виконувати відверто популістські обіцянки – спиняти війну, знижувати тарифи, піднімати пенсії, зарплати в 4000 доларів і т.п. – в умовах реальної економіки та політики. Все це робити буде таки важкувато. Цікаво, як скоро посиплеться електорат віртуального ідола?
Читати далі
