Черговий місячник політичних розчарувань

Тетяна Кохановська

Хм, схоже, наразі в нас місячник гучного розчарування в ЄС і Ко. В принципі, є з чого. То вони там всередині порохоботів затято та натхненно сруться, аж курява стоїть – це, звісно, не те щоби ЄС як така, а радше Ко, але пилюка осідає й на саму ЄС.

А то в ЄСа – о, яка несподіванка – виявляється неспроможний теросередок в Харкові. Ну й дійсно, чого б це – місто з кількісно невеликою підтримкою прозахідних та патріотичних інтенцій, там навіть потенційних прихильників в ЄС небагато, і геть неясно, кому б вони віддали перевагу – умовній правиці а ля “Свобода” чи лібертаріям а ля Д7. Думаю, їхній якісний аналіз не дуже получається через малу кількість, що її наша соціологія не може дослідити своїм грубуватим інструментарієм. Тобто політсила не може висунути адекватну пропозицію через те, що не може з’ясувати електоральний запит. Ймовірно що й кадрові проблеми осередка з тої ж причини: мала база, не дуже-то й є звідки набрати кадри.

Втім, я не здивована, перед тим був місячник розчарування в “Голосі”, і теж не на порожньому місці. А ще перед тим – в Д7…

І знаєте що я вам скажу? Дуже зручно в кожному конкретному випадку звинувачувати керівництво партій, вождів чи спонсорів – що вже там в кого є – в хріновій розбудові партій та лажовій кадровій політиці.

Але в мене дедалі більше гнітять великі сумніви, що в країні в принципі десь існують нерозвідані поклади адекватних політичних активістів. Бо якщо вони десь є – всі ці чудові, ефективні, договороздатні люди, ладні чутливо реагувати на електоральний запит – о, так, безумовно, запит просунутий та шляхетний, – то чому вони не опинилися в бодай якійсь політсилі? Наче ж розмай достатній і з точки зору платформ, і з точки зору внутрішньопартійного устрою. Кадровий голод видно вже неозброєним оком. Ну, і?..

Я не знаю, де причина – дійсно брак адекватних претендентів на політактивізм? Чи невнятність, непроговореність, плутаність суспільного запиту?

Але ясно вже, що проблема не в ЄС, не в “Голосі”, не в Д7 (перелік можна продовжувати). Адже всі вони демонструють однакові проблеми. І хочете сказати, що у всіх причини в хибній партійній розбудові? Так не буває, надто вони різні.

Щось в мене закрадаються підозри, що суспільство нарікає на дзеркало замість обмацати власне обличчя.

Автор