Для 73% – один раз і чітко
Знаєте, мені самому до сказу набрид цей розподіл на 73% і 25%. Я сам не з чуток знаю, що за президента Зеленського голосувало чимало палких патріотів, за плечима яких і фронт, і волонтерський рух. Я знаю, що в Україні далеко не все ідеально, і що невдоволених багато.
І от зараз, вглядаючись в сяючі очі 73%, я не можу не відмітити – вони справді вірять в те, що обрали собі якесь нове, світле та дивовижне майбутнє. Що президент «не з системи» знищить ненависну їм корупцію і зменшить набридлі їм тарифи. Що в Україні з’явиться маса високооплачуваної роботи, де їх з нетерпінням чекатимуть. Що закінчиться війна. Що їхня найпотаємніша мрія «пожити у нормальний країні» стане реальністю.
Вглядаючись в їхні щирі очі радісних дітлахів, що отримали бажану іграшку, я сотні разів питаю сам себе, а може то я – дурень? Може то я чогось не розумію? Може то я вже так зневірився у власних громадянах, що не здатний повірити в те, що може прийти молодий і незіпсований системою президент і зробити «аби життя було кращім»?
Так, це правда. Повірити я нездатний, і не хочу бути здатним. Віра, розумієте, – це визнання чогось істинним незалежно від фактичного чи логічного обґрунтування. А я сильно полюбляю, розумієте, обґрунтовувати логічно, і особливо – фактично.
Розумієте, я вже двічі бачив такі самі сяючі очі. У 1991 р., коли обрали президентом Кравчука, і у 2004 р. – за Ющенка. Згасли ті очі дуже й дуже швидко. Чим яскравіше очі сяють, тим швидше гаснуть, і це – норма. Тільки людина, яка не виросла з віку книжечок про «Чіполіно», вірить, що її життя поліпшиться від зміни президента. Людина доросла знає, що життя кращає у того, хто важко й наполегливо працює, аби його покращити. І від влади (за винятком більшовицької або окупаційної) тут мало що залежить.
Вони вірять, що заробітчани масово повернуться в Україну… Прямо кортить запитати, а в Польщі теж злочинна влада, чи як? Десятиріччями Польща намагається повернути своїх громадян додому, але не може – у Франції та Німеччині зарплатні вищі, а продукту з додатковою вартістю, вищою ніж виробляють французи і німці, поляки виробляти не в змозі. Навіть зараз.
Вони вірять, що їх обдарують високооплачуваною роботою… Що в Україну прийде інвестор, який вкладеться у виробництво, який створить робочі місця… Так і корить запитати, а ручки, які тремтять після вихідних у українських працівничків, тремтіти зразу ж перестануть? А продуктивність праці зразу зросте від 2 доларів на годину хоча б до 10 (про 60, як у Німеччині, я вже мовчу)?
Вони вірять, що їм збільшать з/п бюджетникам, піднімуть пенсії та водночас зменшать податки… Як це перетинається в одній точці, я не уявляю собі взагалі. Не буває полум’яної криги або кам’яного повітря.
Знаєте, у цьому дописі я хотів написати, що всі сподівання 73% закінчаться в кращому разі глибоким розчаруванням, в гіршому – шаленим ударом по їхньому добробуту. Розумієте, весь мій життєвий досвід говорить саме про це, бо див не існує. Аби досягнути того, про що вони так палко мріють, 73% мусять закатати рукави і вкалувати як прокляті, сподіваючись отримати результат за багато-багато років. Я знаю, що вони не подолають корупцію – вона не подолана навіть на Заході, де вона частково легалізована, і де десятиріччями в людях виховували дещо інакший від нашого світогляд. Я це все знаю.
Але. Я так писати не стану. Я припускаю, що чогось я не розумію, і що вибір 73% – вірний. Лишилося просте, аби 73% мене у цьому переконали. Для цього треба небагато – аби їхній президент реалізував корисних проектів більше ніж президент Порошенко. За президента Порошенка армія вдягнула нову форму, отримала сухпай у вакуум-пакетах, отримала нову систему харчування. За президента Порошенка було збудовано 207 нових заводів, в Україну зайшли крупні інвестори, банківська система досягла рекордної прибутковості, середня з/п повернулася до пікових значень в історії Незалежної України, відкрили реєстри майнових прав, запустили Е-декларування та децентралізацію. Тощо й тощо. Кортить, можу скласти повний список.
Хай президент Зеленський зробить більше ніж зробив президент Порошенко, і я побачу, що вибір 73% був правильний. І тоді я визнаю, що праві були 73%, а не я.
Як запеклий і переконаний поплічник бариг і мародерів обіцяю. Все у ваших руках.
