Цього тижня оголошено про заміну десятків послів України. Ця подія в такий переломний та непростий період – це фактично вирок президента своїй же політиці у попередні 2-2,5 роки, визнання її малоефективною.
Читати далі
Україна не має права лишатися пасивним об’єктом міжнародних перемовин. Адже після прямої участі КНДР у війні проти України цей збройний конфлікт стає багатостороннім і повністю змінює характер загроз міжнародній безпеці.
Читати далі
Участь 36 країн у саміті БРІКС, із них 22 на рівні глав держав і урядів, справді дає картинку «консолідації Півдня». Вона мала би відбиватися тривожним сигналом у кабінетах керівників української дипломатії.
Читати далі
Дипломат, друг, поразка, розчарування, надія, перемога, натхнення та помилка року.
Читати далі
2023 рік завершив епоху української «дипломатії емоцій» та «турборежимів». Цей інструментарій, який добре зарекомендував себе на початку повномасштабного вторгнення, вже не працює.
Читати далі
Наша дипломатія нагадує «слона у порцеляновій крамниці» та «шалений принтер хаотичних ініціатив, самітів-форумів і формул-декларацій», у різноманітності та кількості яких губляться і партнери, і експертна спільнота.
Читати далі
Досягнутий компроміс задовольнив всіх учасників Саміту, але розчарував українську дипломатію, яка, небезпідставно, побачила появу істотних зовнішньополітичних ризиків і загроз.
Читати далі
«Топ-ліст» десятки найпотужніших послів України воєнного часу (в алфавітному порядку, бо всі вони – сучасний цвіт української дипломатії). Вдячні всім українським дипломатам і всім воїнам ЗСУ за самовіддану службу на захисті України.
Читати далі
Призначення Венедиктової послом у Швейцарію, а до цього екс-міністра оборони Тарана послом у Словенію – це системні помилки. Українська дипломатія має вирішувати безліч проблем нашої держави, а не тільки проблему того, куди подіти колишніх членів владної команди.
Читати далі
Відповідь України та міжнародного співтовариства щодо “референдумів” 2022 року має базуватись на принципах та уроках Криму. У цьому плані важливим для української сторони є чітко артикулювати міжнародним партнерам та союзникам системний базовий підхід як ДО референдумів, так і ПІСЛЯ них, якщо вони все ж таки відбудуться. У цьому тексті автор зосередився саме на дипломатичних кроках, водночас визнаючи важливість успішних дій ЗСУ на фронті для мінімізації ризиків подібних російських ініціатив щодо анексії українських територій завдяки невідкладним та достатнім постачанням зброї українським Збройним Силам.
Читати далі
Дипломатія має бути про дипломатію, а не про війну, і цього елементу в діях Києва наразі явно бракує. Від реактивної позиції представлення своїх відповідей на підходи російської сторони Києву вже час запропонувати свій власний план мирного врегулювання та припинення війни саме на українських умовах. І план такий попередньо мав би бути проговорений і погоджений із столицями країн-партнерів. Саме на рубежі 100 днів такий план був би потрібен не лише для того, щоб зафіксувати нову ситуацію на полі бою і в світі щодо ізоляції росії, а й для того, щоб відмова кремля йти планом Києва не викликала у світі втоми чи зайвих запитань, чому слід і далі нарощувати санкційний тиск на путіна.
Читати далі
Прийняття рішення щодо визнання так званих ЛНР та ДНР – це не лише вбивство Мінських домовленостей, не лише початок подальшої ескалації, а і початок кінця авторитарного режиму Путіна. По суті цим рішенням Путін руйнує всю систему світової безпеки, яка створювалась в періоди одразу після Другої світової і Холодної війн. У світі може початися міжнародний безпековий хаос. Ключовим елементом нашого успіху залишається єдність як із міжнародними партнерами, так і всередині країни, солідарність, скоординованість дій з колективним Заходом та воля до перемоги.
Читати далі
Цього дня президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер повідомив про рішення надати Україні додаткові 1,8 мільярди євро фінансової допомоги. Такий крок він пояснив тим, що Україна потребує солідарності з країнами Євросоюзу. Президент Петро Порошенко, МЗС, українські посли та українські євродепутати кожного дня переконливо доводили очільникам європейських держав: їхній спокій крихкий, загроза ближче, ніж здається, і саме в Україні буде вирішено: чи піде РФ далі, «до останнього моря», чи зламає зуби й відповзе у своє лігво. Довели. Й отримали європейську асоціацію, європейський безвіз, європейську зону вільної торгівлі, європейський (тобто придбаний у країн ЄС) газ… На жаль, сьогоднішня українська дипломатія – повна протилежність тодішньої. Не таке вже й нове керівництво України псує стосунки з усіма нашими стратегічними партнерами.
Читати далі
Україна знов у топі ключових питань світу. Тому варто скористатися цим моментом в інтересах держави. Водночас небезпечним було б віддати цю нагоду вирішити все за нас без нас іншій стороні. Слід пам’ятати, що багато хто все ще бореться зі спокусою умиротворення та поступок, лише б заспокоїти Кремль. Найближчими днями епіцентром формування і прийняття рішень щодо протидії російській загрозі стане “колективний Брюссель”. Не всі столиці ЄС однаково ставляться до нинішніх подій. Саме час для креативності української дипломатії в режимі “овердрайв”. Як ніколи актуальним є збереження принципу “жодних рішень і дискусій про Україну без участі України”. “Йдеться більше, ніж про Україну” має стати принциповим підходом для всіх. Що робити?
Читати далі
В Зеленського сьогодні важлива і важка розмова. Побажаймо йому мудрості. Ще рік тому він планував строго запитувати в Байдена, чому ми не в НАТО. Сьогодні, схоже, буде покірно слухати, що лідери інших країн вирішують про Україну. За Україну. Без України. Як таке могло трапитися? Як за 2,5 роки ми фактично втратили так важко здобуту, кров’ю наших воїнів политу суб’єктність? Чи усвідомлюють це українські дипломати, і чи їм не соромно? Бо серед наших Послів і дипломатичних співробітників сотні високопрофесійних, патріотичних, проактивних, сильних і шанованих фахівців. Впевнена, їм боляче.
Читати далі
Цього дня Президент України Петро Порошенко і новообраний голова Європейської Ради Дональд Туск домовились про проведення 17-го саміту Україна-ЄС. Сам факт того, що попри бойові дії, які не вщухали на Сході, попри окупацію Криму та найрозвиненішої частини Донбасу, Європа продовжувала говорити з нами на рівних – незаперечний успіх української дипломатії. Нинішня влада теж робить чималенькі зусилля у стосунках із Заходом. Тільки от спрямовані ці зусилля майже виключно на руйнування таких стосунків. Якщо Порошенка прибічники порівнюють з Черчиллем, то Зеленському чудово підійдуть лаври Уго Чавеса. От тільки багатогодинних промов без папірця виголошувати він, на відміну від оригіналу, не вміє. А що він взагалі вміє?
Читати далі
