Відбулися багаточисельні зустрічі команди Порошенка з новопризначеними єврокомісарами з різних напрямків, в тому числі з важковаговиками європейської політики та з оновленою Групою друзів України в Європарламенті.
Читати далі
Ініціатива Москви про “різдвяне перемир’я” – це добре продумана пастка як для України, так і для західних союзників. Згода на неї – це початок гри за кремлівськими правилами та сценарієм.
Читати далі
Україна зробила вірний дипломатичний крок, ініціювавши процес, спрямований на виключення Росії з числа постійних членів Ради Безпеки ООН та ООН в цілому. Чому це важливо?
Читати далі
Візит Президента Зеленського до США апріорі потрапляв у “десятку”. Коли б не стався такий візит, атмосфера навколо нього була б тріумфальною. І все-таки, чому Зеленський опинився у Вашингтоні саме наприкінці 2022 року?
Читати далі
Колективний Захід, і, в першу чергу, ядерні держави, мають продемонструвати, що не лише не піддаються на неблеф Путіна, а й самі не блефують.
Читати далі
Так звані “референдуми” на окупованих територіях України обʼєктивно стали темою номер один для обговорення. Зафіксувати територіальні загарбання чи змінити міжнародно визнані кордони України штучні “волевиявлення” не могли раніше, і тим більше не зможуть зараз. Як і багато інших – газова, нафтова чи електрична, продовольча, військова чи ядерна – ця кремлівська карта не козирна. Вона вже бита.
Читати далі
Звернення Путіна могло бути про все, що завгодно, але не про зізнання у поразках Росії. Хай і поміж строк. Своїм одним виступом Путін зміг зруйнувати все, або майже все, що будувала російська цинічна пропаганда роками. А обраний для виступу момент – Міжнародний день миру 21 вересня – став взірцем безглуздості. Якщо, звісно, в Кремлі свідомо не хотіли ще більше зміцнити міжнародну коаліцію проти себе. Тоді все бездоганно.
Читати далі
Днями Президент Зеленський оголосив про завершення роботи експертної групи Єрмака-Расмуссена з підготовки так званих міжнародних гарантій безпеки України, який отримав кодову назву “Київський безпековий договір”. Банкова все ще намагається чіплятись за ідею, яка видається сумнівною з точки зору як перспективності реалізації, так і її дієвості.
Читати далі
Історично важливе рішення Європейської Ради щодо відкриття європейської перспективи і надання Україні статусу кандидата на членство в Європейському Союзі підвело риску під першим формальним етапом процесу вступу нашої держави до ЄС. Україна стала рекордсменом у політиці розширення, встановивши унікальне досягнення в надскладних умовах війни, — подолала шлях від заявки до статусу кандидата за 116 днів! Які основні причини українського «феномену»? Що змінює статус кандидата на членство в ЄС? Які фактори визначатимуть швидкість руху до членства в Євросоюзі?
Читати далі
Дипломатія має бути про дипломатію, а не про війну, і цього елементу в діях Києва наразі явно бракує. Від реактивної позиції представлення своїх відповідей на підходи російської сторони Києву вже час запропонувати свій власний план мирного врегулювання та припинення війни саме на українських умовах. І план такий попередньо мав би бути проговорений і погоджений із столицями країн-партнерів. Саме на рубежі 100 днів такий план був би потрібен не лише для того, щоб зафіксувати нову ситуацію на полі бою і в світі щодо ізоляції росії, а й для того, щоб відмова кремля йти планом Києва не викликала у світі втоми чи зайвих запитань, чому слід і далі нарощувати санкційний тиск на путіна.
Читати далі
З різним ступенем зацікавленості, інколи завуальовано, а часом і прямо, іноземні партнери питають про те, а на які ж компроміси готовий піти Київ для припинення війни. Адже, мовляв, тривати так далі не може, і будь-яка війна завершується перемирʼям і миром. Компроміси треба вимагати не від України, а від Путіна. Сьогодні слід думати не про компроміси за рахунок України, а про примус Путіна до припинення війни, до миру. А якщо не хоче, то треба схиляти агресора силою, єдиним фронтом, пекельними санкціями, тиском на всіх фронтах. Матеріалізацією такої масштабної підтримки Україні має стати відкриття Другого – Західного – фронту боротьби з режимом Путіна.
Читати далі
Рішення Версальського саміту, можливо, не таке, яке ми всі з вами очікували і на яке заслуговували. Євросоюз готовий йти виключно по процедурам, і ніякого блискавичного треку очікувати не варто. Тому українська влада має робити все можливе, щоб ці процедури відбувались швидко, без зайвих вагань та затримок. Не можна віддати історичний шанс в руки бюрократії. Водночас мусимо робити все, що від нас залежить.
Читати далі
«Дозвольте мені розповісти вам, що я відчував, коли слухав, як лідери ЄС оголошують свої санкції: вам на все життя має бути соромно, що ви залишили нас наодинці в цей момент протистояти російської агресії», – повідомив колишній посол України в ЄС Костянтин Єлісєєв з Києва EUobserver у п’ятницю вранці (25 лютого). Тепер, вивізши сім’ю з міста, Єлісєєв озброївся автоматом Калашникова і залишається в Києві, щоб підготуватися до можливого збройного опору російським десантникам.
Читати далі
Довгий час відмовляючись вірити в імперську агресивність Путіна, світ жахнувся його черговій неприхованій зухвалості. Визнання незалежності так званих ДНР/ЛНР стало для більшості холодним душем і змусило знов задуматися над тим, що саме у голові господаря Кремля, і чи це той час для рішучих дій. Пошук відповідей на ці запитання здатен спровокувати наших партнерів до пошуку нового балансу. Так хоче Кремль. Київ має цього не допустити.
Читати далі
Прийняття рішення щодо визнання так званих ЛНР та ДНР – це не лише вбивство Мінських домовленостей, не лише початок подальшої ескалації, а і початок кінця авторитарного режиму Путіна. По суті цим рішенням Путін руйнує всю систему світової безпеки, яка створювалась в періоди одразу після Другої світової і Холодної війн. У світі може початися міжнародний безпековий хаос. Ключовим елементом нашого успіху залишається єдність як із міжнародними партнерами, так і всередині країни, солідарність, скоординованість дій з колективним Заходом та воля до перемоги.
Читати далі
Виступ Зеленського у Верховній Раді за своїм наративом став продовженням останньої прес-конференції для іноземних журналістів, який викликає дедалі більше запитань до оновлених зовнішньополітичних орієнтирів Банкової. Схоже, перша особа остаточно вирішила випробувати на Україні концепцію «національного егоїзму». Ідея не нова і для інших держав, от лише для реалій України – однозначно хибна. Що не так?
Читати далі
