Логіка війни

Олексій Копитько

Чергова серія ударів по Харкову після низки інцидентів у росії. Вже 15 поранених цивільних, зокрема лікарі. Тут треба чітко усвідомлювати: після – не значить внаслідок.

Роспропаганда любить накидувати історію про «удари відплати». Одна з фішок цього міфу – всі українські хаймарси, літаки, артилеристи та оператори БПЛА нібито неминуче знищуються російськими військами. Багато хто «знищений» кілька разів. Особливо не щастить «іноземним найманцям» та «офіцерам НАТО». Їх винищують у промислових кількостях.

Тема про «відплату» проштовхується для впливу на громадян України, щоб прищепити помилкове встановлення – якщо ми перестанемо чинити опір, то все закінчиться. Нічого не скінчиться. Навпаки. Інциденти в РФ та російські удари по Харкову (як і по Києву, Одесі та іншим містам) – паралельні сюжети.

росія не залишає спроб обрушити Харків. І продовжуватиме атаки доти, доки її не позбавлять такої можливості. Що потрібно для запобігання ударам – вже сто разів описано.

Одночасно зростає кількість інцидентів на території рф. А ось тут якраз історія з відплатою працює на повну. І це видно з реакції “дорогих росіян”. Тому що в росії не горіли НПЗ, ДРЕС, нафтобази та інші об’єкти, доки путін не поліз до України.

росіяни, продовжуючи оспівувати свого вождя, подекуди спантеличені: чим більше «успіхів СВО» – тим більше неприємностей у росії. Аж до втрати контролю над частиною території. Поки що логічне пояснення для більшості: десь у рф сидить ворог, який обманює і царя, і людей. Оскільки явних ворогів уже закошмарили, залишилися приховані вороги, що маскуються під лояльну громадськість і псевдопатріотів.

Однак частина вже навіть на відео каже, що настав час “це все” якось закінчувати.

Протягом найближчих двох місяців інтенсивність обміну ударами буде дуже високою.


Микола Гаврилко

Оці удари по мирняку в Харкові та Білгороді: як казали в совку, маски зброшені. Тепер два народи мають гарантований багатодесятирічний хейт одне до одного. Не до армій, нє. Не до верхівок. Саме народ до народу.

* * *

Але є нюанс: ми до них не йшли. Вони прийшли до нас. Якщо вони зараз покидають зброю і потікають в свої йібєня, їм нічо не буде: сидітимуть, бухатимуть. Не попхне ж ЗСУ в забайкальський п’яний округ чи в якусь, прости Господи, буряччину.

* * *

А у нас такої розкоші нема: нема куди йти, все робиться безпосередньо в нашій хаті.

* * *

А, то я до чого це все: судячи з мереж, тепер мирняк радіє мочилову мирняка по той бік парєбріка. Навзаєм, алавєрди. Не знаю, як у них, а от у нас такого на моїй пам’яті не було. І це насправді й є головний результат есвео: вони реально зачепили тут всіх, у кого є душа і мізки.

* * *

Сьогодні був на Затуріна, там, де з нашої частини пацани лежать: там знову нові могили. Певен, що за порєбріком те саме. Хоча свіжий відос із посадок показує, що їх, в основному, лиси і собаки ховають.

 

Фото: ЗМІ країни-окупанта

Автори
,