Дія – це Контроль
Контроль дає владу. Влада, крім хворобливого задоволення від керування іншими, дає ще гроші, гроші великі, просто колосальні. І заради цього будь-які методи – прийнятні.
Читати далі
Михайло Федоров
Бенефіс головцифровізатора
Поки ви тут по укриттям бігали та обговорювали вагонну гендерну нерівність, у Міши Федорова відбувся персональний гала-концерт на Вашингтонщині. Розказував на цьому стендапі про безмежну та шалену любов українців до Дії.
Читати далі
Про 10 тисяч операторів БПЛА
Міністр цифрової трансформації Федоров бадьоро відрапортував, що Україна за проектом «Армія дронів» підготувала 10 тисяч «операторів безпілотників», і що планується створення 60 ударних рот безпілотників. А про що міністр промовчав?
Читати далі
Черговий «колективний хіт-спектакль» на тему «Реформа митниці»
“Якщо не знаєш, що робити – зроби крок вперед”, – я б рекомендувала саме так діяти щодо митниці. Але такий підхід не для сьогоднішньої влади – вона робить черговий крок назад.
Читати далі
Ще одне юне обдарування та чергова «фейкова Дія»
Поки Федоров думає, чи знов брати собі на роботу свіжеспійманого «хакера», давайте поставимо собі питання: якщо вже втретє уся федорівська рать дико збуджується (з автоматчиками та маски-шоу) на чергову (але не останню) фейк-Дію та вдається до явно незаконних дій, аби зменшити свої репутаційні втрати, – чи все гаразд зі справжньою Дією? Можливо, є якісь помилки у її концепції? Шось не так з принципами? Про «роль кібербезпеки» ще раз подумати? Можливо, «у консерваторії щось треба підправити»? © М. Жванецький. Замість боротися з випуском нелегальних сертифікатів (які кришуються ментами), «дієві» щотижня крутять руки необізнаній зі своїми правами пацанві без нормальних адвокатів. А тим часом справжній європейський сертифікат вакцинації можна купити за 300 євро.
Читати далі
Інтернет-вибори фундаментально небезпечні
Поки що жодна країна Світу (крім Естонії) не готова до онлайн-голосування, у тому числі Сполучені Штати Америки, кращі фахівці яких консолідовано заявляють про неприпустимість такої практики. Звісно, «дієві» та їхні боси можуть свавільно пропхнути якийсь лівий закон та внагляк провести вибори через Дію. Перший заступник міністра МЦТ вже озвучив такий намір. Але як відреагує на це українське суспільство? Знов проковтне? Чи зможе (і чи захоче) кібербезпекова спільнота України об’єднатися задля недопущення такого сценарію, за прикладом колег в США?
Читати далі
Онлайн-вибори проводити не можна заборонити
Схоже, що доморощені цифрові махінатори визначилися з місцем, де ставити кому у цьому реченні. Імітуючи «довіру виборців», у «дієвих» залишається гіпотетичний шанс утриматися у владі та ще на кілька років відтермінувати покарання за усе скоєне своїми кривими рученятами. Через «Дію» вони намалюють собі результати голосування такі, які захочуть. Можуть як ВВХ за пореєбріком або як Лука, а можуть хитріше, щоб «схоже на правду». І спробуй потім довести, що ти голосував під примусом або не таємно, або взагалі голосував, або голосував не за правлячу партію. Добудова такої комп’ютерно-центричної системи стає останнім шансом для зекоманди залишитися при владі.
Читати далі
Щодо інтерв’ю самодержця української диджиталізації Федорова
Традиційно для «дієвих» та їх поплічників, це був густий суп з маніпуляцій, пустого бахвальства, глупства, казочок та відвертої брехні, з вкрапленнями правди, для достовірності. Так, задля об’єктивності слід зазначити, що у діяльності Міністерства цифрової трансформації (МЦТ) є і позитивні моменти, а їхній начальник сказав немало правдивих речей. Але це не виправдовує напівправди, маніпулятивних тверджень та відвертої дезінформації, наявність яких перетворює зовнішньо смачну страву у мерзенну гидоту. Як муха в супі. Отже, цитати з моїми коментарями.
Читати далі
Правда завжди перемагає
Дві справжні й одна напів-фантастична історія, між якими допитливий дослідник знайде аналогії. Що об’єднує ці три історії? Не завжди думка більшості є правильною. Не завжди справедливість на стороні влади. Якщо впевнений у своїй правоті, не спокушайся на компроміси зі Злом. А тому боротися за правду – це однозначно обрати сторону Добра, тобто завідомо виграшну сторону. Колись абсолютно законними були рабство, апартеїд, соціальна нерівність, фізичне знищення цілих націй. Не одразу прийде перемога правди, але напевно. Ну, майже напевно. І за неї точно є сенс боротися.
Читати далі