Як повернути українських дітей до українських шкіл
Оце наробила галасу інформація про кількість учнів не в Україні, яку я озвучила. Взяла я її зі слів пана Лісового. Проте так вразила країну відкритість чи то щось інше.
У МОН цю інформацію навіть спростували: мовляв, масового відтоку школярів з України немає, на кінець минулого навчального року за кордоном було 394 777 учнів, тепер – 331 903.
Ось декілька цифр із інтервʼю Лісового:
▪️ у міністерстві поставили за мету повернути за парти 300 тисяч дітей;
▪️ учнів з офіційним статусом ВПО, тобто тих, кого МОН може порахувати, — 121 тисяча.
▪️ станом на кінець липня понад 600 тисяч дітей в Україні навчалися дистанційно;
▪️ і ще 390 тисяч – за кордоном.
На годині запитань до уряду 11 жовтня щодо цифр міністр Лісовий оперував такими даними:
- «Ми маємо біля 400 тисяч дітей, як ми бачимо, які залишаються в українській системі освіти, але перебувають сьогодні за кордоном».
- Ця цифра, за його словами, зменшується, але не тільки через те, що учні повертаються, а й тому, що вони виходять із української системи шкільної освіти.
- Наразі МОН розробило низку інструментів для повернення дітей до шкіл, і саме до українських шкіл.
Буде добре, якщо ці заходи спрацюють.
Але чому маємо такий відтік школярів, в тому числі старшокласників?
Висловлю свої суб’єктивні спостереження:
По-перше, через ризики для юнаків у подальшому бути мобілізованими.
Цей чинник аж ніяк не можна відкидати, тим більше що постійно тривають розмови про зниження мобілізаційного віку.
По-друге, саме МОН у своїх листах ще торік рекомендувало (але не заборонило) учням, що перебувають за кордоном, обирати або-або між навчанням там і тут.
Інакше це подвійне навантаження на дитину, а якщо врахувати потребу в додатковому розвитку молодого покоління (гуртки, секції, студії), то загальне навантаження навіть більше, ніж працювати на двох роботах для дорослої людини.
По-третє, кількість учнів зменшується через масовий перехід на офлайн-навчання.
Таке навчання ефективніше, але треба розуміти батьків, у яких серце не на місці, коли дитина на півдорозі до школи, – і раптом повітряна тривога.
По-четверте, цьогоріч правила вступу до вишів зробили надто жорсткими.
Якщо хоча б із якогось одного предмету не набираєш мінімальних 100 балів, то не можеш навчатися навіть на контракті.
У вишах Польщі, Словаччини НМТ немає, мова близька до української, тож діти виїжджають і планують своє подальше життя там.
Думаю, якщо влада по-людськи, тобто з розумінням, підійде до вирішення цих проблем, то стратегія повернення учнів до українських шкіл матиме бодай якийсь успіх.
І не в тисячах штук потрібно вимірювати нестачу дітей у школах, а в кожній особистості, яку ми втрачаємо для майбутнього України.
Лівий берег: 300 тисяч втрачених дітей
Депутат Южаніна шокувала цифрою дітей, яких напередодні нового навчального року вивезли з України.
300 тисяч наших юних громадян ми втратили просто зараз. Це звучить так, як має звучати. Як вирок нашій системі освіти та державній комунікації зі складних питань.
Фото: Freepik
