Усі розуміють, що мова йде про тренувальні «вибори у смартфоні» за переобрання зекоманди? Але, опинившись тоді у прірві, більшість цього навіть не помітить. «А чо, зате ж зручно, можна не вставати з дивану».
Читати далі
Події останніх 5 років показують нам, наскільки цей світ непрогнозований. Так само питання онлайн-виборів може різко та непередбачувано актуалізуватися. І краще до цього бути готовим, ніж неготовим.
Читати далі
IFES – організація сама по собі солідна і незалежна, і при цьому не зашкварена ніжною дружбою з українськими чиновниками (читай «корупціонерами»), що є великою рідкістю нашого сьогодення і само по собі заслуговує на повагу.
Читати далі
Поки що жодна країна Світу (крім Естонії) не готова до онлайн-голосування, у тому числі Сполучені Штати Америки, кращі фахівці яких консолідовано заявляють про неприпустимість такої практики. Звісно, «дієві» та їхні боси можуть свавільно пропхнути якийсь лівий закон та внагляк провести вибори через Дію. Перший заступник міністра МЦТ вже озвучив такий намір. Але як відреагує на це українське суспільство? Знов проковтне? Чи зможе (і чи захоче) кібербезпекова спільнота України об’єднатися задля недопущення такого сценарію, за прикладом колег в США?
Читати далі
Схоже, що доморощені цифрові махінатори визначилися з місцем, де ставити кому у цьому реченні. Імітуючи «довіру виборців», у «дієвих» залишається гіпотетичний шанс утриматися у владі та ще на кілька років відтермінувати покарання за усе скоєне своїми кривими рученятами. Через «Дію» вони намалюють собі результати голосування такі, які захочуть. Можуть як ВВХ за пореєбріком або як Лука, а можуть хитріше, щоб «схоже на правду». І спробуй потім довести, що ти голосував під примусом або не таємно, або взагалі голосував, або голосував не за правлячу партію. Добудова такої комп’ютерно-центричної системи стає останнім шансом для зекоманди залишитися при владі.
Читати далі
