Що це було, пане Джонсоне?
У стрічці не стихає обговорення колонки Бориса Джонсона після зустрічі з Трампом.
Зокрема, він пише, що Трамп «міг би» (NB! тобто це думка Джонсона, не Трампа) організувати мир в Україні шляхом повернення до межі 24.02.2022, вступу України до ЄС і НАТО, але з поверненням росії до клубу цивілізованих держав.
Дякуємо за спробу, але, схоже, це благосні розмишлізми. Поки що росія не збирається зупинятися навіть на існуючій ЛБЗ. А вступ України до НАТО означатиме, що росія матиме забути про плани подальших загарбань.
Але, можливо, Інститут Касандри надто прискіпливий? І я чогось не бачу?
Думаєте, кремль на це піде? Як вважаєте?
Борис Джонсон про мирний план Трампа.
По-перше, ви повинні розуміти, що оприлюднене Джонсоном – це НЕ план Трампа. От така фігня, малята. Сказати точно, чи Джонсон просто такий дипломат і не каже, що це план Трампа, чи намагається створити якусь нову реальність, де Трампу доведеться існувати, мені складно.
Але після цієї фрази, починається сам план:
I stress that I cannot be sure exactly what he would do, if elected. But this is what he could do.
«Я підкреслюю, що я не можу бути впевненим, що саме він робив би, якби був обраний. Але це те, ЩО ВІН МІГ БИ ЗРОБИТИ».
Тобто це можна трактувати як думки Джонсона по результатах розмови з Трампом. Не як план самого Трампа.
Тепер до самого плану.
Перший етап самого плану – укріплення України. З більш менш зрозумілих дій тут – дозволити бити атакамсами та шторм шедоу куди завгодно. Більше ніяких подробиць. Загалом це можна читати як те, що нам спростять отримання зброї, і самої зброї будуть давати більше. Але ніякі атакамси самі по собі нам не допоможуть вийти на кордони 24 лютого, їх недостатньо. Для того, аби просуватися вперед, нам потрібні не атакамси, яких мало, а, наприклад, якщо ми вже кажемо про ракети, томагавки і ТИСЯЧАМИ. А до них відповідно пускові десятками. А наземних пускових для них немає з 80-х років. Так що це прям завдання з зірочкою.
Використання декількох тисяч томагавків одночасно дозволяє провести те, що я називаю ізоляцією театру воєнних дій (або поля бою). Ти тупо ввалюєш по дві ракети в кожне кп, сп, воп, роп, в кожен РЕБ, в кожен Панцир, в кожну С-300 та С-400, в кожну позицію ППО, в кожен міст, розвʼязку, шляхопровід, штаб, укреп, опорнік, блок-пост, в кожне сховище гсм та снарядів, в кожну располагу, в кожен аеродром, депо, гараж вт, вузол зв’язку, в кожну позицію арти та сау, будь куди, де є хоча б пара відділень солдат чи пара танків тощо, і все це в масштабах щонайменше однієї області. І кидаєш ще по аеродромах на території рф, звідки злітає фронтова авіація, щоб не злітала.
Далі, коли на всій зоні відповідальності в якийсь області у ворога настає пипець, коли нікуди не можна перекинути підкріплення, коли немає звʼязку, і штаби не розуміють, чи існують ще штаби сусідів та їхні власні війська, коли всі близькі запаси снарядів арти злетіли в повітря, а авіацію неможливо викликати, бо аеродроми під загрозою, от тоді за два дні без артобстрілів ти спокійно розмінуєш передній край під прикриттям власної авіації, доопрацьовуєш, що там ще живе у ворога, залишками томагавків і рухаєшся в глибину, поки там ворог намагається зрозуміти, що в нього залишилось.
Це десь так воюють самі американці. От якщо нам дадуть таке, то план Джонсона (чи Трампа) реалістичний. Все інше – великі питання, як вони нам так допоможуть, що між листопадом 2024-го та січнем 2025-го ми виходимо на кордони 24 лютого.
Далі Джонсон каже, що в нас багато військ, і якщо пітун піде на мир, то 70к українців можуть замінити американські війська в Європі. Ну, тут в принципі окей ідея, башляти за це буде сама Європа, просто башляти менше. Як там українці будуть використовувати американську зброю – це ще питання, але ок. Ну і, звісно, нас приймають у НАТО. Але треба буде якісь там права по захисту російської мови у нас зробити. Ну, тут обіцяти все, а вішати потім. Загалом, цей пункт проблемним для нас я не вважаю. Я просто не розумію, нахріна це все пітуну.
Загалом-то, це і все, весь план Джонсона, окрім розповідей, який Трамп рішучий молодець.
План не виглядає реалістичним. Його дуже складно буде ШВИДКО реалізувати США, бо він не влаштовує пітуна ніяк. І тому росії треба буде нанести дуже потужне ураження, близьке до краху режиму. Умовно кажучи, українська армія повинна буде показати рф, як воюють США. Без США. Це не так вже й просто.
Але найголовніше в цьому плані, що він повністю не влаштовує пітуна. І кремль відповідне пошле Трампа під три чорти раніше за нас. В сенсі кремль гривою кивне Трампу, а потім його кине. Як у кремля зазвичай і буває. Нас це влаштовує, бо відмовлятися від пропозицій Трампа доведеться не нам. Якщо так, то окей, в принципі.
Але знову ж таки нагадую, що це поки що виглядає як план Джонсона для Трампа, а не план Трампа.
“Мирний план Джонсона” мені нагадує Мінські домовленості, – все залежить від того, в якому порядку почати виконувати. 😉
UPD. Окей. Оскільки в коментарі прийшли люди, в яких глибина думки схопила цей текст десь на рівні “еее… Мінські угоди… критикує, певно… ЗЕЛІБОБА”, здається, маю роз’яснити для широкого, як БТР, загалу.
Отже.
Принциповою структурною особливістю Мінських угод було те, що результат їхнього виконання повністю залежав від порядку застосування окремих пунктів. Простіше кажучи, від того, чи спершу виконувати пункт про вибори на окупованих територіях (як наполягала Росія), чи спершу виконувати пункт про поновлення контролю над кордоном (як наполягала Україна). Саме тому вони не виконувалися і фактично були заморозкою.
План, запропонований Джонсоном, має рівно ту ж саму особливість.
Припустимо, його прийняли за основу і почали виконувати з озброєння України до зубів та її євроатлантичної інтеграції. Тоді до визнання окупованих територій вже, скоріш за все, не дійде, бо озброєна та євроінтегрована Україна матиме змогу сказати “ідіть нахір, будь ласочка, ми тут подумали, що нам цінніше принцип територіальної цілісності. А що, ви нас інакше з НАТО знов виженете”.
Але припустимо інший порядок, – виконання починається з поступок України. Тоді вже не дійде до євроатлантичної інтеграції, бо десь в процесі умовний Орбан скаже “категорично ні, Угорщина проти вступу України у НАТО та ЄС, поки кожному мешканцю Берегового не буде гарантовано місце в Верховній Раді та морозиво”, а Трамп скаже “ну ні, то ні”.
Саме це і мається на увазі, коли говориться про структурну подібність плану Джонсона та Мінських домовленостей. Вибачте за багато буков.
Пропозиція Джонсона насправді глибша, ніж здається.
Джонсон лише на перший погляд пропонує Україні “НАТО і ЄС в обмін на території”, а також якийсь “механізм захисту російської мови в Україні”, який ми ніколи не виконаємо.
В дійсності треба розуміти, що Боріс Джонсон – хитрий лис, який захоплюється Черчиллем, а особливо його мистецтвом спокуси союзників, якому (мистецтву спокуси) прямо присвячує велику частину в своїй книзі про Черчилля.
Насправді, Джонсон цією статтею намагається вирішити “проблему Трампа” для Заходу – як спокусити Трампа відмовитися від його плану примусити Україну до переговорів із РФ на нинішніх позиціях.
По суті, для нас ключовим у пропозиції Джонсона є те, що він пропонує Трампу в разі перемоги на виборах в США: 1) зняти обмеження для України бити американською зброєю вглиб території РФ, і значно важливіше 2) дати Україні стільки зброї, щоб ЗСУ викинули армію РФ “хоча б на позиції 24 лютого 2022 року”.
Після цього Джонсон і пропонує перейти до перемовин, на які пропонує вийти з умовами “НАТО і ЄС для України” і “обіцянкою з боку України захисту російської мови”, щоб “надати можливість путіну зберегти обличчя і оголосити цілі СВО виконаними”.
Чи може досвідчений Джонсон не розуміти, що в утворених гіпотетичних умовах – після успішної наступальної операції Українською Армією і силового розгрому армії РФ із вигнанням її на позиції “хоча б до 24 лютого 2022 року” – ніяких переговорів з Путіним уже не буде? Буде в дійсності кувалда на голові путіна від його найближчих соратників. Уже під час розгрому та панічного відступу армії РФ почнуться неконтрольовані процеси розпаду влади Путіна, а отже і переговорів із ніяким Путіним із необхідністю для нас зберігати його розплющене кувалдою обличчя не буде.
Звісно, Боріс Джонсон це прекрасно розуміє. Саме він запропонував у березні 2022 року нічого не підписувати з путіним, а розгромити його армію. Його пропозиція тоді спрацювала: ми відмовилися від стамбульської капітуляції, розгромили армію РФ під Києвом, на Харківщині, Зміїному, а потім і на Херсонщині, й нинішні умови, запропоновані рашкою минулого місяця через Колокольцева, вже значно більш вигідні за стамбульські. А наступні будуть ще більш вигідні. І далі ще і ще.
Насправді, Джонсон пропонує не план поступок путіну, а план зваблення Трампа. Його пропозиція в дійсності має одну ціль: збити Трампу його власний план, суть якого – всадити Україну і РФ за стіл переговорів на нинішніх позиціях. Плану, який вигідний Росії.
План Джонсона – звабити Трампа ідеєю “сильного лідера”, який на відміну від “слабкого Байдена” одним ударом принесе Америці й всьому Заходу перемогу замість поразки, відверне Третю світову. Для цього, за пропозицією Джонсона, Трампу треба зробити “зовсім трохи”: погодитися забезпечити ресурсами розгром російських військ на узбережжі Чорного та Азовського морів, а також у Донецькій і Луганській областях.
Вважаю, нам треба обома руками підхопити ідею Джонсона.
Дуже гарний план.
Думка про план Джонсона/Трампа. Субʼєктивно.
Повна херня. Джонсон видає бажане за дійсне. Але не думаю, що це спрацює.
Бо у РФ є велика проблема, це сотні тисяч людей, яких буде складно соціалізувати. Бо в РФ накопичилось багато внутрішніх проблем, і ми є їх громовідведенням. Ми є ворог, на якого можна скидати весь внутрішній негатив. Типу, не можна на це звертати уваги, поки йде війна, ти що, ворожий агент чи шо? Але після війни цей тезіс працювати вже не буде.
Як тільки активний конфлікт закінчиться, то російське суспільство вже повернеться критикувати владу з тезою “і що це було?”. Кріміналітет почне розвиватися вже з “вагнерів”, невдоволення кадирівським НКВД теж дасть свій результат. Сотні тисяч людей з травмованою психікою, зеки з важкими злочинами, які отримали помилування, мігранти, о, цей коктейль буде палати довго, якщо їх закрити, як павуків у банці.
Тому Путін зірве нове “АТО”, зробить провокацію або дасть нового ворога з Прибалтики/Польщі, але він не зупинить процес війни, в цій реальності йому потрібен зовнішній ворог, щоб на нього нацькувати суспільство.
Але коли вони нарешті зупиняться і почнуть палати від внутрішніх проблем, я куплю собі дуже велику пачку попкорну. На жаль, це буде не скоро.
Одна стаття, й з українського національного героя Бориса Джонсонюка ти перетворюєшся на обʼєкт для справедливої критики.
Борис Джонсон зустрівся з кандидатом у президенти Трампом і, схоже, в своїй новій газетній колонці поділився тим, що вони обговорювали в контексті російсько-української війни.
Членство України в ЄС і НАТО в обмін на території. А ще Київ має гарантувати «спеціальні засоби захисту для носіїв російської мови», аби допомогти Путіну зберегти обличчя і визнавати, що він провів «денацифікацію».
Дивно, що такі речі написав політик, який захоплюється Черчиллем і кілька років тому навіть видав його біографію. Так ось, найвидатніший британський премʼєр часів Другої Світової справедливо зазначив, що якщо між війною і ганьбою ви оберете ганьбу, то ви отримаєте і ганьбу, і війну.
Джонсон пропонує українцям обрати ганьбу. Вірніше, навіть не так. Джонсон пропонує UK, США, НАТО, ЄС і всьому світу обрати ганьбу, а отже отримати війну рф з Альянсом. Бо росія сприйме здачу українських територій як слабкість НАТО й точно полізе далі відшматовувати нові території в рамках «денацифікації» Латвії чи Литви, Естонії чи Польщі. Це розуміють всі українці, й дивно, що цього не усвідомлює такий інтелектуал, як Джонсон.
Україна має стати членом ЄС і НАТО. Але здача українських територій в жодному разі не повинна бути передумовою для таких політичних рішень Альянсу. Навпаки, членство України в НАТО прискорить повернення тимчасово окупованих українських територій, але вже не військовим, а політико-дипломатичним шляхом. Саме таким має бути наш план. Спільний!
Примітно, що дивна, мʼяко кажучи, стаття Джонсона, схожа на зондування суспільної думки як на Заході, так і в Україні, вийшла після його зустрічі з Трампом на Республіканському Конвенті в Мілуокі. Примітно, що там не було НІКОГО з України. Нашу делегацію Європейської Солідарності на чолі з Петром Порошенком туди просто не випустили. Аби ми там були, то, звичайно, мали б зустрічі не лише з впливовими республіканцями, але і з делегаціями інших країн, зокрема UK. І використали б всі наші звʼязки та можливості, всю силу переконання, аби на всіх рівнях і всім партнерам донести, що Україна бореться за людей, європейські цінності, нашу незалежність, державність і території. Відмова від бодай чогось означатиме для Путіна слабкість і сигнал – можна лізти далі.
Україні сьогодні потрібно інше – більше сучасної західної зброї, дозвіл бити якомога далі вглиб по російських військових аеродромах і воєнних обʼєктах, знищувати гадюку в зародку. Це наблизить Перемогу!
Скандальна стаття Бориса Джонсона просуває ідею членства в ЄС і НАТО в обмін на українські території.
Цікаво, чи узгоджував він ці тези з українською владою? Бо трубадури Банкової, які коментують все підряд, тут вже добу підозріло мовчать.
Якщо так, то стають все зрозумілішими активізація розмов про можливе припинення активних бойових дій і реальний план влади, який зараз зондується вустами друзів. Аби потім сказати суспільству: ви ж бачите, ми не хотіли, але світ і партнери нас підштовхували і примусили.
Якщо ні, то це ще гірше. Бо порушує принцип: нічого про Україну без України. І в цьому теж провина української влади, що вона допускає таке. Навіть із друзями це неприйнятно. А Джонсон, безумовно, є другом України.
Борис Джонсон поділився “простим” рецептом завершення війни з Росією, яким, на його думку, може/має скористатися Трамп.
Україна стає членом ЄС та НАТО, але натомість визнає російськими окуповані перед повномасштабним вторгненням території, дає можливість Путіну показати, що його денацифікація України була успішною, і гарантує
«спеціальні засоби захисту для носіїв російської мови».
Це пропозиція не лише українцям забути те головне, що вони захищають у цій війні (територіальну цілісність та ідентичність), але й Путіну – наразі зупинити цю війну, залишивши за собою можливість почати наступну під такими ж вигаданими приводами (потреба денацифікації чи захисту російськомовних) і з такою ж метою – захопити ще частину території, яку потім назвати власною.
Тому «нєт, Джонсонов!».
