Мальдівське жлобство

Дмитро Вовнянко
Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Дивлюся новини і думку думаю. До нашого президента претензій висувають до біса білого. Але відпочинок його з сім’єю на Мальдівах згадувати полюбляють особливо часто. Це така тонка форма жлобства – згадувати весь час своєму керівникові про те, що у нього є, а тобі заказано. Так на одній з фірм, де я працював, менеджери нижньої ланки постійно просторікували про те, що власник фірми відпустки за кордоном проводить. Самі вони, звісно, аби стати власниками своїх компаній, палець о палець не били. Те, які контракти привозив шеф з кожної відпустки, не помічали. Вони – смакували.

Скататися на Мальдіви коштує не маленьких грошей – але не захмарних. І от, дивлячись на результати поїздки президента до Туреччини та Німеччини, я ставлю собі питання. Пару разів я працював у крупних фірмах із чималим обігом. І от питаю я себе, якби я тоді зустрівся підряд з двома важливими компаніями-партнерами і добився б від них рішення потрібного фірмі моїй, зміг би я тоді дозволити собі Мальдіви? І відповідаю сам собі – мені таку поїзду б за це просто подарували б. Бо порівняно з коштами, які такі домовленості економлять фірмі, Мальдіви – це так, просто хороша премія.

Але це реальність працівника бізнес-компанії. Президенту країни, який і до президентства був багатою людиною, Мальдіви – зась. Йому – не можна. Бо кожен слюсар Петрович собі не може дозволити Мальдіви. Особливо весело виглядає, коли через Мальдіви ремствують волонтери, які (я добре це пам’ятаю) у 14-му та 15-му постили фотки своїх відпусток у Трускавці, Туреччині, Болгарії, тощо.



Чому я, який у відпустці не був з 13-го року, тоді не збурювався? Певно тому, що ті волонтери – не президент, їм дорікати не можна, правда?

Що поробиш? Це життя. Кожному – своє. Хтось бачить результати поїздки президента до Німеччини та Туреччини і усвідомлює, наскільки важливо це для країни. А у когось весь світогляд – Мальдіви.

І нестримна жага розкуркулювати.


Mason Lemberg
Mason Lemberg

Після зустрічі з Порошенком Меркель заявила:

  • Північний потік-2 є неможливим без визначення транзитної ролі України,
  • Північний потік-2 не тільки економічний проект, а й політичний.

Нагадаю, що до цього німецька сторона заявляла, що це виключно економічний проект, і в ньому немає ніякої політики.
Сьогодні думка змінилась кардинально і ставлення до майбутнього цього проекту, я сподіваюсь, також зміниться.

І в той час, коли міські божевільні наймають лобістів за невідоме бабло, скасовують зустрічі з дорогим віце-президентом США ***** ****, їздять за невідоме бабло до США, водять корів біля ВР, крокують маршами Києвом під час війни і несуть відбірну х*ню з телевізора… той чувак робить Україну справді сильною і справді незалежною, відстоюючи інтереси держави, а не корпоративні інтереси “невідомих спонсорів”.

Share

WP Facebook Auto Publish Powered By : XYZScripts.com
Social media & sharing icons powered by UltimatelySocial