За одну неделю я посетил два политических предвыборных мероприятия: встречу избирателей с Порошенко и командой «Європейської солідарності» и концерт «Океана Эльзы». В принципе, вот в этом предложении я уже сказал всё, что вам нужно знать. Дальше можно не читать, ну разве только если вы просто любите меня читать, и вам интересно, каким образом и почему я пришёл к выводу, который содержится в первой фразе.
Читати далі
Все эти пять лет я не позволял себе участвовать в срачиках вокруг Вакарчука. Я терпеливо молчал – просто из чувства благодарности за бесплатный концерт для десантуры 79-й бригады в августе 2014 года. Я даже последние четыре недели молчал. Уже Вакарчук стал политическим конкурентом, уже стали социологи говорить про перетоки голосов, а я все равно никак не мог перешагнуть некую незримую для себя черту. Он перешагнул ее сам, решительно и стремительно, заявив фантастическую по своей убогости ЧУШЬ.
Читати далі
Вакарчук у програмі «Право на владу», 1+1: «Ми не виграємо війну проти Росії, якщо не почнемо вигравати війну внутрішню — проти корупції, проти олігархів, проти тих, хто сьогодні узурпував всю владу». Ця фраза наштовхнула мене сформулювати причини, чому я його не переношу на дух.
Читати далі
Володенька, ты хоть наглый и хамовитый, но ещё очень неопытный президент. Самка богомола с пониженной социальной ответственностью совершает отточенный на многих политических самцах трюк – уничтожает тебя твоими собственными руками. И когда закон об импичменте вступит в силу, а твой рейтинг сравняется с плинтусом в гримёрной 95-го квартала, бумеранг ежедневного попрания законов прилетит в твою не очень мудрую голову. А королева договорняков, вся в белом, станцует тверк на твоей политической могиле.
Читати далі
Потрібно весь час втокмачувати в голову виборців, що ми голосуємо не за музику, не за гумориста, навіть не за волонтера. Ми голосуємо за політика. І йому прийдеться не світити мордочкою з екрана чи розважати нас, а займатися політичною діяльністю. Прийдеться приймати політичні рішення і робити політичні заяви. Політичні рішення приймає політик обраний, а політичні заяви робить кожен.
Читати далі
Коли через декілька років ми з вами будемо виживати в напівзруйнованих містах Малороського федерального округу СРСР або скитатися, просячи милостиню, десь в підворітнях Вроцлава чи Бухаресту, не спішіть винуватити в цьому 73% населення, яке проголосувало за реванш. Подякуйте собі, своїм ідолам. Подякуйте за це й собі. За те, що в епоху реваншу ви продовжували жити в світі рожевих єдинорогів, розказуючи за якусь реформаторську проєвропейську команду Вакарчука та Притули, яка зробить вам реформи. І віддаючи свій голос за рожеву мрію, замість прагматичного вибору тих, хто в епоху реваншу зможе тебе захистити.
Читати далі
Я був противником того, щоб Вакарчук йшов в президенти. Бо він не може виконувати функції лідера держави, як і обрана табуретка. І тоді я казав, що він має можливість зібрати команду і спробувати себе на парламентських виборах. Зараз я готовий це повторити. Більш того, сказати, що це буде чесно по відношенню до всіх. Тому бажаю Вакарчуку успіхів за двох умов…
Читати далі
Кандидат Вакарчук — это такой Святослав Противсіх. За него проголосуют люди, которые твёрдо вознамерились подтереться своим правом волеизъявления. Это форма протеста такая. Типа как машину сжечь. Только страну.
Читати далі
Замість того, щоб створювати, щоб вести свою країну вперед, щоб бути моральним лідером для суспільства, він годує суспільство дозами інфантильної дурі, яка ні до чого доброго не приведе, окрім втраченого часу та розчарування в черговому “месії”, якого завтра після провалу обіцянок затаврують “зрадником”, “злодієм”, “баригою” і т.д.
Читати далі
Жодного прізвища, жодної цифри, жодного механізму, жодної процедури, жодного згадування про війну та тиск РФ, – все має з’явитися по змаху чарівної палички, як в піснях ОЕ. А нам давно вже не потрібні проповіді.
Читати далі
Я не знаю, хто буде переможцем президентських виборів, – на щастя, я живу в країні, де цього не дано знати нікому. Зате я знаю, хто уже став найбільшим моїм розчаруванням на цих виборах, – це музикант і вокаліст групи «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук. Були часи, коли Вакарчука я сильно поважав. А зараз я ніяк не можу збагнути, він настільки захоплений дурник чи настільки закінчений цинік?
Читати далі
От що б ми без них таких красивих робили, бо ніхто ж не чув ні про які зміни, і якраз збиралися капітулювати?! Проблема цих та інших “бажаючих поруліть” в тому, що вони заперечують здобутки і не гарантують наслідування та закріплення досягнень. А це ознака комплексів та слабкості як і у всіх, хто любить себе в Україні, а не Україну в собі.
Читати далі
Серед критичних реакцій в ФБ – мало містян вийшли зустрічати свою бригаду. Це справді так. Насправді проблема не нова. З одного боку, нові традиції (Хода Повернення) народжуються, з іншого – розвивати їх в системність немає кому.
Читати далі
Наиболее рациональным решением остаётся путь максимального реформирования имеющего потенциала. Который совместными усилиями нужно начинать уже сегодня. Президенту. Парламенту. Вам. Мне.
Читати даліЯ в последнее время не успевал следить за трендом приличного фейсбучного общества – то Вакарчук дурак, то уже не дурак,
Читати далі
