Чому я “травлю” та буду “травити” Вакарчука

Mason Lemberg

Присяжні-бізнесмени та судді з-за кордону. Вакарчук розповів, якою бачить реформу судової системи:

“По-перше, слід здійснити повне оновлення суддівського корпусу. Зробити це можна, тільки позбавивши старих суддів можливості контролювати відбір нових”, – пише Вакарчук. До відбору суддів він пропонує залучити тих, хто користується довірою суспільства – волонтерів, громадських активістів та міжнародних експертів.

Другим кроком музикант називає довіру судам з боку українського та іноземного бізнесу. Для цього, на його думку, до ведення справ в Україні треба залучити авторитетних іноземних суддів.


Багато хто каже, що я несправедливий до Вакарчука, що я його травлю, а він нормальний пацан, талантіщє, вумний що 3,14ц, фізик, син ректора..

А ось вище причина, по якій я його “травлю”.

Ні, я можу повірити, що він щиро вірить в ту маячню, яка викладена вище. Але, вибачте, я також щиро вірю, що в України і в українців немає зайвого часу і грошей, слухати інфантильну маячню 43-річного хлопчика, який так і не може досмоктати свою пляшечку “Малиша”.

По суті:

  1. З 8800 посад суддів в Україні вакантні 2500 посад. Чувак, давай, вперед, наповнюй суддівський корпус незалежними, незагаангажованими. Тим більше, що є суди, де не залишилося жодного судді. Або хоча би ознайомся зі станом справ перед тим, як ляпати язиком, як ти будеш всіх звільняти. А хто працювати в той час буде? Де ті мільярди бажаючих працювати хоча б на вільних вакансіях?
  2. Це громадські активісти тепер суддів будуть призначати? Тобто, тричі судимий бик з корочкою громадського активіста буде суддю призначати? А яку відповідальність він буде нести за свій вибір? Як завжди ніякої? Тобто, пан Вакарчук в результаті отримає якийсь воровський трибунал, і його це влаштовує? Це на курсах у Єлі пана Вакарчука вчили, що треба делегувати повноваження людям, які ні за що не відповідають? Чи звідки пан Вакарчук набрався таких очумєнних азів менеджменту?
  3. Так і бачу, як в Гусятин і Конотоп потягнулися ешелони суддів з-за кордону, які перед тим пройшли курси української мови, вивчили законодавство і т.д. І, звісно, працювати вони будуть за 1000 доларів після 3-5 витрачених років на перекваліфікацію. Зате хабарів брати не будуть, працюючи за 1000 доларів.

В нас просто немає ні часу, ні грошей, щоб 43-річний хлопчик награвся в свої дебільні експерименти над моєю країною і зрозумів, що треба самому пересісти з горшка на унітаз і самому відповідати за своє життя, ставши його господарем.

Замість того, щоб створювати, щоб вести свою країну вперед, щоб бути моральним лідером для суспільства, він годує суспільство дозами інфантильної дурі, яка ні до чого доброго не приведе, окрім втраченого часу та розчарування в черговому “месії”, якого завтра після провалу обіцянок затаврують “зрадником”, “злодієм”, “баригою” і т.д.

Ось за цю інфантильну дурь я його “травлю” і буду “травити”.

Автор